У Німеччині було арештовано колишнього керівника німецької розвідки Августа Ганнінга. Його підозрюють у державній зраді та співпраці з іноземними розвідувальними службами.
Зокрема, в ході розслідування виявлено можливість того, що Ганнінг передавав конфіденційні дані Китаю. Деталі публікує видання Der Spiegel.
Був затриманий екс-глава німецької служби зовнішньої розвідки через підозру у зраді державі.
6 жовтня вранці німецькі правоохоронці провели арешт Ганнінга у його домі. Сусіди впливового екс-чиновника стали свідками, як його виводять з будівлі та саджають у поліцейський мікроавтобус, який доставив його до слідчого судді в Карлсруе.
80-річний Ганнінг, крім того, що очолював Службу зовнішньої розвідки (BND), також мав досвід роботи в канцелярії федерального канцлера та Міністерстві внутрішніх справ країни.
Обвинувачення, висунуті проти нього та його можливого спільника, ставлять під сумнів довіру світу до німецької служби зовнішньої розвідки. Ці звинувачення також висвітлюють підозрілі дії колишніх високопосадовців, які, маючи комфортні пенсії, перетворювали свої зв’язки та інсайдерську інформацію на додаткові доходи. Як стверджують звинувачення на адресу Ханнінга, існує ймовірність, що він "використовував державні секрети для отримання прибутку", проте сам він це заперечує.
Генеральна прокуратура Німеччини протягом щонайменше п'яти місяців вела розслідування справи, у якій фігурує Ганнінг. В результаті було зібрано достатньо доказів для видачі ордера на арешт колишнього високопосадовця.
У прокуратурі підозрюють Ганнінга у шпигунстві та спробі отримати державну таємницю, йому закидають державну зраду та роботу на іноземну розвідку.
За даними Der Spiegel, серед епізодів, які розслідуються - ймовірна передача Ганнінгом інформації розвідці Азербайджану.
"Слідчі вважають, що Ханнінг, можливо, отримував секретну інформацію від BND протягом багатьох років після завершення своєї кар'єри на державній службі та передавав її під час роботи в сфері комерційного консультування", - пише Der Spiegel.
У цій справі також фігурує партнер Ганнінга, який виступав його джерелом інформації і колись очолював адміністрацію відомства. Цей 64-річний чоловік, згадуваний в статті як Манфред Д., був інформатором затриманого колишнього посадовця.
Службу у BND Ганнінг завершив у 2005 році, наступні чотири роки працював державним секретарем у МВС Німеччини, а з 2012 повернувся до Служби зовнішньої розвідки на одну з керівних посад.
Ганнінг вийшов на пенсію в березні 2026 року, коли вже очолював апарат BND.
Експерт у сфері безпеки Пітер Р. Нойманн висловив думку, що таке джерело інформації стало б "золотим призом" для будь-якої розвідувальної агенції.
Інформатор передав Ганнінгу тисячі документів BND, зокрема засекречені
Згідно з інформацією, наданою Der Spiegel, до червня 2022 року Манфред Д. передав приблизно 2000 документів BND своєму колишньому керівникові Ганнінгу в обмін на винагороду, серед яких були й численні конфіденційні матеріали.
"Якщо звинувачення є правдивими, Д. передавав своєму колишньому керівнику велику кількість державних таємниць. Зокрема, вважається, що в документах містилася інформація для керівництва BND, яка використовувалася під час щотижневих брифінгів розвідки в Канцелярії. Ця група завжди проводить свої зустрічі в таємниці, обговорюючи найактуальніші світові кризи, такі як війна в Україні та ядерна програма Ірану," - підкреслює видання.
За інформацією джерел Der Spiegel, подібні службові записки, особливо коли вони надходять від BND, часто містять багато дуже таємних даних, частина з яких отримана від розвідок країн-партнерів. Видання підкреслює, що ця ситуація може мати значні міжнародні наслідки.
Арндт Фрайтаг фон Лорінгховен, колишній віце-президент німецької розвідувальної служби BND, висловив думку, що затримання Ганнінга викликало "ефект атомної бомби". Він вважає, що документи, які могли бути доступні іноземним розвідникам, є "скарбами" BND.
Адвокат Ганнінга спростовує пред'явлені звинувачення.
"Der Spiegel" наводить його слова: "Мого клієнта переслідують незаконно".
Адвокат підтвердив, що Ганнінг мав у своєму розпорядженні секретні документи, але спростував твердження про те, що його клієнт "передавав інформацію на шкоду Федеративній Республіці Німеччина", тим паче за винагороду.
"Подальше розслідування це покаже", - впевнений представник затриманого експосадовця.
Приховане існування Ганнінга
Spiegel пише, що Ганнінг зберігав впливовість як високопоставлений державний службовець і продовжував виступати на телебаченні, зокрема коментуючи (і засуджуючи) витоки даних.
Проте дуже скоро за Ганнінгом утворилася й значно менш шанована слава — його охарактеризували як особу, яку, за словами авторів статті, можна було легко підкупити.
Очевидно, він не відмовлявся від співпраці з клієнтами, які викликали сумніви, якщо винагорода була прийнятною. Одним із таких клієнтів був Олег Дерипаска, російський олігарх. Дерипаска вражаюче піднявся з позиції помічника електрика до статусу одного з найбагатших олігархів у Росії, що мав тісні зв'язки з Кремлем. У 2012 році він вступив у правову боротьбу з іншим олігархом, Майклом Чорним, в лондонському суді через гроші за акції найбільшого на той момент алюмінієвого конгломерату в Росії. Ця справа стала наслідком відомих алюмінієвих війн 1990-х років, коли під час приватизації російської промисловості менеджери та кримінальні елементи опинилися в епіцентрі насильства — і Дерипаска вийшов з цього конфлікту переможцем. Чорний подав позов до свого колишнього бізнес-партнера на мільярдні суми, а свідком Дерипаски виступив Август Ханнінг з письмовими свідченнями, як зазначає Spiegel.
Як стверджує видання, Ганнінг активно шукав можливості, пов'язані з фінансовими вигодами. Він займався лобіюванням інтересів компанії Motorola, яка прагнула отримати контракт на постачання нагрудних камер для німецької поліції. Цю діяльність він здійснював у Міністерстві внутрішніх справ Німеччини, де раніше працював і підтримував професійні зв'язки.
Адвокат Ганнінга згодом заявив журналістам, що, мовляв, законодавство не забороняє його клієнту займатися подібною діяльністю, адже він вже не є держслужбовцем.
"Ганнінг також не виявляв особливої стриманості у спілкуванні з авторитарними державами. Ще у 2011 році високопосадовець у відставці був у списку учасників нібито форуму з прав людини в Баку, столиці Азербайджану. Країна не зажила слави захисника прав людини. Пізніше Ганнінг став членом правління Німецько-азербайджанського форуму, лобістської асоціації, яка організовувала заходи за участю режиму в Баку, його нафтової компанії, яка має репутацію корумпованої, та представників Німеччини", - зазначено у матеріалі.
Крім того, колишній керівник BND часто відвідував Китай. Він має тісні зв'язки з відставним китайським генерал-майором Ван Цзяньчженом, який раніше обіймав посаду військового аташе в Берліні.
Після виходу на пенсію, офіцер зайнявся перекладом мемуарів Ганса Модрова, який був передостаннім главою уряду Східної Німеччини, а також переклав китайською мовою книгу бесід з колишнім канцлером Герхардом Шредером. У передмові, написаній у липні 2017 року, Ван висловив вдячність Ханнінгу за "цінні поради та пояснення". Окрім цього, Ханнінг та генерал-майор у відставці підтримували ділові зв'язки, оскільки обидва були членами дорадчої ради німецько-китайського екопарку в Циндао, як зазначає Spiegel.
Видання підкреслює, що певні бізнес-операції Ханнінга викликали питання у федерального уряду. Особливо це стало помітним, адже він не був єдиним у своїх діях. Герхард Шиндлер, один з його наступників у BND, після звільнення перейшов на роботу в агентство Friedrich30. Туди ж приєднався колишній координатор розвідки в Канцлерській канцелярії Гюнтер Гайсс, а також екс-глава Бундесверу Ганс-Лотар Домрезе, який залишив свою високу посаду в НАТО.
У Комісії з парламентського нагляду Бундестагу, яка має стежити за розвідувальними службами, законодавці неодноразово порушували питання такої консалтингової роботи. У 2023 році вони навіть опублікували публічне попередження, заявивши про небезпеку того, що інформація, "отримана під час виконання службових обов'язків", може стати доступною для "авторитарних режимів".
У повідомленні йшлося про те, що "додаткова робота" для пенсіонерів може становити небезпеку для безпеки.
Проте жоден з федеральних урядів не наважився припинити цю практику. Відповіді завжди звучали подібно: на жаль, юридично не було можливості втрутитися в дії колишніх посадовців, які мали доступ до конфіденційної інформації, - зазначає Spiegel.
Ця публікація згадує про один з моментів у житті Ганнінга, що трапився приблизно десять років тому. У той час він став членом наглядової ради одного з латвійських банків, де відповідав за комплаєнс. Щомісяця за свою роботу він отримував близько 12 тисяч євро.
"Після невдалої угоди з інвестором банк став неплатоспроможним. Арбітражний керуючий виявив, що деякі активи банку зникли, і латвійський фонд гарантування вкладів був змушений втрутитися. Результат: позов про відшкодування збитків у двозначних мільйонах проти Ханнінга та інших колишніх посадовців. Коли DER SPIEGEL звернувся до нього за коментарем, Ханнінг заперечив будь-яку кримінальну поведінку у 2023 році. Але латвійський суд постановив, що з того часу дві третини його пенсії будуть заморожені; результат провадження досі невідомий", - зазначено у матеріалі.
У Spiegel вважають, що "протягом тривалого часу Ганнінг, очевидно, зміг продовжувати вести тіньову діяльність, навіть незважаючи на те, що його, як колишнього чиновника, все ще з радістю зустрічали на заходах BND".
"Ганнінг також був присутній на церемонії передачі повноважень новому президенту BND Мартіну Єгеру, яка відбулася у вересні минулого року. У тому ж місяці слідчі вперше завітали до Ханнінга в його резиденцію в Нордвальде: 16 вересня 2025 року вони провели обшук його будинку та офісів. Колишнього високопрофесійного співробітника розвідки підозрювали у можливій причетності до спроби викрадення двох молодших дітей Крістіни Блокспадкоємиці, пов'язаної з великою німецькою мережею стейк-хаусів Block House. Він це заперечує", - повідомляє Spiegel.
Сам Ганнінг тоді називав обшуки "схожими на погарбування".
За його інформацією, 23 правоохоронці "перевернули все з ніг на голову" в будинку, забравши 15 комп'ютерів, більше 100 USB-накопичувачів, планшет та смарт-годинник, а також 60 папок, які були відправлені до Гамбурга за допомогою вантажного автомобіля.
"Абсолютно нічого з того, що вони викрали, не має жодного стосунку до справи Блок - і це мене дуже турбувало", - сказав тоді Ганнінг.
Згідно з інформацією від Spiegel, під час обшуків слідчі, ймовірно, виявили значну кількість секретних матеріалів, що залишилися з попереднього місця роботи Ганнінга в BND. Серед цих документів були, зокрема, аналізи чисельності військових підрозділів російської армії та розвідувальні дані про ядерну програму Ірану.
Гамбурзькі детективи звернулися за допомогою до Федеральної генеральної прокуратури в Карлсруе, що займається розслідуваннями, пов’язаними з шпигунською діяльністю та зрадою держави.
Суттєвий виклик для BND
Справа Ганнінга завдає ще одного вагомого удару по іміджу BND, особливо через свою прив'язку до іноземних держав і їхніх партнерських розвідувальних органів.
"Німецькі розвідувальні служби залежать від обміну інформацією. Багато зірваних атак можна простежити за своєчасними підказками іноземних служб, часто зі США та Ізраїлю. Витоки інформації дуже пильно контролюються", - пише Spiegel.
На думку колишнього заступника керівника BND Фрейтага фон Лорінгховена, часткове зменшення репутаційних втрат можливе лише за умови переходу до "агресивної стратегії".
Служба повинна максимально сприяти розслідуванню і пояснити країнам-партнерам, що буде зроблено для унеможливлення повторення подібних витоків.
"Одна деталь розслідування, ймовірно, вразить дружні держави як особливо тривожна. Видання DER SPIEGEL дізналося, що, як вважається, Ганнінг також використовував інформацію BND для проведення аналізу, який нібито призначався для офіцера азербайджанської розвідки. Саме для Азербайджану. Чи справді аналіз Ганнінга досяг свого одержувача, досі розслідується. Арешт Ганнінга стався у невдалий для BND час. Агентство ледве оговталося від ганебної справи керівника відділу, який нібито шпигував на користь Росії. Судовий процес триває з грудня 2023 року в берлінському суді. Тепер черговий непомітний витік секретних матеріалів - на найвищому рівні протягом кількох років - ймовірно, ще більше підірве довіру до німецьких служб. У світі шпигунів навряд чи є більший капітал, ніж конфіденційність", - пише видання.
І Ганнінг, як зазначає Spiegel, був у курсі цієї ситуації. Адже близько двадцяти років тому він стверджував, що розвідувальні органи "не можуть залишатися байдужими, коли екс-співробітник розголошує конфіденційну інформацію, наражаючи на небезпеку своїх інформаторів".
Представники BND, очевидно, цього тижня почали контактувати з іноземними партнерськими службами, щоб проінформувати своїх колег про те, що вони поки не мають чіткої картини щодо масштабу завданих збитків, але обіцяють надати цю інформацію в міру її надходження. Керівник BND, Єгер, особисто поспілкувався з деякими своїми колегами.
Як повідомляв OBOZ.UA, 6 жовтня уНімеччині заарештували ексглаву розвідки за підозрою у шпигунстві та держзраді.
#
