Зірка відомого шоу "Західне крило" Джон Спенсер: актор з українськими коренями, який здобув всесвітню популярність.

Доля Джона Спенсера яскраво ілюструє концепцію американської мрії: хлопець із небагатої родини, вихідцями якої були емігранти з України та Ірландії, в дитинстві захоплювався вирощуванням овочів. Його батьки, які не мали освіти і працювали на важких фізичних роботах, змогли дати синові можливість досягти успіху. Джон не лише здобув якісну освіту, а й став відомим актором, визнаним на міжнародному рівні, та лауреатом престижних телевізійних нагород. Незважаючи на досягнення, Спенсер залишався вірним своїм корінням, активно займаючись благодійністю та підтримуючи ініціативи, що збирали кошти для медичних закладів у Нью-Йорку та Лос-Анджелесі, зокрема для клінік, які лікували хворих на СНІД.

"Я втілив бажання батьків, але зробив це по-своєму."

Джон Спенсер, чиє справжнє прізвище було Спесшок, народився 20 грудня 1946 року в Нью-Йорку в родині робітників. Його батько, іммігрант з Ірландії, працював водієм вантажівки, а мати, яка походила з української емігрантської родини, була офіціанткою. Коли Джон ще був дитиною, його сім'я переїхала до Нью-Джерсі. Він завершив навчання в школі на Манхеттені, після чого оголосив про своє бажання стати актором. Батьки Джона, які мріяли про те, щоб їх син отримав якісну освіту, були розчаровані його вибором, оскільки не довіряли акторській професії. "Я розумів їхні переживання, - згадував Спенсер у одному з інтерв'ю, - вони прагнули, щоб я уникнув важкої фізичної праці і міг заробляти на життя легшим шляхом. В результаті я досягнув того, чого вони хотіли, але обрав інший шлях".

Як прагнення до акторської кар'єри перетворилось на дійсність

У 16 років Джон вирішив залишити рідний дім, щоб створити своє життя відповідно до власних уявлень. Він вступив до Професійної дитячої школи в Нью-Йорку, де здобув перші знання та навички, необхідні для кар'єри актора. Після закінчення школи він продовжив навчання в Університеті Фарлі Дікінсона, але незабаром залишив його, аби зосередитися на театральній кар'єрі. Свою першу телевізійну роль він отримав у ситкомі "Шоу Петті Дьюк", де зіграв кузена-англійця Генрі Андерсона. Виступи Джона на сцені завжди мали великий успіх, тому організатори різних шоу активно запрошували його до співпраці. За одну з ролей ветерана війни у В'єтнамі він навіть отримав позабродвейську версію престижної премії "Тоні". Ця вистава, з якою Джон, вже відомий під псевдонімом Спенсер, об'їздив усю країну, стала для нього доленосною, особливо важливою була його поява в Лос-Анджелесі.

"Теленовели" і широкий екран

Так сталося, що, незважаючи на велику популярність, до 1981 року він не з'являвся у кіно. Лише в 36 років, під час гастролей у Голлівуді, увага до нього почала зростати. Однак актор не одразу отримав успіх. Його дебютною, хоч і невеликою, роллю стала участь у серіалі "Військові ігри". Після цього він переходив від однієї популярної "мильної опери" до іншої, таких як "Одне життя, щоб жити", "Як обертається світ" та "Інший світ", виконуючи "гостьові" ролі, де його персонажі з'являлися лише в одній серії. Завдяки своїй привабливій зовнішності, статурі та вмінню стильно носити форму, продюсери й режисери часто обирали Спенсера для ролей військових, ветеранів, високопоставлених офіцерів, а також співробітників ФБР і поліцейських. Він також з'являвся на великому екрані в таких фільмах, як "Презумпція невинуватості", "Прощання з Парижем" і "Скеля", але особливу увагу критиків привернула його гра у неонуаровому трилері Роберта Бентона "Сутінки", де його партнером став Пол Ньюман.

Театр – це як перше захоплення.

Під час зйомок у кіно Спенсер не забував про театр, який завжди вважав своїм першим коханням у світі акторства. Навіть коли його основним місцем проживання став Лос-Анджелес, він залишив свою квартиру в Нью-Йорку, щоб жити там під час роботи на Бродвеї. Спенсер прагнув скористатися кожною можливістю — наприклад, літніми канікулами між зйомками фільмів і серіалів, щоб знову вийти на сцену.

"Західна частина"

Зірковим часом Джона Спенсера став серіал "Західна частина", дія якого відбувалася в Білому домі - у ньому він зіграв голову президентської адміністрації Лео Макгеррі. Цей персонаж одразу став улюбленцем телеглядачів - він був символом стабільності та надійності як для адміністрації президента США, його в серіалі звуть Джозаєю Бартлетом (блискуча робота Мартіна Шина), опорою, союзником і довіреною особою якого він був. Недаремно перша леді Абігайль у виконанні Стокард Ченнінг запевняла президента, що, поки в Західному крилі Білого дому перебуває Макгеррі, він може спати спокійно. За цю роботу Спенсер п'ять разів номінувався на премію "Еммі" за найкращу чоловічу роль другого плану у драматичному телевізійному серіалі, і в 2002 році отримав її. На церемонії вручення престижної нагороди Спенсер зізнався в любові своїм колегам - акторам, які знімалися разом із ним. Також Лео Макгеррі приніс Спенсеру "Золотий глобус" і разом з усім акторським колективом "Західного крила" - Премію гільдії акторів США.

Смерть: на екрані та в реальному житті

Роль Макгеррі не лише зробила Спенсера всесвітньо відомим актором, нагородженим численними престижними преміями, але й визначила його життєвий шлях. Спочатку персонаж і актор мали багато спільного: як Спенсер, так і Макгеррі у минулому боролися з алкоголізмом, але обидва змогли подолати цю згубну звичку. Проте друга спільна риса, на жаль, була менш радісною: обидва, і герой, і актор, пережили серцевий напад. Якщо персонажу Спенсера вдалося вижити, то актор помер 16 грудня 2005 року, всього за чотири дні до свого 59-річчя. Знімальна група була в розпачі через втрату Чарльза Спенсера — сценаристи та продюсери не знали, як заповнити порожнечу, що залишилася після такого харизматичного персонажа. Врешті-решт, його смерть була інтегрована у два сезони шоу — сьомий та фінальний восьмий, і навіть після своєї смерті актор продовжував жити в образі свого героя.