Паливна криза в Росії: чи змусить вона Путіна піти на переговори? -- FT

З початку 2026 року російські нафтопереробні заводи зазнали не менше 194 нападів. Це число в 11 разів більше, ніж у той же період минулого року.

Протягом цього року Київ та Москва провели безпрецедентну кількість атак, використовуючи дрони і ракети. Далекобійне протистояння між цими країнами досягло найвищого рівня активності з початку повномасштабних бойових дій.

Обмеження на постачання пального в Росії внаслідок нападів на нафтопереробні заводи.

У Міністерстві оборони Російської Федерації заявляють, що більшість українських ударних дронів, нібито, вдається знищити. Проте, зростання кількості та частоти їхніх запусків призводить до все більшого числа влучень у ключові енергетичні об'єкти, що підтверджується інформацією про атаки і їхнє перехоплення.

"Антиенергетична кампанія проти російської інфраструктури зробила війну Володимира Путіна більш відчутною для самих росіян, ніж коли-небудь раніше. Внаслідок цього, більше ніж половина регіонів країни була змушена ввести суворі обмеження на продаж пального, а люди проводять години в чергах на АЗС," - йдеться в статті.

У червні, поряд з іншими наступами, українські війська неодноразово вдарили по єдиному нафтопереробному заводу в Москві. Це призвело до великих пожеж, щільного диму, що піднімався над російською столицею, а також до посилення проблем із дефіцитом пального.

Як Україні вдалося покращити результативність дронових ударів по території Росії?

За оцінками експертів, покращення результативності українських операцій з використанням безпілотних апаратів стало реальністю завдяки значному зростанню їхнього виробництва та вдосконаленню управлінських систем.

За словами високопосадовців України, які поспілкувалися з Financial Times, важливу роль у підвищенні ефективності ударів відіграє американська розвідувальна підтримка. Вона допомагає українським силам прокладати оптимальні маршрути польоту безпілотників і обходити російську протиповітряну оборону.

"Україна здійснила технологічний прорив, який дозволив їй виробляти більше далекобійних дронів і значно наростити їх масове виробництво", -- заявив керівник програми з питань Євразії Німецької ради з міжнародних відносин Штефан Майстер.

Згідно з офіційними даними Міноборони РФ, упродовж перших шести місяців 2026 року над територією Росії та окупованими українськими територіями нібито було перехоплено щонайменше 63 933 українські безпілотники. Майже половина всіх заявлених перехоплень припала лише на травень і червень. У травні російська сторона повідомила про знищення 14 195 дронів, а в червні -- 17 832. Для порівняння, у січні та лютому цей показник не перевищував 6 000 на місяць.

Українські удари підірвали ілюзію про те, що війна не впливає на життя росіян

Ці дані вказують на те, що активізація української авіаційної стратегії призводить до безпрецедентного тиску на російську систему протиповітряної оборони. Унаслідок цього Москві стає все важче забезпечувати охорону ключових енергетичних і військових інфраструктур, що підтримують її військові здатності.

Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов вважає, що українські удари також підірвали створювану Кремлем ілюзію про те, що війна не впливає на повсякденне життя росіян.

На базовому рівні можна стверджувати, що Путін зробив ще одну критичну стратегічну помилку в цій війні, помилково вважаючи, що час є лише на його боці. Хоча йому не вдалося примусити Україну до капітуляції, він надав їй можливість розгорнути масштабне виробництво засобів для "глибоких ударів", — зазначив Пухов.

Він вважає, що Росія буде змушена витрачати все більше ресурсів на посилення своїх систем протиповітряної оборони. Однак країна може зіткнутися з труднощами у виробництві достатньої кількості систем ППО та ракет для їх перехоплення.

Україна, своєю чергою, дедалі частіше завдає ударів на великі відстані та атакує одну ціль великою кількістю безпілотників, поступово виснажуючи російську оборону. Одним із чинників цього називають призначення у січні нового міністра цифрових технологій.

"Україна не лише збільшує кількість атак у порівнянні з минулим роком. Операція трансформувалася з обмеженої кампанії, спрямованої на нафтову інфраструктуру, у більш масштабну стратегічну ініціативу, що має на меті одночасно дестабілізувати енергетичні, логістичні, промислові та експортні системи Росії," - підкреслив директор Rochan Consulting Конрад Музика.

Путін не виявляє жодних ознак готовності до ведення переговорів.

Запуск цієї кампанії відбувається на фоні висловлювань президента України Володимира Зеленського, який зазначив, що цього літа українські військові планують здійснити злагоджений наступ, щоб примусити Путіна зупинити його тривалу агресію.

Раніше президент оголосив, що Київ стартує з "40-денним впливовим заходом", що буде реалізований за участю підрозділів з дальнім радіусом дії.

Попри це, Путін не виявляє жодних ознак готовності до ведення переговорів. під впливом нової української кампанії. Навпаки, він продовжує наполягати, що Росія нібито перемагає у війні, а її військові цілі залишаються досяжними.

Згідно з даними українських високопосадовців, залучених до мирних переговорів, російські представники на зустрічах з американськими колегами акцентували, що Вашингтон повинен переконати Київ на великі компроміси. Тим часом, джерела видання висловлюють сумніви, що тристоронні переговори за участю США знову відновляться до кінця літа.

Ще одне джерело в Москві, яке задіяне в неформальних контактах з приводу завершення війни, повідомило, що через амбіції Путіна досягти максимально можливих результатів, Росія, ймовірно, не буде залучена в серйозні переговори принаймні до лютого наступного року.

"Найбільш бажаним сценарієм для російської сторони на даний момент залишається ситуація, коли американці "передадуть" Україні. Вони не натякають на можливість жодних компромісів. Їхні висловлювання постійно зводяться до одних і тих самих цілей... Основи їхніх переговорів фактично свідчать про те, що реальних можливостей для діалогу немає", -- зазначило джерело.

Незважаючи на те, що темпи російського наступу на землі значно сповільнилися, а бойові дії все більше набирають характер витратної та виснажливої кампанії, президент Зеленський, а також українська розвідка та джерела, що мають зв'язки з російським лідером, повідомляють, що Путін дав наказ своїм військовим до кінця року повністю взяти під контроль територію Донецької області, яка все ще залишається в руках України.

Під час інтерв'ю, яке відбулося 28 червня на державному телебаченні, Путін визнав, що удари з боку України викликають "складнощі", але стверджував, що російські збройні сили, за його словами, все ще мають перевагу.

Кремль випустив відеозапис, на якому, за його словами, Путін слухає доповідь на командному пункті, розташованому поблизу лінії фронту. У той же день російські офіційні особи оголосили про захоплення прифронтового міста Костянтинівка в Донбасі. Однак Зеленський спростував ці заяви, підкресливши, що бої за місто досі тривають.

До речі, в липні радник президента України Сергій Лещенко висловив думку, що активні бойові дії можуть піти на спад протягом 2-3 місяців унаслідок зміни кліматичних умов і тиску з боку міжнародної спільноти на Росію. Він підкреслив, що це може спонукати Москву повернутися до столу переговорів. Для підсилення цього ефекту Україні варто впроваджувати "далекобійні санкції", які б вплинули на російську економіку та суспільство, змушуючи їх відчувати наслідки війни, що, в свою чергу, могло б вплинути на рішення керівництва Російської Федерації.