Мода охоплює не лише стилі одягу чи відтінки манікюру. Якщо уважно поглянути на вулиці міст, можна помітити, що змінюються також і тенденції в світі собак. Породи, які колись були популярними в період СРСР, нині практично зникли з наших міст.
У радянський період вибір породистих собак був обмеженим, а поява певних чотирилапих на телеекранах чи в кінематографі миттєво створювала шалений ажіотаж. OBOZ.UA згадує, які породи були страшенно популярні в радянську добу, а зараз стали справжньою рідкістю.
Коллі
Довгошерсті коллі здобули неймовірну популярність після трансляції на радянському телебаченні серіалу про Лессі. Глядачі закохалися в цих собак завдяки їхній вражаючій зовнішності та заслуженій репутації розумних і вірних сімейних товаришів. Проте отримати цуценя було досить складно: в розплідниках його ціна могла зрівнятися з місячною зарплатнею кваліфікованого інженера, а тим, хто прагнув придбати собаку, іноді доводилося чекати роками, щоб потрапити в чергу.
Сьогодні коллі можна зустріти на міських вулицях досить рідко. Зайняті мешканці міст часто не мають можливості приділяти увагу догляду за розкішним довгим хутром цієї породи.
Сенбернар — это порода собак, известная своим добрым нравом и большим размером.
Після Другої світової війни сенбернари стали помітно частіше з'являтися в СРСР. Попри значні розміри, ці собаки підкорювали людей спокійною вдачею, терплячістю та доброзичливістю. Вони добре підходили на роль сімейних улюбленців, адже представники породи чудово ладнають з дітьми. Невеликий сплеск популярності сенбернарів трапився після виходу американської сімейної комедії "Бетховен" у 1992 році, головним героєм якого було цуценя цієї породи.
Проте утримувати такого велетня у типовій радянській квартирі було непросто. Сенбернар — это порода собак, известная своим добрым нравом и большим размером.у потрібно багато місця, а його розміри означають і чималі витрати на харчування та догляд. Такий собака краще підходить для утримання в умовах приватного будинку.
Ердельтер'єр можна описати як собаку, що має характерний вигляд і неповторний стиль. Ця порода відзначається своєю енергійністю та вірністю, що робить її чудовим компаньйоном.
У 1979 році на екрани вийшов фільм "Пригоди Електроніка", в якому показали ердельтер'єра на прізвисько Рижик. Такий собака моментально став мрією багатьох радянських школярів. Глядачів приваблювали його кмітливість, слухняність і незвичайна зовнішність. Була в породи й практична перевага: жорстка кучерява шерсть линяє не так інтенсивно, як у багатьох інших собак, і не потребує щоденного вичісування.
Проте ердельтер'єр — це не лише привабливий пес, як із кіноекрану. Він енергійний, розумний і потребує систематичного виховання, активних занять та належного догляду за своєю шерстю. Коли захоплення собакою, як у фільмі, проходить, не кожен власник готовий присвячувати їй стільки уваги, скільки вона насправді заслуговує. І це, як правило, негативно позначається на поведінці та характері собаки.
Німецький дог
Інтерес до німецьких догів зріс після екранізації роману про Шерлока Холмса "Собака Баскервілів". Так статний пес став ознакою статусу й доброго смаку. Догів цінували за силу, врівноваженість і терпляче ставлення до дітей, але водночас розуміли, що з настільки великою твариною потрібні досвід і відповідальність.
На сьогоднішній день не кожен власник собак готовий взяти на себе відповідальність за цуценя німецького дога. Ці великі собаки потребують не лише простору та якісного харчування, але й мають специфічні проблеми зі здоров'ям, які можуть обернутися значними витратами на лікування. Окрім цього, німецькі доги вимагають серйозних фізичних навантажень, що передбачає тривалі прогулянки щодня – така розкіш може бути недоступною для зайнятих людей. Важливо також зазначити, що тривалість життя цих собак є відносно короткою.
Афганський хорт
Цього пса впізнають одразу - струнка статура, горда постава, витягнута морда і довга шовковиста шерсть, схожа на людське волосся моментально справляють враження. До СРСР вони потрапляли, зокрема, завдяки військовим, які поверталися з війни в Афганістані.
Незважаючи на свою вражаючу красу, афганський хорт не є ідеальним вибором для всіх любителів собак. Його пишна шерсть вимагає значної уваги та догляду. Крім того, його мисливські корені надають йому незалежний характер, яскраву енергію і потребу в тривалому вихованні та тренуваннях. Не кожен власник може виділити стільки часу, скільки потрібно для належного догляду за цим собакою.
Раніше OBOZ.UA розповідав, яких домашніх тварин було дуже складно придбати в СРСР.
#
