Балтійська точка напруги: як Росія підсилює гібридний тиск на балтійський регіон.

Розповсюдження сепаратистських ідей та провокацій у Балтійському морі свідчить про те, що Росія активізує свою гібридну агресію в цьому регіоні, тестуючи реакцію НАТО.

Останніми тижнями тему нової війни в Європі не лише обговорюють, а й маніпулюють нею. Оглядачі в медіа пишуть про нові виклики як для блоку НАТО, так і окремо для балтійських держав. Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Росії 25 серпня лише посилив тривожні настрої в Литві, Латвії та Естонії, оскільки очільник американських спецслужб летів до Москви із Риги. Такий крок із боку Реткліффа низка медіа оцінила як застереження російського політичного керівництва від нової ескалації. Однак чинники, описані в цій статті, свідчать про посилення тиску з боку Кремля на держави Балтії та говорять про збереження геополітичної напруженості у регіоні.

За даними латвійських суспільних медіа (LSM) з посиланням на "Politico", директор ЦРУ Джон Реткліфф застеріг російських урядовців про потенційну загрозу ескалації конфлікту проти країн НАТО в Балтійському регіоні, зокрема Естонії, Литви та Латвії. Американська розвідка, на яку посилається "CNN", вказує на те, що Кремль може спробувати перевірити реакцію Північноатлантичного альянсу, використовуючи кібератаки, диверсії або інші гібридні маневри, не виключаючи навіть можливість обмежених військових дій.

Директор Центру геополітичних досліджень Маріс Анджанс у програмі Rīta Panorāma на Латвійському телебаченні зазначив, що цей візит слугує попередженням Москві щодо можливих агресивних дій проти сусідніх країн. Він акцентував увагу на публічному характері візиту, вказавши на те, що директор ЦРУ міг би приїхати непомітно на меншому літаку, як це робили Стів Віткофф або Джаред Кушнер. Однак американська сторона прагнула, щоб цей візит став помітним у суспільстві, підкреслюючи свою особливу роль у Північноатлантичному альянсі.

Крім того, відповідно до слів дослідника з Латвійського інституту міжнародних відносин Сандіса Шрадера, який виступив в ефірі програми Labrīt на Латвійському радіо, Реткліфф, ймовірно, не зупинився б у Ризі, якби не існувала загроза для балтійських країн та підриву євроатлантичної єдності.

Згідно з даними "The Wall Street Journal", Росія прагне дестабілізувати ситуацію в країнах Балтії, використовуючи Білорусь як свого союзника. Зокрема, через Мінськ Кремль штучно провокує міграційну кризу і, що є суттєвим, експлуатує білоруську територію як платформу для нарощування тиску на своїх сусідів.

Кремль планомірно провадить спроби розхитувати безпекову ситуацію в державах Балтії за допомогою російської меншини, що мешкає в Латвії, Литві й Естонії. З огляду на те, що в балтійських державах існують цілі міста, населені етнічними росіянами, Москва має змогу маніпулювати електоральними настроями, розбудовуючи власну агентурну мережу серед місцевих політичних еліт.

Ще одним аспектом гібридної війни, яку веде Кремль проти країн Балтії, є провокації в повітряному та морському середовищі. Використання українських безпілотників, що координуються через системи радіоелектронної боротьби, а також диверсії на підводних інтернет-кабелях, є спробою оцінити реакцію як вищого військово-політичного керівництва балтійських держав, так і "колективного Заходу".

У щасті та в смутку: як Кремль поступово залучає Білорусь до нових військових конфліктів.

Республіка Білорусь під управлінням режиму Олександра Лукашенка вже тривалий час перебуває під тиском з боку Росії. Остання використовує білоруську територію як свою військову базу, розміщуючи в прикордонних з Україною регіонах ретранслятори для російських безпілотників, а також розміщуючи ядерні боєголовки на місцевих полігонах.

Згідно з інформацією, опублікованою Bloomberg 12 серпня 2026 року на основі даних європейських урядових джерел, ЦРУ неодноразово висловлювало занепокоєння щодо можливої операції в балтійських країнах під "фальшивим прапором". Хоча американська розвідка не розкриває деталі про потенційного ініціатора такої операції, вони не можуть ігнорувати посилення військово-політичних зв'язків між Мінськом і Москвою, яке стало актуальним після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Крім того, представники ініціативи "БелПол", що складається з колишніх силовиків, у коментарі для Liga.net попередили, що нові і модернізовані підприємства оборонно-промислового комплексу Білорусі, які фактично обслуговують російську армію, можуть досягти максимальної продуктивності до 2027–2029 років, плануючи виробництво десятків і сотень тисяч боєприпасів щорічно. Позиція про Білорусь як "підставного агресора" для країн Балтії також підтримується місцевою опозицією в еміграції, яка в червні цього року передала українському міністерству закордонних справ детальний звіт, що містить інформацію про будівництво оборонних укріплень поблизу кордонів з Україною, Польщею та Литвою, різке збільшення витрат на оборону та інтеграцію білоруського ВПК з російським.

Військова інфраструктура Білорусі. Джерело: "Радіо Свобода"

Ще одним чинником, що сприяє поширенню проросійської пропаганди щодо балтійських країн, є активність проросійських інформаційних платформ та телеграм-каналів. Згідно з даними "Telemetrio", вони займають високі позиції в рейтингу популярності серед білоруських користувачів. Зокрема, ряд анонімних телеграм-каналів публікує матеріали, спрямовані на дискредитацію державних органів, силових структур та оборонних можливостей країн Балтії.

Так, наприклад, дописи, присвячені "балтійській загрозі", публікують у Білорусі у телеграм-каналах "BELTA" чи "Sputnik". 2026 рік в цьому сенсі став переломним, оскільки з лютого до вересня теми воєнної ескалації в балтійському регіоні та загрози для Калінінградської області стали частіше з'являтися в білоруському інформаційному просторі.

Протягом останніх чотирьох років як західні, так і російські ЗМІ активно обговорювали тему "нового фронту в Балтії", переказуючи висловлювання політиків і активістів. Однак події 2026 року вказують на реальну загрозу для Литви, Латвії та Естонії. Розпочата мобілізація в Республіці Білорусь, завершальний етап інтеграції оборонно-промислових комплексів Росії та Білорусі, а також укріплення оборонних позицій на західному кордоні надають ще більшої ваги візиту директора ЦРУ до Москви.

"П'ята колона" Кремля: як Москва експлуатує російськомовних жителів країн Балтії.

Проблема російської нацменшини у балтійських державах не втратила своєї актуальності ще з часів розпаду СРСР. Згідно з офіційними даними національних статистичних служб, частка етнічних росіян у структурі населення Латвії складає 23%, у Естонії 20,2%, тоді як у Литві цей показник становить близько 5%. Також російська меншина проживає доволі компактно і ближче до кордонів своєї історичної батьківщини.

За інформацією "Stop Fake", спецслужби держав Балтії у своїх звітах неодноразово повідомляли, що саме російськомовне населення найбільше піддається впливу кремлівських наративів. Зокрема, естонський експерт із питань політики безпеки Ігор Грецький пояснював, що Москва вепонізує (використовує як зброю) інформаційну сферу, культуру та спорт, щоб налаштувати найменш лояльні групи населення проти місцевих органів влади.

Так, наприклад, в Естонії є прикордонне місто Нарва, яке пропагандистські пабліки згадують у контексті його російської історичної спадщини. Там понад 87% жителів у переписі 2021 року назвали себе етнічними росіянами. Телеграм-канал "RT на русском" 9 травня поширив допис, у якому описував, як місцеві жителі Нарви на честь "Дня перемоги" зібралися на набережній, аби подивитися святковий концерт у російському прикордонному місті Івангород (це місто лежить на іншому, російському березі річки Нарва).

Пам'ятник Леніну, який до 2022 року стояв у м. Нарва (Естонія). У грудні 2022 року пам'ятник Леніну перенесли з подвір'я нарвського музею до музею історії Естонії в Таллінні. Джерело: ERR

Російська культурна активність у Нарві також пов'язується із зміцненням сепаратистських тенденцій у прикордонних зонах Естонії. З березня цього року в соціальних мережах активно з'являються профілі, що просувають ідею відокремлення Нарви та створення Нарвської Народної Республіки. Як повідомляє портал "Propastop", у телеграм-каналі з такою ж назвою закликають підписників розповсюджувати пропагандистські матеріали, що містять заклики до сепаратизму.

Хоча наразі концепція "ННР" не отримує значної підтримки серед російськомовного населення регіону, портал "PropaStop" зазначає, що розповсюдження подібних ідей становить небезпеку для безпеки Естонії та інших країн Балтії. Нормалізація регіонального сепаратизму в інформаційному просторі Балтії може призвести до радикалізації суспільства і, в результаті, змінити політичні уподобання виборців.

Секретний тиск Москви у повітряному просторі країн Балтії

Інструментами гібридного тиску на Литву, Латвію та Естонію для Москви наразі є провокації у повітряному та морському просторі цих держав. Один з аспектів -- навмисне, за словами міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, переспрямування українських БПЛА засобами радіоелектронної боротьби у бік держав Балтії, а також атаки на об'єкти критичної інфраструктури в Балтійському морі. За інформацією російської служби "BBC", проблема повітряної безпеки для Вільнюса, Риги й Таллінна стали критичними саме цього року, адже цієї весни й літа уламки українських безпілотників були виявлені в селі Добричина (Естонія), місті Краслава (Латвія), а також на озері Лавісас (Литва).

На сьогодні відсутні офіційні дані про випадки залітів українських дронів, проте без цих цифр можна стверджувати, що Росія почала активніше використовувати такі ситуації для тестування реакції НАТО, зокрема, місцевих систем протиповітряної оборони. У серпні цього року інциденти з безпілотниками призупинилися внаслідок зміни тактики українських сил оборони, які почали завдавати удари вглиб російської території, обходячи повітряний простір країн Балтії.

Локації, де було знайдено залишки українських дронів. Джерело: BBC.

"Балтійське море та піратство": акти саботажу на морських кабелях і їхні наслідки.

Станом на серпень 2026 року в акваторії Балтійського моря не було зафіксовано жодного випадку навмисного шкодження підводної інфраструктури. Однак подібні інциденти мали місце на початку січня та в березні. За даними Служби безпеки та розвідки Фінляндії, ситуація з безпекою в морській зоні Балтії швидко погіршується, і Кремль намагається виявити найбільш вразливі ділянки в комунікаційних мережах, здійснюючи саботаж підводних інтернет-кабелів.

За інформацією видання "Euronews" від 26 січня 2026 року, Фінляндія спільно з Литвою, Латвією та Естонією створюють новий механізм морського спостереження, щоб запобігти подальшим пошкодженням підводних кабелів. Зокрема, Міккі Хірві, керівник відділу морської безпеки Фінської прикордонної служби, повідомив, що впровадження змін в систему запобігання саботажів включатиме створення центрів для обміну інформацією, аналізу інформацією та оцінкою загроз у режимі реального часу.

З січня 2025 року під час саміту союзників із регіону Балтійського моря у Гельсінкі Генеральний Секретар НАТО Марк Рютте оголосив про початок військової місії, покликаної посилити захист критичної інфраструктури під назвою "Балтійський вартовий" (Baltic Sentry). У місії братимуть участь фрегати, патрульні літаки та невеликий флот морських дронів, тобто засоби, що мають покращити здатність захищати критичну підводну інфраструктуру та реагувати у разі необхідності.

3 вересня 2026 року в інтерв'ю німецькому виданню WELT контрадмірал Серен Х'єльдсен, який з грудня 2024 року очолює Королівські ВМС Данії, розповів про зміни у поведінці російського тіньового флоту в Балтійському морі. За його словами, екіпажі російських кораблів стали значно обережнішими у своїх діях: вони частіше вживають заходів для того, щоб залишатися непомітними, порівняно з кількома роками раніше. Адмірал зазначив, що це пов'язано з усвідомленням Москви щодо можливостей України, навіть у контексті балтійського регіону. Х'єльдсен також підкреслив, що на суднах тіньового флоту дедалі частіше з'являються додаткові члени екіпажу, які, ймовірно, є російськими найманцями. У зв'язку з цим данська розвідка ретельно стежить за змінами в поведінці цих суден і передає зібрану інформацію сусіднім країнам Балтії.

Незважаючи на запуск операції "Baltic Sentry" та формування командування CTF Baltic у Німеччині, адмірал визнає, що встановити безпосередній зв'язок між посиленням присутності НАТО та відсутністю серйозних інцидентів є складним завданням. Також неможливо повністю виключити можливість нових диверсій. Кремлівські сили продовжують перевіряти готовність Альянсу в Балтійському морі, а безпекова ситуація в цьому регіоні, за словами данського командувача, залишається вкрай тривожною.

Місце, де здійснюється операція "Baltic Sentry". Джерело: TeleGeography.

Проблема регіональної напруженості між країнами Балтії та Росією зумовлена специфікою стратегії, яку реалізує Кремль, що включає штучне створення кризових ситуацій та проведення прихованих диверсійних акцій. Це ускладнює для сил Північноатлантичного альянсу оцінювання рівня зовнішніх загроз і застосування відповідних норм Статутів. У Литві, Латвії та Естонії розміщується багатонаціональний корпус НАТО "Північний Схід", який є важливою частиною структури альянсу. Основними компонентами цього корпусу є дві багатонаціональні дивізії: дивізія "Північ" (Multinational Division North (MND N)), що забезпечує безпеку Латвії та регіону Балтійського моря, та дивізія "Північний Схід" (Multinational Division Northeast (MND NE)), що складається з багатонаціональних батальйонних груп під командуванням США (у Польщі), Німеччини (у Литві), Канади (в Латвії) та Великої Британії (в Естонії).

Згідно з інформацією, опублікованою на порталі "Мілітарний", обидві дивізії підтвердили свою готовність діяти в рамках колективної оборони відповідно до статті 5 НАТО. Однак німецьке видання Bild зазначає, що існують серйозні проблеми всередині багатонаціональних підрозділів, акцентуючи увагу на 45-й бронетанковій бригаді, яку планується розгорнути в Литві. Зокрема, видання повідомляє про труднощі з набором нових військовослужбовців до цього підрозділу, де Німеччина спочатку планувала залучити понад 1900 осіб. Проте лише 209 осіб, тобто менше 10% від необхідної кількості, виявили бажання служити. Ця проблема не є унікальною для однієї бригади Бундесверу, а має системний характер, що ставить під сумнів загальну обороноздатність.

Міжнародні бойові підрозділи НАТО, розташовані в країнах Балтії та Польщі. Джерело: веб-сайт Міністерства закордонних справ Латвії.

Кремль використовує різні засоби прихованої війни проти західних сусідів. Мілітаризація Білорусі, поширення антизахідної риторики серед російськомовного населення, а також провокації в повітряному й морському просторі балтійських держав є частиною ширшої стратегії Кремля з підриву основ євроатлантичної єдності. Росія, наскільки це можливо, тримає регіон Балтії в стані постійної напруги, розганяючи воєнну істерію через телеграм-канали й інформаційні видання. Публічний візит Джона Реткліффа до Москви є сигналом того, що Вашингтон усвідомлює всю серйозність загрози, яка нависає як над державами Балтії, так і над іншими членами НАТО. Попри низьку ймовірність повторення "українського сценарію" для регіону Балтії, Вільнюс, Рига і Таллінн перебувають під тиском, оскільки динаміка гібридних провокацій неухильно зростає, а реакція західних держав залишається пасивною і не спонукає Кремль утамувати власні геополітичні амбіції.