Кількістьнезадоволених курсом країни різкозбільшилася за останні півроку – такідані дослідження соціологічної службиЦентру Разумкова. Яка вона – довіра довлади, та куди рухається країна? Про цебудемо спілкуватися з гостями студії«Доброго ранку, Країно!» Кірою Рудик –народним депутатом, фракція «Голос»,Андрієм Іллєнком – народним депутатомпопередніх скликань та Павлом Кутуєвим– професором соціології.
Ачому йдемо не туди?
КіраРудик: Пройшловже півроку, коли людям вже не достатньочути тільки обіцянки. Вони хочутьзрозуміти і побачити певні результати.Це нормально. Це якраз той час, черезякий треба показувати певні результати.Ми знаємо, що реформи тривають достатньодовго і, звичайно, не можна побачитичогось дуже швидко. Але для цього єкомунікація, і з комунікацією, ми бачимо,зараз великі проблеми. Ці проблемивідбуваються і в ситуації з коронавірусом,і мені здається, навіть історія з нимне включена в це дослідження. Тому, ядумаю, там буде ще провал. Що може робитизараз уряд – це чесно і щиро розказувати,що він робить і коли будуть відбуватисязміни.
Ахіба Гончарук в п’ятницю не розповідав?
КіраРудик: Вінрозповідав, але там не було чіткихпунктів, чітких моментів, коли саме цізміни відбудуться і наскільки позитивнимивони будуть. Результат роботи уряду бувбільш загальний і про все хороше. Алете, що ми бачимо зараз у соціології, щопро все хороше якось вже не дуже працює.Ще раз хочу сказати, що це нормально.Півроку – це такий період, через якийлюди починають розчаровуватися. Самедля цього починають підтягуватикомунікацію, робити так, щоб людирозуміли, що відбувається і коли очікуватина саме ті зміни. Можливо, декількаантикорупційних кейсів, можливо, прийдевесна – будуть посадки, як обіцялавлада. Це всі очікують.
Увас є бачення, куди нас веде командапрезидента?
АндрійІллєнко: Ядумаю, що вони самі цього не розуміють.Очевидно, там є люди, які мають своїконкретні інтереси. Це конкретніолігархи, які мають своїх представниківв нинішній владі. В них конкретні інтересизберегти і захистити і збільшити свійкапітал. Очевидно, там є міжнароднігрупи впливу, які поставили теж своюагентуру в нинішню владу. Але загаломя думаю, що Зеленський і його найближчеоточення діють просто тактично. Він жесам сказав, що в нього немає часу думатипро стратегію, в нього лише такі поточнісправи. Загалом немає нічого дивного втому, що падає довіра. Тому що а чоговона має рости? Абсолютно жодної обіцянки,яка була, і жодного очікування, невиправдано. Епоха бідності не тількине закінчилася, а стало ще гірше. Економікав ще гіршому стані, ніж була рік тому.Ніяких антикорупційних справ немає.Олігархи як правили, так і правлять,навпаки пресують малий бізнес. Обіцялипроводити референдуми, нічого непроводять, навіть не думають в цьомунапрямку.
Однінегативи, а скажіть щось хороше.
АндрійІллєнко: Ну,буде прищеплення в українців від людей,які, скажімо так, виїжджають виключнона якомусь телевізійному образі, якогоне існує в реальності. Немає ні команди,ні ідеології, нічого абсолютно. Тількителевізійний образ, створений олігархічнимителеканалами. Я розумію, що в людей булиочікування на зміну еліт. Єдина обіцянка,яку вони справді виконали, вони поміняливладу. Це факт. Дійсно ми маємо сьогоднів цілому нові обличчя. Оце хіба що. Алеми бачимо, що сам акт того, що вони нібитонові, ще не означає, що вони кращі чимось,і це не означає, що вони не пов’язані зтими ж самими олігархами чи з якимисьіншими силами.
ПавлоКутуєв: Те,що нам демонструється, це не соціологія,це результати опитування громадськоїдумки. Це все одно, що спостереження зазірками будь-яке називати астрономією.І така термінологія є важливою. Тому щоми дуже багато уваги приділяємо в нашійкраїні саме опитуванню громадськоїдумки. Але у нас дуже мало дійсновідбуваються фундаментальні соціологічнідослідження для того, щоб зрозуміти,якою є суспільна динаміка нашої країниі куди вона дійсно рухається. Требавідзначити, що це опитування щодо довіриуряду, але тут не фігурує президент. Іми повинні розуміти таку констеляціюфакторів сьогоденної українськоїполітики, що громадяни розуміють, що іВерховна Рада, і уряд теперішній єпохідною від однієї фігури, ім’я якоїВолодимир Зеленський. Люди відокремлюютьпрезидента як таку засадничу насьогоднішній день фігуру теперішньогополітичного процесу і ВР і Кабмін, якірозглядаються виборцями як групи, якіндивіди, які потрапили туди, куди вонипотрапили, тільки тому, що вони вчасноприєдналися до того екіпажу, яким керуєпрезидент. Тому відповідно це, з одногобоку, дає президенту можливістьпозбуватися цих попутників, а з іншогобоку, значно фундаментальнішим питаннямтреба задатися – куди нас ці керманичіу ВР та уряді ведуть.
