Як математики змусили Кремль підкоритися, звільнивши українського дисидента Леоніда Плюща, і яке це має відношення до сьогоднішньої України?

Інтелектуали проти Комітету державної безпеки

У середині червня Будинок кіно в Києві став місцем великого скупчення людей: митці, активісти, правозахисники та дипломати заповнили зал, зацікавлено очікуючи на показ фільму. На сцену вийшов Олів'є Жако, представник Посольства Франції в Україні.

LB.UA - для тих, хто здатен на глибокі роздуми.

Підтримайте нас!

"У той час влада не проявила себе достатньо активно у цій справі (Плюща), мабуть, тому, що тогочасні керманичі моєї країни боялися Радянського Союзу. І друге, найважливіше -- це те, що громадянське суспільство може творити великі й потужні речі, коли всі об'єднуються навколо спільної мети, і саме це показано в цьому фільмі, що завдяки громадянському суспільству багато речей стали можливими. І я ще раз хочу віддячити всім, хто працював над цим фільмом", -- заявив він.

Режисер Матьє Шварц помітно хвилювався, перш ніж піднятися на сцену. Його фільм не просто кіно на якусь відсторонену тему, а сімейна історія, в якій його двоюрідний дід Лоран Шварц разом з колегами змінив хід світових подій.

Події розгорталися у 70-х роках минулого століття. Тоді радянська влада вирішила вжити заходів проти занадто балакучого математика Леоніда Плюща, який, до всього іншого, вважав себе марксистом. Оскільки відправлення в табір виглядало не зовсім доречно, режим обрав більш жорстокий шлях — його відправили до психіатричної лікарні. Як пізніше згадає сам Леонід, це було зроблено для "знищення духу". Плющ став жертвою каральної психіатрії, яка прагнула перетворити його на безпорадну істоту, що не становитиме загрози для влади і зникне з поля зору.

Зображення: Катерина Гладка Сцена з фільму Матьє Шварца

У Франції тоді ж існувало об'єднання математиків, яке плекало науку і не втручалося в політичні справи. До арешту Леоніда Плюща. Про те, що два математики -- Леонід Плющ і Юрій Шиханович (народився в Києві, працював у Москві) -- ув'язнені КДБ за "антирадянську" пропаганду в 1972 році та їхньому життю загрожує небезпека, Захід дізнався від російського фізика, лауреата Нобелівської премії Андрія Сахарова. Від нього про це почула французька психологиня російського походження Таня Матон, яка звернулася до Лорана Шварца, уже відомого на той час. Тоді французькі математики включилися в майже нереальну кампанію звільнення українського колеги. Вони створили Комітет зі звільнення Леоніда Плюща на чолі з Лораном Шварцом, Анрі Карпаном і молодим Мішелем Бруе.

Фото: Courtesy Photo Двоюрідний дід режисера Лоран Шварц

Спроба діяти через офіційні канали, звертаючись до радянського посольства, зазнала невдачі — представники установи стверджували, що не знають, про кого йдеться.

Режисер Матьє Шварц тривалий час залишався в невіданні щодо історії свого двоюрідного діда. Однак після його смерті, занурившись у вивчення родинних коренів, Матьє натрапив на справу Леоніда Плюща, що стало початком розгадки. Саме тоді він дізнався про героїчну дружину Леоніда, Тетяну, яка фактично наодинці боролася з КДБ за свого чоловіка.

Тетяна Плющ та її переїзд на Захід.

Таким чином, Тетяна Плющ змогла організувати візити до свого чоловіка. На неї постійно тиснули: погрожували збільшити дози медикаментів для Леоніда, якщо вона не погодиться підписати документи, що підтверджують, що Плющ є божевільним. Вона рішуче відмовилася від цих умов.

Тим часом у Франції активно працює Комітет, спрямований на звільнення Леоніда. Під час Міжнародного конгресу математиків, що проходить у Канаді, французькі дослідники організовують акцію на підтримку Плюща. У пресі з'являються численні статті на цю тему. Значну роль у цій ініціативі відіграє Лоран Шварц, який є відомою постаттю у наукових колах. Вся Франція об'єднується навколо мети визволення українського вченого. Про цю кампанію дізнається Тетяна Плющ, яка звертається до західних країн та радянської влади з проханням звільнити її чоловіка та дозволити йому виїхати з СРСР.

Без участі соціальних мереж та інтернету за Плюща виступають численні громади в європейських країнах. Тепер на його підтримку висловлюються як фізики, так і психотерапевти, а також правозахисники.

Коли мова йде про Комуністичну партію Франції, її учасники розділилися на два умовні табори. Один з них вважає, що неможливо відправляти людей до психіатричних лікарень через їхні погляди, завдаючи їм фізичних і психічних страждань, тоді як інші не прагнуть конфліктувати з Радянським Союзом.

Коли Тетяна вирішила надіслати листа Жоржу Марше, лідерові французьких комуністів, це стало своєрідним ударом для СРСР. Хоча офіційна Москва відреагувала на це вкрай негативно, Брежнєву не залишалося нічого іншого, як відпустити Леоніда Плюща.

Зображення: зі сторінки Оксани Забужко у Facebook. Леонід Плющ, який був звільнений, виходить на платформу після чотирирічного лікування в психіатричній лікарні.

Зрештою, сім'я вирушила спочатку до Австрії, а потім до Франції, де Леонід потребував тривалої реабілітації через свою надзвичайну слабкість. Під час перебування у Франції він залишив математику і з такою ж пристрастю занурився в літературознавство, психологію, досліджував шаманізм і сміливо почав ідентифікувати себе як містик.

Сімейна історія і новий дім Плющів

Роботу над документальним фільмом Матьє Шварц почав шість років тому. Кадри -- фотографії, архівні відео, публікації в тодішній пресі. Матьє вдалося взяти інтерв'ю в Тетяни Плющ, вона вже дуже хворіла, але продовжувала відвідувати могилу свого чоловіка. Кадри з цього інтерв'ю також увійшли до фільму "Математики, які "нагнули" Кремль".

Зображення: Катерина Гладка Частина інтерв'ю з Тетяною Плющ із фільму Матьє Шварца.

Леонід Плющ створив свою автобіографію під назвою "У карнавалі історій", яка вперше з'явилася у 1979 році. Вона була видана одночасно п'ятьма мовами: українською, англійською, французькою, італійською та російською. У 2018 році видавництво "Комора" випустило її повторно.

Культурна дипломатія – це мистецтво використання культурних зв’язків для сприяння міжнародному порозумінню та співпраці.

Щоб фільм приїхав до України, працювала велика команда людей, творячи культурну дипломатію власними руками. Серед них письменниця Оксана Забужко, яка довго дружила з Плющами, багато написала, проводила спільні зустрічі, кінематографіст і засновник асоціації PROSVITA Олександр Кришталович, родина Тараса Шамайди та Ліліани Вежбовської, кінематографісти, приватний бізнес, а також Посольство Франції в Україні.

Зображення: з Facebook-сторінки Оксани Забужко. У ролі модератора Ірина Плехова, а також присутні письменниця Оксана Забужко, режисер Матьє Шварц і кінематографіст Олександр Кришталович.

Після завершення показу фільму відбулася дискусія за участі режисера Матьє Шварца, письменниці Оксани Забужко та кінематографіста Олександра Кришталовича, яку модерувала директорка кінотеатру "Ліра" Ірина Плехова. У ході розмови піднімалося питання про майбутнє прокату. Фільм, створений для західної аудиторії, виявився не менш важливим і для українського глядача, адже він розповідає про нашого дисидента Леоніда Плюща. Згодом Оксана Забужко зазначить:

Щодо фільму Матьє Шварца про справу Плюща, який вчора з успіхом (5 хвилин стоячих оплесків!) був показаний у Київському домі кіно, виникло багато запитань про його можливий вихід в український прокат. Відповідь проста: це залежить від того, коли який-небудь український дистриб’ютор придбає на нього права. Справа в тому, що продюсери фільму "Математики, які нагнули Кремль" не планували його покази поза межами ЄС — у Франції він транслювався по телебаченню, а з того часу (в оригінальній французькій версії) доступний на YouTube. Щоб жителі українських міст могли побачити субтитровану українською версією, вона спочатку повинна бути офіційно придбана в Україні. І тут немає альтернативи. (Не можу сказати, чи були в залі потенційні "покупці", але я, принаймні, зробила все можливе, аби цей фільм побачило якомога більше людей, які можуть бути ним зацікавлені за своїм родом діяльності).

Історія Леоніда Плюща та його значна перемога у сфері громадянського суспільства часто залишається поза увагою у нашому досвіді. Однак, у світлі сучасної війни та загальної політичної ситуації, ця тема набуває нової актуальності.

Зображення: Катерина Гладка Сцена з фільму Матьє Шварца

Це не лише французька, а й українська історія — частина нашої спільної минувшини з Францією в ХХ столітті, яку ми проігнорували під час радянської епохи і досі не змогли компенсувати. Йдеться про визволення в 1975-76 роках українського математика, а згодом філософа й літературознавця, дисидента Леоніда Плюща з радянської психіатричної лікарні, яке організували ліві рухи Заходу. Ця історія, детально викладена у політичному трилері 1970-х, стала початком падіння Берлінського муру. Вона також подає важливий урок для сучасного суспільства: як спільними зусиллями можна і потрібно рятуватися з тієї психіатрії, в яку нашу цивілізацію ведуть слуги зла.

Цю історію варто знати. Відчути її за короткий час, немов блискавка, через єдине естетичне враження (фільм М. Шварца – це також надзвичайно якісне кіно), а потім задати режисерові питання – це привілей, який випадає киянам лише раз, – зазначила Оксана Забужко.