На російському державному телебаченні пропагандисти Кремля протягом багатьох років погрожують бомбардувати столиці європейських країн. Водночас дипломати агресора стверджують, що така війна не є невідворотною в найближчій перспективі. Проте, останнім часом їхні заперечення стають все менш переконливими.
Цю інформацію можна знайти в статті журналу The Atlantic.
Американські розвідувальні служби прогнозують можливість агресивного нападу Росії на країни НАТО в період між осінню 2026 року та 2029 роком. Тим часом, європейські розвідки вже зараз вказують на численні таємні диверсійні акції, що здійснюються Росією, включаючи кібератаки в Італії, підпали в Великій Британії, пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, а також жахливі випадки, коли свинячі голови залишаються біля мечетей у Франції.
Які варіанти обговорюються в Європі?
Проте існує також альтернативний сценарій: Москва може обмежитися лише провокаціями та терором. Ця гібридна стратегія є тією війною, яку Росія прагне реалізувати, і створення атмосфери страху, що Москва може здійснити безпосередній напад на європейських партнерів України, є невід'ємною частиною цього процесу, зазначає видання.
Повідомляється, що Москва не розміщувала військові підрозділи на межі жодної з країн НАТО, проте водночас вона передає чітко продумане повідомлення, яке має на меті переконати Європу зупинити свою підтримку Україні.
У статті зазначається, що для Російської Федерації літо стало часом невдач, особливо в Москві: збройні сили зайшли в глухий кут на фронті, а удари українських безпілотників призвели до пошкодження важливих об'єктів та нестачі пального. У той же час напруга поширилася на Європу: на оборонних підприємствах в Італії, Болгарії та Естонії сталися пожежі, а поблизу німецької електростанції та аеропорту Лейпцига були виявлені небезпечні дрони, які, судячи з усього, мали на меті знищити українські вантажні літаки.
З точки зору Кремля, Європа дедалі більше залучається до конфлікту в Україні. На початкових етапах російського вторгнення у 2022 році країни ЄС постачали Києву озброєння зі своїх арсеналів, але згодом почали інвестувати в виробництво зброї безпосередньо в Україні. Сьогодні Європа виступає ключовим фінансовим партнером для Києва та важливим центром виробництва — українська зброя виготовляється в таких країнах, як Німеччина, Велика Британія, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Франція, Румунія та Іспанія.
"Оскільки Київ завдає ударів по тилу Росії, цілком логічно побоюватися, що Москва завдасть удару по тилу України. Російські спецслужби, майже напевно, здатні здійснити смертоносний напад на європейській території", -- пише The Atlantic.
Одночасно західні військові навчання враховували різні подібні сценарії. Серед них були: обмежене вторгнення Росії до маленького балтійського містечка з російськомовним населенням; масштабна агресія проти Балтійських країн з території Білорусі та Калінінграда, з метою відрізати їх від решти Європи; швидке встановлення непроникної "зони знищення" дронів на території Європи; стратегічна блокада Балтійського моря. Однак аналітики підкреслюють, що деякі з цих варіантів виглядають реалістично, тоді як для реалізації інших знадобиться сотні тисяч російських військових, щоб перетнути європейські кордони.
Виглядає так, що Росія не сподівалася на такий поворот подій. Москва триває в гібридній війні, яку намагаються зупинити європейські спецслужби. Це підтверджують численні повідомлення про вибухівку та безпілотники поблизу німецьких інфраструктурних об'єктів та аеропортів.
Чому Кремль вдається до залякування Європи?
Кремль може залишатися байдужим до можливих невдач цих операцій. Їхня основна мета полягає в демонстрації сили: "Ми маємо вас під контролем, ми знаємо про вас усе, і ви не здатні впоратися з ситуацією". Подібні методи Росія вже використовувала щодо журналістів і дипломатів у Москві — від виявлених слідів прослуховування до навмисно залишених відкритими вікон. Проте такі дії все ж не можна порівняти з реальними терористичними актами.
"Путін вирішив повністю залучати російські військові лише до тих конфліктів, у перемозі в яких він (справедливо чи, у випадку України, помилково) впевнений. Це не описує жодного гіпотетичного нападу на країни Балтії, які мають сильно укріплені кордони, проводять регулярні військові навчання та витрачають 5% свого ВВП на оборону. Не кажучи вже про тисячі британських, німецьких та канадських військових, розміщених поблизу Балтії в межах посиленої передової присутності НАТО", -- йдеться у статті.
Вказується, що Москва може сподіватися на те, що Сполучені Штати не втручатимуться у випадку агресії проти Естонії. Проте, у такому разі Росія може опинитися у конфлікті з кількома європейськими країнами, в той час як вона ще веде війну з Україною.
Слід зазначити, що гібридна війна, яку веде Кремль, не досягла своїх цілей, зокрема, не вдалося зупинити постачання зброї, фінансування та розвідувальної інформації з Європи в Україну. У статті акцентується на тому, що "Київ отримав більше зброї, фінансів, а також, судячи з його атак на територію Росії, розвідувальних даних, ніж будь-коли раніше". Крім того, російські зусилля не змогли знищити європейський супутник, що надає Україні важливу розвідувальну інформацію, а також не ліквідували партію ракет Patriot.
"Путін не випадково продовжує цю кампанію. Застосовуючи недорогі методи, одноразових агентів та постійні інформаційні витоки, Кремль прагне підготувати мільйони західних громадян до ідеї можливого великомасштабного конфлікту в Європі. Навіть якщо така війна навряд чи відбудеться, Путін може використати саму загрозу як засіб тиску для отримання поступок", -- зазначають у The Atlantic.
Нагадаємо, що голова Головного управління розвідки Олег Іващенко висловив думку, що у Путіна залишилось два роки для ведення війни. За його словами, значні втрати серед російських військових, зниження бойового духу та економічне виснаження країни не дадуть можливості Кремлю продовжувати конфлікт після 2028 року.
Одночасно данська розвідка повідомила, що Кремль планує здійснити акти диверсій проти оборонних підприємств, які співпрацюють з військовою підтримкою України. Серед потенційних методів диверсій згадуються, зокрема, підпали.
#
