"Армія зазнає значних втрат у особовому складі: SZ про спалах дезертирства в Україні."

Після майже чотирьох років війни мобілізація та бойова здатність української армії в багатьох місцях залишають бажати кращого.

У грудні 2025 року Генеральна прокуратура України видалила з веб-сайту інформацію про кількість українців, які підпадають під призов або про військовослужбовців, що ухилилися від служби чи самовільно покинули свої частини. Про це повідомляє видання Suddeutsche Zeitung (SZ).

Видання повідомило, що прес-секретар генерального прокурора Мар'яна Гайовська-Ковбасюк пояснила причини блокування доступу до цих даних:

Дані про несанкціоноване покидання фронту та дезертирство можуть бути використані для створення хибних висновків стосовно морально-психологічного стану українських військових.

Вона також зазначила, що Росія може скористатися цією інформацією для аналізу дисципліни, боєздатності українських військових формувань та процесу мобілізації.

Водночас, видання зазначає, що ця інформація не є насправді таємницею. Пояснюється, що після майже чотирьох років війни мобілізація та бойова здатність української армії в багатьох місцях залишають бажати кращого.

Те, що в окремих ділянках фронту на українській стороні нерідко виникають прогалини, що сягають кілометра і більше, є відомим фактом, який регулярно стає предметом обговорення серед українських військових та депутатів.

Зокрема, у своїй статті видання зазначило, що новий міністр оборони України Михайло Федоров не став затягувати з розкриттям інформації про генерального прокурора. У своїй інавгураційній промові 14 січня він повідомив, що близько 200 000 українських солдатів залишили фронт без відповідного дозволу або вчинили дезертирство.

У статті висловлюється припущення, що зазначена цифра могла стосуватися лише минулого року. Приводяться дані українського ресурсу NV, який посилається на джерело в Генеральній прокуратурі. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні у 2022 році було відкрито більше 310 000 кримінальних справ, пов'язаних із самовільним залишенням військових частин або дезертирством.

Згідно з інформацією, наданою військовим та колишнім депутатом Ігорем Луценком, реальна ситуація виявилася ще більш тривожною. У жовтні 2025 року він висловлював занепокоєння, що не всі випадки дезертирства або втечі з фронту були зафіксовані урядом.

Він охарактеризував дезертирство як "головну проблему" у захисті України, підкреслюючи, що "ми втрачаємо військовослужбовців з армії вражаючими темпами".

У статті повідомляється, що українські солдати використовують два методи для втечі з фронтової лінії. Перший з них полягає в тому, що призовники втікають ще до прибуття у навчальний табір, де проходять підготовку до служби на передовій.

Перебуваючи на фронті, багато солдатів, які віддали службі кілька років і пережили численні конфлікти зі своїми керівниками, намагаються уникнути відповідальності за помилки чи невдачі своїх командирів, в підсумку втікаючи.

Другорядною причиною масових дезертирств з лінії фронту є те, що сотні тисяч українських військовослужбовців виконують свої обов’язки з 2022 року і, якщо їм пощастить, отримують лише до двох тижнів відпустки протягом року.

Видання акцентувало увагу на тому, що незважаючи на численні заклики, досі не було ухвалено законодавство, яке передбачало б подовжену відпустку для тих, хто довгий час служив на фронті. За інформацією NV, отриманою від представника Генерального штабу, майже третина дезертирів, ймовірно, планує повернутися через певний період.

У статті зазначено, що, за словами біографа президента України Володимира Зеленського, Саймона Шустера, ще в 2021 році генерал Валерій Залужний, який на той момент обіймав посаду головнокомандувача Збройних сил, закликав главу держави провести загальну мобілізацію, оскільки мав серйозні підозри щодо можливого нападу з боку Росії.

Відзначається, що Зеленський ухилився від проведення мобілізації та необхідних заходів для укріплення, що призвело до втрати кількох важливих місяців. Він стверджував, що не слід викликати паніку серед населення.

Як зазначено в статті, на початку 2022 року переважна частина українців відчувала себе в безпеці, тоді як, зокрема, американці, під керівництвом директора ЦРУ, постійно інформували Зеленського про нові аспекти підготовки російського вторгнення.

Отже, варто зазначити, що після початку вторгнення не лише сотні тисяч українців вирішили приєднатися до збройних сил, але також виникли випадки дезертирства та дискусії щодо того, як слід поводитися з такими людьми.

Згідно з інформацією Варшавського центру східних досліджень (OSW), Україні щорічно необхідно не менше 300 000 нових призовників, проте у 2024 році було залучено лише близько 200 000 осіб.

Вказується, що це можна було б змінити за допомогою непопулярних заходів, але Зеленський і його парламентська фракція "Слуги народу" бояться їх вживати.

В журналі представлені відомості про те, що в інших країнах, де тривають військові конфлікти, молоді чоловіки від 18 років підлягають призову на службу. В Україні ж до нещодавнього часу цей вік становив 27 років, але після внесення змін до законодавства в квітні 2024 року, він знизився до 25 років.

Зеленський зазначав, що внаслідок численних демографічних криз, які сталися в 20 столітті, кількість молодих українців виявилася меншою за кількість людей старшого віку. Саме тому молоде покоління повинно було взяти на себе відповідальність за відновлення країни та сприяти народженню якомога більшої кількості дітей. Як підкреслив його біограф Шустер, на початку війни Зеленський дійсно сподівався, що конфлікт не затягнеться більше ніж на рік.

З моменту початку широкомасштабної агресії Росії проти України, всім чоловікам у віці від 18 до 60 років було заборонено залишати країну. Однак влітку 2025 року було ухвалено закон, який надавав можливість виїзду з України чоловікам у віці від 18 до 22 років.

Згідно з інформацією OSW, чисельність чоловіків у віці від 18 до 24 років становить приблизно 800 000 осіб. Видання вважає, що з моменту введення нового закону за межі країни виїхало набагато більше 100 000 молодих чоловіків, про що свідчать дані польської прикордонної служби та Європейського Союзу.

Згідно з інформацією, наведеній у статті, в Україні статус студента все ще забезпечує захист від мобілізації. У результаті цього, після початку війни, десятки тисяч чоловіків старшого віку вирішили вступити до університетів.

Згідно з інформацією, озвученою на українському телебаченні головою комітету з питань освіти в парламенті Сергієм Бабаком, на початку вторгнення в Україні навчалося лише 30 000 студентів старше 25 років. Проте, станом на 1 вересня 2025 року ця цифра зросла до приблизно 250 000.

Колишній представник президента в парламенті, а нині член комітету з питань оборони Федір Веніславський зауважив, що непопулярні заходи, наприклад, зниження віку для призову на військову службу, не мають шансів на ухвалення, оскільки "більшість парламентарів, навіть з президентської фракції, думають тільки про майбутні вибори або свій рейтинг".

Видання також повідомило інформацію, яку озвучив міністр оборони України Михайло Федоров, що в даний час "два мільйони українців перебувають у розшуку". Однак, як зазначається у статті, ці дані можуть не відображати повної картини: ймовірно, десятки тисяч або навіть більше чоловіків знаходять способи уникнути призову, платячи хабарі.

Крім того, німецька газета Süddeutsche Zeitung повідомляла про ситуації, коли українці-чоловіки викладають до 15 000 доларів хабарів корумпованим прикордонникам або агентам спецслужб, які дозволяють їм перетнути кордон у напрямку Молдови, Румунії, Угорщини чи Польщі.

Раніше УНІАН повідомляв, що Павло Паліса, заступник керівника Офісу президента, підкреслив, що в контексті мобілізації немає простих рішень. Оскільки повномасштабна війна триває вже четвертий рік, важко забезпечити фронт необхідною кількістю особового складу на бажаному рівні. Проте він відзначив позитивні зміни за останні сім місяців у процесі мобілізації, які допомогли "хоча б частково зменшити виснаження" підрозділів піхоти. Заступник керівника ОП запевнив, що будуть створені умови для часткового вирішення проблеми фрагментації фронту.

Також ми писали, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський запевнив, що зараз країна має набагато кращі показники в питанні укомплектованності підрозділів, ніж 7 місяців тому. Сирський розповів, що це вдалося зробити завдяки змінам у двох підходах - належного ставлення до військовозобовʼязаних та мотивації. Головнокомандувач ЗСУ додав, що Україна має стабільні показники в отримані необхідної кількості особового складу, яка була запланована.