Колишнійдиректор ДБР Роман Труба оскаржує своєзвільнення з посади і зазначає, що цебуло політичне рішення. Відтак колишнійглава Бюро подав позов до суду провизнання протиправним указу президентапро дострокове припинення йогоповноважень. Про це та загалом про роботуДержавно бюро розслідувань говоритимемоз гостями студії «Доброго ранку, Країно!»Андрієм Іллєнком та Дмитром Ліньком –народними депутатами минулих скликаньта Миколою Голомшею – першим заступникомгенпрокурора в 2014 році, професоромправа.
Якви оцінюєте шанси Романа Труби оскаржитирішення про його відсторонення?
АндрійІллєнко: Людиніобразливо, каже, найвища точка кар’єриі от так на зльоті збили. Це смішно,звичайно, але взагалі в історії Українибуло багато ситуацій, коли, особливо цестосувалося правоохоронних органів,зокрема Генпрокуратури, пам’ятаєте ціепопеї, коли звільняли, а потім черезсуд відновлювалися. Коли у нас був навітьмомент, коли у нас два генпрокурораодночасно було. Один казав, той легітимний,а той нелегітимний. Це може бути такаісторія, але вона може бути, тільки якщоце буде політично вигідно комусь звпливових гравців, які мають вплив насуд, які можуть якось цю справупроштовхнути. Я кажу не з точки зорузаконів, а з точки зору реалій, в якихми живемо. Тобто якщо він зараз піде всуд і це не буде вигідно нинішній владігратися в ці ігри, то я дуже сумніваюсь,що це матиме якісь реальні наслідки.Якщо ж, наприклад, хтось в якийсь момент,але це може бути не зараз, а через деякийчас, таки вирішить зіграти в цю гру, точому ні? У нас таких випадків було багато.І там взагалі аргументація має другоряднезначення, тим більше ми всі розуміємо,що юридично чисто нинішня влада, як, впринципі, і більшість її попередників,не діє. Навіть з нинішнім керівництвомДБР є безліч питань до того, як вонопризначалося, наскільки це легітимно.Можливо, це навіть така гра підвіситининішнє керівництво, щоб воно розуміло,що якщо почне щось не так робити, значитьбуде якесь судове рішення тощо.
Ачи є зараз політична доцільність в тому,аби така позиція Романа Труби зігралана його користь?
ДмитроЛінько: Яне бачу взагалі ні моральної підтримкисуспільством Романа Труби, тому що мине почули жодного якогось виправданняабо пояснення про ті плівки, які ми чулиі де Труба отримував вказівки відкерівників Офісу президента, де вінкаже, які справи розслідувати, які нерозслідувати. Очевидно, що останніпівроку своєї роботи Роман Труба дужехотів сподобатися новій владі, щобзалишитися при посаді. І така йогоповедінка і нівелювання реформиправоохоронних органів, створеннянового органу, на який покладалисявеликі надії і зараз ці надії просторозвінчалися і зникли разом із РоманомТрубою. І суспільство не підтримуєРомана Трубу за те, що він боровся засвою посаду. І мало хто з політиківзацікавлений в тому, щоб така людинаповерталася. Тому я не бачу в цьомувзагалі ніякої перспективи, окрімособистого інтересу Романа Труби тутдля держави, для нас з вами, взагалініякого суспільного інтересу я не бачу.А щодо призначення нового керівництва,то там є за що зачепитися суду, тому щоє рішення Конституційного Суду, якеговорить, що президент не може одноосібнопризначати керівника ДБР.
Ав Романа Труби є шанси в практичномувимірі дійсно оскаржити це рішення іотримати ухвалу на свою користь?
МиколаГоломша: Напревеликий жаль, не на користь позивачу.Це дійсно посада з політичною складовоюпризначення, і відповідно до новогозакону і внесених змін до закону проДБР підставою до звільнення являєтьсярішення ВР. Там, наскільки я пригадую,було рішення про перезапуск ДБР і напідставі цього рішення президент видавуказ про звільнення. А в законі прописано,що недовіра ВР являється підставою дозвільнення. Призначає і звільняєдиректора ДБР президент. Тому я вважаю,що процедури ті, які вони є, можуть матидеякі недоречності. Але я погоджуюсь зколегами, що тут перспективи не вбачається.Я співчуваю пану Трубі, що він, не маючидосвіду, потрапив в такі перипетії.
