Трагедія у Кагарлику: поліція провела перший етап службового розслідування та опитала дев’ятнадцятьох працівників кагарлицького райвідділку. З них десятеро поліцейських вже втратили свої посади. Реакцію системи внутрішніх справ на останні резонансні злочини в країні прокоментує для глядачів «Доброго ранку, Країно!» Тарас Загородній – політолог:
«Систему характеризує не помилка, а реакція на помилку. Реакція, я вважаю, була нормальною. Швидко було вирішено питання по Кагарлику, ніхто нічого не приховував. Одразу ж були здійснені заходи для того, щоб винні були затримані, розформований відділок тощо. Ніхто нічого не приховував, не говорив про офіцерську честь, як це було, наприклад, ще до 2013 року, завжди намагалися приховати цю статистику. Ми пам’ятаємо ту саму Врадієвку. Якщо порівняти ці випадки, абсолютно два непорівнюваних випадки з точки зору реакції на те, що відбувалося. Це саме стосується по Броварах. Якщо у Броварах були здійснені хуліганські дії, то звичайно, що одразу ж була реакція. Вони були затримані, і ніхто теж нічого не приховував і не удавав, що начебто нічого не відбувається. Це і є нормальна реакція на подібні випадки. Питання в тому, чи буде доведене до кінця слідство, чи будуть вироки, чи не буде все ж таки у подальшому намагання приховати чи пом’якшити покарання для тих людей, які здійснювали ці злочини. За цим всім ми будемо слідкувати.
Я не прихильник колективної відповідальності. Я вам скажу чому. Тому що подібна система існувала у Радянському Союзі. Коли за провину десь на низовому рівні злітав ледь не заступник міністра. До чого призводить наявність такої системи? Це призводить до того, що все починає приховуватися. Оскільки вони знають, що є велика небезпека того, що хтось полетить по всій вертикалі, вони просто починають приховувати все, що відбувається на низах, приховувати статистику тощо. Я вважаю адекватним, щоб в першу чергу постраждав безпосередній керівник Кагарлика, це його безпосередня відповідальність. Можливо, максимум тільки Київська область, от що повинно бути. Тому що неможливо втримати розуміння того, що відбувається по всій системі, неможливо, щоб один міністр відповідав за всіх. Тому знову-таки у нього завжди буде спокуса, якщо ми будемо вимагати відставки по всіх цих випадках кожного разу, велика спокуса все це приховувати. А це більш небезпечно, ніж коли несуть відповідальність безпосередні керівники, бо це їхня безпосередня відповідальність. Тому що я вважаю, що керівник кагарлицького райвідділку, безпосередній їхній керівник і є відповідальним за те, що витворяють його підлеглі».
