На думку Ярослава Юрчишина, голови комітету, одним із найважливіших завдань на сьогодні є встановлення точного обліку постраждалих засобів масової інформації та оцінка завданих їм збитків.
Комітет Верховної Ради, що займається питаннями свободи слова, планує надіслати звернення до Кабінету Міністрів з пропозицією включити у державний бюджет фінансування для відновлення медіа, які зазнали шкоди через російські агресії. Цю тему обговорили під час засідання комітету, яке відбулося 15 вересня.
Голова комітету Ярослав Юрчишин зазначив, що одним із першочергових завдань є створення чіткого обліку постраждалих медіа та завданих їм збитків. "Нам треба ввести чіткий перелік, чітко розуміти, хто саме і що саме втратив, для того, щоб потім уже поступово переходити до різноманітних компенсацій, механізмів відновлення", -- сказав нардеп.
За даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення, станом на 1 вересня 2026 року внаслідок російської агресії було пошкоджено або знищено майно 96 суб'єктів у сфері медіа. Серед них -- 32 радіостанції, 23 телеканали, 20 друкованих медіа, 13 провайдерів, 13 онлайн-медіа та три постачальники електронних мереж. Ще 139 медіакомпаній припинили або призупинили діяльність, а 36 медіа були змушені релокуватися через безпекові загрози. Також з початку повномасштабного вторгнення було зруйновано або пошкоджено 47 об'єктів Концерну РРТ.
Член Нацради Максим Онопрієнко також звернув увагу на фінансові проблеми медіа, які працюють у регіонах, а також додаткове навантаження у вигляді витрат на генератори, паливо та роботу під час тривалих відключень електроенергії.
"Ми зверталися там і до обласних військових адміністрацій для того, щоб включати медійників до там переліку об'єктів з пріоритетним електропостачанням, але вони не мають підстав це робити. Очевидно держава не зможе фінансово напряму грошовими коштами допомогти всім медіа, але є певні рішення, які, напевно, держава може прийняти для того, щоби принаймні полегшити і зменшити те навантаження, яке є на мовниках в їх роботі", -- вважає Онопрієнко.
Член Національної ради Олександр Бурмагін вказав на необхідність прийняття парламентом законопроекту №12111 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа", який вже більше року чекає на друге читання. Він підкреслив, що цей документ містить важливі зміни до законодавства про державну підтримку медіа, зокрема, розширює можливості фінансової допомоги для забезпечення стабільної роботи медіа під час воєнного стану та в період відновлення після війни.
"Там є норми по змінах до закону про державну підтримку медіа, які розширюють положення щодо надання фінансової допомоги від держави з метою підтримки стабільної діяльності медіа під час воєнного стану в період післявоєнного відновлення, на відновлення телевізійного телекомунікаційного обладнання", -- сказав Бурмагін і додав, що передбачені законопроєктом норми можуть стати основою для подальших рішень уряду та запровадження механізмів державної підтримки медіа.
Під час засідання Комітету представники пошкоджених медіа розповіли про наслідки російських атак.
Шефредакторка 5 каналу Ірина Герасимова повідомила, що телеканал став мішенню для двох прицільних ударів. За її інформацією, в результаті останньої атаки, що відбулася 6 липня, було знищено до 80% технічного обладнання.
"Ми не вимагаємо особливого ставлення, але звертаємося до депутатів та держави з проханням забезпечити прозорий механізм відновлення українських медіа, які оперативно надають правдиву інформацію під час війни. Після двох обстрілів ми змогли відновити мовлення вже через 3-4 години, і це стало гідною відповіддю агресору в рамках нашої професії," -- зазначила журналістка.
Голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький також поділився, що зафіксована сума збитків Суспільного через російські обстріли наразі становить 58 млн грн. Ця сума не враховує останнього влучання по корпункту в Кривому Розі. Наразі у мовника також пошкоджені офіси в Дніпрі, Одесі, Сумах, Херсоні, Харкові та Запоріжжі.
Генеральний продюсер телеканалу "Ми -- Україна" Юрій Сугак повідомив, що в результаті двох обстрілів їхньої студії зазнали пошкоджень вікна, двері та інші конструктивні елементи. Під час останнього нападу постраждали шестеро співробітників, двоє з яких досі залишаються під медичним наглядом.
Він також звернув увагу на зміну характеру воєнних ризиків для журналістів. Як зауважив Сугак, через майже цілодобові обстріли та повітряні тривоги зона підвищеної небезпеки для медійників розширюється далеко за межі безпосередньої лінії фронту. Журналісти все частіше працюють як воєнні кореспонденти, а окремою загрозою є повторні удари по місцях прильотів.
Заступниця міністерки культури України Наталія Мовшович акцентувала увагу на тому, що діюча державна програма підтримки медіа передбачає фінансування для розвитку, проте не містить механізму фінансування відновлення після завданих руйнувань.
"Ми вважаємо, що доцільно виділити кошти на 2027 рік у рамках цієї програми та внести зміни до підзаконних актів. Це необхідно для того, щоб змінити механізм використання фінансування, аби його можна було спрямувати безпосередньо на потреби відновлення постраждалих редакцій," - зазначила вона.
Відповідно до слів Наталії Мовшович, результати дослідження, яке було проведено через ЮНЕСКО, свідчать, що в період з 2022 по 2024 роки збитки в медіа-сфері становили 560 мільйонів доларів. Вона також зазначила, що Міністерство культури вже надіслало запит до відповідного органу з проханням провести нове дослідження щодо збитків медіа за останній час.
"Минулого тижня ми мали розмову з представниками ЮНЕСКО, під час якої акцентували увагу на нашому бажанні повторити це дослідження в найближчому майбутньому. Це важливо, адже вони зараз планують бюджет на наступний рік і роки вперед. Нам необхідні ці дані для подальшої роботи з міжнародними партнерами", — зазначила заступниця міністерки.
Під час засідання Ірина Кірєєва, представниця Міжнародного реєстру збитків від агресії Росії щодо України (RD4U), звернулася до медіа та їхніх працівників із закликом подавати інформацію про пошкодження або знищення приміщень, студій та обладнання, про втрати в доходах, а також про випадки травмування чи загибелі.
Необхідно терміново подати цю заяву про відшкодування збитків, завданих агресією, до реєстру. У майбутньому вона буде розглянута і передана до відповідної комісії. Хоча це не миттєвий процес і кошти на відновлення не надходять оперативно, ця заява є першим кроком до отримання компенсації з активів агресора. (...)
Крайня необхідність подання заявок самостійно не може бути недооцінена, без очікування на створення національних механізмів підтримки. Руйнування вже сталися, тож заявки можна подавати без зволікань. Нові документи та оцінки з'являться з часом, і їх можна буде додавати за потреби, – підкреслила Кірєєва.
Після обговорення на засіданні комітет ухвалив рішення звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією створення реєстру збитків для медіа, а також визначити орган, відповідальний за його ведення. Крім того, було запропоновано передбачити у державному бюджеті фінансування для відновлення медіа, які зазнали шкоди.
Окрім цього, комітет планує звернутися до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України з метою вивчення потенційних механізмів відновлення медіа, які зазнали ушкоджень. Також буде направлено запит до Держкомтелерадіо щодо державної підтримки та його ролі як розпорядника фінансових ресурсів у процесі відновлення. Крім того, комітет звернеться до погоджувальної ради парламенту з проханням розглянути на найближчій сесії законопроект №12111.
Окремо комітет закликає медіаспільноту поширювати серед колег інформацію про можливість подання заяв до Реєстру збитків.
#Запоріжжя #Телебачення #Україна #Радіо #Росія #Харків #Дніпро #Журналіст #Свобода слова #Крим #Одеса #Російська мова #Парламент #Електрична енергія #Паливо #5 канал (Україна) #Документ #Народний депутат України #Телевізійний канал #Агресивна війна #Херсон #Суми #Законодавство #Уряд України #Телекомунікації #ЮНЕСКО #Ярослав Мудрий #Законодавство України #Радіостанція #Держава (політика) #ЗМІ (комунікація) #Воєнний стан
