Якби вибори до Верховної Ради проводилися у кінці травня – на початку червня, найбільше голосів виборців знову набрала б партія «Слуга народу». Хоча і значно менше, ніж за неї проголосували на минулорічних виборах. На друге місце соціологи ставлять «Опозиційну платформу – За життя». Про те, чому втрачаються рейтинги, говоритимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Інною Совсун – народна депутатка, фракція «Голос», та Дмитром Васильєвим – політичним експертом.
Чи аналізуєте ви дії влади, і наскільки корелюється все, що ви бачите, з озвученим рейтингом?
Інна Совсун: Звичайно, аналізуємо. Я думаю, що, з одного боку, ми бачимо, що рейтинги партії «Слуга народу» залишаються дуже високими. Я думаю, що це залишається через підтримку президента. Ми бачимо, що підтримка президента так само залишається порівняно високою, хоча навіть близько не тою, яка була на виборах ми навіть ще півроку тому. Чому такі рейтинги і чому відбуваються падіння? Тут, з одного боку, логічно, тому що в будь-якої партії, коли вона заходить у владу, завжди з’являється значно більше підстав її критикувати, ніж коли вона йде до влади і може обіцяти все що завгодно.
Але це шанс для опозиційних сил.
Інна Совсун: Безперечно. Це є шанс, яким треба змогти скористатися. І ми, безперечно, будемо над цим працювати. Ми бачимо наші рейтинги. Ми не задоволені тими результатами, які у нас є, і реструктуруємо багато процесів всередині партії для того, щоб краще працювати з виборцями, доносити свої ідеї, повідомлення тощо. Тим паче, що у нас через чотири місяці місцеві вибори, і я думаю, що це буде найкращий замір позиції громадян з приводу итого, яку політичну силу вони підтримають.
Напевно, ви аналізували, чому впав рейтинг партії «Голос». До якого висновку ви дійшли?
Інна Совсун: Наш рейтинг дещо змінювався впродовж нашого року в парламенті. Ми зайшли з рейтингом 5,8%, в зиму ми зайшли зі значно нижчими рейтингами, навіть 1,5% показували. Зараз ми побачили порівняно із зимовими рейтингами зростання – 3,9%. Це позитивно, і я думаю, що це є результат знову ж таки тих структурних змін, які розпочалися у партії десь в березні. Тобто динаміка для на є позитивною. Чи достатньо позитивною, щоб ми були задоволені? Аж ніяк. Але вона є позитивною за останні декілька місяців.
Хтось втрачає рейтинги, а хтось навпаки зміцнює свої позиції, зокрема та ж «Європейська солідарність».
Дмитро Васильєв: Я думаю, що наші правоохоронні органи роблять все можливе для того, щоб рейтинг партії «Європейська солідарність» зростав, зокрема екс-президента Порошенка. Тому що кожного дня створюють інфопривід для того, щоб вони себе показали в найкращому вигляді, опозиційною силою, яка бореться за правду і чинність закону в нашій державі. Тому я думаю, що так відбувається. А чому хтось втрачає, а хтось отримує? Тому що у нас кількість електорату, яка є, вона є нікуди не зникає. І вона просто перетікає від однієї політичної сили до іншої. І потім вже розподіляється між тими, кого люди вважають найбільш прийнятними для себе з точки зору майбутньої підтримки і голосування. Будь-яка партія влади, коли вона стає владою, після тріумфу або дуже непоганого результату втрачає довіру виборців. Тому що вона обіцяє щось таке абсолютно прекрасне, а потім на певному етапі люди розуміють, що вона не може виконати ті або обіцянки, або забаганки людей, про які говорила ця політична сила.
Щоразу Петро Порошенко оголошує себе лідером опозиції, але інші політичні сили не вважають його та його силу опозиційними.
Дмитро Васильєв: Будь-який політичний лідер або будь-яка політична сила, яка є фактично не при владі, будуть наполягати на тому, що вони є лідерами позиції. Це абсолютно нормальне маніпулятивне явище.
А такий хід додає рейтингу?
Дмитро Васильєв: «Опозиційна платформа – За життя» тому таке і назвалися, що вони хочуть підкреслити, що вони є опозиція, а «ЄС» та її лідер Петро Порошенко також наполягають на тому, що вони лідери опозиції, саме з тих причин, що вони хочуть перетягувати на себе якомога більше електорату, який не задоволений владою. З «ЄС» ми начебто визначилися, а от «ОПЗЖ», в принципі, отримують той електорат, який вже незадоволений або Володимиром Зеленським, або політичною силою «Слуга народу», і вони є більш російськоорієнтованими. От мені сподобався термін Олександра Ткаченка, міністра культури та інформаційної політики, який сказав, що вони є русофіли. Так от ці русофіли просто від «Слуги народу» перетікають до «ОПЗЖ». Що стосується розподілення між іншими політичними силами – це також природний процес. Щодо партії «Голос», я думаю, що вони є абсолютно природними партнерами продемократичних, проукраїнських сил і в парламенті, і в Україні. Інша справа, що, я так розумію, немає якогось зрозумілого співробітництва з такими ж силами в парламенті.
