7 листопада 2026 року, близько 15:00 за місцевим часом чоловік у камуфляжі та бронежилеті заїхав на Головну ринкову площу Кракова на авто і відкрив вогонь по перехожих із гвинтівки. Загинули шестеро людей, 15 поранені, серед них двоє поліцейських. Поліція поранила й затримала нападника приблизно за кілометр від Ринку. Згодом у його родинному будинку у Свентокшиському воєводстві знайшли тіла батьків і сестри стрільця. За офіційними даними, нападник -- 24-річний громадянин Польщі, діяв сам, в армії не служив. 9 листопада, за повідомленнями з посиланням на Малопольську поліцію, він помер у лікарні.
Вже в перші години після стрілянини прокремлівські телеграм-канали, що ведуться польською та російською мовами, почали шукати "український слід" у цьому теракті. Протягом трьох днів вони створили навколо цієї трагедії щонайменше п'ять дезінформаційних наративів:
● Стрілець, за чутками, брав участь у бойових діях на стороні України.
● Польща "відчула наслідки" своєї підтримки Києва;
Серед постраждалих від стрілянини виявилася російська жінка, яка загинула.
"Українські джерела звинувачують Росію в організації теракту."
● польська влада "приховує правду".
Жоден з цих повідомлень не був підкріплений доказами.
"Детектор медіа" здійснив збір та аналіз 145 повідомлень з 68 російськомовних та польськомовних телеграм-каналів у період з 7 по 9 листопада. Інформацію було отримано шляхом пошуку дописів, де Краків згадувався у контексті стрілянини чи терористичних актів, а також української або міграційної тематики (такі терміни, як Україна, "хохли", бандерівці, Зеленський, ЗСУ, СБУ, біженці, мігранти, громадянство, походження тощо). Дані надала компанія LetsData. Запит охоплює лише ті пости, які пов'язували теракт у Кракові з Україною чи міграцією, отже, вибірка демонструє еволюцію цих меседжів.
Аналіз публікацій у зібраному датасеті показав таку динаміку: 67 постів опубліковано в день нападу, 63 – наступного дня, а на третій день – лише 15. З 107 повідомлень, що становлять 74%, більшість була розміщена каналами, які позначені як "деструктивні актори" (згідно з внутрішньою класифікацією LetsData, до таких належать проросійські пропагандистські ресурси), серед яких "Украина.ру", RT, "Царьград", "Осташко! Важное", Олег Царьов, "Сводки ополчения" та інші. Всі інші пости, включені до нашого датасету, були опубліковані в телеграм-каналах російськомовних медіа, таких як "Дождь", "Медуза", "BBC News Русская служба", які ми використовували для проведення порівняння наративів.
Динаміка випуску та виникнення версій у повідомленнях телеграм-каналів, на основі 145 повідомлень, 7-9 листопада 2026 року; вертикальна вісь відображає кількість постів за годину. Джерело інформації -- LetsData.
Повідомлення згруповані за допомогою тематичного моделювання BERTopic і валідовані аналітиками "Детектора медіа". Модель виділила окремий кластер повідомлень про "шеврон FOG" (14 постів), кластер авторських коментарів і тлумачень (14), кластер перепостів однакового тексту про "найманця, що воював в Україні" (7) і великий новинний кластер (108). Як наслідок, тематичні рамки виділено на основі цих кластерів.
Ми також адаптували рамки, спираючись на досвід польських фактчекерів з Demagog, щоб врахувати специфіку місцевого контексту та для додаткової перевірки отриманих результатів. Датасет LetsData був розширений аналізом 68 вручну зібраних дописів з восьми польсько- та російськомовних телеграм-каналів, які були опубліковані з 7 по 8 листопада. Варто відзначити, що в цьому наборі публікацій у телеграм-каналах ми зафіксували активне "накачування" теми, починаючи з перших повідомлень про стрілянину: канали майже без затримок переходили від даних про кількість жертв і свідчення очевидців до відеоматеріалів затримань, фотографій зброї, припущень щодо мотивів та політичних коментарів. Це не означає, що всі дописи містили дезінформацію; ключовими є темп, повторюваність та швидке накладання інтерпретацій на неповні дані.
Дезінформація щодо взаємозв'язків агресора з Україною.
Тематика "прив'язки" стільця до України стала основним сюжетним лейтмотивом, зафіксованим щонайменше в 43 повідомленнях на 32 каналах. Цей наратив почав формуватися ще до того, як з'явилися офіційні коментарі з боку польських влади та поліції. Вже за першу годину після інциденту, коли інформація про нападника була відсутня, канал Donrf додав до новини одне питання: "Українець?". Через півгодини в популярному телеграм-каналі "Випускайте Кракена Z" з'явилося відео затримання стрілка, підписане як "У камуфляжі. Мабуть, бойовик ЗСУ?". Пропагандистські канали "Сводки ополчения Новороссии" та "Война" вигадали "цікавий" факт, що стрілець нібито отримав польське громадянство в 2022 році. Це стало маркером, який активно використовується у польськомовному інформаційному просторі, де чітко розрізняють громадян Польщі та поляків за походженням, щоб підкріпити наратив про "роздачу польських паспортів" українським біженцям. Однак з часом цей наратив втратив свою актуальність після офіційних підтверджень щодо походження стрільця, і деякі пропагандистські канали визнали необхідність змінити свою версію — наприклад, в одному зі своїх постів колаборант і екснардеп Олег Царьов зазначив, що "судячи з усього, це просто психічно хвора людина, яка спершу вбила свою родину, а потім почала стріляти по перехожих на головній площі Кракова".
Зображення публікації Polska Agencja Prasowa, на якому видно нашивку на формі стрільця, що знаходиться у багажнику автомобіля. Це фото стало популярним у польських соціальних мережах.
Увечері 7 листопада наратив про "український слід" стрільця отримав новий підтверджуючий елемент. Фото з екіпіровкою, знайденою в багажнику його автомобіля, почали активно розповсюджуватися в соціальних мережах, а нашивка на бронежилеті була ідентифікована як шеврон американської приватної компанії Forward Observations Group (FOG). Першими, хто представив цю інформацію в аналізованих даних, став телеграм-канал "Украина.ру", який послався на інший канал (Shot). Вже через півтори години ця інформація з'явилася на телеграм-каналах RT, "Царьград", "Осташко! Важное", Олега Царьова та інших. Загальна аудиторія каналів, які поширили версію про FOG, становить приблизно 3,7 млн підписників.
RT писав: "У стрілка в Кракові помітили нашивку американської ПВК Forward Observations Group, яка воювала на боці ЗСУ". У каналі "Царьград" додавали, що бійці FOG "засвітилися" під час вторгнення в Курську область, і пов'язали їх з "Азовом".
В ніч на 8 листопада пропагандист Сергій Колясников, відомий під псевдонімом Zergulio (447 тисяч підписників), озвучив думку: "Цей найманець, котрий брав участь у бойових діях в Україні, зовсім втратив розум". Його висловлювання було безпосередньо переписано щонайменше п'ятьма каналами, серед яких "Сводки ополчения Новороссии" та "Первый Харьковский" (swodki, Kharkov_Perviy). Анонімний ресурс "Голос Мордора" додав, що цей стрілець, мовляв, "брав участь у війні в Україні у підрозділі, пов'язаному з терористичною організацією "Азов"", і "майже напевно є нацистом".
Польські фактчекери з організації Demagog виявили, що на нашивці зображений прапор пірата XVIII століття Едварда Тіча, відомого як Чорна Борода: скелет, що пронизує серце списом. Такі нашивки широко доступні на ринку та можна побачити у бійців спеціальних підрозділів з різних країн; наприклад, у 2019 році одна з них була у британського військового SAS в Найробі. Логотип FOG відрізняється: замість скелета на ньому зображений диявол, а серце замінено на стилізовану букву F. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що нападник ніколи не служив у збройних силах. Крім того, Demagog встановив, що зображення стрільця з українським прапором на жилеті було створено за допомогою штучного інтелекту.
Цікаво, що навіть у середовищі Z-сегменту спростували та висміяли версію про зв'язок стрільця з Україною. Канал "Росич" 8 листопада засудив "геніїв OSINT", зазначивши, що пірат на нашивці – це символ, який "використовують на кожному другому китайському підсумку з AliExpress". Проте, цей допис завершився фразою "а хохли відповідатимуть за це". Це не завадило поширенню цієї інформації в інших проросійських телеграм-каналах, зокрема на окупованих територіях: "Бердянск.Актуально" опублікував версію про FOG ще 9 листопада.
Ці повідомлення не існували в ізоляції. У стрічках тих же каналів трагедія в Кракові поєднувалася з іншими антиукраїнськими сюжетами, такими як матеріали про корупцію в Україні, дії українських посадовців та нібито неефективність західної допомоги. Це тематичне переплетення створює ефект накопичення: навіть якщо окремі повідомлення не встановлюють очевидного зв'язку зі стріляниною, їхнє сусідство змушує аудиторію сприймати українську тематику як єдине джерело загроз.
Наголос на тому, що "однією з постраждалих є росіянка".
Для провладних російських каналів головним фактом трагедії стало поранення громадянки Росії. Про неї писали щонайменше 22 повідомлення у 17 каналах, тоді як загиблого (серед інших жертв теракту) британця згадували переважно мимохідь. Новину ставили в один ряд зі "звільненням" сіл на фронті й ударами по українській енергетиці, як-от у вечірньому дайджесті ТАСС.
На цьому фоні виник і фейковий матеріал. 8 листопада телеграм-канали "Украина.ру" (494 тисячі підписників) і "Осташко! Важное" (427 тисяч) поширили інформацію про загибель росіянки: "Громадянка Росії померла внаслідок нападу на Головній ринковій площі Кракова... врятувати її не вдалося". Посольство Росії спростувало цю інформацію приблизно через дві години. За цей час фейк охопив понад 900 тисяч підписників. Раніше російські телеграм-канали також розповсюджували непідтверджені дані про "співучасника" стрільця та "обох затриманих нападників", хоча поліція спростувала інформацію про інших нападників, окрім одного.
Другий акцент у цьому оповіданні — це історія самого стрільця. Відразу після теракту телеграм-канали активно обговорювали відеоматеріали зі стрілянини, а також стан нападника. Коли 9 листопада з'явилися новини про його смерть у лікарні, цю інформацію поширили щонайменше 17 каналів, від RT до Царьова. "Открытая Украина" використала цю можливість, щоб додати новий "ідеологічний" аспект: "Терорист дотримувався ліворадикальних і нетрадиційних поглядів". Смерть нападника позбавила пропагандистів можливості спростувати його мотиви, залишивши будь-які версії про них "відкритими" для їхніх домислів.
"Українське ІПСО прив'яже теракт до Росії"
Паралельно з пошуками "українського сліду" медіа активно знецінювали будь-які версії, що свідчили про можливу причетність Росії. Хоча польська влада не висувала такі припущення, пропагандисти заздалегідь реагували на них. В перші хвилини після новини про стрілянину колаборантка з Криму, Юлія Вітязєва, написала: "Напевно, це були хохли. Але звинуватять нас". Канал "ИзХерсонец" додав: "Це було очевидно. Проте західні політики, звісно, вкажуть на "руку Кремля"".
Мирослава Бердник, блогерка з антиукраїнськими поглядами, яка зазвичай позиціонує себе як авторка, висловила своє "здивування" щодо відсутності заяв про можливу причетність Росії до стрілянини в Кракові. Вона навіть зробила прогноз: "Мабуть, це не за горами, українське ЦІПСО, безсумнівно, вже готує відповідні вкиди". Канал "Расстрельный" також повідомляв: "Хохли вже встигли знайти 'російський слід' у теракті в Кракові". Російський пропагандист і військовий кореспондент Дмитро Стешин підкреслив ту ж саму ідею: "Не дозволити 'прив'язати' Росію до цієї огидної та кривавої історії", а будь-яка паніка "в таборі ворога" буде на нашу користь.
Це традиційна стратегія "попереджувального щеплення". Аудиторію заздалегідь готують до сприйняття можливих розслідувань російського впливу як "української провокації". Подібну функцію виконували публікації в дусі "всі намагаються знайти сліди, але їх немає": вони проводять паралелі, ніби українські, російські та американські "сліди" мають однакову ймовірність.
"Війна знову охопила Польщу": теракт як відповідь на підтримку України.
Авторські канали трансформували вигаданий "український слід" в моральний урок: Польща сама сприяла своїй біді, адже підтримує Україну. Дмитро Стешин, про якого згадувалося раніше, зазначив, що розстріл "не міг статися без участі українських факторів", а Польща "виплатила ціну за те, що підтримувала бандерівський режим". У його роздумах звучить заклик: "Випустивши демона війни, будьте готові платити за це своєю кров'ю".
Пропагандистський телеграм-канал "Военкор Котенок" (з аудиторією 309 тисяч підписників) вигадує подробиці щодо психологічних аспектів і мотивів стрільця, вживаючи фразу "вантаж війни на східному фронті". Канал намагається пов'язати теракт із чутливими для польського суспільства темами злочинів, скоєних під час Другої світової війни, стверджуючи: "Таким чином, поляк став на бік сил, які продовжують справу вбивць поляків під час Волинської різанини. Він зганьбив власний рід і фактично прокляв себе. Підтримавши бандерівців, токар Оксінський став одержимим." У цьому ж пості пропонується польській владі "терміново відкликати всіх поляків, які беруть участь у бойових діях в Україні", що в черговий раз відтворює кремлівську пропаганду щодо "польських найманців", які нібито воюють на стороні України.
Ту ж ідею про небезпеку, яка походить від військових, що повертаються з фронту, піднімали у телеграм-каналах "Голос Мордора" та "Сплетница". "Незабаром до Польщі повернуться громадяни, які воювали за Україну... з ненавистю та посттравматичним стресовим розладом", – зазначав перший. Такі особи були охарактеризовані як "демотиватори для підтримки України", і Володимира Зеленського одразу звинуватили в "саботажі мирних переговорів".
Російський політичний аналітик Сергій Міхеєв поділився своїми думками у телеграм-каналі після ефіру на "Весті FM", зазначивши: "Теракт у Кракові. Процес українізації Європи продовжується з усією силою". Цей меседж безпосередньо впливає на польське ставлення до України та використовує волинську тематику, яка є особливо чутливою для польського населення.
Деякі з проаналізованих каналів неодноразово ділилися жорстокими, часто нецензурованими відеозаписами, що відображали події на місці трагедії: момент стрілянини, пересування чорного Subaru, поранених поліцейських і затримання нападника. Це можна спостерігати, зокрема, в кількох постах російськомовного телеграм-каналу "Варшавская русалка", а також у польськомовних сегментах російських дезінформаційних мереж, таких як NewsFactoryPL і Pravda PL. Повторне публікація різних частин однієї і тієї ж сцени підсилювало емоційний вплив і створювало відчуття постійного потоку нової інформації. У багатьох публікаціях не було достатніх попереджень про жорстокість контенту, а також належного захисту приватності постраждалих.
Найчастіше цитованим польським джерелом відеоматеріалів у цьому корпусі був консервативний телеканал Telewizja Republika: значна частина поширюваних фрагментів походила з його прямих трансляцій або повторно використовувала кадри з ефіру. Це не є безпосереднім доказом зв'язків самого медіа з Росією. Однак радше ілюструє те, що Росія у кризових ситуаціях обрала підсилення саме цього майданчика та довіряє йому в польськомовному інфопросторі ледь не найбільше. При цьому сама робота телеканалу викликала зауваження у самій Польщі: в його ефірі лунали теорії змови про замах, на кшталт того, що поліція нібито знала про злочин заздалегідь, що повторював у прямому ввімкненні з місця подій президент телекомпанії. Також в ефірі лунали гіпотези про те, що нападник нібито міг мати іноземне походження, через що проти Telewizja Republika вже ведеться дисциплінарне розслідування Національною радою з питань телебачення та радіо Польщі (KRRiT).
"Влада бреше": Туск і "британський слід"
Коли міністр Марцін Кервінський заявив про ультраправі погляди нападника, канали перемкнулися на підрив довіри до польської влади. На основі скриншотів його нібито видаленого фейсбук-профілю стрільця оголосили прихильником ЛГБТ і лібералом. Олег Царьов написав, що версію МВС "піддали сумніву", а тепер кожен табір "намагатиметься приписати терориста до протилежного табору" (swodki, репост Царьова). "Воєнкор" Стешин додав: "І Туску все пригадають... Як би там Майдан не замутили". Ще до будь-яких офіційних коментарів і деталей "Украина live" писав, кому вигідний теракт, і відповідав: "чинній владі Туска для посилення контролю".
У локальному телеграм-каналі "Первый Харьковский" стрільця охрестили "біодроном", а події були описані як "британське управління стрільцем, що має на меті залякати польське населення". В іншому повідомленні пропагандисти передбачають для Європи "поліцейський терор... скасування виборів" і наголошують: "Лондон обізнаний, які важелі використовувати".
У польсько- та російськомовному інформаційному просторі з'явилася спроба пов'язати нападника з політичними силами Дональда Туска. В одній з публікацій російськомовного каналу "Русский тролль для Польши" стверджувалося, що стрілець і його батько нібито підтримували Туска. Як доказ наводилася участь батька в роботі виборчої комісії, до якої він потрапив за рекомендацією комітету Павла Танайни у 2020 році, хоча сам Туск на той час дистанціювався від будь-яких політичних партій. Ця ситуація ілюструє, як одна й та ж інформаційна середа могла одночасно просувати суперечливі наративи — про "нациста з 'Азову'" та про прихильника ліберальних сил. Їх спільною метою була не узгодженість, а дискредитація України і польського уряду.
Ці приклади демонструють, як швидко трансформувався набір суперечливих заяв, і як не вдалося створити "єдину вірну" версію подій у сприйнятті пропагандистів. Основними інструментами стали швидкість публікацій, повторне використання відеоматеріалів, посилання на авторитет російських державних медіа, а також інтеграція трагедії в більш широкий антиукраїнський та внутрішньополітичний контекст. Така комбінація могла збільшувати охоплення й емоційний вплив, навіть якщо не було підтверджено координацію між різними каналами.
Як змінювався наратив про теракт у Кракові, за даними та публікаціями з телеграм-каналів, X, Tumblr, у медіа та розвірчаннями фактчекерів. Візуалізація за допомогою Claude
За межами Telegram: неправдива інформація про теракт у Кракові на X та Tumblr.
Окрім проросійських телеграм-каналів, інформація про теракт у Кракові також активно поширювалася в інших соціальних мережах. 9 листопада на платформі X з'явилися підроблені відео, які були оформлені у стилі сюжетів Euronews і DW. На момент аналізу аналітиками "Детектора медіа" кожне з цих відео зібрало понад 245 тисяч переглядів. Паралельно п'ять акаунтів з випадковими назвами виклали аналогічні фейкові ролики на Tumblr. Це стало першою задокументованою появою кампанії "Матрьошка" (Operation Overload) у Tumblr, зафіксованою "Детектором медіа".
Відео адаптують до нових наративів у Telegram: стрілець нібито діяв "в інтересах СБУ", а зброю придбав на чорному ринку, куди, мовляв, Україна перепродає допомогу, отриману від партнерів. Деякі фальшиві матеріали пов'язують теракт із витратами на підтримку України та Волинською трагедією. Постинги масово мітять десятки редакцій. У фальшивому відео, що має бренд Euronews, використано реальний коментар від речниці польської поліції Катажини Цісло, а вигадані тези додаються через вшиті субтитри, які важче виявити автоматичним системам модерації соціальних мереж.
Результати аналізу
Проросійські телеграм-канали не мали жодного факту про зв'язок стрільця з Україною, але вже в перші години зробили "український слід" головною рамкою висвітлення трагедії. Спростування польської поліції, Міноборони та фактчекерів Demagog цього не змінили. Наративи у телеграм-каналах суперечили один одному -- від "найманця з "Азову"" до "прихильника Туска", -- але всі вели до двох вигідних Кремлю висновків: підтримка України небезпечна для поляків, а польській владі не можна довіряти.
#
