ПандеміяCOVID-19,природні катаклізми, загостренняконфлікту на Близькому Сході та падінняцін на нафту – навіть окремо кожен зтаких факторів здатен завдати шкодисвітовій економіці. Проте цього річсвітові ринки зіткнулися з ними одночасно.Про очікувані кризові явища та про те,як Україна має реагувати на подібнівиклики, говоримо з гостем студії«Доброго ранку, Країно!» Ігорем Грабаруком– експертом з економічних питань.
Експертиоцінюють ситуацію, як зупинку, рецесіючи відкат назад або навіть як великудепресію. Що ви скажете?
Яцю ситуацію сприймаю трішки з іншоїсторони. Я її сприймаю зі сторони певноїзадачі, яку нам потрібно вирішити. Якщоми зробимо все правильно, якщо ми будемодумати головою і будемо прийматиправильні рішення і вчиняти потімправильні дії, ми з цієї задачі вийдемоабо з мінімальними втратами, або, можливо,навіть з якимись певними перемогами.Якщо ми дійсно будемо акцентувати увагуна депресії, рецесії, ми будемо простоі далі більше падати. Я просто хочу всімнагадати: те, що для світу є певноюекономічною депресією або певноюрецесією, я перепрошую, ми в цій ситуаціїживемо як мінімум з 2014 року. Шість роківу нас відбуваються різноманітніколивання, падіння економіки. В цей часв світі плюс-мінус було все абсолютнонормально. В нас відбулося великепадіння. Тому фактично ми якось звикливже до цієї ситуації, і я вважаю, щопринаймні на рівні суспільства ми доцього адаптувалися. Тобто я вважаю, щоми можемо при правильному підході вийтиіз цієї ситуації значно легше, ніж всіінші.
Якщоми кажемо про усілякі фондові ринки,біржі, індекси, Україна сильно залежитьвід цього?
СлаваБогу, ми менш залежні від цих речей. Томущо ми ж розуміємо, що фактично біржовадіяльність, фондовий ринок в Україніабо дуже слабкий, або його взагалі немає.
Тобтоякщо будуть казати, приміром, що в Америцівпали біржі на трильйони доларів,українцю це буде нецікаво?
Українецьможе сказати: це дуже далеко до мене іособисто мене не стосується, тому що яне є власником цих акцій. Хіба щоопосередковано, через треті-четвертіруки це все ж таки вплине. Тому що цевеликі компанії. Я просто всім хочунагадати, що ми, на жаль, чи, можливо, нащастя в цій ситуації, сировинно-експортнаекономіка і, в принципі, основна частинанашого експорту це сировина нашоїаграрної сфери і, безумовно, чорніметали. От до того, що відбувається векономіках інших країн, ми будемо тежприв’язані. Наприклад, Китай скорочуєкупівлю чорних металів. Відповідно мипостраждаємо. Тому що це друга статтядоходів в українському бюджеті віднашої експортної діяльності. Томуопосередковано, безумовно, всі ці речібудуть на Україну впливати. Але тутправильне рішення не в тому, щоб простозбільшувати експорт тої ж залізорудноїсировини, не просто шукати, куди це всезбути, а навпаки думати, як це всевикористовувати всередині нашої країни.
