"У світі немає жодної дитини, яка була б у повній безпеці." Які теми порушує серіал "Батьківський комітет"?

Українське ігрове кіно може донести правду там, де люди не готові її слухати.

На телеканалі "1+1 Україна" відбулася прем'єра нового мінісеріалу "Батьківський комітет", який висвітлює боротьбу мешканців окупованих територій проти одного з найжахливіших злочинів Росії — викрадення українських дітей. Ця геноцидна практика агресора стала відомою на міжнародному рівні минулого року, коли Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової. Однак багатьом залишається незрозумілим, як саме відбувається депортація, які її масштаби та наслідки, а також які кроки можна вжити для протидії цим злочинам.

Напередодні прем'єри телесеріалу в київському кінотеатрі "Оскар" відбулася презентація проєкту. Під час заходу творці "Батьківського комітету" разом із запрошеними експертами обговорили найважливіші аспекти серіалу. Однак ключовою відповіддю на всі запитання є сам серіал, в якому з жахливою реалістичністю відтворено події, що розгорталися на окупованих територіях Херсонщини.

Дискусія розпочалася після прем'єри першого епізоду "Батьківського комітету".

Історія створення 4-серійної драми "Батьківський комітет" є складною та тривалою. У 2021 році продюсерка Тетяна Шуліка, що очолює виробництво проєктів "1+1 Production fiction", представила свій проєкт "Голий король" на конкурсі соціально важливого контенту Pitch UA 4. Цей конкурс організовано в рамках ініціативи Transformation Communications Activity (TCA), яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). У лютому 2022 року проект потрапив до шорт-листа в категорії "Медіа мають значення", але через початок повномасштабного вторгнення, переможців так і не обрали. Восени того ж року, коли ситуація в країні трохи покращилася, організатори конкурсу запропонували фіналістам оновити свої концепції. Тетяна Шуліка розповіла, що на той момент стали відомі шокуючі випадки викрадення українських дітей російськими загарбниками. Творча команда вирішила адаптувати концепцію серіалу, щоб продемонструвати співвітчизникам, які проживають на вільних територіях, як важко тим, хто знаходиться під окупацією, вчасно розпізнати російську пропаганду та приймати обґрунтовані рішення.

Російську рекламу в серіалі було створено з використанням цифрових технологій. Сцена з шоу.

-- На жаль, ми не уявляємо, з чим стикаються жителі окупованих територій, на що їм доводиться йти заради збереження життя, заради збереження найдорожчого -- дітей. Цим серіалом ми хотіли б нагадати всім, хто живе на вільній території, що окупована частина -- це Україна, що там живуть українці, які потребують нашої підтримки й допомоги. Також маю великі сподівання, що хтось на окупованих територіях матиме змогу побачити цей серіал і він стане їм підтримкою, -- сказала на початку заходу Тетяна Шуліка.

Директор креативного контенту програми TCA/USAID Олександр Клейменов підкреслив, що однією з ключових задач конкурсу соціально значущого контенту Pitch UA є зміцнення єдності серед українців.

З 2019 року USAID організовує конкурс Pitch UA, за час якого було профінансовано близько 50 різноманітних проєктів. Серед них є серіали, повнометражні та короткометражні фільми, які демонструвались у кінотеатрах, на телебаченні та в онлайн-просторі. При виборі переможців журі оцінює, наскільки проєкти сприятимуть зміцненню єдності серед українців і поглибленню розуміння європейських цінностей і принципів демократії. Крім того, важливим критерієм є здатність цих проєктів спонукати до обговорення актуальних соціальних проблем, які турбують суспільство, — зазначив він.

Тетяна Шуліка та Олександр Клейменов.

Як і попередні покази нових серіалів та фільмів, створених за сприяння USAID, такі як "Хазяїн-2. На своїй землі" та "Голова -2", прем'єра "Батьківського комітету" зібрала велику аудиторію. За годину до початку заходу в кінотеатр почали прибувати експерти, члени знімальної групи, актори і акторки. Серед них були Надія Хільська, Олександр Печериця та Олег Савкін. Особливу увагу привертала групка юних дівчат, які прийшли в святковому вбранні, одна з них тримала величезний букет. Як з'ясувалося, 14-річна Вікторія Шиндерук, що зіграла доньку головної героїні, прийшла на прем'єру зі своїми подругами, які стали її "групою підтримки". Це була її перша головна роль, хоча акторський досвід у дівчини вже є: нещодавно вона з'явилася в одному з епізодів серіалу "Лікарка за покликанням". Вікторія навчається в акторській школі і має намір продовжити свою кар'єру в цій сфері.

Крім основної концепції серіалу, ніяких деталей сюжету не було розкрито заздалегідь. Щоб дізнатися, які з акторів виконують ролі героїв, а які – антагоністів, у фоє кінотеатру був лише один елемент – банер.

Здавалося очевидним, що троє героїв у зображенні акторів та акторок Катерини Варченко, Надії Хільської та Артемія Єгора є протагоністами. Але згодом з'ясувалося, що це не так: Надія Хільська втілила колаборантку, а обличчям проєкту стала, щоб започаткувати дискусію про надскладну тему колабораціонізму. Чи всі українці, що пішли на співпрацю з російською владою, є зрадниками?

-- Ми з режисером хотіли показати не просто якесь зло, а зло в запропонованих обставинах. Людину, яка здалася і просто виживала в тих умовах, які були. Я нікому не побажаю жити в таких обставинах, це нереально страшно. Безумовно, там є нелюди. Але хай це буде вирішувати суд. Ми не знаємо, які до них застосовувалися погрози, як їх переслідували, чому вони так робили. Тому не нам засуджувати, -- поділилася думкою акторка.

Дискусія починалася з банеру

Серіал висвітлює долі українців, які, свідомо чи внаслідок обставин, залишилися на територіях, що знаходяться під окупацією. Вони працюють у структурах, що контролюються ворогом, і врешті-решт відправляють своїх дітей на відпочинок до ворожих таборів у Криму, звідки їх вивозять далі на територію Росії. Багато з них роблять це добровільно, піддаючись впливу російської пропаганди, яка підкреслює переваги "здорового" відпочинку. Серіал демонструє процес формування дезінформації та складнощі, з якими стикаються люди, намагаючись протистояти масованій атаці російських фейкових новин.

Банери з написами "Херсон – це Росія" та "Росія тут назавжди" розташовувалися кожні 200 метрів, створюючи важкий психологічний тягар. Йдучи під цими плакатами, відчуваєш безсилля, немов нічого не можеш змінити, – поділилася своїми враженнями Олена Наумова, блогерка, суспільна активістка та вихователька дитячого садка в Херсоні, яка була удостоєна ордена "За мужність" III ступеня за опір окупації. Олена стала прототипом головної героїні в первісному варіанті сценарію проєкту Тетяни Шуліки, і хоча концепція змінилася, у персонажа збереглося багато її характеристик.

Олена Наумова, Надія Хільська та Тетяна Шуліка.

Проте основною темою "Батьківського комітету" та всього заходу, безсумнівно, залишалося питання злочинів Росії, пов'язаних із викраденням дітей.

-- За даними Національного інформаційного бюро, кількість депортованих дітей -- 19 тисяч 546 (це діти, чиї імена вдалося підтвердити, -- "ДМ"). За інформацією з відкритих російських джерел, депортованих дітей -- 744 тисячі, -- озвучила статистику ведуча заходу, журналістка Марічка Падалко.

За інформацією громадського активіста та співзасновника благодійної організації Save Ukraine Миколи Кулеби, навіть цифра у понад 700 тисяч не є фінальною.

-- За моїми підрахунками, Україна за 10 років війни втратила не менше як 1,5 мільйона дітей, -- сказав він.

Це діти, які потрапили на території, що знаходяться під окупацією, або були депортовані до Росії, як разом з батьками, так і самостійно.

Екстракція дітей — це не випадковий акт і не просто порятунок. Це ретельно розроблена методика. Після повернення діти практично одностайно розповідають схожі історії. У визначені моменти їм говорили, що "ти більше не повернешся додому", "ти не потрібен своїм батькам". Потім організовувалися якісь індивідуальні поїздки, прогулянки містом, екскурсії наодинці з спеціальним вихователем. Він настільки впливає на їх свідомість, що вони не можуть пригадати, про що говорили протягом години чи двох. У кожному випадку можна прослідкувати цю схематику, яка свідчить про те, що Росія вчиняє систематичний злочин. Це добре спланований злочин, — зазначила радниця-уповноважена Президента України з прав дітей та дитячої реабілітації Дар'я Герасимчук.

Ксенія Колдіна та Ростислав Лавров.

На підтвердження цих слів, під час обговорення виступили врятовані жертви російської депортації Ксенія Колдина і Ростислав Лавров, які поділилися своїми переживаннями. Наразі вони обидва працюють у організації Save Ukraine, де займаються поверненням українських дітей. Станом на середину листопада, благодійна організація змогла врятувати 539 дітей, тоді як загалом Україні вдалося повернути 1002 дитини.

-- Ми їх справді відвойовуємо. Чи розраховуємо ми на те, що хтось прийде та поверне? Ні, не розраховуємо. Ми, цивілізована країна, хочемо показати іншим країнам, які механізми працюють, а які ні. І насправді не працюють ніякі. Є чіткі документи, є міжнародне гуманітарне право, є Женевська конвенція, але воно не працює, допоки хтось ці правила не виконує. Система потребує зміни. Точніше, потрібно збудувати нову систему. Її зараз не існує. Жодна дитина зараз у світі не захищена, -- сказала Дар'я та додала, що розплющити очі світові дуже складно, адже люди просто не можуть повірити, що такі злочини можливі в ХХI столітті.

-- Питають: "Скажіть чесно, це діти-актори?" Ні, це не діти-актори, це страшні наші історії, -- додала вона.

На закінчення Тетяна Шуліка акцентувала увагу на важливості ігрових фільмів у передачі істини.

-- Маю надію, що завдяки художньому контенту світ зможе більше побачити й почути про Україну, тому що насправді люди дійсно стомлюються і перемикаються, документальне кіно теж не кожен наважиться дивитися. А художній контент психологічно сприймається як щось розважальне. І це вже потім ти розумієш, що розваги там немає. Сподіваюся, наш фільм допоможе більше розказати про ту трагедію, яка триває. Нам потрібна допомога, ми самі не впораємося, -- закликала вона.

Серіал "Батьківський комітет" тепер можна знайти на YouTube-каналі "1+1 Україна" і на стрімінговій платформі "Київстар ТБ".