ВУкраїні різко зріс відсоток незадоволенихдіями президента – такі результатиопитування Київського міжнародногоінституту соціології. Якщо у грудніторік роботу гаранта схвалювали 62%українців, то вже нині ця цифра опустиласядо 47%. Про довіру до влади розмовлятимемоз гостями студії «Доброго ранку, Крааїно!»Арсенієм Пушкаренком – народнимдепутатом, фракція «Слуга народу»,Максимом Курячим – народним депутатом8-го скликання та Ігорем Мірошниченком– народним депутатом 7-го скликання.
Чице закономірна історія для українськогополітикуму, чи президент Зеленський заостанній час міг би зробити більше, алене вдається, і саме через це рівеньпідтримки падає?
АрсенійПушкаренко: Звичайно,не може все одразу вдатися. Багато речейсьогодні заплановано, і вони сьогодніробляться. Ви ж знаєте, з 1 березня стартуєвелике будівництво – сто шкіл, стосадочків і сто стадіонів. І ці проектибудуть побудовані, вони вже затвердженіобладміністраціями, є ці проекти вуряді, і на них є фінансування. Це перше.Друге: ви знаєте, що в цьому році плануєтьсябудівництво 6200 км доріг – 4 тис. державногозначення і 2200 місцевого значення. Цевсе вже теж затверджено, вже є постанова,і зараз йде перший етап тендерів, івідповідно будівництво починається.Тому я переконаний, що ми підійдемо донового навчального року з конкретнимиреконструйованими або побудованимиоб’єктами, і вже ми будемо говорити непро якісь речі, які приймаються або неприймаються, їх видно чи не видно, а проконкретні об’єкти, конкретні дороги івсе інше. Звичайно, що є скандали,пов’язані з урядом, були скандали внашій фракції, і зрозуміло, що ці речівпливають на довіру, на рейтинг, томущо в нас чутливе суспільство і всіочікують змін. Але при цьому я хочузауважити, якщо ми беремо конкретнийрейтинг Володимира Зеленського за КМІС,то ви знаєте, що в першому турі і минуломуроці голосували саме за нього, в не протикогось, тому що в другому турі, звичайно,накопичилася втома наших виборців. Натой момент це була цифра 30%, зараз заКМІСом це більше 40%. Тобто якщо говоримопро особистий рейтинг, а не про другийтур і боротьбу анти рейтингів, як буломіж Порошенком і Зеленським, то йогорейтинг зріс. Довіра сьогодні може бути,завтра може і не бути, але на виборахзавжди оцінюється по готовностіголосувати.
Морже,ви додасте певного скепсису до позитиву?
МаксимКурячий: Всемає бути об’єктивно. Абсолютно очевидно,що не тільки рівень довіри, але і рейтингпрезидента Зеленського, безумовно,падає. І той, хто цьому не довіряє, можепровести свої власні дослідження. І отмільйони телеглядачів кожного днязадають собі питання: а навіщо я голосувавза Зеленського, і наскільки змінюєтьсямоє ставлення до президента країни яккерманича держави? По-друге, цей фактор– падіння рейтингів у Зеленського неунікальний. Це завжди так ставалося, ідо нього були і Ющенко, і Тимошенко, іЯнукович. Абсолютно всі президенти, якіприходили до влади, мали кредит довіри,і потім цей кредит довіри кудись дівався.
Такщо ж тягне донизу?
МаксимКурячий: Факторівдуже багато. Але очевидно лише одне –що рейтинги падають, і ніхто не зможевідновити зростання цих рейтингів.Очевидно, можливо лише призупинитипадіння на деякий час, але цей процесвже незворотній. Тому що скоро вже рік,як президент обіймає свою посаду, і дужевеликі очікування були в українськогосуспільства, і вже дев’ять місяцівніхто не розуміє, яку країну він будує.Подивіться, абсолютно відсутня комунікаціяз суспільством. Просто емоційні заяви– це дуже замало для того, щоб людивідчували турботу керівництва державищодо своєї сім’ї,до свого міста, до свого регіону, особистодо себе. Крім того, мені здається, якщоми говоримо про причини, що командапрезидента Зеленського сама умисно чиненавмисно знищує його рейтинг. Всякраїна спостерігає, як дехто з членівфракції «Слуга народу» поруху переглядаєв сесійній залі чи повій викликає. Цепросто ганьба. Це ганьбить українськийпарламентаризм и ганьбить всі ті заяви.А ще є соціально-економічна ситуація.
Требабудувати школи, садочки, дороги, але тутвиникає питання, адже не вистачає коштів,бо на чверть вже недовиконання бюджету.
ІгорМірошниченко: По-перше,коли шановний пан депутат, який представляє«Слугу народу», говорить про масштабнебудівництво, то я питаю: а хто це будеробити? Хто це буде реалізовувати?Людина, яка ходила в масовках по ток-шоуі була хедлайнером проплачених мітингів?Людина, яка визнає, що вона профан векономіці? Людина, яка вважає, щоінвестиціями є запозичення, і пишаєтьсяцим? Я маю великі сумніви. Чи відправлятьГончарука у відставку? З юридичної точкизору, без його особистого бажання ніякоївідставки не буде, бо в нього імунітетна один рік. І тому всі розмови, що урядГончарука відправлять у відставку,треба спрямовувати в першу чергу самомуГончаруку – чи бажає він іти у відставку.Очевидно, що президент на нього маєвплив, тому що вони з однієї команди,більше того, президент несе стовідсотковувідповідальність і за діяльність монобільшості в парламенті. Їм закидають,що вони дивляться порно і викликаютьповій, а що їм робити? Парламент помноженийна нуль самим президентом. В наспарламентаризм знищений.
Цейпарламент насправді нічого не вирішує,бо президент і його оточення, яке нанього впливає, поставили себе такимчином, що цей парламент лише благословляєзаконопроекти, які пишуться десь наБанковій або в кращому випадку, хоча ятакож в цьому сумніваюся, в Кабінетіміністрів. Цей парламент просто тиснекнопки, і ми бачили неодноразово, колидепутати, які за щось голосують, неусвідомлюють, за що вони голосують. Томувідповідальність повністю і стовідсотковона Зеленському. А тепер говоримо прорейтинг президента і чому він падає.Знаєте, в українців є така національнатрадиція – вони вигадують собі ідола,вони думають, що він їм усе зробить, апотім розчаровуються в цьому. «Президентникому ничего не должен» – пам’ятаєтецю його коронну фразу під час виборчоїкампанії. Оце його виборча програма. Внього нічого не було, він нічого необіцяв, але українцям здалося, що вінмесія і за рік їхнє життя стане раєм. Миж як прості українці бачимо, що нічогоне відбувається. Більше того, відбуваєтьсяконкретне погіршення і в економічномузростанні, і навіть факти невиконаннявласного ж бюджету, проголосованогомонобільшістю, цілком очевидні запідсумками січня.