Внаслідок війни Україна перетворилася на один із провідних світових центрів у сфері розробки та виробництва біонічних протезів. Ці інноваційні технології сприяють швидшому поверненню поранених військових та цивільних до звичайного життя. Про це повідомляє телевізійна та онлайн-мережа "Настоящее время", заснована Радіо Свобода для російськомовних глядачів.
Станіслав отримав серйозні поранення на війні два роки тому. Після ампутації його лівої руки він пройшов через довгий курс лікування та реабілітації. Наразі вже кілька місяців він використовує біонічний протез, і за його словами, це значно спростило його щоденні справи.
"Ось тут є місце для склянки, він її тримає. А випити каву - це священний ритуал," - зазначає він під час візиту до інженерів, які займаються оновленням програмного забезпечення.
Біонічний протез функціонує завдяки імпульсам, які генеруються м'язами: коли людина має намір зігнути пальці або підняти об'єкт, спеціалізовані сенсори фіксують м'язову активність і передають сигнал до протезу.
"Прибирання, підтримати щось, нарізати, перенести щось неважке - є шість різних хватів для різних ситуацій", - показує Станіслав.
Олександр отримав травму під Вугледаром. Після проведення ампутації руки він пережив один із найважчих етапів свого життя.
"Дуже важко було. Зі мною таке коїлося... Думав, навіщо я взагалі живу на цьому світі. Але взяв себе в руки. Як-не-як, троє дітей. Заради них і живу", - зізнається колишній військовослужбовець.
Відновлюватися йому також допомагає біонічний протез. На те, щоб до нього звикнути й навчитися керувати різними видами хватів, іноді йдуть місяці. Проте з часом рухи стають дедалі природнішими. Дехто навіть сідає за кермо автомобіля.
Кілька років тому українці змушені були шукати сучасні біонічні протези у закордонних виробників. Однак сьогодні в Україні все частіше створюють та виготовляють такі пристрої власними силами.
Ще восени 2022 року журнал Time відзначав дивовижну точність протезів українського стартапу Esper Bionics. Одним із тих, хто випробував інновацію на собі, став військовий лікар Дмитро: він втратив кінцівку, евакуюючи пораненого з поля бою. Опанувавши біонічну кисть, медик повернувся на фронт.
Ще один із таких проєктів - стартап Allbionics. За три роки команда суттєво вдосконалила свій перший біонічний протез, пишається головний інженер Денис Луцак: "Зараз швидкість - це просто частки секунди. Протез закрився, частки секунди - протез відкрився. Раніше це було значно довше".
На даний момент ця технологія є досить дорогою: вартість системи може сягати кількох десятків тисяч доларів, а команда Allbionics виготовляє близько десяти протезів щомісяця. Інженери мають намір розширити виробництво, але для цього необхідні додаткові інвестиції.
Згідно з інформацією інженера Allbionics Володимира Мірошниченка, більшість українців отримують протезування за рахунок держави або благодійних фондів. "Ціна протезної системи в нашому сегменті коливається від 25 до 28 тисяч доларів. Проте ми функціонуємо як соціальне підприємство, тому надаємо послуги безкоштовно. Всі витрати покривають благодійники", - зазначає він.
Розробники запевняють, що український протез вже досяг рівня закордонних аналогів за основними функціями. Наразі інженери активно прагнуть забезпечити водонепроникність протезу, оскільки це є найважливішим запитом користувачів. "Якщо нам вдасться реалізувати цю функцію, ми зможемо значно підвищити комфорт використання. Наприклад, буде можливість мити тарілки під водою без побоювань за його цілісність," - зазначає Луцак.
Точна статистика щодо українців, які отримали ампутації, залишається невизначеною. За словами Ольги Руднєвої, керівниці благодійного проєкту Superhumans у Львові, їхня кількість вимірюється тисячами. Це реабілітаційний центр, вартість якого становить $50 млн, фінансований завдяки внескам Річарда Бренсона, Фонду Говарда Баффета та інших благодійників. Протягом перших двох років своєї діяльності центр має на меті надати допомогу більш ніж трьом тисячам пацієнтів.
#Українці #Телебачення #Україна #Львів #Російська мова #Військовослужбовці #Лікар #Івано-Франківськ #Благодійна організація #Інженер #Кава #Програмне забезпечення #Радіо «Свобода» #Швидкість #Реабілітація #Кран (машина) #Протези #Ампутація #Forbes #Весло #Оскільки #Стартап #Протез