Які коли запрацює громадський транспортв Україні? Цього тижня стартував першийетап пом’якшення карантину – відкрилисякав’ярні, перукарні та магазини одягу.На дорогах столиці та інших міст одразувиникли затри, тож тепер місцева владапросить уряд скасувати обмеження длягромадського транспорту. Гість студії«Доброго ранку, Країно!» Ігор Рейтерович– політичний експерт. Говоритимемо проте, скільки в цих питаннях зняттякарантину медичних питань турботи проздоров’я громадян, а скільки політичнихта економічних.
Скількиполітики в обговоренні зняття обмеженьна громадський транспорт?Політикитут насправді дуже багато, тому що колиуряд тримає рішення про частковевідновлення бізнесової діяльності, тоза логікою треба було б починати взагалісаме з транспорту. Тому що ми заразбачимо на прикладі Києва й інших міст,що у нас колосальні проблеми. Люди простоне можуть дістатися до роботи, акористуватися всім послугами, наприклад,таксі це не по кишені, тому що дуже довгосиділи на карантині. Тому тут не булоспочатку чисто економічної логіки, івідповідно вже зараз підключилисяпитання політичні, тому що опонентивлади зараз це використовують відповіднодля того, щоб критикувати такі необдуманікроки. Але тут немає де правди діти, завеликим рахунком, влада дала для цьогопривід. Треба було спочатку обговорити,виступити з такими інфраструктурними,логістичними ініціативами, а потім вжеприймати рішення про пом’якшеннякарантину, різні дозволи і т.д.
Скорож місцеві вибори, можливо, тут ще й цяполітична складова?Ми,звичайно, можемо дивитися на це черезпризму місцевих виборів, але, як сказаводин з мерів, підготовка до наступнихвиборів починається на наступний деньпісля того, як його обрали мером. Тобтотут нічого дивного немає. З іншого боку,від самого початку помилка була в тому,що з самого початку центральна владаприймала всі ці рішення, а треба булоце робити не уніфіковано, а враховуючиспецифіку кожного окремо взятогорегіону. Тому що ситуація в містахнасправді дуже різна. А коли все цезробили під одну гребінку, тепер мимаємо ситуацію, коли мери краще знайоміз ситуацією, коли вони несутьвідповідальність саме за те, щовідбувається в містах, вони виступаютьтоді з ініціативою, дайте ж нам можливістьвирішувати, що робити.
Ацентральній владі не було б вигідностворити цю карантинну децентралізацію?Так,безумовно. Але це робити треба було відсамого початку. Тоді розрахунок був,мабуть, на інше. Думали, що за допомогоютаких карантинних обмежень це навпакипідвищить рейтинг, покаже, що владатурбується про громадян, хоча йде нанепопулярні кроки. Згадаємо, як цепояснювалося, і тоді логіка була. Ніхтож не сперечається з тим, що карантин бувпотрібен не лише в Україні, а й взагалів світі. Але на певному етапі, коли требабуло віддавати дійсно на відкуп місцевійвладі, це не було зроблено. Думали, щодотиснемо до кінця, а по факту вийшлоне дуже добре, тому що навіть не місцевавлада сама вийшла з карантину, громадянисамі почали виходити. Економіка почалаволати про те, що або ми виходимо зкарантину, або в нас все буде дуже і дужепогано. І вже ми бачимо реакцію на те,що відбулося, і це, звичайно, йде не уплюс, а йде у мінус. І замість того, щобсісти з місцевою владою і обговоритивсі ці питання, тут центральна владзайняла дуже неправильну позицію, посуті, на певному етапі була війна зміськими головами. Їх в усьомузвинувачували, але при цьому на них всювідповідальність від самого початкупоклали. Бо якщо ми подивимося на протидіюцій епідемії, то відсотків дев’яносторобила якраз місцева влада. Вона взялана себе основний тягар, основний удар,і коли її намагалися зробити винною, цене вийшло. Тому що громадяни реальнобачать ситуацію на місцях і знають, хтоза що відповідає.
