Лишеза кілька останніх років в Україні прогриміла ціла низка історій, коли вкабінетах топ-чиновників виявляли жучки. Потім оприлюднені записи неабиякпсували кар’єру жертвам такого прослуховування. Останній приклад –прослуховування наради прем’єр-міністра Олексія Гончарука. Тож хто когопрослуховує і в чиїх інтересах? Хто може прослуховувати чиновників найвищогорівня в Україні? На ці питання відповість гість студії «Доброго ранку, Країно!»Олексій Буряченко – політичний експерт, юрист:
«Насправдіпрослуховувати мають право декілька органів. Це Служба безпеки України, цеполіція, це ДБР, але все це в будь-якому випадку має відбуватися за відповідноюсанкцією суду. Без цього будь-яка інформація не може вважатися аборозцінюватися або досудовим слідством або слідством як доказ. В тому числі всуді. Але насправді це нікого не спиняє, ви це чудово знаєте. Чому? Тому щоголовне, що showmustgoon, шоу має продовжуватися.
Томунасправді дуже багато проводилося навіть в судовій практиці записів, які немають ніякого доказового значення, але все одно слухаються в рамках судовогозасідання. Ніхто не каже, що ніякого доказового значення не мають, несприймаються як доказ, не фіксуються в документах, але всі в суді –обвинувачення, прокурори, судді усе це слухають. І воно відповідновідображається в свідомості при прийнятті остаточного рішення. Та сама ситуаціяі тут. Тобто ніхто не задається питанням, чи законно були ці записи отримані чинезаконно. Ми всі слухаємо з великою цікавістю, а що ж на них, і відповідноробимо висновки.
Ситуаціятакож непроста і неоднозначна з тої причини, що все ж таки прем’єр-міністр це людиназ максимальним рівнем допуску до державної таємниці. Ці відповідні рівнідопуску надає Служба безпеки України. Якщо людина має максимальний допуск, тоСлужба безпеки має контролювати в тому числі і робочий кабінет спеціальнимустаткуванням, для того щоб не було там жучків. Це устаткування звичайно у СБУє. Багато хто, мабуть, не знає, це така система, блочок, вона під’єднується до ноутбука, і відбуваються ехолокаційнідії. Закривається кабінет, щоб не було зайвих шумів, і на 20 хвилинзапускається певна програма. Через 20 хвилин вона каже, чи є тут відповіднізасоби стеження за інформацією чи немає. А далі вже для спеців не проблема їхзнайти. Тобто якщо б хотіли і належним чином виконували свої обов’язки, цього бне було. Але зараз ми знову ж таки бачимо, що циркулює версія у засобах масовоїінформації, у публічному просторі про те, що це міг зняти і на телефон хтось ізучасників наради. Ну тут вже не убезпечишся абсолютно ніяк».