«Кінецьепохи бідності» – плакати з такимнаписом тоді ще кандидата в президентиВолодимира Зеленського прикрашалиміста України. Минув рік, та чи покращилосяжиття українців, зокрема працівниківбюджетної сфери? Про це глядачам студії«Доброго ранку, Країно!» розкажутьГалина Третьякова – народний депутат,фракція «Слуга народу», Юлія Дрожжина– представниця аналітичного центрукадрового порталу.
Взагаліпрезидент має перейматися економікою,зарплатами і тим, щоб дійсно закінчиласяця епоха бідності?ГалинаТретьякова: Ні.Відповіднодо нашої Конституції Кабмін є центральниморганом виконавчої влади, який маєвпроваджувати в дію і відстежувати, щобвсі закони працювали так, як потрібно.Саме Кабмін відповідно до 95 ст. Конституціїподає ВР Бюджетний кодекс, який і маємістити всі ці норми. Але ми отрималикраїну, яка не виконує всі своїзобов’язання, які містить наша законодавчабаза. І тому дуже важко зараз розбудувати.Я б сказала, що ми зараз знаходимося настадії розбудови інституційних засаддержави як таких. І тому, коли виникаєякась проблема, то приходиться іпрезиденту втручатися в ці процеси. Алездається, що під час такого втручанняне порушуються якісь нормативнідокументи. Я б сказала, що він є сьогодніініціатором такого інклюзивного діалогунації, якого нам дуже не вистачало впопередні роки. Він запровадив такумоду спілкування, якої не було у попередніхпрезидентів. А тому ті наради, які вінпроводить з Кабміном, ті наради, які вінпроводить із представниками ВР, ізголовою ВР, із комітетами, вони не носятьхарактеру якогось тиску політичного.Вони носять характер дискусії, випрацюваннярішень. І тому поки ми не налаштувалиінституційні засади нашої держави так,щоб в нас була коаліційна угода, напідставі цієї коаліційної угодиготувалася програма дій уряду, програмадій уряду була обговорена нацією,програма дій уряду містила стратегічнікроки, які були б зрозумілі й опозиціїв тому числі. І ця розбудова потребує ічасу і зрілості і від народних депутатів,і від Кабміну, який хоч і другий склад,але все ж таки лишається достатньомолодим. І ви знаєте, що ми приходилипід гаслом не брати з собою старихполітиків. Всі політики, які прийшли,вперше у владі. Тому такий діалог явважаю досить конструктивним, хоча цеі не компетенція президента.
Аяк ви відчуваєте цей кінець епохибідності? Він є, чи його немає, чи цепросто гасло?ЮліяДрожжина: В силу специфіки своєїдіяльності я б хотіла звернутися доцифр. Щоми бачимо, що відбувається у нас на ринкупраці? Зарплати зростають. Це правда.За 2019 рік вони зросли майже на 20% всередньому. Але, звичайно, середні цифридосить абстрактні. Не в усіх сферах унас було зростання зарплат. Є, де булинавіть зниження. Є, де зарплати залишилисяна минулому рівні. Конкуренція, на жаль,знову ж таки зростає. Не завжди цепов’язано із збільшенням безробіття.Хоча це теж має місце. Особливо зараз.Часто працівники не вдоволені своїмироботодавцями і шукають кращихможливостей. Трудова міграція. Якщо миговоримо про докарантинний час, міграційнінастрої залишалися дуже високими, бабільше – вони збільшувались. І людичастіше повзували своє бажання поїхатиза кордон не стільки з можливістю більшезаробляти, скільки з можливістю жити вбільш стабільній країні з кращоюінфраструктурою, з кращими умовами.Тобто якщо ми говоримо про попереднідослідження та опитування, то завждина першому місці у нас фігурувалозавдання більше заробити за кордоном.Тоді як у 2019 році, коли ми проводилианалогічне опитування, на перше місцевже вийшло бажання жити у більш стабільнійситуації.
