Цензура, фінанси та світові невдачі: що не так із трансляціями УПЛ?

Два роки тому в Українській Прем'єр-лізі був запущений телеканал УПЛ ТБ з метою підтримати фінансове становище клубів. Проте, суттєвих змін у цій сфері досі не спостерігається. Спортивний журналіст Данило Вереітін у своїй колонці для РБК-Україна висловлює власну думку щодо цієї тривалої проблеми українського футболу.

УПЛ ТБ, а звітність де?

Основною проблемою УПЛ, як і українського футболу в цілому, є брак прозорості. Протягом двох років існування УПЛ ТБ ми не отримали жодних публічних фінансових звітів. Як зазначав Рінат Ахметов: "Невелика неправда призводить до великої недовіри".

Чому я використав слово "неправда"? Бо здавалося, що коли запускався проєкт УПЛ ТБ, ми нарешті побачимо весь фінансовий хребет спортивного телебачення якщо не під мікроскопом, то бодай на рентгені.

Але сподівання не справдилися: протягом двох років нам демонстрували лише статистику якихось рейтингів, згідно з якими великим гравцям національного телебачення слід було б активізуватися. Виявляється, футбол у нашій країні користується неабиякою популярністю!

Витрати та доходи залишалися закритими для громадськості. На відміну від цього, сусідня "Екстракляса" регулярно звітує про свої комерційні досягнення від продажу телеправ, а клуби підраховують свої прибутки та планують подальший розвиток. Не варто й згадувати про провідні чемпіонати, Лігу чемпіонів або чемпіонат світу, де фінансові дані є відкритими та доступними для всіх.

Це безсумнівно дає підстави для висновків: наскільки ефективно функціонує менеджмент, чи справляється він з головним завданням — забезпеченням прибутку для клубів чи ні? Для нас же це залишається загадкою, оберненою сімома печатками, Face ID та CVV-кодом.

Клуби заробляють чи втрачають?

Цього тижня Ігор Бурбас, відомий інсайдер, розкрив деталі фінансової діяльності УПЛ ТБ. Виявилося, що виробництво цього продукту обходиться дуже дорого, і кожен клуб з єдиного пулу заробив лише 82 тисячі гривень. І це не анекдот!

Інші цікаві цифри: прибутки УПЛ ТБ становили 210 млн грн, а видатки - 211! Але, щоб врятувати обличчя, керівники проєкту віднайшли ще 2,5 млн грн з минулого сезону і показали неймовірний комерційний успіх - 1,5 млн грн на 16 клубів! Це "надприбуток" аж у 93 750 грн кожному. Як тобі таке, АПЛ?

Вражає розмір фонду заробітної плати, який становить 22 мільйони гривень на рік. Це приблизно два мільйони щомісяця. Щодо "мотиваційного фонду", його планують підвищити з одного мільйона до двох мільйонів гривень. Коментарі зайві.

Взагалі ж, здоровий глузд підказує, що стільки людей проєкту не потрібно: для чого всі ці студії по 6-8 годин в матчеві дні? Або травоїдна підсумкова програма, в якій не можна нікого критикувати, бо клуби образяться і буде скандал?

Пам'ятаєте епоху "Профутболу" та "Великого футболу", коли критика, особистий погляд і висока журналістська майстерність дійсно мали значення? Можемо самі оцінити, наскільки "Футбол 360" відповідає цим стандартам у порівнянні з тими проектами...

Цікаво, але вже стало відомо, що деякі функціонери клубів висловлювали побажання не залучати певних коментаторів до трансляцій їхніх матчів. В поєднанні з обережністю у висловлюваннях у студії це можна розцінювати як прояв цензури. "Коментатор Х нам не до вподоби, тому давайте запросимо когось іншого на наш матч"... Як це взагалі можливо?!

Чи може УПЛ привернути увагу за межами України?

Продовжуємо далі. За словами пана Бурбаса, Ліга отримала 1 мільйон 321 тисячу гривень за права на трансляцію УПЛ за межами країни. Це приблизно 30 тисяч доларів. На кожен клуб припадає близько 82 тисяч гривень. Це просто абсурд!

Звісно, в УПЛ могли б сказати, що наведена інформація -- це фейк. Але минуло кілька днів, а Ліга мовчить. Жодної заяви, жодного коментаря по цій темі. Ну і якщо б це була б неправда, тоді логічно було б опублікувати свої цифри: скільки витратили, скільки заробили? А якщо ж оприлюднені цифри блогеру дійсно передали представники одного з клубів? Незручно б вийшло, правда?

Особисто я не вірю, що український чемпіонат неможливо продати в інших країнах. Особливо в тих, звідки сюди приїздить найбільша кількість легіонерів. Адже згадайте логіку менеджерів спортивного телебачення в Україні: вони завжди прагнули купувати права на трансляцію закордонних чемпіонатів, якщо там грають українці. Навіть якщо це чемпіонат Шотландії і там є лише Марʼян Швед в "Селтіку" (давно це було, але запамʼяталося).

Я не спеціаліст у телепродюсуванні і не володію деталями щодо реалізації телевізійних прав. Віктор Вацко придумав зручну і універсальну фразу для таких випадків: "Я просто фанат". Тож і я вирішив висловити свої думки. Можливо, в УПЛ вважатимуть цей текст графоманією або дилетантським, але якщо він спонукатиме до дій або позитивних змін, то він справді заслуговує на існування.

Для того щоб ефективно заробляти на продажу прав на трансляцію УПЛ за межами країни, необхідно переосмислити підхід до цього процесу. Я пропоную просте рішення: розробити та проаналізувати експортні пакети для реалізації прав у різних країнах. При цьому важливо, щоб сегментація кожного пакету була адаптована до конкретного регіону. На сьогоднішній день я бачу такі можливості:

* Східний блок (Азербайджан, Грузія, Вірменія, Казахстан, Узбекистан);

* Балтійський комплект (Латвія, Литва, Естонія)

* Балканський регіон (Албанія, Боснія та Герцеговина, Сербія, Чорногорія, Косово, Північна Македонія).

Пакет, що охоплює країни Південної Америки, зокрема Бразилію, Аргентину та інші.

Впевнений, що знайти локального дистрибʼютора або маркетингову компанію, яка спеціалізується на реалізації таких прав у кожному регіоні, не буде проблемою.

Зрозуміло, що в Польщі, Чехії, Словаччині чи Угорщині українська Прем'єр-ліга наразі не викликає великого інтересу, адже в цих країнах чемпіонати, як правило, не поступаються нашому за якістю. Проте варто зазначити, що УПЛ без сумніву стоїть на рівні з лігами Балтії та Балкан.

Безумовно, цю пропозицію можна обговорювати та ставити під сумнів, особливо коли мова йде про чемпіонат Бразилії. Проте присутність донецького "Шахтаря" та його репутація як трампліну для бразильських футболістів до провідних європейських ліг є вагомим аргументом, який можна використовувати під час переговорів.

Ну і головне: гроші. Мені здається, навіть якщо кожен із чотирьох запропонованих пакетів продати не дешевше, ніж 500 тис. доларів (як нижній поріг), то реалізація прав за кордоном принесе клубам два мільйони доларів за сезон. Тобто, в 66 разів більше ніж зараз. І замість 2 000 у. о., кожен клуб отримає 125 000. Дрібʼязок на фоні навіть доходів польських клубів. Але це вже якісь відчутні кошти.

Безумовно, це питання має суб'єктивний характер, проте це хоч якась пропозиція. Врешті-решт, клубам слід вирішити, що приноситиме їм більше радості: естетичні студії та стильний дизайн екранів чи приємний звук сповіщення про надходження грошей на рахунок?

#Українці #Телебачення #Україна #РБК-Україна #Європа #Грузія (країна) #Словаччина #Журналіст #Литва #Банк #Казахстан #Українська гривня #Прем'єр-ліга #Цензура #Бразилія #Сербія #Естонія #Угорщина #Латвія #Боснія і Герцеговина #Косово #Азербайджан #Південна Америка #Маркетинг #Чорногорія #Узбекистан #Рінат Ахметов #Ліга чемпіонів УЄФА #Північна Македонія #Вацко Віктор Володимирович #Балканський півострів #Чехія #Футбол #ФК «Шахтар» (Донецьк) #Збірна Польщі з футболу #Чемпіонат світу з футболу ФІФА #Екстракласа #Шотландська Прем'єр-ліга #ФК «Селтік» #Чемпіонат Бразилії, Серія А

Читайте також