Як пише «Українське право», рекомендації надали 70 країн-учасниць Ради ООН з прав людини під час діалогу в Женеві 15 листопада в межах Універсального періодичного огляду.
Так, Україну закликали ратифікувати Стамбульську конвенцію проти домашнього насильства, Римський статут Міжнародного кримінального суду та Міжнародну конвенцію про захист прав всіх працівників-мігрантів та їх родин.
Велика частина нових рекомендацій Україні стосуються аспектів дискримінації, ксенофобії та расизму, запобігання тортурам, ефективного розслідування злочинів на ґрунті ненависті, боротьби з корупцією і торгівлею людьми, забезпечення права на справедливий суд і умов для вільної роботи ЗМІ.
Цьогоріч Україна втретє проходила процес УПО. «У 2008 році наша країна отримала близько 40 рекомендацій. У 2012 році – 145. Але збільшення рекомендацій не говорить про погіршення у сфері прав людини. Це радше свідчить про підвищену увагу до ситуації в Україні», – вважає голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.
Низка країн схвально відзначили шлях прогресу, яким йде Україна, зазначила керівник відділу ПРООН зі стратегічного розвитку Маркус Бранд. Зокрема, мова йшла про посилення інституції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, запуск Національного превентивного механізму, прийняття нового Кримінального процесуального кодексу, Національної стратегії з прав людини на 2015-2020 роки, а також зміни до Конституції України в частині правосуддя.
Найбільшим викликом для прав людини в Україні стали незаконна анексія Криму та окупація Донбасу, повідомив заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов.
«Будь-які бойові дії породжують масове порушення прав людини. З’являються нові форми порушень. Це й питання дотримання прав людей на окупованих територіях, внутрішньо переміщених осіб, запобігання тортурам, дотримання норм міжнародного гуманітарного права та проблема сексуального насильства в зоні конфлікту», – пояснює він.
В межах УПО кожна країна сама визначається з тими рекомендаціями, які виконуватиме.
За словами координаторки моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини Української Гельсінської спілки з прав людини Ксенії Семьоркіної, протягом кількох наступних місяців правозахисні організації вестимуть адвокаційну роботу і працюватимуть із владою для прийняття актуальних для України рекомендацій.
У Мін’юсті запевняють, що уряд ретельно розгляне усі пропозиції та визначиться з пріоритетними напрямками у березні 2018 року – до 37-ої сесії Ради ООН з прав людини. Та вже за 4,5 роки Україна зобов’язана буде звітувати щодо виконання рекомендацій.
УПО – це система моніторингу прав людини Ради ООН з прав людини. Вона спрямована на покращення ситуації з правами людини в кожній зі 193 країн, що входять до ООН. У рамках цієї ініціативи держави-члени ООН перевіряють одна одну на предмет дотримання прав людини. УПО не є втручанням у внутрішні справи країни, а реалізують колективне зобов’язання з дотримання прав людини. Цей механізм створений відповідно до Резолюції Генеральної асамблеї ООН 60/251 від 15 березня 2006 року, якою також було засновано Раду з прав людини. У Резолюції йдеться, що «огляд повинен бути механізмом співробітництва, заснованим на інтерактивному діалозі з повною участю зацікавленої держави, такий механізм повинен доповнювати, а не дублювати роботу договірних органів».
