Печерський районний суд знову не зміг обрати запобіжний захід Петру Порошенку і взяв перерву – цього разу на тиждень. Зранку напередодні п’ятий президент України сходив на черговий допит до ДБР, після чого пішки із групою підтримки пішов просто до суду. Про це і не тільки говоритимемо в студії «Доброго ранку, Країно»!» з Оленою Мошенець – народним депутатом, фракція «Слуга народу», та Миколою Княжицьким – народним депутатом, фракція «Європейська солідарність».
Чого більше в цій історії кримінальних проваджень, дійсно кримінальних закидів на адресу п’ятого президента чи політики?
Олена Мошенець: Насправді в мене не може тут бути моєї власної точки зору. Тому, що я не є представником судової системи, і я не можу виносити вироки. Ще в даному випадку є спостерігачі. Я дуже сподіваюсь на об’єктивність, незалежність і досить прийнятний підхід для розгляду цієї справи. Я не є прихильницею переслідування політичних діячів. В мене є певне своє особисте ставлення, про яке я, на жаль, як політик не можу говорити в цій студії, але я бачу, як все те позитивне, що зробив Петро Порошенко, коли був президентом України, так само я бачу, що є певні проблеми з боку правоохоронних органів, точніше, є претензії до нього. Я дуже сподіваюся, що ці справи дійсно пройдуть в об’єктивних умовах, що вони будуть досліджені судом, і що суд винесе ті вироки, які задовольнять в першу чергу суспільство, а в другу чергу всі сторони. Єдине, проти чого я точно виступаю, так це проти вуличного правосуддя.
Що ви маєте на увазі?
Олена Мошенець: Я маю на увазі, що дуже часто мирні протести, які дійсно забезпечуються нашим законодавством, перетворюються на не зовсім мирні. Тут я маю на увазі не лише справи, які стосуються пана Порошенка, тут можна згадати інших активістів. В тому числі, наприклад, справи навколо пана Шарія тощо. Тобто мені дуже не хочеться, щоб ми судові розгляди переносили на вулицю і тиснули на правоохоронні органи саме в такий спосіб. Оце єдине, чого не може бути. З іншої сторони, судова система – це та система, яка має показати всьому суспільству, що ви маєте довіряти суду. Якщо в таких справах суду не будуть довіряти, то що говорити про всіх інших.
Що ви відповісте на позицію про те, що якщо організується публічна підтримка тих чи інших процесів, то це може тиснути на представників Феміди?
Микола Княжицький: Я не розумію, про що говорить пані Олена. Я розумію президента Кокса, президента Квасневського, я розумію Романа Ващука – колишнього посла Канади, я розумію дуже багатьох міжнародних діячів, включно з чинними політиками з Європарламенту, пана Ващуковського – колишнього міністра МЗС, а зараз керівника одного із органів Європарламенту, пана Кубілюса – колишнього прем’єра Литви, а зараз теж відомого європейського політика, які прямо це називають переслідуванням. І оскільки вони політики з демократичних країн, то вони не бояться висловлювати власну точку зору. Я теж не боюсь: це політичне переслідування. І до чого тут тиск? Тобто прийшли мирні інтелігентні люди на мітинг, висловили свою точку зору, спокійно поїхали без жодних ексцесів. Так що я жодного тиску тут не бачу. А якщо говорити про того, хто здійснює цю Феміду – про суддю Вовка, то я не думаю, що ці люди, які прийшли, це саме ті люди, хто в стані на нього тиснути. Я думаю, що на нього тиснуть зовсім інші люди. Не ці мирні протестуючі, люди, які прийшли виступати проти політичних репресій, проти розвалу країни, який відбувається на наших очах.
