Між війною та майбутнім: уроки вступної кампанії 2026 року.

#Бізнес #суспільство

Від технічних спеціальностей до психології: які нові освітні акценти обирає українська молодь.

Як зберегти молодь в Україні та водночас забезпечити університети студентами, а економіку - необхідними кадрами? Це питання об'єднало представників понад десяти провідних українських вишів із різних регіонів України, які спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством цифрової трансформації України та Українським центром оцінювання якості освіти висловили своє бачення під час круглого столу "Підсумки вступної кампанії - 2026: виклики, досягнення, перспективи" , організованого Укрінформом 24 вересня.

Київ, Львів, Дніпро, Запоріжжя, Суми та Харків - кожен з цих регіонів має свою унікальну картину вступу, а також специфічні виклики та тенденції. Водночас у звітах ректорів і керівництв університетів можна помітити спільні проблеми: відтік молоді, зміни в демографічній ситуації, зростаюча потреба в інженерних та технічних кадрах, конкуренція за абітурієнтів і необхідність збереження освітнього потенціалу на територіях, що знаходяться в зоні конфлікту.

Обговорили підсумки основного етапу вступної кампанії 2026 року, яка триватиме до 15 жовтня. Серед тем були зміни в пріоритетах молоді, державні ініціативи, цифровізація процесу вступу, а також, що найважливіше, питання збереження людського капіталу України в умовах війни.

ШАРОВ: ВСТУПНА КАМПАНІЯ-2026 КІЛЬКІСНО Є НЕ МЕНШОЮ ЗА МИНУЛІ РОКИ

Генеральний директор Директорату вищої освіти та освіти для дорослих Міністерства освіти і науки України Олег Шаров у своїй вступній промові підкреслив, що цьогорічна вступна кампанія має свої специфічні риси, зумовлені впливом війни, які все більше негативно позначаються на роботі вищих навчальних закладів. Проте, незважаючи на ці труднощі, за кількісними показниками цьогорічний конкурс не поступається минулим рокам: на сьогодні до вищих навчальних закладів вже зараховано 280 тисяч абітурієнтів на основі повної загальної середньої освіти. Це найбільша кількість вступників з моменту початку повномасштабного вторгнення.

За його словами, цього року спостерігається безпрецедентний наплив абітурієнтів з базовою середньою освітою до закладів фахової передвищої освіти, а також значно збільшилася кількість вступників до аспірантури. Кількість осіб, які вступили до магістратури після бакалаврату, залишається практично на рівні минулого року.

Олег Шаров зазначив, що в списку з десяти спеціальностей, які мають найбільший обсяг набору, не відбулося істотних змін. Як і раніше, до цього переліку входять менеджмент, психологія, середня освіта, філологія, маркетинг, право, фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок, економіка та міжнародні економічні відносини.

У топ-25 є низка спеціальностей з особливою підтримкою, що показує поступову зміну пріоритетів вступників на користь фахів, яких сьогодні потребує українська держава.

За результатами вступу з великим відривом лідирує Національний університет "Львівська політехніка", на другому місці - КПІ імені Ігоря Сікорського, далі - КНУ імені Тараса Шевченка, ЛНУ імені Івана Франка, Державний торговельно-економічний університет, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Луцький національний технічний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та Західноукраїнський національний університет.

На жаль, кількість абітурієнтів у вищих навчальних закладах східних і південних областей, а також у столиці, зменшилася. Зокрема, в прифронтових зонах, таких як Харківська та Запорізька області, спостерігається зниження частки студентів, що навчаються на контрактній основі на бакалавраті. Водночас на рівні магістратури ці зміни поки що не є настільки помітними.

На сьогоднішній день, серед магістерських спеціальностей в українських університетах, психологія займає перше місце за популярністю з 9900 абітурієнтами, які її обрали. Протягом вступної кампанії цей показник, ймовірно, перевищить 10 тисяч бажаючих стати магістрами психології. Наступними в рейтингу затребуваності є спеціальності в галузі права, менеджменту, середньої освіти, публічного управління та адміністрування, комп'ютерних наук, будівництва та цивільної інженерії, філології, економіки, міжнародних відносин та електричної інженерії.

ВАКУЛЕНКО: ВИСОКІ СЕРЕДНІ ОЦІНКИ З ІНОЗЕМНИХ МОВ НА НМТ СТАЛИ ТРАДИЦІЄЮ ОСТАННІХ РОКІВ.

Цьогорічний Національний мультипредметний тест (НМТ) не суттєво змінився в порівнянні з двома попередніми роками - учасники зобов’язані були скласти тести з трьох основних предметів, а також вибрати ще один предмет на свій розсуд.

Як зазначила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, статистичні дані щодо кількості зареєстрованих для проходження НМТ свідчать про поступове зростання кількості учасників. У межах основної сесії на тестування з'явилися понад 309 тисяч учасників -- це майже 92% зареєстрованих і доволі високий показник явки порівняно з минулими роками. Як результат - понад 280 тисяч вступників.

Одночасно спостерігається зниження числа абітурієнтів, які проходили оцінювання за межами країни: з рекордних 28 тисяч у 2022 році до трохи більше ніж 20 тисяч у цьому році. У 2026 році НМТ було організовано у 32 країнах.

Продовжується реалізація ініціативи, спрямованої на забезпечення доступності тестування для абітурієнтів, які отримували освіту мовами національних меншин. Зокрема, тести адаптують для угорськомовних, польськомовних та румуномовних учасників.

За інформацією Тетяни Вакуленко, з-поміж багатьох предметів на вибір, учасники найчастіше віддавали перевагу англійській мові або географії.

Вона відзначила, що цього року доволі велика кількість двохсотбальників. Але потрібно розуміти, що кожен, хто набирає максимальний бал за певний тест, отримує 200 балів. Водночас багато хто має по два-три або навіть по чотири двохсотбальні результати. Зокрема, два вступники 2026 року отримали по 200 балів з усіх предметів, тобто не схибили жодного разу за всі чотири години тестування!

Середні оцінки з іноземних мов також демонструють високі показники, що стало звичною тенденцією в останні роки. Що стосується статистики невдалого проходження порогового бала, то, згідно з сумною традицією минулих років, математика займає одне з останніх місць. Саме з цього предмета спостерігається найбільший відсоток учнів, які не змогли подолати встановлений мінімум, хоча завдання фактично відповідають рівню сьомого класу.

У цьому та попередньому році значна частина абітурієнтів не змогла набрати прохідний бал з фізики. Антилідерами також виступає хімія. Загалом більше 14% вступників (приблизно 40 тисяч осіб) не досягли мінімального балу хоча б з одного предмета, що унеможливлює їх участь у вступних іспитах.

"Традиційно найвищі результати НМТ мають Львівська область і місто Київ, але така статистика була і під час класичного зовнішнього незалежного оцінювання. Загалом це світова тенденція, коли столиця має високі результати, а у Львівської області варто було б повчитися і з'ясувати, у чому секрет успішності цього регіону", - зазначила Тетяна Вакуленко.

Більше ніж шістдесят відсотків електронних кабінетів на НМТ були зареєстровані за допомогою сервісу "Дія".

Керівник команди впровадження "Дії" Міністерства цифрової трансформації України Олексій Вовк зауважив, що перед вступною кампанією-2026 у Мінцифри проаналізували результати попередніх років і визначили, на чому потрібно зробити більший акцент. Зокрема, надзвичайно важливою потребою часу є передача копій документів та підписання контрактів онлайн, щоб майбутній студент міг зробити це, перебуваючи в безпечному місці. Такий механізм суттєво спрощує процес як для абітурієнта, так і для університетів. Відтак зараз за допомогою "Дії" можна передати копії документів і все підписати буквально за п'ять хвилин.

На сьогоднішній день більше ста вищих навчальних закладів впровадили сервіси "Дії", які дозволяють користуватися цифровими документами та електронним підписом. Протягом цього навчального року студенти надали університетам близько десяти тисяч документів у електронному вигляді.

Щодо процесу реєстрації на НМТ: більше ніж 60% осіб, які відкривали електронний кабінет, скористалися послугами "Дії". Для зручності доступу до кабінету було інтегровано "Дія.Підпис", який використовувався абітурієнтами понад п’яти мільйонів разів.

Щодо інтеграції цифрових сервісів, то у 2026 році більше десяти вищих навчальних закладів успішно впровадили сервіси "Дії" у свої власні системи.

Олексій Вовк зупинився на важливому аспекті - отриманні академічних грантів, податися на які можна безпосередньо в застосунку "Дія". Станом на сьогодні вже реалізовано близько сорока тисяч грантів на освіту.

У КНУ імені Тараса Шевченка спостерігається більший рівень заповнення бюджетних місць у порівнянні з минулим роком.

За інформацією керівництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка, загалом вступна кампанія пройшла добре: порівняно з минулим роком виш втратив лише сто контрактних студентів, причому бюджетні місця заповнилися краще, ніж минулого року.

У 2026 році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка спостерігалося тричі зменшення кількості бюджетних місць для спеціальності фізика. Ця ситуація впливає не тільки на бакалаврів, але й на магістратуру, оскільки випускники цієї спеціальності, після завершення бакалаврату, часто продовжують навчання в закордонних університетах.

"Існуюча практика передбачає, що бюджетні місця слідують за студентами. Загалом, ця тенденція є правильною. Проте, що ми спостерігаємо протягом останніх трьох років, особливо в умовах війни? ...Кількість бюджетних місць для фізики значно зменшилася через відтік абітурієнтів, зменшившись утричі. Наразі у нас лише 18 бюджетних місць на фізику, тоді як ще два-три роки тому їх було 48. Що це означає? Поки популярність цієї науки не зросте у середній школі, а ми не проведемо роботу зі стейкхолдерами, такими як Міністерство освіти і науки, ситуація лише погіршиться, і наступного року кількість бюджетних місць, ймовірно, знову зменшиться. ...Відсутність абітурієнтів призведе до зменшення навантаження на кафедри, а отже, і до скорочення викладачів — це все втрачається. Але цей ресурс вже ніколи не буде відновлено. Якщо ми скоротимо кафедру фізики, ми ризикуємо втратити цілу школу. Це серйозна загроза", — зазначив в.о. ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валерій Копійка.

Він зазначив, що варто вже зараз замислитися над шляхами вирішення цієї проблеми. Зокрема, він пропонує створити спеціальні бюджетні місця для тих дисциплін, які не мають великого попиту серед вступників, але мають велике значення. Також він рекомендує взаємодіяти зі стейкхолдерами для залучення додаткових стипендій та фінансування для таких програм.

АБІТУРІЄНТИ ВИСТАВИЛИ БІЛЬШЕ 39 ТИСЯЧ ЗАЯВ ДО КПІ, ЩО Є НА 37% ВИЩЕ, НІЖ У МИНУЛОМУ РОЦІ.

Ректор Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Анатолій Мельниченко підкреслив, що вступна кампанія цього року є свідченням зростаючого інтересу молоді до інженерії, інформаційних технологій, природничих наук та новаторських технологій дистанційного навчання.

"За підсумками цьогорічної вступної кампанії КПІ ім. Ігоря Сікорського підтвердив статус одного з провідних закладів вищої технічної освіти України. Університет посів перше місце серед університетів Києва та третє місце в Україні за кількістю поданих заяв на бакалаврат. Загалом абітурієнти подали понад 39 тисяч заяв, що на 37% більше, ніж торік. Важливим показником довіри вступників стало те, що понад 12 тисяч заяв мали перший або другий пріоритет. Це свідчить про зацікавленість молоді в освітніх програмах саме нашого університету та прагнення здобути сучасну технічну освіту", - зазначив Анатолій Мельниченко.

За словами джерела, серед основних успіхів університету виділяються вражаючі результати в окремих спеціальностях. КПІ зайняв провідні позиції за кількістю заявок, які пройшли конкурсний відбір, зокрема в таких сферах, як інженерія програмного забезпечення, прикладна механіка, автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології, робототехніка, біотехнології і біоінженерія, біомедична інженерія та електроніка. Більше 80% усіх спеціальностей університету потрапили до десятки найкращих в Україні за цим критерієм.

Ректор зазначив, що спостерігався значний інтерес до навчання за рахунок державного бюджету: на відповідні конкурси надійшло більше 21 тисячі заявок. Завдяки алгоритму адресного розміщення державного замовлення, КПІ ім. Ігоря Сікорського отримав найбільшу кількість бюджетних місць серед усіх вищих навчальних закладів України.

"Ще одним з результатів цієї вступної кампанії стала популярність дистанційної форми здобуття освіти, за кількістю заяв на яку КПІ посів друге місце в Україні. Крім того, університет продовжив роботу із залучення ветеранів і ветеранок до освітнього процесу, розвиваючи підтримку через Центр ветеранського розвитку.

Результати вступної кампанії засвідчили стійкий інтерес до освітніх можливостей, які надає КПІ ім. Ігоря Сікорського навіть в умовах воєнного стану в Україні. Це також підтверджує важливість підготовки інженерів, ІТ-фахівців і науковців для технологічного розвитку, зміцнення економіки та повоєнного відновлення України", - зазначив Анатолій Мельниченко.

РЕЗУЛЬТАТИ ВСТУПУ В ПРИФРОНТОВИХ ВИШАХ ПОТРІБНО ВИМІРЮВАТИ НЕ ЛИШЕ КІЛЬКІСТЮ ЗАРАХОВАНИХ

Ректор Національного університету "Запорізька політехніка" Віктор Грешта зазначив, що з кожним роком вступна кампанія стає все більш складною для вишів, розташованих у прифронтових зонах. Це викликано загостренням ситуації з безпекою. Проте існує ряд рішень, які, якщо їх реалізувати, допоможуть зберегти людський потенціал в регіонах, що близькі до фронту, і створити умови, які дозволять молоді залишатися для навчання та праці у своїх рідних містах.

Станом на сьогодні в Запорізькій політехніці на денному та заочному відділеннях навчання розпочали 1342 студенти. У числі трьох найбільш затребуваних освітніх програм університету, Віктор Грешта відзначив електричну інженерію, менеджмент та кібербезпеку з інформаційним захистом. Він підкреслив, що для абітурієнтів вартість освіти стає все більш актуальною. Найбільш яскравим прикладом є спеціальність "Менеджмент", яка є однією з найпопулярніших, але водночас й найдорожчою (50 тисяч гривень) у порівнянні з приватними університетами (30 тисяч гривень). В результаті, 183 майбутніх студента вирішили обрати більш економічний варіант навчання в приватному навчальному закладі замість державного.

"Отже, обговорюючи збереження студентського контингенту та людського капіталу в Запорізькому регіоні, слід зазначити, що питання вартості контрактного навчання й використання індикативної собівартості також потребує окремого регулювання на рівні держави," - акцентував Віктор Грешта.

Серед складних аспектів вступної кампанії 2026 року, які можуть бути враховані при підготовці до кампанії 2027 року, він відзначив проблему відтоку значної кількості потенційних абітурієнтів у більш безпечні регіони. Також важливими є питання безпеки та логістики, що виникають для випускників з районів, де можуть проходити бойові дії, під час підготовки та проходження НМТ.

На думку ректора, запропоновані механізми спрощення вступу на наступний рік, такі як зменшення предметів НМТ, проведення тестування у декілька етапів і можливість перескладання, можуть не дати бажаних результатів у прифронтових зонах. Необхідні більш ефективні рішення — спеціальні умови для вступу. Віктор Грешта вважає, що молоді люди з територій, де існує загроза бойових дій, повинні мати право вступати до закладів вищої освіти в прифронтових регіонах на рівних умовах з абітурієнтами з зон активних конфліктів, проходячи співбесіду та з можливістю складання НМТ до моменту атестації.

Ще однією серйозною проблемою є зниження кількості абітурієнтів на магістратуру. Це пов'язано з тим, що пільга на прямий вступ для тих, хто прибуває з тимчасово окупованих територій або зон активних бойових дій, надається лише для спеціальностей, що мають особливу підтримку, і лише для випускників, які закінчили навчання в поточному році. Крім того, проведення єдиного кваліфікаційного іспиту для деяких спеціальностей ускладнює можливість вступу для абітурієнтів з окупованих територій.

Тому ситуація з молоддю та людським капіталом стає дедалі критичнішою, особливо в контексті Запоріжжя, яке є одним із найбільших промислових центрів країни.

Він підкреслив, що "Запорізька політехніка" активно займається профорієнтацією. Починаючи з 2021 року, університет створює екосистему та налагоджує співпрацю з загальноосвітніми навчальними закладами, професійно-технічними училищами і коледжами. Це включає в себе різноманітні проекти, стартапи, ініціативи, медіаосвітні формати, а також роботу з обдарованою молоддю.

"Університети прифронтових областей сьогодні виконують не тільки освітню функцію, вони є одним із механізмів збереження людського потенціалу на територіях, які переживають надзвичайно складні умови. Тому результати вступної кампанії в прифронтових університетах потрібно вимірювати не лише кількістю зарахованих. Для нас важливо, скільки людей залишиться в цих регіонах і як зберігатиметься промисловий потенціал, зважаючи на те, що підприємства в регіоні відчувають значну нестачу кадрів", - наголосив Віктор Грешта.

У Сумах кібербезпека стає дедалі популярнішою, і абітурієнти обирають саме цю спеціалізацію.

Ректор Сумського державного університету Василь Карпуша поділився, що має хороший настрій щодо цієї вступної кампанії, попри те, що її перші етапи починалися з великої тривоги -- саме в той час до міста стали долітати дрони на оптоволокні, і очікування були доволі неоптимістичні. Згодом з'явилася певна стійкість, потім стриманий оптимізм, а далі -- оптимізм за результатами.

"У нас переважно вступники з міста Суми, для нас важливий цей контингент. Маємо приріст плюс 15% серед бакалаврів порівняно з минулим роком, і серед магістрів теж є приріст. Дякуємо Міністерству освіти за регіональний коефіцієнт, він реально працює і дає можливість утримати не тільки абітурієнтів з нашого регіону, а й з інших. Хоча хотілося б, щоб він був більший", - зазначив ректор.

Популярність спеціальностей у Сумському державному університеті майже повністю відповідає даним, наданим Олегом Шаровим. Василь Карпуша вніс до цього списку також медичні спеціальності та кібербезпеку.

"Кібербезпека щорічно стає дедалі популярнішою, і можна помітити, що абітурієнти все частіше обирають цю спеціальність. Особливо приємно відзначити, що в цьому році також спостерігається зріст числа вступників на інженерно-технічні напрямки в порівнянні з минулим роком. Ще один позитивний аспект полягає в тому, що за дистанційною формою навчання кількість абітурієнтів, які живуть за кордоном, збільшилась. У 2026 році таких студентів стало на 30% більше в порівнянні з попереднім роком", - зазначив ректор.

Серед проблем, на які варто звернути увагу, Василь Карпуша назвав дуже складні особливі умови вступу за квотами, насамперед за квотою-2.

ВСТУПНА КАМПАНІЯ-2026 ДЛЯ ХАРКІВСЬКОГО ПОЛІТЕХУ СКЛАЛАСЯ ПРИЙНЯТНІШЕ

Відповідальний секретар центральної приймальної комісії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Сергій Вировець повідомив, що цьогорічна вступна кампанія зазнала деяких змін у порівнянні з попереднім роком.

"Ми, як і більшість університетів, спостерігаємо зростання зацікавленості вступників у вищій освіті. Кількість заяв зросла на 30-34% порівняно з минулим роком. За кількістю заяв є зрушення і несподівані результати: це і маркетинг, на який попит зріс майже на 60%, і спеціальності "Кібербезпека" та "Електрична інженерія", які показали гарний приріст за кількістю заяв. Можемо впевнено сказати, що вступна кампанія 2026 року склалася прийнятніше для нашого університету", - зазначив Сергій Вировець.

За інформацією, що надійшла, три найбільш популярні спеціальності серед заяв на бюджетні місця виглядають наступним чином: комп'ютерні науки, електрична інженерія та інженерія програмного забезпечення. Щодо контрактних заяв, одним з лідерів цьогорічного вступу є менеджмент. Якщо розглядати загальну кількість поданих заяв, то перше місце утримують комп'ютерні науки, за ними йдуть менеджмент, інженерія програмного забезпечення, електрична інженерія та кібербезпека.

"Приємно бачити, що серед топ-спеціальностей у нас є велика кількість саме інженерно-технічних спеціальностей і що серед них є ті, які користуються особливою підтримкою. Це дуже правильний шлях, тому що ми завжди говоримо, що політехніки відбудують Україну. Що стосується грантів, то ми долучилися до цієї програми. У нас зараз навчається 71 студент, який отримував гранти в минулих роках. Відповідно, у 2026 році ми також підписали договір і очікуємо, що продовжуватимемо таку співпрацю", - зауважив Вировець.

За рейтингом рекомендацій для зарахування на бюджетні місця в бакалавраті наш університет зайняв восьму сходинку в Україні. Щодо магістерських програм, ми зберегли свою минулорічну позицію, залишившись на шостому місці за рекомендаціями на бюджет.

Харківський політехнічний університет активно займається профорієнтаційною діяльністю, організовуючи різноманітні заходи, такі як дні відкритих дверей та програми "Канікули з Політехом" для учнів та студентів коледжів. Університет популяризує інженерно-технічні спеціальності, щоб донести до абітурієнтів та їхніх батьків інформацію про освітні програми і спеціальності, доступні в навчальному закладі.

РЕЗУЛЬТАТИ АБІТУРІЄНТІВ У ДНІПРОВСЬКОМУ ПОЛІТЕХНІ МАЮТЬ ПРИЄМНІ ВІДЗНАКИ І СТВОРЮЮТЬ СТІЙКУ ОСНОВУ ДЛЯ НАСТУПНИХ ДІЙ.

Ректор Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" Олександр Азюковський у своєму виступі підкреслив, що Україна докладає всіх зусиль для збереження та розвитку освітньої системи, зокрема вищої освіти. Він погоджується з думкою Василя Карпуші про позитивні тенденції, адже завдяки спільним зусиллям представників платформ "Дія", УЦОЯО та ДП "Інфоресурс" цифровізація істотно спростила багато процесів, надаючи більше гнучкості. Державна підтримка також відіграє важливу роль у зростанні інженерно-технічних спеціальностей, які є основою для сталого розвитку економічних секторів України та стабільності її енергетичної системи. Це підтверджується конкретними цифрами: у Дніпровській політехніці кількість заявок на технічні спеціальності зросла на 90%, а кількість зарахованих студентів – на 56%.

Олександр Азюковський вважає, що важливо співпрацювати з бізнес-структурами, сприймаючи університет як інвестиційний проект, а не лише як джерело благодійних внесків.

"Хоча вступна кампанія 2026 року ще триває, вже можна відзначити позитивні результати, які створюють міцну основу для подальших дій, зокрема для більш активного залучення бізнесу. Важливо вдосконалювати стратегії інтеграції вищої освіти в практичні задачі бізнесу та різних секторів економіки, зокрема в галузі видобутку, адже всі технології походять з корисних копалин," – зазначив ректор.

Він зазначив, що за популярністю в Дніпровській політехніці серед топових спеціальностей за кількістю заяв -- гірництво та нафтогазові технології, електрична інженерія, автомобільний транспорт. Якщо говорити про динаміку зростання в інженерних спеціальностях, то це електроніка, електронні комунікації, геодезія та землеустрій, хімічні технології та інженерія.

"Завдяки державній політиці, небайдужості громадян, фаховій роботі команд університетів ми користуємося довірою суспільства, і це дає нам змогу не просто існувати, а й розвиватися та успішно інтегруватися до найкращих світових ринків науки та освіти. Найголовніше, що університети -- це точки зростання і формування нашого майбутнього. Бажаєш його передбачити -- просто бери і створюй його", - наголосив Олександр Азюковський.

РЕКТОР СБУ: ОСНОВНИЙ ВИКЛИК СФЕРИ ОСВІТИ НА СЬОГОДНІ -- УТВОРЕННЯ ДОВІРИ УЧНІВ

Аналізуючи вступну кампанію, ректор Національної академії Служби безпеки України Андрій Черняк наголосив, що виклики залишилися ті самі, що й минулого року, -- відтік молоді і війна. Але, мабуть, чи не найголовніший виклик, який стоїть зараз перед освітньою галуззю, -- це довіра: довіра здобувачів і їхніх батьків.

За його словами, більш ніж половина батьків абітурієнтів Академії є військовослужбовцями або представниками силових структур і оборонних органів.

Серед здобутків цього року ректор зазначив, що у 2026 році Академія СБУ залучила більше нових студентів, ніж було зафіксовано в 2021 році.

За інформацією, приблизно 10% цьогорічних абітурієнтів становлять випускники шкіл, які отримали 190 балів і вище.

Як зазначив Андрій Черняк, державне замовлення Служби безпеки України цього року було збільшено вдвічі. Проте попри це конкурс на місце за держзамовленням становив понад десять осіб, а на контрактну форму за різними освітніми програмами - чотири-п'ять осіб на одне місце. Це свідчить про динаміку, боротьбу за здобувача та якісні освітні продукти.

"Студенти навчаються у нас виключно на контрактній формі, і за результатами навчання понад 40% з них стають офіцерами Служби безпеки України, ще 25-30% випускників за різними програмами долучаються до Сил безпеки і оборони. Це свідчить про якісний освітній продукт, але ми не зупиняємося на цих досягненнях - у 2026 році запровадили дві нові освітні програми: з корпоративної безпеки і захисту об'єктів критичної інфраструктури та з інформаційно-аналітичної діяльності. Робимо їх спільно з приватним бізнесом та великими ІТ-компаніями. Ці програми користуються великим попитом. Також продовжуємо розвивати технічні напрями, пов'язані з кібербезпекою", - зазначив ректор Національної академії СБУ.

Він підкреслив, що в умовах конкурентної боротьби за увагу та довіру студентів Академія усвідомлює: професії юриста, економіста чи фінансиста не завжди відповідають вимогам сучасних роботодавців. Тому вона зосереджується на міждисциплінарності своїх освітніх програм для студентів і курсантів. Андрій Черняк зазначив, що це дозволить випускникам досягати успіху навіть у найскладніші часи та відповідати потребам як державних установ, так і приватного сектору.

Усі освітні програми акцентують увагу на практичному застосуванні, їхня структура враховує вимоги Служби безпеки та інших зацікавлених сторін.

"Наші курсанти та студенти повинні бути максимально мотивованими і розуміти свою роль у майбутній системі, адже вони є основою нашої безпеки. Кожен студент, а особливо курсант, має величезну цінність, тому ми прагнемо, щоб вони усвідомлювали важливість своєї нинішньої позиції. Ми завжди підкреслюємо: цінувати – це означає пам'ятати про війну, використовувати свій час з користю і здобувати нові знання. Всі ми вчимося – від курсантів і студентів до ректорів, і ми разом рухаємося вперед, розвиваючись заради нашої країни," – зазначив Андрій Черняк.

Університет Карпенка-Карого вперше зафіксував більшу кількість бюджетних студентів у порівнянні з тими, хто навчається на контрактній основі.

Ректорка Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого Інна Кочарян розповіла, що цього року на бакалавраті в університеті було 122 бюджетні місця, конкурсний відбір на які проходили майже 1300 абітурієнтів.

Вона зазначила, що в 2026 році в університет було зараховано більше студентів на бюджетну форму навчання, ніж на контрактну, що сталося вперше.

"Це сталося тому, що спочатку нам надали бюджетні місця: 122 для бакалаврату та 43 для магістратури. Пізніше ми отримали ще 34 бюджетні місця на бакалаврат, що призвело до зменшення кількості студентів на контрактній основі на 34 особи. Проте я вважаю це рішення вірним, оскільки воно створило додаткові можливості для навчання дітей, чиї батьки загинули на війні або продовжують воювати", - поділилася Інна Кочарян.

За її словами, безумовним лідером залишається освітня програма "Акторське мистецтво театру і кіно", де цього року конкурс становив 20 осіб на місце. Якщо говорити про аудіовізуальне мистецтво, то найбільшим попитом серед абітурієнтів користується режисура кіно і телебачення. В останні 3-4 роки також стрімко зріс попит на освітню програму "Режисура анімаційного фільму".

На театрознавство і кіномедіазнавство щороку традиційно вступають лише дві-три людини. З одного боку, критиків і не може бути багато, а з іншого -- такі маленькі групи не дуже вигідні для університету, оскільки, крім бюджетних місць, там немає жодного контрактника.

За словами Інни Кочарян, середня вартість навчання одного бюджетного студента-бакалавра - понад 170 тисяч гривень, а за індикативною вартістю університет є одним із лідерів: навчання в бакалавраті коштує 112 тисяч гривень, майже стільки ж -- у магістратурі. Але, незважаючи на вартість, є попит саме на акторське мистецтво театру і кіно та режисуру драматичного театру.

"В цілому, існує великий інтерес до всіх освітніх програм, ми помічаємо збільшення попиту на 20-25% у порівнянні з 2024-2025 роками, і сподіваємось, що така тенденція продовжиться," - підкреслила Інна Кочарян.

У 2026 році Національний медичний університет імені Богомольця очікує зростання кількості абітурієнтів на 5% як для бюджетних місць, так і для контрактної форми навчання.

Вступна кампанія 2026 року до Національного медичного університету імені Богомольця, за словами першого проректора з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти Олександра Науменка, виявила задовільні результати – кількість абітурієнтів зросла на 5% як на бюджетні, так і на контрактні місця. Це, враховуючи значне підвищення вартості контрактного навчання: стоматологія тепер обходиться в 115 тисяч гривень, а медицина – в 96 тисяч гривень. Таким чином, навіть зростання вартості навчання не вплинуло на кількість нових студентів, які вступили до університету в порівнянні з попередніми роками.

Він зазначив, що цей університет є одним із навчальних закладів, де вступний бал з чотирьох предметів повинен становити не менше 150; без такого результату неможливо подати документи на медичні спеціальності, зокрема на медицину та стоматологію. "Звичайно, ми не підтримуємо зниження цього показника, але він є необхідним бар'єром. На фармацевтичний факультет, на щастя, цього року встановили поріг у 140 балів, проте це не призвело до збільшення кількості майбутніх фармацевтів. Щодо пільгових категорій абітурієнтів, то їхня кількість у цьому році зросла на 5-7%. Загалом таких вступників налічується близько 142", - поділився Олександр Науменко.

Він підкреслив, що в останні роки в університеті імені Богомольця, а також в інших вищих медичних навчальних закладах України, спостерігається зміна тенденцій: на другому місці за популярністю серед абітурієнтів на бакалаврат після "медицини" опинилася спеціальність "терапія та реабілітація".

"Тобто не стоматологія, не фармація, а терапія і реабілітація та клінічна психологія -- це педагогічна освіта, яка фактично займається ментальним здоров'ям. Зверніть увагу: на клінічну психологію (це педагогіка) на заочну форму навчання у нас був конкурс 320 осіб на місце. Зараз будемо ліцензуватися, працювати в цьому напрямі, тому що, на жаль, це перспективна професія, яка ще років 10-20 матиме попит у нашій країні: посттравматичних синдромів у дорослих і дітей дуже багато, а такі фахівці необхідні і центрам ментального здоров'я, і для реабілітації не тільки військовослужбовців, а й членів їхніх сімей, і особливо дітей", - наголосив Олександр Науменко.

Він зазначив, що в цьому році Національний медичний університет імені Богомольця вперше розпочав підготовку бакалаврів медсестринства та магістрів у цій сфері, що означає, що тепер університет готує не тільки лікарів.

На сьогоднішній день у Економічному університеті імені Вадима Гетьмана вже зараховано 3900 студентів.

У 2023 році до Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана надійшло більше 25 тисяч заявок на вступ. На даний момент зараховано 3900 студентів, а приймальна комісія продовжує свою діяльність. Загалом університет задоволений досягнутими результатами.

"Станом на сьогодні ми досягли рівня вступу-2025, а він у нас був найуспішнішим за останні сім років. Чесно кажучи, навіть не розраховували, що досягнемо цього, враховуючи всі виклики -- безпекові, інституційні, демографічні, але резерви є. Маємо приріст у бакалавраті і післядипломній освіті. Дещо "просіли" в магістратурі -- набрали на 80 осіб менше порівняно з попереднім роком. Раніше майже 99 відсотків випускників бакалаврату йшли в магістратуру, цього року -- 41 відсоток. Але це, напевно, тенденція загальноукраїнська, навіть загальносвітова, і вона триватиме", - зазначив у своєму виступі проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Анатолій Колот.

Він наголосив, що університет має свою потужну нішу на ринку освітніх послуг, розвиває її і з монопрофільного трансформується в університет широкого профілю, додаючи соціологію, психологію, міжнародне право, кібербезпеку, економічну журналістику та багато споріднених і затребуваних ринком спеціальностей.

"Шістдесят відсотків наших нових студентів походять з Київської області та ще трьох сусідніх регіонів. Тому ми ставимо акцент на співпраці з батьками та потенційними студентами з цих територій, а також на взаємодії з бізнес-середовищем. У планах – розвиток дуальної освіти та впровадження сучасних навчальних програм. Щодо наших майбутніх ініціатив: ми маємо намір суттєво модернізувати освітні програми на бакалаврському та магістерському рівнях, більшість з яких повинні стати міждисциплінарними. Також плануємо значно зменшити та оновити кількість магістерських програм. Важливою частиною нашої стратегії стане політика подвійних дипломів; ми активно співпрацюємо з міжнародними партнерами для узгодження навчальних планів і прагнемо повернути тих студентів, які опинилися за межами країни. Єдиний спосіб залучити їх назад – надати можливість отримати диплом нашого університету разом з дипломом польського, німецького або іншої країни. Нам необхідно шукати нові підходи для підвищення конкурентоспроможності та зміцнення наших переваг", - зазначив проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Анатолій Колот.

Людмила Базова. Київська область.

Зображення Володимира Тарасова та Олександра Клименка.