До студії «Доброго ранку, Країно!» завітав відомий український співак Павло Зібров. Він розповів, як проходять новорічні свята, про своє ставлення до Інтернету та «Дискотеку-80-х»:
«Новорічні свята ми ще святкуємо. Ми будемо до Старого Нового року їх святкувати. Місяців два як мінімум будемо святкувати. Здоров’я є, настрій є, чому б не радіти і не тішити народ України? Як такої традиції святкувати немає, бо іноді і досить часто буває робота. Це може бути не Київ і навіть за межами України. То ми в Дубаї якось Різдво святкували і відпочивали заодно. Будь-де на планеті, де наші люди є. В мене є два двійника. Одного я майже за ногу не впіймав. Це був День шахтаря якось років 10 тому. Він чесав з якимись дівчатами. Вони, щоправда, не танцювали, а ходили просто, довгоногі красуні. Взяв фонограми-плюсовки і на стадіоні працював в День шахтаря. А потім мені «генерали», я їх так називаю, директорів шахт, мені дзвонили і казали: ну щось ти не підійшов, і ти нас не привітав за столом. Мене не було зовсім в тому місці. З недавніх пір я вже не Павло Зібров. Я Зімбрембо. В мене нове таке прізвище Зімбрембо. Мені приємно.
Є почесне звання чи заслужений, чи народний артист, і це дає нам право зразу на посаду доцента, а якщо народний, то навіть і професора. Я 15 років викладаю в Університеті культури і мистецтв. Є чим гордитися. Є хороші в мене учні. Зараз Інтернет і соціальні мережі роблять революцію. Я сам не можу заснути до другої ночі, поки не полажу по всім сайтам. Я залежний, каюсь. Я хочу покаятись. Закидайте, вимикайте, беріть паперові книжки і читайте, тому що ми трішечки тупіємо.
Однозначно Інтернет дав мені нову аудиторію. Багато молоді підсіло на Павла Зіброва. І мені це приємно. Їм років 20, 25, 30 років, вони відкривають для себе Павла Зіброва. Останнім часом я кручу дискотеки. В мене є така програма «Дискотека 80-х». Я ще діджей. В мене є футболки, в мене є шкіряні штани. На Новий рік я був, до речі, в Луцьку, в самому великому торговому центрі – година «Дискотека 80-х». Я беру мікрофон, стрибаю в зал, і ми співаємо і танцюємо разом з публікою. Коли я діджей, то відчуваю такий драйв і мені 20. І два кілограми в мене немає. Тому, що два кілограми з мене сходить потом. Я співаю з публікою. Це такий драйв. В мене своя публіка. І вони йдуть зі мною».
