Гостістудії «Доброго ранку, Країно!» сьогодніСоломія Бобровська – народний депутат,фракція «Голос». Альона Гурківська –засновниця Незалежного Центру аналізуполітики та Олексій Боровський –кандидат соціологічних наук. «Слуганароду» тримає першість у виборців.Якщо б вибори відбулися найближчимчасом, за них віддали б голоси майжеполовина українців. Яка довіра українцівдо представників влади? Які рейтингипартій, які нині входять до парламенту.Про це говоритимемо з гостями.
Якви оцінюєте довіру до партій, представленихв парламенті?
СоломіяБобровська: Длямене справді дивно, що тримаєтьсяполовина довіри. Це нормальні питання,бо пройшло вже півроку і повинен бутизвіт. Ми, до речі, так і не почули звітууряду. Може, ще все-таки буде, якщо прем’єрдозволить собі прийти і не знехтуватиувагою депутатів і з нами поспілкуватися.Друге, очевидно, найбільший зріз буде– це показник на місцевих виборах, авін докорінно відрізняється від того,що відбувалося на парламентських. Тутмова йде більше про персоналії і командимісцеві , аніж загальні бренди. Третє –у мене враження, що ми живемо в кредит.Кредит довіри. Ця хвиля довіри до однієїперсони – президента, аніж до фракціїчи до партії. Тому що Верховна Рада якінституція падає нижче по довірі. Мивсе одно бачимо інституції – Церква,добровольці, армія. Це ті, хто отримуєкласично більший відсоток довіри. І цезмушує говорити про те, що йде мова проперсонаж, про президента, аніж пропартію. Це перше. Другий момент – менеяк політика, як депутатку турбуютьнаступні речі. Це швидше не перша позиція«Слуги народу», а друга ОПЗЖ, і мова йдепро набирання висоти, зокрема насхідно-південному регіоні. І для нас цевеликий виклик, тому що говоримо продецентралізацію, до якої ми йдемо, іякщо ми готові втратити контрольпівденно-східної частини України, то,мені здається, там треба всім іншимдемократичним проукраїнським об’єднуватисята заходити і місцеві ради, інакше цебуде колапс системи і децентралізаціядержавного управління.
Ащо, дійсно це президент всіх, як курчат,своїми крилами рейтингу накриває?
АльонаГурківська: Власнепотрапляння до парламенту такої кількостідепутатів від партії «Слуга народу»,яких ніхто не знав на округах, просточерез те, що вони виступали під брендом«Слуги народу», це означало, що людивисловлювали довіру не цим людям, абезпосередньо президенту. Щодо дослідженнядовіри до парламенту, це насправдіважливіше зараз, ніж політичні рейтинги.Тому що я пам’ятаю, коли в минулійконвокації були результати дослідженьменше, ніж 4% довіри до парламенту. Потімпісля виборів вона була надзвичайновисока. Тому що у нас парламентсько-президентськареспубліка, і парламент нарешті отримавтой кредит довіри, на який він заслуговує.Але зараз ми бачимо, що воно бере планкуна зниження. Мене здивував в цьомудослідженні такий високий відсотокрейтингу «Слуги народу» після такихзначних скандалів, колапсів у ВР. Ще тутмене здивував рейтинг партії «Сила ічесть», тому що, наскільки я знаю, заразця партія не така активна на територіїУкраїни.
Виходить,хто б що не робив зі «слуг народу»,рейтинги будуть більш-менш нормальні?
ОлексійБоровський: Справдідійсно цікаве дослідження. Це першеопубліковане в цьому році дослідженнясоціологічних організацій України. Інавіть якщо порівняти це соціологічнедослідження з проведеними опитуваннямицієї ж компанії напередодні виборів вминулому році, то нам якраз цікавадинаміка та інтерпретувати її зміст.Наприклад, перше і друге місця абсолютноне змінюються. В рамках статистичноїпохибки навіть приблизно такий жерезультат, як і на виборах. Третє місцепереконливо зараз вже зараз займає«Європейська солідарність». П’ятемісце «Голос» втрачає, а замість нього«Сила і честь». Дійсно, можна погодитися,що скоріше за все це інерція. Нас більшевсього цікавить високий рейтинг владиі як його пояснити. Ми маємо оцінкупровладної моно більшості. За останнімиподіями ми чітко усвідомили,щовідповідальність президента зі діїуряду і співпраця, наприклад, уряду зпарламентом говорять про те, що це неуявна, а справжня більшість, яка маєспільну відповідальність. І саме в такійситуації високий рейтинг насампередінтерпретується к показник готовностіголосувати. Тобто імітація виборів намомент опитування. І скоріш за все цеемоційне ставлення, яке наповнюєтьсяочікуванням. Так, дійсно, більшістьгромадян до цього часу чекають абоусвідомлюють в результаті діяльностіцієї моно влади якихось конкретних дій.
