Протягом майже трьох десятиліть його життя було пов'язане з камерами, мікрофонами та телевізійними сюжетами. Він вмів захоплювати миті, розкривати людські історії та бути присутнім у вирі важливих подій. Проте в вересні 2024 року В'ячеслав Бєлов, родом з Луцька, вирішив змінити своє професійне покликання, обравши шлях військової служби. Сьогодні 51-річний сержант Волинського прикордонного загону виконує обов'язки з охорони державного кордону, повідомляють у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби.
Телебачення супроводжувало В'ячеслава майже все доросле життя. Свій професійний шлях він розпочав у 1994 році оператором Волинської обласної державної телерадіокомпанії, де пропрацював близько десяти років. Згодом був досвід фотокореспондента, робота у пресслужбі Луцької міської ради, де також створював відеосюжети. Пізніше чоловік став власним кореспондентом телеканалів "Футбол-1" та "Футбол-2", очолював пресслужбу футбольного клубу "Волинь", а перед вступом на військову службу працював телеоператором на "12 каналі".Зізнається, що любов до медіа у його родині передавалася чи не з покоління в покоління. Батько Валерій був членом Спілки фотохудожників України, дядько Геннадій Бєлов редагував районну газету, а двоюрідний брат Микола, який нині також служить у прикордонному відомстві, свого часу працював на телебаченні.
Читайте далі: "Родина переживає і чекає, коли я повернуся додому, але наразі моє місце тут", - зазначив боєць сталевої сотні на псевдо Бобер.
В'ячеслав свідомо вирішив приєднатися до прикордонних військ. Він не чекав на повістку чи інші обставини, що змусили б його приймати рішення – самостійно обрав військову службу, визначився з підрозділом і підписав контракт.
"У той період у Волинському прикордонному загоні вже працювало чимало моїх друзів. Вони ділилися враженнями про службу, описували нюанси роботи і запрошували спробувати свої сили в цій сфері. Коли з'явилася така можливість, я не вагався. Я усвідомлював, що країні потрібні люди, готові нести відповідальність. Тож я прийшов і зробив свій вибір," - згадує сержант.
Протягом перших шести місяців служби В'ячеслав виконував обов'язки охоронця на кордоні з Польщею. Незабаром його перевели до одного з підрозділів, що забезпечує безпеку на ділянці кордону з Білоруссю. Життя тут абсолютно відрізняється від того, до якого він звик у телевізійній студії. Замість розкладів зйомок він отримав розклад служби, а редакційні завдання змінилися на чітко окреслені військові обов'язки. Оточення також стало іншим: тепер це не міські пейзажі, а густі ліси, заболочені території та далекі прикордонні простори. Служба в цьому районі вимагає постійної настороженості, витримки й суворої дисципліни. Тут важливо помічати навіть найменші зміни в навколишньому середовищі, бути уважним до деталей, діяти злагоджено з товаришами по службі та зберігати концентрацію. Охорона державного кордону – це щоденне випробування відповідальності, де немає дрібниць і всі завдання мають однакову важливість.
Попри напружений ритм повсякденності, В'ячеслав все ж знаходить час для того, що супроводжувало його протягом усього життя. Вражаючі пейзажі прикордоння продовжують захоплювати колишнього телеоператора. Тому, коли з'являється можливість, він знову занурюється у світ фотографії, capturing місцеві краєвиди.
Протягом свого служіння В'ячеслав зрозумів, що військова професія потребує не тільки фізичної сили, але й внутрішньої стійкості, відповідальності та готовності виконувати свої обов'язки. Для нього контракт — це, в першу чергу, свідомий вибір і зобов'язання перед державою і товаришами по службі.
"Підписуючи контракт, ти приймаєш на себе відповідальність і зобов'язуєшся сумлінно виконувати свої обов'язки. Звісно, служба є нелегкою, особливо враховуючи вік і навантаження. Проте я не шкодую про свій вибір. Я усвідомлюю, як важливо бути тут і виконувати свою місію. Врешті-решт, комусь потрібно стояти на захисті нашого кордону", - підкреслює сержант. У День працівників радіо, телебачення та зв'язку В'ячеслав Бєлов бажає всім, хто сьогодні замість мікрофонів і камер тримає зброю, щоб наступного року вони могли святкувати цей день вдома, у своїх містах, поруч з рідними та колегами, у мирній, вільній та незалежній Україні.
Історія прикордонника - це приклад того, що шлях до військової служби може починатися з найрізноманітніших професій. Головне - усвідомлення власної відповідальності, готовність діяти та бажання бути корисним своїй державі.
Якщо ви бажаєте стати частиною команди, що охороняє державний кордон, Волинський прикордонний загін чекає на вас!
Для отримання додаткової інформації звертайтеся до нашого рекрутингового відділу за адресою: місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 6, або телефонуйте за номером: +380 96 905 13 01.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб бути в курсі найсвіжіших новин Волині, України та усього світу!
#Історія #Телебачення #Державна прикордонна служба України #Оператор #Журналіст #Друга Польська Республіка #Графіка #Телевізійний канал #Військова служба #Мікрофон #День працівників радіо, телебачення та зв'язку #Волинь #Луцьк #Державний кордон #Луцька міська рада #Сержант #Пейзажний живопис #Стебло #В'ячеслав Бєлов (хокеїст) #Національна спілка фотохудожників України #ФК «Волин» (Луцьк) #Військові питання