Як засоби масової інформації в Німеччині та Радянському Союзі висвітлювали катастрофу на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 1986 року стався вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. DW нагадує, як по-різному висвітлювали цю катастрофу в Західній Німеччині та СРСР.

40 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася аварія на Чорнобильській АЕС - досі найбільша техногенна катастрофаста людства, наслідки якої доводиться долати досі. Про те, наскільки по-різному інформація про цю надзвичайну подію в перші дні подавалася в західнонімецьких і радянських ЗМІ, - в огляді DW.

О 1:23 ночі на Чорнобильській АЕС під час експериментальних випробувань на четвертому енергоблоці стається вибух, який руйнує четвертий реактор і дах енергоблоку. Жодних повідомлень для ЗМІ не робиться.

У місті атомників Прип'ять, що розташоване неподалік від Чорнобильської атомної електростанції, лише на другий день після катастрофи розпочали евакуацію місцевих жителів. Оголошення про евакуацію зачитала дикторка Прип'ятської радіостанції Ніна Мельник. У повідомленні йшлося про "тимчасову евакуацію" через "негативну радіаційну ситуацію", що виникла внаслідок "аварії на ЧАЕС". Мешканцям було рекомендовано взяти з собою "необхідні документи, важливі речі, а також, на всякий випадок, продукти харчування". Офіційних відомостей про те, що саме сталося на станції, та про рівень радіаційного забруднення досі не було.

Евакуйовані з Прип'яті прибувають до Києва, де вже ширяться перші чутки.

Саме на третій день світ дізнається про Чорнобиль. Зранку забили тривогу на шведській АЕС "Форсмак" на північ від Стокгольму. Система безпеки подала сигнали, коли на одязі одного зі співробітників зафіксували надзвичайно високий рівень радіації. Шведське агентство оборонних досліджень однозначно вказало на Радянський Союз як на джерело. Однак спроби шведів дізнатися більше за дипломатичними каналами у Москві не дають результатів - чиновники заперечують факт аварії. Показники у Фінляндії перевищували норму вшестеро, у Данії - вп'ятеро.

У Західній Німеччині перше згадування про аварію на Чорнобилі з'явилося о 19:00 в новинах телерадіокомпанії SWF. У ньому повідомлялося: "Деякі регіони Швеції, Фінляндії та Норвегії зазнали аномально високого рівня радіаційного випромінювання. Офіційні органи наголошують, що для людей немає загрози. Найімовірнішою причиною вважається несправність радянського ядерного реактора. Версія про випробування радянської атомної бомби як джерело підвищеної радіоактивності не розглядається. Агентство атомної енергії в Москві повідомило шведському посольству, що не має жодної інформації про потенційну аварію на атомній станції, про яку воно, зазвичай, мало б бути поінформованим", - зазначалося в репортажі SWF.

Міністерка енергетики Швеції Біргітта Даль висловила своє обурення, зазначивши, що відсутність інформації з боку Радянського Союзу є "абсолютно неприйнятною". Вона також натякнула на можливість звернення до Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Радянський уряд опинився під серйозним тиском. У той же день інформаційне агентство ТАРС опублікувало перше офіційне повідомлення. В ньому йшлося про те, що на Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія, внаслідок якої було пошкоджено один з реакторів. Інформували, що вживаються заходи для ліквідації наслідків інциденту, а постраждалим надається необхідна допомога. Також була створена урядова комісія для розслідування ситуації. Увечері це повідомлення без змін, тривалістю 18 секунд, транслювали на Центральному телебаченні в рамках всесоюзної програми "Время".

Перше коротке повідомлення від ТАРС про аварію на ЧАЕС одночасно поширюють і в ЗМІ Німецької Демократичної Республіки (НДР). Його дослівно зачитують наприкінці випуску вечірніх новин "Aktuelle Kamera".

У вечірньому випуску новин о 21:00 західнонімецька SWF повідомляє про наступні події: "Внаслідок інциденту на атомній електростанції в Радянському Союзі, за офіційними даними, декілька осіб отримали травми. Радянське інформаційне агентство ТАРС інформує, що один із реакторів Чорнобильської АЕС, розташованої поблизу Києва в Україні, зазнав ушкоджень. Постраждалим надається необхідна медична допомога. Проте ТАРС не уточнює, скільки людей піддалося радіаційному впливу, чи є загиблі, а також точний час, коли стався інцидент."

Того вечора ця новина з'явилася також на інших телеканалах і радіостанціях Західної Німеччини.

Газета "Известия" публікує стисле оголошення "Від Ради Міністрів СРСР", яке є повторенням раніше наданих даних ТАРС і яке також цитують газетні видання України. У програмі "Время" йдеться про "деякий витік радіоактивних матеріалів" та про двох загиблих.

На той час радянському уряду доводилося реагувати на зовнішні інформаційні повідомлення. Виходячи з документів, які пізніше були розсекречені в Україні та зберігаються в архівах КДБ, найголовніше для радянської влади в цій ситуації полягало в тому, щоб уникнути не лише витоку радіації, але й інформації.

Вечірні новини Tageschau на першому каналі ARD, західнонімецького мовника, значну частину свого ефіру присвячують катастрофі на Чорнобильській атомній електростанції. Ведучі розповідають про пожежу на енергоблоці, яку досі не вдається ліквідувати навіть на третій день після вибуху, а також про ймовірне розплавлення активної зони реактора. Згадується, що радянські чиновники нібито звернулися за допомогою до Німецького атомного форуму в Бонні та до Швеції. У програмі піддають критиці відсутність прозорості з боку радянських влади. Кореспондент ARD Петер Бауер, перебуваючи в Москві, зазначає, що переважна більшість мешканців столиці навіть не чули про цю катастрофу. У цьому ж випуску також повідомляється про радіоактивну хмару, що розповсюдилася на північний захід Європи після аварії, яка тепер знову повертається в зворотному напрямку.

КДБ УРСР уважно контролював спроби іноземців отримати будь-які відомості. Напередодні зазначалося про "підозрілі дії, що виходять від працівників дипломатичних та інших представництв США, Франції та Канади в Москві, а також журналістів та інших іноземців, які намагалися здобути інформацію щодо аварії на ЧАЕС", згідно з розсекреченими документами, опублікованими Українським інститутом національної пам'яті.

У Кремлі вирішили відповісти на чутки, що ширяться у західних агентствах, через вечірню передачу "Время" на ЦТ. "Деякі ЗМІ на Заході поширюють інформацію про те, що внаслідок аварії на атомній електростанції загинули тисячі людей. Насправді ж загинуло лише двоє. 197 осіб були госпіталізовані, з них 49 вже виписані після обстеження. Робота підприємств, колгоспів, радгоспів та інших установ триває в звичайному режимі."

У наступному ефірі слово має коментатор ЦТ Олександр Галкін. Він вперше представляє в ефірі знімок четвертого енергоблоку і запевняє, що "немає ніяких величезних руйнувань і пожеж, як стверджують деякі західні медіа, і ніяких тисяч загиблих". Галкін також зазначає: "Так, аварія відбулася. Але перебільшувати її масштаби, як це роблять певні буржуазні ЗМІ, розповсюджуючи безглузді чутки, навряд чи виправдано." У одному з нещодавніх інтерв'ю він зізнався, що "сам не мав уявлення про те, що насправді коїлося на ЧАЕС."

На телеканалі Східної Німеччини в ефір запрошують вчених – професора Ґюнтера Флаха та доктора Карла Ланіуса. Вони висловлюють підтримку радянським атомникам і критикують "демонізацію" СРСР в західних медіа.

У новинах німецького телебачення "Tagesschau" було представлено перше зображення зруйнованого енергоблоку, а також процитовано повідомлення Галкіна. Водночас журналісти підкреслили, що масштаби катастрофи на ЧАЕС залишаються нез'ясованими. В "Tagesschau" було зазначено, що американські спецслужби повідомляють про можливу велику кількість жертв. "За попередніми даними, від 300 до 500 осіб могли загинути внаслідок ядерної аварії в Чорнобилі", - зазначила ведуча програми. Вона також зауважила, що ці цифри частково підтверджують свідчення західних туристів, які перебували в Києві, внаслідок чого німецькі компанії почали відкликати своїх працівників із столиці України. У цьому ж випуску Владислав Терехов, радник-посланник СРСР у Бонні, спростував звинувачення у запізнілому інформуванні: "Те, що ми надали інформацію через два дні, свідчить про відсутність загрози для сусідніх країн".

У західнонімецьких ЗМІ головною темою залишається Чорнобиль. Москві знову закидають дозування інформації. "Радянський Союз сьогодні надав ще одну невелику порцію інформації про атомну аварію в Чорнобилі, проте весь масштаб, як і раніше, залишається незрозумілим. Влада визнала, що 18 осіб отримали тяжкі поранення. (...) На Заході ці цифри, як і раніше, піддаються сумніву як занижені", - йдеться в ефірі "Tagesschau", де також демонструють американські супутникові знімки ЧАЕС після аварії.

Замість цього, ключовою новиною в радянських медіа є 1 Травня - День єдності трудящих. Для комуністичного режиму надзвичайно важливо показати світові, що все йде своєю чергою і життя продовжується. Незважаючи на підвищені рівні радіації, святкування в столиці радянської України відбуваються в повному обсязі і з притаманною їм пишністю.

У програмі "Время" всі очікують репортаж із Києва, який з'являється на 13-й хвилині трансляції. На трибунах присутні представники республіканської партії — Володимир Щербицький та Валентина Шевченко. Хрещатиком проходять святкові колони, українці в національних костюмах демонструють традиційні танці. На екрані звичний Першотравень, а схожі репортажі надходять і зі Східного Берліна, а також з інших столиць країн соціалістичного табору. Лише наприкінці випуску коротко згадують про заходи з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, де "рівень радіації зменшився в 1,5-2 рази", а також про брифінг для іноземних дипломатів у Міністерстві закордонних справ СРСР.

У мас-медіа Східної Німеччини теж домінує Першотравень, про ситуацію довкола ЧАЕС згадують коротко і побіжно.

Тема Чорнобиля продовжує бути в центрі уваги західнонімецьких засобів масової інформації. Справжня ситуація на території ЧАЕС залишається майже невідомою. Німецькі медіа продовжують інформувати про радіаційний стан у країні після того, як чорнобильська радіоактивна хмара пройшла над Західною Європою.

4 травня у випуску новин Tagesschau на першому каналі західнонімецького телебачення ARD повідомляється про подальше зниження рівня радіації в атмосфері. Проте в Берліні, Ганновері та Фрайбурзі зафіксовані підвищені показники. Внаслідок дощу, що пройшов за останню добу, особливо в південних регіонах Німеччини, спостерігається значне збільшення забруднення ґрунту, як зазначає Tageschau. Оскільки частина радіоактивного пилу осіла на землі, комісія з захисту від радіоактивного забруднення при уряді ФРН встановила граничні норми радіації для листових овочів та запровадила контроль за новим врожаєм. "Це особливо актуально для імпортованих продуктів з країн Східної Європи," – підкреслюється в повідомленні Tageschau.

Натомість у репортажі з Києва газета "Правда" в ці дні розповідає про "ніжну акварельну зелень дерев, червоний кумач транспарантів та бравурні звуки оркестрів" - жодного слова про радіацію. Про ситуацію на ЧАЕС - кілька офіційних рядків в окремому повідомленні: члени Політбюро ЦК КПРС вилетіли на місце аварії.

У Східній Німеччині засоби масової інформації намагаються заспокоїти громадськість та критикують "паніку", що виникла на Заході. Газета "Neues Deutschland", яка є офіційним виданням Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН), стверджує, що мета західних медіа полягає в "дискредитації Радянського Союзу та приниженні його значних зусиль, спрямованих на застосування науково-технічних досягнень на користь людства". Під заголовком "Стабілізація на низькому рівні" публікуються дані про рівень радіоактивності, які важко зрозуміти, а також відсутні дані для порівняння з показниками до катастрофи.

У іншому випуску "Правди" розміщено промову 1-го секретаря Московського міськкому КПРС Бориса Єльцина, що прозвучала на з'їзді Німецької компартії в Гамбурзі. Він різко критикує "буржуазну пропаганду", яка, на його думку, сприяє "розгортанню спіралі антирадянської істерії" у зв'язку з подіями на ЧАЕС. Поряд із цим публікується коментар, який підкреслює, що СРСР не варто звинувачувати, оскільки подібні аварії на атомних електростанціях траплялися і на Заході. Київ готується до проведення "Велогонки миру", яку, окрім Франції, бойкотують інші західні країни. Радянське Центральне телебачення показує короткий репортаж про лікування ліквідаторів у Москві, де усі вони демонструють енергійний та оптимістичний настрій.

Паралельно у Західній Німеччині обговорення аварії на ЧАЕС та її наслідків набирає все більше політичного забарвлення. Засоби масової інформації країни висвітлюють суперечки щодо дій уряду, а також акції протесту проти використання атомної енергії. Німецькі медіа також акцентують увагу на тривогах простих громадян, які стурбовані безпечністю харчових продуктів – овочів, фруктів, салатів і молока. У розмовах з журналістами WDR німці висловлюють своє занепокоєння: "А що ж тоді можна їсти? Незабаром все стане небезпечним".

Протягом найближчих днів у засобах масової інформації СРСР, НДР та ФРН спостерігаються подібні напрямки в представленні новин, які триватимуть до 14 травня.

Точку в оцінці масштабів катастрофи на Чорнобильській АЕС ставить виступ радянського лідера Михайла Горбачова на телебаченні через три тижні після трагедії. Він спочатку класифікує аварію як "нещастя" і звинувачує "ЗМІ окремих країн НАТО, зокрема США", у тому, що "вони розпочали безсоромну антирадянську кампанію".

Проте виступ Горбачова стає визначальним моментом: генеральний секретар визнає, що відновлення після катастрофи вимагатиме чимало часу та міжнародної підтримки. Подальше применшення масштабів трагедії вже не є доцільним. Радянські медіа стартують цикл репортажів, присвячених ліквідації наслідків аварії, проявам героїзму та солідарності з боку світової спільноти.

Після виступу Горбачова у хроніках Чорнобиля розпочався новий етап - етап глибокого осмислення. Одними з перших, хто вже через кілька тижнів після катастрофи спробував здійснити таку рефлексію, стали журналісти DW.

Як міг Горбачов залишатися непоміченим протягом трьох тижнів? Яким чином оцінюватимуть наслідки Чорнобиля через 40 років? Яку роль відігравали німецькі роботи в зоні катастрофи? Які медичні препарати, за сподіваннями того часу, будуть створені до 2026 року?

У травні 1986 року в кельнській студії проходила дискусія, немов заглядаючи на 40 років уперед. У розмові брали участь завідувач відділу Центру ядерних досліджень у Карлсруе Євген Голубович, журналіст Ґеорґ Долль і ведучий "Дискусійного клубу" Ніколаус Елерт.

Пропонуємо вам ознайомитися з унікальною архівною радіопрограмою, яка була оцифрована з нагоди 40-річчя Чорнобильської катастрофи. Ця передача, виконана російською мовою, вийшла в ефір DW 16 травня 1986 року.