Протягом двох місяців я користувався MSI Claw A1M, і моє сприйняття портативних ігрових консолей на базі Windows кардинально змінилося.

Тарас Міщенко є головним редактором видання "Межа". Він володіє більш ніж 15-річним досвідом у сфері IT-журналістики та спеціалізується на темах новітніх технологій і ґаджетів.

До початку цього року я не мав значного досвіду з портативними ігровими консолями на базі Windows, і чесно кажучи, не особливо прагнув його отримати. Перші моделі таких пристроїв, хоча й були цікаві, залишали багато запитань щодо оптимізації Windows 11 на малих екранах та підтримки ігор. Проте, нещодавно мені випала нагода протестувати перше покоління консолі MSI Claw, яке з'явилося на ринку майже два роки тому, і я вирішив скористатися цією можливістю. Було цікаво дізнатися, чи покращилася підтримка з боку Microsoft і в які ігри сьогодні можна грати на портативній консолі, особливо враховуючи її не зовсім новий, але досить унікальний статус. Варто зазначити, що MSI Claw A1M оснащена процесором Intel Core Ultra 7 155H та графікою Intel Arc, що є рідкісним явищем на тлі популярності рішень від AMD. Ще більше мене здивувало, що ця консоль досі доступна для покупки. Саме тому було кілька причин повернутися до MSI Claw A1M та поділитися своїм досвідом.

Окрім вже зазначеної платформи від Intel, MSI Claw A1M отримав 7-дюймовим сенсорний IPS екран з роздільною здатністю 1920х1080 точок, 16 ГБ оперативної пам'яті LPDDR5-6400, 1 ТБ SSD, бездротові модулі Wi-Fi 7 та Bluetooth 5.4, а також акумулятор на 53 Вт·год. Детально про комплектуючі консолі ми вже писали в огляді.

Окремо лише зазначу, що MSI Claw A1M хоча й особливо не виділяється дизайном, адже тут немає якихось цікавих деталей, але зібрана якісно. Корпус консолі зроблений з пластику, проте навіть за два роки періодичного використання він не потерся та не став скрипіти.

Аналогічна ситуація спостерігається і з кнопками: в MSI Claw реалізовані тригери та джойстики, оснащені датчиками Холла, що гарантує підвищену міцність і відсутність проблем з дрифтом.

Розміри консолі стандартні для такого роду девайсів (294x117x21,2 мм), а вага досягає 675 грамів. Вона доволі зручно лежить в руках, втім для зручнішого хвату хотілося б більших виступів для долоні. Зате кнопки розташовані вдало та гарно лягають під пальці обох рук.

Вага консолі здається незначною, проте вона перевищує вагу Nintendo Switch 2 (534 грами) та Steam Deck OLED (640 грамів). Після години гри з MSI Claw, відчувається втома в руках. Це зовсім не так зручно, як довгі ігри з використанням геймпада.

Отже, важливо усвідомлювати, що такі консолі більше підійдуть для коротших ігрових сесій, ніж для тривалого проведення часу в грі. Проте це також можна вважати їхньою перевагою — портативні консолі дозволяють значно легше регулювати час, проведений у віртуальному світі.

Використання Windows 11 на портативних ігрових консолях може створити враження, що на них можна грати в будь-яку гру, адже операційна система Microsoft протягом свого існування накопичила величезну бібліотеку ігор. Проте це лише частина картини, і саме тому Steam Deck, який працює на Linux, продовжує демонструвати хороші результати, незважаючи на зростаючу конкуренцію з пристроями на Windows. Справа в тому, що хоча Windows 11 підтримує безліч ігор, для портативних консолей критично важливою залишається оптимізація. Це стосується не лише адаптації під менш потужну графіку, але й під компактні екрани та зручні способи керування, властиві консолям.

Це фактично виключає певні жанри, які просто неможливо належним чином грати на 7-дюймовому екрані, оскільки для їхнього управління потрібні клавіатура і миша. Якщо ви є прихильником стратегій або онлайн-шутерів, то з високою ймовірністю ваша улюблена гра не буде доступна на портативній консолі. Xbox і Steam на своїх сторінках в магазині вказують, наскільки гра оптимізована, що дозволяє швидко зрозуміти, чи варто спробувати запустити той чи інший тайтл.

Однак, оскільки це все ж таки Windows, нічого не заважає вам експериментувати і спробувати запустити гру, яка формально не підтримується. Деякі з них можуть просто не запуститися, інші можуть страждати від відсутності необхідного розміру екрану чи підтримки управління. Я, наприклад, спробував пограти в Pillars of Eternity 2: Deadfire — гра запустилася, але керувати нею можна було лише через сенсорний екран консолі. Після того, як я "погрався" з читанням дрібного тексту в діалогах, вирішив видалити гру. Звичайно, в таких ситуаціях можна було б підключити до MSI Claw монітор, клавіатуру та мишу, але тоді постає питання: навіщо використовувати менш потужне "залізо" портативної ігрової консолі для таких проектів?

Може скластися враження, що на таких пристроях не так вже й багато ігор, проте це було б явно перебільшенням. Насправді існує чимало підтримуваних проектів, і навіть є шанс насолодитися класичними іграми. Саме це робить "портативні" пристрої практично ідеальними для тих, хто прагне повернутися до пропущених раніше ігор.

Наприклад, у моїй бібліотеці Steam вже протягом десяти років зберігається гра Mad Max, яку я постійно відкладав. Лише нещодавно зрозумів, що фактично втратили сенс запускати її на ПК або ноутбуці, адже за цей час з'явилося безліч нових ігор з набагато кращою графікою. Проте для портативної ігрової консолі візуальні ефекти не мають такого ж значення, як при грі на великому екрані.

На моє велике здивування, Mad Max виявився чудово оптимізованим для таких пристроїв, забезпечуючи понад 70 кадрів на секунду. Гра, незважаючи на те, що пройшло вже кілька років, все ще вражає своїм візуальним оформленням. Це враження залишається навіть при використанні "легких" налаштувань і невеликому розмірі екрану портативної консолі.

Проте можна розраховувати не тільки на старі хіти, адже MSI Claw та подібні консолі можуть запускати й новіші ігри. Тут вже доведеться "погратися" з налаштуваннями графіки (це теж свого роду сайдквест), але вийде запустити, наприклад, Hogwarts Legacy чи Clair Obscur: Expedition 33. Це доволі вибагливі ігри, тому, на відміну від Mad Max та старіших, не варто розраховувати на високий fps. Подекуди, навіть на слабких налаштуваннях, ви будете бачити лаги, але не так часто, щоб це створило сильний дискомфорт та не дозволяло вам зануритися в сюжет гри.

У підсумку, MSI Claw перевершила мої очікування щодо ігор. Звісно, консоль більше підходить для ностальгічної гри й тих проєктів, які гарно оптимізовані під цей формат пристроїв, та й багато чого залежить від жанрів. Проте загалом є у що пограти, і подібна консоль дає можливість повертатися до тих ігор, до яких так і не дійшли руки, і графіка яких вже не вражає на більших екранах.

Як можна помітити, ігри становлять суттєву перевагу портативних консолей на платформі Windows, тоді як програмне забезпечення залишає бажати кращого. У Microsoft настільки захопилися інтеграцією штучного інтелекту, що певний час не звертали уваги на новий сегмент "портативок", а також на стабільність самої Windows 11. Щоб конкурувати зі Steam Deck, виробники звернулися до перевірених рішень минулих десятиліть і почали розробляти власні інтерфейси для Windows, які дозволяють користувачам зручніше взаємодіяти з операційною системою на малих екранах.

Ситуація, що склалася, є досить цікавою: з одного боку, ми маємо інтерфейс, розроблений виробником, який спрощує навігацію, а з іншого — повноцінну Windows 11, яка функціонує з усіма своїми процесами та навантаженням на апаратне забезпечення. Раніше такий підхід вважався "костилем", і це було цілком виправдано, адже оптимізація системи залишала бажати кращого. Проте в Microsoft вирішили, що, хоча ще не зовсім ясно, як заробляти на ринку портативних консолей, без дій не обійтися. Тож у 2025 році з’явився Xbox Full Screen Experience — новий режим роботи Windows 11, який пропонує більш зручний інтерфейс для портативних пристроїв і зменшує навантаження на систему, звільняючи більше ресурсів для ігор.

У теорії все виглядає досить добре: після ввімкнення користувач може відразу переглянути ігри, встановлені з різних магазинів, насолоджуючись менш перевантаженим інтерфейсом та швидшою системою. При необхідності завжди можна перейти на повноцінну Windows 11. Проте, проблема полягає в тому, що це не усуває потребу в використанні фірмового інтерфейсу виробника, адже саме там розташовані всі налаштування консолі та її оновлення. Це призводить до певного "роздвоєння особистості", схожого на ситуацію з Windows 8, що викликає додаткові труднощі в користуванні. Наприклад, маючи Xbox Full Screen Experience на MSI Claw, мені доводилося використовувати як швидкі налаштування, так і інтерфейс Center M виробника. Не можу стверджувати, що програмне забезпечення є абсолютно ненадійним — хоча в нього є свої недоліки, як і у Windows 11, це все ж не той самий досвід, що в більш "відшліфованих" пристроях на кшталт Steam Deck та Nintendo Switch.

В цілому, позитивно, що Microsoft звернула увагу на цю область і користувачі отримали можливість насолоджуватися Xbox Full Screen Experience. Проте, в ідеальному випадку, як постачальник операційної системи, компанії варто було б більш тісно взаємодіяти з виробниками портативних консолей, усунути зайві елементи з власного інтерфейсу і створити більш інтегрований досвід використання таких пристроїв.

Варто зазначити, що гравці, які користуються ігровими консолями, комп'ютерами або ноутбуками, зазвичай намагаються облаштувати комфортний простір для тривалих ігрових сесій, які можуть тривати не тільки години, але й дні. У випадку з портативними консолями ситуація кардинально інша — вони призначені для гри в будь-якому місці, і якщо мова йде про компактні та легкі моделі, то грати можна навіть на ходу. Проте більшість портативних консолей на базі Windows мають такі розміри і вагу, що їх важко тримати в руках тривалий час без підтримки для ліктів. Це все ще мобільний варіант, але він більше підходить для сидячого формату гри. Це також стосується моделі MSI Claw A1M: з огляду на її габарити і вагу, вже через півтори-дві години гри виникає відчуття втоми в руках і бажання розім'ятися.

Це одна з причин, чому грати на портативній консолі довгий час може бути непросто. Або ж слід створити більш зручне ігрове місце, що трохи суперечить концепції пристрою, який можна взяти із собою і насолоджуватися іграми в будь-якому місці. Проте, я вважаю цей аспект позитивним, оскільки він допомагає контролювати час гри. Наприклад, провести 1,5-2 години в грі – це цілком реально, але триваліша гра вже може бути не такою комфортною. Це запобігає ситуаціям, коли вирішуєш пограти лише на годину перед сном, а врешті-решт опиняєшся за ігровим процесом до третьої години ночі.

Ще один важливий аспект, який перешкоджає тривалому геймінгу протягом 4-5 годин, - це автономність пристрою. Хоча в портативних ігрових консолях вона дійсно вища, ніж у ігрових ноутбуках, все ж таки варто пам’ятати, що розетка знадобиться, принаймні, в середині дня. З власного досвіду використання MSI Claw A1M можу сказати, що в більш вимогливих іграх, таких як Clair Obscur: Expedition 33, автономності вистачає приблизно на годину або трохи більше, оскільки акумулятора на 53 Вт·год не вистачає для тривалого геймінгу. Натомість у більш простих іграх, наприклад, Dome Keeper, можна насолоджуватись іграми до 4 годин, що значно краще, особливо під час подорожей.