Мобілізація та активізація атак або ж дипломатичні переговори: який шлях обере Путін?

Російські війська продовжують атакувати українські території. У ніч на 6 червня Київ зазнав вже другого масованого ракетно-дронового удару за тиждень, що призвело до загибелі щонайменше 13 осіб і завдало серйозних руйнувань. Водночас українські удари по російських енергетичних об'єктах поступово ставлять Володимира Путіна перед непростим вибором: або продовжувати ескалацію конфлікту, або шукати можливості для ведення переговорів.

Змішане використання російських ударів показало, що Україна стикається з дедалі зростаючими проблемами у поповненні запасів американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot, які є надзвичайно важливими для протидії балістичним загрозам, повідомляє Bloomberg.

В ході нічних атак, за інформацією Повітряних сил України, не вдалося перехопити жодну з балістичних ракет.

Володимир Зеленський планує знову звернутися до Вашингтона з проханням про постачання Україні необхідних видів озброєння під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Анкарі. Ця зустріч, як очікується, відбудеться на краях саміту НАТО, який стартує у вівторок, повідомляє Bloomberg.

Перед самітом НАТО, Путін і Трамп провели телефонну бесіду, в ході якої вони розглянули ситуацію з війною в Україні та заплановану зустріч Альянсу.

Після цього Трамп провів телефонну розмову з Зеленським. Лідери країн обговорили поточну ситуацію на фронті, а також дипломатичні ініціативи, спрямовані на завершення конфлікту.

Водночас українські удари також завдають Росії значної шкоди та ставлять Путіна перед непростим вибором, пише The Telegraph у великому аналітичному матеріалі, присвяченому внутрішнім проблемам Кремля.

Згідно з інформацією з джерела, вперше за значний період Путін змушений був особисто і відкрито визнати результати українських нападів на російські нафтопереробні заводи.

Після ударів по Москві та інших об'єктах у Росії почали утворюватися черги на автозаправках, виник дефіцит пального, росіяни скаржилися на ситуацію в соцмережах.

"Безумовно, це викликає труднощі. Це цілком зрозуміло," - зізнався президент Росії в розмові з державною телерадіокомпанією.

Проте, незабаром після цього Путін заявив, що паливна криза, мовляв, "не становить загрози", а Росія здатна оперативно подолати її наслідки. Крім того, він звинуватив західні країни у спробах використати цю ситуацію для розділення російського суспільства.

Проте, як зазначає The Telegraph, українські атаки відбуваються з такою швидкістю, що Росія не встигає відновлювати знищені об'єкти.

Згідно з інформацією, оприлюдненою в ЗМІ, лише два з 83 регіонів Росії змогли уникнути труднощів із постачанням пального.

"Пропаганда не може примусити бензин текти через труби", - відзначають автори статті, підкреслюючи, що навіть російські технічні фахівці не в змозі швидко усунути нестачу пального.

На думку видання, сучасні події підривають один із основоположних стовпів режиму Путіна – негласну угоду з населенням, згідно з якою держава забезпечує громадянам стабільність і безпеку взамін на політичну апатію. Це підтверджують слова жінки, яка чекала в черзі на автозаправці: "Я впевнена, що половина людей у цій черзі взагалі не цікавилася політикою. Але тепер політика увірвалася в наше життя".

Одночасно, як повідомляє The Telegraph, криза розвивається на фоні зростаючої втоми російського населення від війни.

За даними державного соціологічного центру ВЦИОМ, рейтинг схвалення Путіна знизився з 75% у грудні до 66% на початку травня, а наприкінці червня зафіксували найрізкіше тижневе падіння його підтримки від початку повномасштабного вторгнення.

Як пише видання, дедалі складніше стає й російській економіці. Зростання ВВП уповільнилося до 0,4%, інфляція продовжує зростати, а економісти вже не можуть компенсувати наслідки війни. Голова "Сбербанку" Герман Греф минулого тижня відкрито заявив, що головним бажанням більшості росіян є якнайшвидше припинення бойових дій.

"Я не вірю, що в цій країні залишилася хоча б одна людина, для якої головним пріоритетом не було б якнайшвидше завершення воєнних дій", - сказав він.

На фоні цих подій Кремль вже розпочав адаптацію своєї політичної стратегії напередодні виборів до Державної думи, запланованих на вересень.

За інформацією The Telegraph, влада відмовилася від планів зробити ставку на ветеранів війни, а одного з найвойовничіших російських політиків - Дмитра Медведєва - взагалі не включили до списку кандидатів від "Єдиної Росії". Натомість уперше за багато років на передвиборчих плакатах з'явився сам Путін, чия особиста популярність досі значно перевищує рейтинг партії влади.

Видання також акцентує увагу на фінансових труднощах Кремля. У зв'язку з кризою в енергетичному секторі, уряд змушений втручатися в ринок, субсидуючи ціни на бензин і витрачаючи при цьому значні бюджетні ресурси.

Згідно з інформацією, опублікованою в The Telegraph, Росія вже перевищила свої заплановані витрати на оборону на десятки мільярдів доларів. Влада обдумує варіант вилучення приблизно 40 мільярдів доларів з приватних пенсійних фондів, а Геннадій Зюганов, лідер Комуністичної партії, навіть виступив з ініціативою фактично мобілізувати заощадження росіян, що знаходяться на банківських рахунках.

Особливу увагу автори звертають на українську операцію, спрямовану на удари по російських енергетичних об'єктах. Як зазначив командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровда, з початку року частота дальніх атак з боку України зросла на вражаючі 1150%.

Екс-топменеджер "Газпрому" Сергій Вакуленко висловив думку, що Україна завдає удари настільки швидко, що Росія не встигає відновлювати пошкоджені інфраструктурні об'єкти. У зв'язку з цим Москва почала імпортувати паливо з Індії та розглядає можливість повернення на ринок старих моделей бензину.

На думку опитаних The Telegraph експертів, саме це може змусити Путіна змінити нинішню стратегію. Професор Королівського коледжу Лондона Сем Грін вважає, що російський президент і надалі намагатиметься перечекати кризу, однак із часом її ціна може стати надто високою.

"Чи вирішить він, що настав момент більш фундаментально змінити спосіб управління країною, щоб зробити ці проблеми більш керованими? Політичний простір для цього він ще має. Але нескінченно робити одне й те саме, нічого не змінюючи, йому буде дедалі важче", - сказав експерт.

Як зазначає The Telegraph, після парламентських виборів Путін може опинитися на роздоріжжі. Одним із можливих сценаріїв називають нову приховану хвилю мобілізації та подальшу ескалацію війни.

Цю інформацію також зазначає Микола Бєлєсков, науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень та старший аналітик фонду "Повернись живим", у своїй колонці для Atlantic Council.

Він підкреслює, що в умовах зростаючих викликів Путін розглядає можливість оголошення масової мобілізації, намагаючись відновити контроль над ситуацією та врятувати своє вторгнення.

Проте оголошення масової мобілізації могло б стати серйозним ризиком для Путіна, адже з моменту початку повномасштабного вторгнення він невтомно прагнув уберегти звичайних росіян від наслідків війни.

"Будь-яка ініціатива, яка прагне залучити значну кількість росіян, може порушити цей неформальний соціальний контракт і, ймовірно, призвести до дестабілізації внутрішніх обставин," - зазначає Бєлєсков.

Саме тому, він вважає, що Путін намагався забезпечити те, щоб ті, хто бореться і втрачає життя в Україні, викликали якомога менше співчуття у суспільства.

"На початку це свідчило про те, що Росія активно шукала військових серед представників етнічних меншин і ув'язнених. Однак нещодавно Кремль змінив свою стратегію, зосередившись на залученні добровольців, пропонуючи щедрі винагороди за їх вербування та значні зарплати", - зазначає він.

Ця стратегія показала велику ефективність, проте може виявитися недостатньою. Зважаючи на скорочення числа добровольців та виснаження ресурсів ув'язнених, Путін наразі зіткнувся з непростими викликами, зазначає експерт.

При цьому російський лідер він продовжує відкидати будь-які розмови про поступки та відмовляється знижувати свої політичні амбіції.

"Тому все вказує на масштабну мобілізацію в найближчі місяці", - вважає Бєлєсков.

Альтернативний варіант, як повідомляє The Telegraph, полягає в тому, щоб зменшити рівень бойових дій і перейти до діалогу з Києвом.

Втім, поки що ознак зміни курсу Кремля майже немає. В останньому інтерв'ю Путін продовжив переконувати росіян, що українські удари "не мають жодного впливу" на ситуацію на фронті.

Видання Washington Post також пише про те, що Путін уперше приблизно за пів року відвідав командний пункт поблизу фронту, де з'явився у військовій формі та заявив про успіхи російської армії. Він стверджував, що повідомлення України про досягнення на полі бою є "інформаційно-пропагандистською операцією", а також заявив про нібито захоплення Костянтинівки.

Згідно з інформацією, опублікованою в The Washington Post, візит Путіна на фронт відбувся на фоні активізації українських ударів по окупованому Криму та російських об'єктах енергетичної інфраструктури. В умовах цього розвитку подій навіть президент США Дональд Трамп нещодавно висловив похвалу Володимиру Зеленському, зазначивши, що той "тримався" і "показував непогані результати".

Видання вважає, що візит Путіна мав на меті не лише російських громадян, а й Дональда Трампа. Москва намагається переконати президента США в тому, що Україна не має військової сили, а перемога Росії є лише питанням часу.

У ході свого виступу Путін висловив погрозу щодо можливого захоплення нових українських земель, зокрема в Харківській та Сумській областях, якщо Україна не припинить атаки на російську інфраструктуру.

Кремль продовжує показувати готовність до діалогу зі Сполученими Штатами. У зв'язку з візитом Путіна російська влада також оприлюднила його вітанні слова Дональду Трампу з нагоди 250-річчя незалежності США, підкресливши "особливу відповідальність" Москви та Вашингтона як найбільших ядерних країн за забезпечення глобальної безпеки.

Згідно з повідомленням The Washington Post, у Кремлі сподіваються на невдовзі візит спеціальних представників Трампа до Москви для продовження обговорень, пов'язаних з Україною.