В студії «Доброго ранку, Країно!» обговорювалася актуальна для нашого часу тема громадянських шлюбів. Своєю думкою з цього приводу поділилася Зоя Ярош – президент Асоціації адвокатів України:
«Як юрист я взагалі не називала б його цивільним чи громадянським. Насправді поняття цивільний чи громадянський з’явилося як відміна від церковного шлюбу. Це шлюб, який був посвідчений державою. Тому той шлюб, який зареєстрований, називається цивільним і громадянським. Але чомусь прижилося саме цивільний і громадянський якраз для тих, які не зареєстровані. Мабуть, тому, що спочатку цивільний в суспільстві мав меншу вагу, ніж церковний шлюб. І зараз має меншу вагу той, який не є зареєстрований, і тому його називають цивільним. Але юридично вірно говорити – фактичний шлюб. Тобто те, що відбувається насправді, але не має будь-якого посвідчення державою або церквою. Тобто не визнається таким, що є юридично вірним і зареєстрованим. Фактично ризики в тому, що відсутнє юридичне оформлення і будь-які наслідки від такого проживання, як то майнові або інші. Для того, щоб вони виникли, треба буде наводити їх підстави.
Тобто якщо у зареєстрованому шлюбі існує презумпція спільності майна, виникнення прав і обов’язків подружжя щодо один одного, як то піклування в тому числі матеріальне і інше, і достатньо саме лише факту, що цей шлюб є зареєстрований, тобто свідоцтва про одруження, і вже ці юридичні наслідки не треба доводити. В фактичному шлюбі, як ви кажете, цивільному треба доводити, що такі відносини були, що вони повинні мати ці наслідки. Якщо до 2004 року взагалі будь-яких наслідків від такого проживання юридично не було закріплено, з 2004 року, від того моменту, як набрав чинності новий Цивільний кодекс України, такі юридичні наслідки є. Це 74 ст. Кодексу, яка каже, що майно, яке було набуте під час фактичного проживання чоловіка та дружини у фактичних шлюбних відносинах без їх реєстрації, таке майно вважається спільним, сумісним. Тобто воно прирівнюється в статусі до такого ж, як і набуте в зареєстрованому шлюбі. Але в зареєстрованому достатньо свідоцтва, а в тому, де були фактичні відносини, для його поділу треба буде звертатися до суду і спочатку наводити, що такі відносини мали місце і що саме в період цих відносин було надбане майно, з якого часу такі відносини були, який вони носили характер, чи це були дійсно відносини, які мають ознаки сімейних, а не тільки просте якесь спільне проживання. І лише тоді такі наслідки будуть. Це ризики стосовно спадкування і стосовно народження дітей. В такому шлюбі можна оформити свідоцтво про народження дитини яким шляхом? Мати і батько дитини можуть обоє прийти до органу реєстрації актів громадянського стану, і мати пише заяву, що ця дитина народжена мною від такого чоловіка, а чоловік пише так: я визнаю цю дитину своєю.
На підставі цих двох заяв дитина має юридично зазначених батька і матір, незалежно від того, в якому шлюбі вона народилась. Для дитини батько, який визнав своє батьківство, має права такі, що такий батько має піклуватися, має утримувати дану дитину і не треба буде доводити, що ця дитина дійсно від цього батька. Я вважаю шлюбний контракт достатньою мірою для забезпечення інтересів. Важливо лише правильно прописати його умови. Правильно визначитися на майбутнє, які відносини можуть виникнути.
До дискусії долучився Борис Пахоль – психолог, аспірант кафедри соціальної психології Київського Національного університету ім. Т. Шевченка:
«С психологической точки зрения, нужно вообще посмотреть на брак как на достаточно странную штуку в современности. Потому что 60% браков распадаются в первые два года знакомства. В этом отношении институт брака как таковой где-то устарел. Надо его пересматривать. И ничего страшного нет в том, что современная молодежь старается пробовать какие-то новые формы проживания на одной территории и ведения общего хозяйства и т.д. Я бы специально не заострял эту проблематику и не акцентировал проблему, что брак должен быть обязательно зарегистрирован или не зарегистрирован.
В конечном счете, что мы хотим от брака? Мы хотим быть все счастливыми. Но очень часто кто-то хочет защитить свои интересы или гарантировано обеспечить себе будущее. Но ведь это все не так. Зачастую в большинстве своем люди с помощью брака пытаются решить какую-то свою психологическую проблему. Я не скажу, что это все браки. Есть браки, когда действительно крепкие отношения и т.д. Более того, в современном обществе чаще всего люди браком пытаются решить свою какую-то психологическую проблему. Однозначно восприятие брака мужчинами и женщинами отличается. Примерно 75% мужчин, которые живут в гражданском браке, считают себя свободными».
