Підготовка громадян до збройного конфлікту та засвоєння українського досвіду.
На тлі регулярних погроз Росії в бік Естонії та країн Балтії виникає чимало питань. Зокрема чи дійсно буде застосована п'ята стаття НАТО в разі нападу; як саме готується Таллінн до війни з Москвою; чи вистачить Естонії зброї, війська воювати та на яких союзників країна покладається.
"Телеграф" звернувся до професора міжнародного права, старшого ментора Інституту права Талліннського Технічного Університету Євгена Цибуленка, аби отримати відповіді.
Естонія висунула ініціативу підвищити витрати на оборону до 5% від свого ВВП та активно займається модернізацією свого озброєння. Проте, чи зможе ця фінансова підтримка забезпечити належний захист від агресії з Сходу, якщо врахувати, що країна, наприклад, передала свої гаубиці Україні, а нові південнокорейські K9 та французькі CAESAR можуть бути виготовлені і доставлені лише з затримками?
Щодо К9, ці самохідні гаубиці вже перебувають на озброєнні. Фактично планується придбати й CAESAR. Коли Естонія передала всі свої гаубиці, це було враховано. Таким чином, нині немає проблеми з нестачею озброєння. Навпаки, надходить багато нової техніки, зокрема з Польщі та Туреччини, а також здійснюється закупівля бронетранспортерів.
Естонія наразі активно розвиває свою військову спроможність. Вже отримані системи HIMARS, і естонські військовослужбовці успішно пройшли навчання з їх використання. Країна готова завдати ударів у глибину території Росії, якщо виникне така потреба. Це означає, що на напрямку Санкт-Петербурга чи Москви можуть бути використані не лише дрони, а й HIMARS та ATACMS. Крім того, Естонія вже закупила протикорабельні ракети, які забезпечують контроль над Балтійським морем з її території. У разі конфлікту це дозволить повністю заблокувати експорт російської нафти морським шляхом.
Раніше Естонія користувалася системами протиповітряної оборони ближнього радіусу дії. Улітку 2025 року з'явилася інформація про те, що країна вирішила придбати німецькі системи середнього радіусу дії. Чи вдалося їй за цей час отримати засоби, здатні перехоплювати балістичні ракети?
Країна вже здійснила закупівлю певних систем протиповітряної оборони, зокрема IRIS-T SLM. Ці системи призначені для роботи на середніх дистанціях, хоча не є спеціалізованими для перехоплення балістичних об'єктів. Проте, практика України свідчить, що в разі їх використання проти літаків та крилатих ракет, вони демонструють майже стовідсоткову ефективність. Крім того, ці системи здатні перехоплювати деякі балістичні цілі на початковій стадії їхнього польоту.
Крім того, з'явилася нова версія IRIS-T SLX, яка спеціалізується на протибалістичній обороні на великій відстані. Наступним кроком стане питання про закупівлю цих ракет, оскільки на даний момент Естонія не має систем ППО, здатних діяти на великій дистанції. Розглядається можливість їх придбання приблизно у 2030 році. Країна також не виключає варіант закупівлі систем Patriot та інших ізраїльських технологій.
Крім того, у разі виникнення загрози, в Естонію можуть бути перекинуті системи з сусідніх країн та країн-членів НАТО. Цей сценарій вже був протестований. Не варто забувати про сусідні держави, які мають свої власні системи протиповітряної оборони, здатні також перехоплювати ракети. Отже, російські війська можуть зіткнутися з неприємним сюрпризом: хоча вони можуть вважати, що зможуть швидко знищити Естонію одним ударом, насправді виявиться, що естонці готові до опору і мають волю боротися.
На даний момент, які країни мають свої військові контингенти в Естонії, і чиїм наказам вони підкоряться у разі агресії з боку Російської Федерації? Чи може статися так, що військово-політичне керівництво, скажімо, Великої Британії чи Німеччини, ухвалить рішення "не провокувати" Росію, сподіваючись на вигідні умови при закупівлі енергоресурсів у майбутньому?
У різних країнах Балтії розташовані військові підрозділи з інших держав, що є характерною рисою цих регіонів. Наприклад, в Естонії можна зустріти британських солдатів, в Латвії — канадських, а в Литві — німецьких. Військовий контингент постійно оновлюється і проходить ротацію, щоб забезпечити наявність необхідних навичок для виконання завдань у місцевих умовах. Естонська армія формує свій досвід, орієнтуючись на специфіку ведення бойових дій у цій географічній зоні.
До слова, ця територія зовсім не танкопрохідна, чимось схожа на північ України, тобто ліси, болота. У росіян тут не вийде наступати широким фронтом. Але буде ймовірніше використовуватись напівпартизанська тактика, яку Росія застосовує на півночі України. Як сказав один із наших військових: "Ну, може, росіяни до Таллінна і дойдуть за два дні, але вони там всі і помруть, вони про це знають".
Чи планує Естонія активувати п'яту статтю НАТО у випадку агресії?
В Естонії все налаштовано на високому рівні, і в разі потреби можна оперативно збільшити чисельність військових сил. Важливо не лише кількість підрозділів, що перебувають тут, а сама їх присутність. Це дає зрозуміти Путіну, що його потенційний напад стосується не абстрактного члена НАТО, а конкретної країни.
Ті, хто стверджує, що НАТО займатиметься тривалими консультаціями перед тим, як вжити заходів у разі нападу, не враховують особливостей функціонування Альянсу. Як і в будь-якій армії, в НАТО є керівництво. Це означає, що існує командир, який відповідає за управління конкретними підрозділами та частинами. Всі сили, які надходять для підсилення, підпорядковуються саме йому, а не своїм національним урядам.
Тобто якщо англійці підсилюють естонську бригаду, то вони підпорядковуються саме естонському командиру цієї бригади чи дивізії, а не уряду Великої Британії. У разі нападу усі частини на території Естонії вступатимуть у бій.
Ба більше, я не думаю, що Росія наразі потягне війну на два фронти умовно. Кремлю ледь вдається тримати позиції в Україні, а напад на країну-члена НАТО потребуватиме чимало ресурсів та грошей. Окрім того, є загроза повністю перекрити транспортування нафти Балтійським морем.
Чи має естонська армія достатню кількість людей для війни з Росією
На скільки мені відомо, близько 5 000 осіб перебувають на постійній службі, а ще приблизно 25 000 знаходяться в резерві. Усі ці люди регулярно проходять тренування та ротаційні курси, що допомагає підтримувати їхню готовність.
Варто зазначити, що збройні сили Естонії формуються з Сил оборони (Eesti Kaitsevägi) і воєнізованої добровільної організації "Кайтселійт" (Союз оборони), що налічує приблизно 20 000 членів.
Ви раніше стверджували, що в Естонії не можуть з’явитися "зелені чоловічки", і що єдиною можливістю є повноцінне вторгнення. Але чи можна бути впевненими, що в Нарві не існує сплячих агентів РФ з озброєнням у тайниках, які за вказівкою Кремля готові виступити проти легітимної влади країни?
Якщо такі особи і є, то їх зовсім небагато, адже наша служба безпеки працює досить ефективно. Подібні публічні фігури або вже затримані, або ж депортовані до Росії. Але, як я зазначав раніше, навіть якщо вони з’являться, їх нейтралізують дуже швидко. Варто розуміти, що в Криму до цього не були готові. У Естонії ж до подібного розвитку подій ставляться з великою серйозністю і ретельністю. Реакція буде миттєвою, без жодних можливостей для втечі.
Які заходи вживає Естонія для забезпечення інформаційної та культурної безпеки з метою зменшення ризиків, що походять з Росії?
Після 2014 року Естонія постійно підкреслювала свою прихильність до свободи, стверджуючи, що вона займає провідні позиції у світі за рівнем свободи в інтернеті. На перший погляд може здаватися, що російськомовні громадяни почуваються тут досить затишно. Але після початку повномасштабного вторгнення ситуація змінилася. По-перше, було закрито російськомовні школи. У країні протягом багатьох років існували паралельні освітні системи – естонські та російськомовні. Хоча навчання відбувалося відповідно до естонських програм, основною мовою викладання залишалася російська. Після 2022 року ця система була ліквідована, і тепер існують лише естонські навчальні заклади.
Також закрили російські політичні канали на телебаченні. Зараз це все заборонено. Навіть деякі найбільш одіозні російські сайти теж заблоковані в Естонії.
У серпні 2024 року Естонська православна церква прийняла новий статут, яким начебто розірвала зв'язки з Московським патріархатом і закріпила самостійність у церковно-адміністративних, церковно-господарських, церковно-просвітницьких та церковно-громадянських справах. У квітні й червні 2025 парламент Естонії проголосував за відповідні зміни до законодавства, але президент Алар Каріс двічі ветував закон проти парафій МП? Чому так відбувається? Адже досвід України показує, що багато священників УПЦ МП були "п'ятою колоною" і працювали на ворога.
В Естонії функціонували дві православні церкви: естонська автокефальна православна церква, яка підпорядковувалася Константинопольському патріархату, і естонсько-православна церква, що була частиною Московського патріархату. Наразі з останньої вимагають повністю припинити будь-які зв'язки з російською церквою. В результаті, вона змінила свою назву на естонська християнська православна церква.
Проте повністю зв'язки з Москвою не були припинені, тому наш парламент створив законопроєкт, який передбачає примусове розірвання цих контактів. Наразі законопроєкт опинився у Верховному суді через вето президента. Каріс вважав, що така заборона є дещо непропорційною, з чим я, звісно, не можу погодитися. Тепер рішення залишилося за суддями.
Які уроки з українського досвіду боротьби з Росією можуть бути корисними для Естонії?
Повномасштабне вторгнення та окупація Росією в 2014 році стали каталізатором для низки важливих змін. Це призвело до закриття російських шкіл, заборони на діяльність російських телеканалів, активізації роботи з релігійними установами та обмеження на перетин кордону. Естонія фактично виступила одним з перших ініціаторів повної відмови у видачі туристичних віз для громадян Росії.
Місцеві російськомовні жителі не знають естонської мови, проте мають доступ до інших надійних джерел інформації. Естонія, напевно, є однією з найкращих країн у Європі, коли йдеться про висвітлення подій в Україні.
Яким чином здійснюється підготовка цивільного населення до потенційних загроз вторгнення? Чи організовують курси з безпечного користування зброєю, навчання правильним діям під час сигналів тривоги, роз'яснюють методи укриття (наприклад, за двома стінами), а також інформують про місцезнаходження бомбосховищ?
У нашій спільноті люди добре обізнані про розташування бомбосховищ, правила поведінки під час авіанальотів, а також про місця, де можна знайти укриття. Загалом, усі отримали інформацію, і кожному були надані брошури з детальними вказівками, як дістатися до безпечних місць і які запаси слід мати. Існують різні програми підготовки на випадок відсутності електрики, води та інших критичних ресурсів. Крім того, важливі установи, такі як лікарні, обладнані генераторами для забезпечення безперебійної роботи.
У сфері цивільного захисту Естонія активно черпає досвід з України, переймаючи її практики. Це включає в себе системи оповіщення про загрози, а також стратегії реагування на них.
Естонія спостерігає за активністю безпілотників на своїх кордонах в умовах російської агресії. Зокрема, БПЛА були помічені над Чудським озером, неподалік військових баз та аеропортів. Деякі з них навіть були збиті. Чи готова Таллінн до рішучих дій для припинення таких вторгнень у свій повітряний простір та знищення цих "незваних" апаратів?
Сьогодні було внесено законопроєкт, який мають намір затвердити в найближчий час. Цей документ надає повноваження як армії, так і поліції для протидії дронам. Таким чином, це питання буде вирішуватися і на технологічному рівні.
В Естонії існує специфічний протокол для роботи з іноземними літаками, який не передбачає їх знищення. У разі виявлення порушення повітряного простору, на допомогу піднімаються винищувачі, що супроводжують порушника до кордонів країни.
Раніше "Телеграф" повідомляв, що існує всього дві основні причини, чому Росія ще не здійснила напад на НАТО.
#Росіяни #Володимир Путін #НАТО #Росія #Москва #Телеграф #Крим #Литва #Російська мова #Нафта #Німеччина #Туреччина #Ізраїль #Східна Православна Церква #Московський Кремль #Озброєння #Стамбул #Суд #Санкт-Петербург #Поляки #Естонія #Таллінн #Балтійське море #Латвія #Болото #Англійці #Військова тактика #Протиповітряна оборона #Бронетранспортер #Балістика #Гаубиця #Нарва #Естонська мова #Ракета #Велика Британія #Прибалтійські країни #Літак #Президент (державна посада) #Ока (річка) #Збройні сили Естонії