Занадто багато державних установ, а згоди — обмаль.
Сараєво — це містечко, яке розташоване в природному котлі, оточене гірськими масивами з трьох сторін. Воно з усією відвагою піднімається на схили гір, відвоюючи нові території під житлові будинки, які нагадують гнізда ластівок. Дороги та стежки, що ведуть до цих будинків, часто мають ухил 35 градусів і більше, і подолати такі підйоми непросто навіть влітку, не кажучи вже про зимові місяці.
Изображение: предоставлено автором.
Круті вулички Сараєво.
Рекламное объявление
Изображение: предоставлено автором.
Сараєво, житлові квартали старого міста
Изображение: предоставлено автором.
Сараєво- вузькі вулички, стрімкі схили
Місто, яке втілює спадщину османської імперії (що відображено вже в його назві) та австро-угорського періоду, постає як культурний осередок на перетині східних і західних традицій. Ця культурна симбіоз, ці яскраві контрасти безсумнівно вплинули на творчість двох видатних представників Сараєва — Еміра Кустуріци та Ґорана Бреґовича. Вони привнесли у світову культуру балканську меланхолію, де радість, хаос і смуток нерозривно пов'язані. Сараєво, з його унікальним шармом (кавова культура по-боснійськи та східні мелодії севдалінки), а також середземноморським духом спокою і доброзичливими людьми, які завжди готові прийти на допомогу, закохує у себе з перших кроків.
Изображение: предоставлено автором.
Сараєво - це давнє місто, яке походить з османської епохи.
Изображение: предоставлено автором.
Сараєво, стик османської і автстро-угорської забудови
Изображение: предоставлено автором.
Сараєво, вуличка старого міста
Изображение: предоставлено автором.
Футбол здесь очень распространён.
Изображение: предоставлено автором.
Офіційний магазин футбольного клубу 'Железнічар' (Залізничник) у Сараєві.
Рекламное объявление
Не слід проводити паралелі між Косовом і Кримом. Яка реакція на візит президента Зеленського до Сербії в країнах Балкан?
Проте, незабаром починаєш помічати, що багато будівель все ще несуть на собі відбитки обстрілів, які відбувалися в першій половині 90-х років минулого століття. У той час Сараєво більше трьох з половиною років було під облогою армії Республіки Сербської та Югославської народної армії, які розташовувалися на навколишніх пагорбах і вели артилерійський вогонь по місту. "Бачиш ту будівлю? Це Національний музей. А от ці три висотки – саме звідти стріляли сербські снайпери", – вказує на південний захід мій колега, боснійський журналіст Здравко Любас, який на початку Боснійської війни тільки-но закінчив школу.
Изображение: предоставлено автором.
Сараєво: на передньому плані розташований Національний музей БіГ, а на тлі, в висотних будівлях, ховалися сербські снайпери.
Изображение: предоставлено автором.
Сліди артилерійських ударів на фасаді будівлі в Сараєво.
Изображение: предоставлено автором.
Сліди обстрілів на будинку в Сараєво.
Ми зустрічаємось на терасі гастромаркету Crvena Jabuka, що розташована на фудкорті. З цього місця видно будівлі уряду та парламенту Боснії і Герцеговини, які знаходяться через дорогу. Здравко розповідає про заплутану структуру влади, що виникла внаслідок Дейтонських мирних угод 1995 року, де США відіграли ключову роль. Він висловлює занепокоєння, що для такої невеликої країни існує надто багато органів влади, депутатів і чиновників. Тим часом, у мене виникають думки про паралелі між методами тієї геноцидної війни і сучасними діями Росії проти України, зокрема щодо переслідування цивільних осіб. Тепер це вже не снайпери, а військові дрони, які здійснюють атаки.
Изображение: предоставлено автором.
Сараєво, гастрономічний ринок 'Червоне яблуко'
На стіні вічниці, що походить від терміна "віче", я натрапляю на табличку: "В цій локації сербські злочинці в ніч на 26 серпня 1992 року спалили національну та університетську бібліотеку Боснії і Герцеговини. Полум'я знищило понад два мільйони книг, журналів та документів". Це ще один злочин, який нині повторюється в Україні руками російських агресорів.
Изображение: предоставлено автором.
Вічниця Сараєво (сіті-холл)
Рекламное объявление
Изображение: предоставлено автором.
Меморіальна дошка на стіні пам'яті, присвячена знищеній бібліотеці.
Пазл, що не бажає з'єднуватися.
Іншого боснійського колегу, Даміра Шіміча, відвідую на його робочому місці -- в суспільній телерадіокомпанії Федерації Боснії і Герцеговини RTVFBiH. Сіру бетонну споруду, де розташована також загальнодержавна Суспільна телерадіомовна служба Боснії і Герцеговини BHRT, створював, вочевидь, югославський архітектор-бруталіст. Але й всередині все не набагато краще: коридори й стіни, що давно скучили за косметичним ремонтом, старі меблі -- видно, що суспільне мовлення тут не жирує.
Поки Дамір показує мені редакції й студії, думаю про слова британського дослідника медіа Пітера Померанцева, сказані під час дискусії на конференції LMF 2026, що суспільне мовлення творить громадянство. В Боснії і Герцеговині ця місія радше провалена: медіаландшафт віддзеркалює фрагментованість боснійського суспільства, в якому ідентичність трьох основних етнічно-релігійних груп населення -- бошняків-мусульман, хорватів-католиків і сербів-православних -- виразно домінує над панбоснійською. Але чи й могло бути по-іншому в країні, яку зовнішні дипломатично-миротворчі сили, зупиняючи війну (яка була одночасно і громадянською війною, і міжнародним збройним конфліктом, оскільки залучені були як Белград, так і Загреб) понад три десятиліття тому, сконструювали і "склеїли" як країну парадоксів?
Изображение: предоставлено автором.
Будівля суспільного мовника Боснії і Герцеговини в Сараєво.
Ознайомтеся з думкою Гордона Акрапа: "Росія посилює свій вплив у західних суспільствах, прагнучи їх розділити та зменшити підтримку України."
Згідно з Конституцією країни, Боснія і Герцеговина є країною трьох установчих народів: бошняків, хорватів і сербів. При цьому країна складається лише з двох ентитетів -- бошняко-хорватського і сербського, -- що дає хорватам підстави відчувати несправедливість. У 1993 році Хорватська Республіка Герцег-Босна також була проголошена, але згодом під міжнародним тиском погодилась на самоліквідацію.
Назва першого ентитету -- Федерація Боснії і Герцеговини, яка, хоч і є федерацією, не має суверенітету. ФБіГ складається з десяти кантонів (один з них так і називається: кантон №10, хоч інші мають власні назви) з широкою автономією, власними конституціями, скупштинами (парламентами) та урядами. Автономія така широка, що медична страховка, укладена в одному кантоні Федерації БіГ, не конче діятиме в іншому, не кажучи вже про Республіку Сербську. Столиця ФБіГ, як і загальнодержавна столиця, -- Сараєво.
Изображение: предоставлено автором.
Сараєво, Інститут мистецтв Сараєвського університету
Изображение: предоставлено автором.
Річка Міляцка, що протікає в самому серці Сараєва.
Другий ентитет -- Республіка Сербська (не плутати з Республікою Сербією) -- є унітарним утворенням. Вона має столицю в місті Баня-Лука, де й розташовані її найвищі органи влади, починаючи від президента і парламенту. Водночас, згідно з конституцією Республіки Сербської, її столицею визначено місто... Сараєво, ставлення до якого як до політичного центру з боку Баня-Луки мало що не вороже. При цьому адмінкордони Республіки Сербської заходять аж на південно-східні райони Сараєва, тож у межах ентитету є своє, так зване Східне Сараєво, і там навіть є університет.
Рекламное объявление
Самоврядний округ Брчко, названий на честь однойменного міста, формально належить як до Федерації Боснії і Герцеговини, так і до Республіки Сербської. Проте на практиці він підпорядковується державі "парасольці" — Боснії і Герцеговині. Його стратегічне значення стає очевидним при погляді на карту: він слугує містком між двома частинами Республіки Сербської, розташованими на півночі та сході країни, а також забезпечує транзит до ексклаву Федерації Боснії і Герцеговини на північному сході.
Изображение: предоставлено автором.
Пам'ятник борцям Республіки Сербської, розташований у Баня-Луці.
Ось альтернативна версія вашого тексту: "Ознайомтеся також з думкою сербського політичного аналітика та журналіста Бориса Варги: 'Пристрасть сербів до росіян – це відображення їх прихованих антизахідних тенденцій'."
Парламентська асамблея Боснії і Герцеговини досі не спромоглася затвердити слова гімну держави, попри максимальну нейтральність та неполітичність запропонованого тексту. Власне, й тимчасову музику національного гімну своїм рішенням затвердив спочатку Високий представник щодо Боснії і Герцеговини (цей міжнародний "наглядач" має право одноосібно змінювати і скасовувати закони у БіГ), а парламент ухвалив лише за два роки.
Сторони так ревно стежать за тим, аби жодна інша не отримала більше представництва, влади або навіть натяку на провідну роль, що навіть президентство в державі є триголовим, а представляють президію по черзі члени Президії БіГ від бошняків, хорватів та сербів.
Здравко Любас з іронією розповідає про те, як у Республіці Сербській вирішили захистити права працівників, запровадивши обмеження на роботу торгових закладів у вихідні дні. Цей крок спонукав Федерацію Боснії і Герцеговини вжити аналогічних заходів. Але що ж вчинила Республіка Сербська у відповідь? Вона просто скасувала ці обмеження у себе!
М'ясник, або ж персонаж-герой.
Розділення в суспільстві Боснії і Герцеговини стало особливо помітним після нещодавньої смерті колишнього командувача армії боснійських сербів Ратка Младича, який отримав прізвисько "боснійський різник" ще в 90-х. Його смерть у тюремній лікарні в Гаазі та поховання в Белграді викликали сильні емоції і нові суперечки серед населення.
У 2021 році Младича було засуджено до довічного ув'язнення за вчинення геноциду, злочинів проти людяності та порушення військових норм і звичаїв. Міжнародний трибунал ООН, що розглядав справи воєнних злочинів у колишній Югославії, визнав його винним, зокрема, в організації геноциду в Сребрениці, де в липні 1995 року загинуло понад 8 000 боснійських чоловіків і підлітків. Крім цього, він несе відповідальність за майже чотирирічну облогу Сараєва, яка супроводжувалася терором проти цивільного населення і призвела до загибелі близько десяти тисяч осіб.
Изображение: предоставлено автором.
портрет Ратка Младича біля меморіалу захисникам Республіки Сербської в Баня-Луці.
Досліджуйте також: Облога Сараєва – як в столиці Боснії та Герцеговини шанують пам’ять про тих, хто загинув.
Генерал віддав Богу душу 27 серпня 2026 року. "Помер воєнний злочинець Ратко Младич", -- сповістила цього дня Суспільна телерадіомовна служба Боснії і Герцеговини BHRT.
Рекламное объявление
В подальших повідомленнях суспільний мовник зауважував, що "Младич залишається об'єктом глорифікації навіть після смерті: експерти попереджають про історичний ревізіонізм", а потім висвітлював обурену реакцію ЄС на вшанування воєнного злочинця. "Генерал Младич був народним героєм, який віддав своє життя за сербський народ", -- винесло в новинний заголовок заяву Асоціації "Творці Республіки Сербської" Радіо і телебачення Республіки Сербської РТРС. Довгий ряд наступних повідомлень на цю тему -- провшанування Младича в Республіці Сербській та Сербії та позитивні відгуки місцевих діячів про нього як про "символ боротьби за свободу та виживання сербського народу".
Изображение: предоставлено автором.
Книга жалоби на вшанування Ратка Младича, Баня-Лука
Шизофренія? Так, якщо мова йде про одну країну. Проте в Республіці Сербській, здається, не вважають себе частиною держави з Федерацією Боснії і Герцеговини. Наразі в країні триває виборчий процес: 4 жовтня відбудуться вибори депутатів для загальнодержавного парламенту, органів влади обох ентитетів, а також президента Республіки Сербської і членів Президії БіГ. Один з авторів колонки на РТРС зазначає: "Більшість жителів Республіки Сербської не дуже переймаються, хто переможе на виборах у ФБіГ, так само, як і виборами в Монголії чи Киргизстані. Тобто -- абсолютно байдуже". Ця заява виглядає дивно для громадянина Боснії і Герцеговини. Проте багато сербів, окрім паспортів БіГ, також мають паспорти Сербії. Аналогічно, чимало боснійських хорватів володіють громадянством Хорватії. Це не є забороненим, але суттєво зменшує роль загальнонаціональної ідентичності.
Уже сам процес аналізу джерел, на які спираються мовники в різних установах, висвітлюючи події глобального масштабу, свідчить про те, що дві області Боснії і Герцеговини існують у абсолютно різних реальностях.
Скажімо, сараєвські медіа активно використовують матеріали урядової інформагенції Федерації БіГ "ФЕНА", сербської інформагенції "БЕТА" з осідком у Белграді, не цураються час від часу новин від урядової інформагенції Республіки Сербської "СРНА". В цілому тональність матеріалів стримана, часті посилання на світові медіа (Reuters, Deutsche Welle, Politico, Washington Post, Sky News, AFP, навіть Kyiv Independent тощо). Російську агресію проти України називають агресією, а окупацію наших територій -- окупацією.
Изображение: предоставлено автором.
Інформаційний стенд меморіальної експозиції, присвяченої геноциду в Сребрениці, Сараєво.
Натомість у Республіці Сербській головною інформаційною платформою є інформагенція "СРНА", яка явно грає на боці місцевої влади, охопленої (цитата) "братерською любов'ю до російського народу" та нелюбов'ю до Сараєва, НАТО, апарату Високого представника щодо Боснії і Герцеговини, колективного Заходу і багато кого/чого іншого. Тут також використовують матеріали белградської інформагенції ТАНJУГ, багато акцентують на сербській єдності і стражданнях, періодично надсилають в бік Сараєва сепаратистські погрози, а якщо мова заходить про відносини з Заходом чи Україну, републікують російську інформагенцію "РИА Новости", ТАСС і навіть стерильно пропагандистський Sputnik, надаючи трибуну Путіну, Лаврову, Захаровій та їм подібним для некритичного поширення російських наративів.
Ознайомтеся з матеріалом: "Не існує ворогів — є лише ті, хто залишився живим": політичні наративи пам'яті в музеях Сараєва.
Власними силами "війну в Україні" в Республіці Сербській також висвітлюють. Як висвітлюють, можна здогадатися вже з того факту, що одне з облич місцевого суспільного телерадіомовника РТРС, такий собі Даніел Сіміч, який ще й очолює Спілку журналістів Республіки Сербської, у 2023 році отримав нагороду від Спілки журналістів Росії (!) після того, як зробив низку репортажів з окупованої території України. В тих репортажах "журналіст" із захватом повідомляв про потугу та воєнні успіхи російської армії і стверджував, що капітуляція України -- це лише питання часу. Аудиторії Сіміч пояснював, що однією з основних причин "спеціальної воєнної операції Росії в Україні" є захист російської мови, оскільки Київ порушив конституційні права російського населення, а ще відмовився від виконання Мінських угод."Замість того, щоб домовлятися про мир чи запропонувати Донбасу федеративний статус, Зеленський обрав інший шлях", -- засуджував репортер країну, яка наважилася на опір агресору. А вже зараз, коли ховали Ратка Младича, Сіміч в ефірі РТРС стверджував, що Младич є символом захисту Республіки Сербської, якого майбутні покоління молоді мають сприймати як справжнього героя.
Немає єдиної інформаційної агенції, яка б діяла на загальнодержавному рівні для обох ентитетів у Боснії і Герцеговині.
Изображение: предоставлено автором.
Давня цитадель, місто Яйце.
Війна, про яку не згадують без емоцій.
Шлях додому (до речі, місцеві дороги вельми гарні) проходить через міста Яйце та Баня-Лука. Яйце було звільнене від сербської окупації у 1995 році після трьох років контролю і знаходиться в Федерації Боснії та Герцеговини. Баня-Лука ж є столицею Республіки Сербської. У Яйці можна побачити меморіал, присвячений захисникам міста та батьківщини, які боролися проти агресії, тоді як у Баня-Луці розташований меморіал, що вшановує оборонців Республіки Сербської. Перед ним виставлений портрет Ратка Младича та книга для висловлення співчуттів. Відстань між Яйцем і Баня-Лукою становить близько 70 кілометрів, але ці два міста створюють враження, що ви перебуваєте в зовсім різних країнах.
Рекламное объявление
Изображение: предоставлено автором.
Меморіал захистикам БіГ та Яйця, у місті Яйце
Изображение: предоставлено автором.
Меморіал на честь захисників БіГ та міста Яйце.
Ця політична напруга та медійна розбіжність дивним чином не відображаються в повсякденному житті. Хорвати та серби, а також бошняки і хорвати мирно співіснують, спільно працюють і проводять час разом.
Читайте такожАїда Черкез, журналістка з Боснії: Не очікуйте, що з закінченням збройного конфлікту завершиться війна
Изображение: предоставлено автором.
Карта БіГ (за винятком Баня-Луки), Яйце
Христина Челмакіна, адміністраторка фейсбук-групи "Українці в Боснії та Герцеговині", вже два роки проживає в Сараєві. "Я кілька разів зауважувала, що коли люди випивають, вони починають згадувати, хто з ким воював і як довго це тривало. Але ненависті до тих, хто представляє іншу сторону, у них немає – адже всі пережили свої страждання," – ділиться своїми спостереженнями Христина. За її словами, люди намагаються дистанціюватися від політичних конфліктів, прагнучи вести звичайне життя.
Припускаю у відповідь, що ці ж люди, коли доходить до виборів, все ж голосують кожен за своїх політиків, які продовжують розділяти країну і нацьковувати сторони одна на одну: в іншому випадку цих політиків не обирали б.
Ситуація, здається, покращується через те, що жодна зі сторін не прагне повторення війни, яка завдала страждань і втрат усім без винятку. У 90-х роках навіть українці в Боснії стали частиною збройного конфлікту, оскільки їх мобілізували до армії Республіки Сербської. Саме в північних регіонах, які нині відомі як Республіка Сербська (міста Баня-Лука, Прнявор, Трнопольє), живуть нащадки однієї із найраніших хвиль української еміграції, які переселилися з Галичини для освоєння малозаселених боснійських територій, що нещодавно увійшли до складу Австро-Угорської імперії. Значна частина нечисленної української громади в Боснії покинула країну під час або відразу після війни, переважно до Канади. Ті, хто залишився – близько трьох тисяч осіб – об'єднуються навколо українських церков і намагаються уникати конфліктів.
Изображение: предоставлено автором.
Прнявор, українська церква греко-католицького обряду.
Изображение: предоставлено автором.
Прнявор, довідка про українську церкву і українців у Боснії
Изображение: предоставлено автором.
Боснійські вишиті сорочки, Сараєво.
Компроміс 1995 року, укладений в американському Дейтоні, створив державу, яку розривають внутрішні суперечності і частина якої -- Республіка Сербська -- бачить себе сателітом Белграда і проксі Росії. Маючи право вето на будь-які рішення, що визначають майбутнє Боснії і Герцеговини, Баня-Лука зберігає напруженість і тримає всю країну в підвішеному стані.
Изображение: предоставлено автором.
Сараєво. Місце, на якому Гаврило Принцип убив спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружину Софію.
Ознайомтеся також з думкою Андрія Куркова: "В Албанії не повністю усвідомлюють, що війна також спрямована проти культурних цінностей."
З грудня 2022 року Боснія і Герцеговина отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, і в березні 2024 року Європейська Рада прийняла рішення розпочати переговори щодо цього процесу. Однак, до сих пір не було відкрито жодного переговорного кластера, в основному через саботаж важливих законів щодо євроінтеграції з боку представників Республіки Сербської. Щодо євроатлантичної інтеграції, ситуація є ще більш складною: хоча центральний уряд та більшість босняцького і хорватського населення підтримують вступ до НАТО, Республіка Сербська рішуче заперечує членство в Північноатлантичному альянсі.
Згідно з прогнозами, результати голосування на багаторівневих виборах, які відбудуться 4 жовтня, можуть виявитися більш об'єктивними в порівнянні з попередніми, оскільки на загальнонаціональному рівні буде запроваджена система біометричної ідентифікації виборців. Це має усунути можливість голосування "мертвих душ". Проте, наскільки це нововведення вплине на результати виборів реальних виборців, які кожен живуть у своєму інформаційному середовищі, а також чи стимулює це людей, що зазвичай відсторонюються від політики, до участі у голосуванні, залишається під питанням.
Цей матеріал був розроблений в рамках навчальної програми Disinformation Booster Academy, яку організувала громадська організація Common Sense Communications у партнерстві з Deutsche Gesellschaft e. V. за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
#
