Комплексна хронологія справи "Трамп і Росія". Мафіозний рай - Крейг Анґер.

Продовжуємо публікувати розслідування американського журналіста Крейга Анґера про зв'язки Трампа з росією. Він стверджує, що зібрав документовану хронологію того, як російська розвідка виплекала Дональда Трампа як свій актив і допомогла привести його до Білого дому. У 15-й частині свого розслідування він доводить, що прихід організованої злочинності росії до влади у Сполучених Штатах - не метафора, а задокументована історія кількох десятиліть. Автор показує, як радянські та пострадянські мафіозні мережі, діючи через Брайтон-Біч і використовуючи Trump Tower як фактичну базу, поступово інтегрувалися в бізнес-імперію Дональда Трампа та систему фінансування Республіканської партії. Ключовими постатями цієї історії стали Вячеслав Іваньков, Семьон Могілевіч, Тамір Сапір, Семьон Кіслін та Фелікс Сатер, чиї гроші й зв'язки рятували Трампа від банкрутства.

Мита, введені Трампом, не торкаються основних експортних товарів Москви: кримінальних елементів і олігархів, що сприяли його приходу до влади. Ось як вони це досягли і чому Трамп перетворює Сполучені Штати на державу, подібну до мафії.

5 травня журналіст Bloomberg Джейсон Леопольд повідомив, що адміністрація Трампа закриває підрозділ Міністерства юстиції, який упродовж багатьох років відігравав центральну роль у ліквідації транснаціональних злочинних мереж, наркокартелів та угруповань, що торгують людьми.

Причини розформування Цільової групи з боротьби з організованою злочинністю та незаконним обігом наркотиків (OCDETF) не були озвучені, але це рішення, безсумнівно, могло порадувати президента Трампа. Адже ліквідація цього підрозділу означала усунення потенційно серйозного противника російської мафії, відмивачів коштів і міжнародних злочинних картелів. Багато з цих осіб сприяли Трампу у його приходу до влади та десятиліттями фінансували республіканських політиків.

Щоб зрозуміти, що сталося, повернімося до середини 1990-х років, коли росія стала мафіозною державою. Такі грізні мафіозі, як Борис Найфельд, оселялися у бруклінському Брайтон-Біч ще з середини 1970-х, але здебільшого їхня діяльність обмежувалася вимаганням, рекетом і схемами на кшталт афери з паливним податком "Red Daisy". (Див. "російська пральня Трампа").

Проте в 1991 році розпад Радянського Союзу відкрив двері для втілення найпотаємніших бажань російської мафії. Замкнений радянський простір зник безповоротно. За часів комунізму мафіозі, відомі як братва, мали обмежені можливості для дій, займаючись дрібним кримінальним рекетом, вимаганням та торгівлею на чорному ринку. Президент новоствореної Російської Федерації Борис Єльцин обіцяв, що комунізм поступиться місцем ринковій економіці, але перехід виявився настільки різким, що заможні бандити почали об'єднуватися з корумпованими чиновниками, включаючи представників КГБ, і активно розграбовувати тільки-но приватизовані державні активи.

Замість створення демократичної інфраструктури й ринкової економіки Єльцин дозволив жменьці олігархів неймовірно збагатитися. росія була бідною країною, але мала величезні природні ресурси - нафту й природний газ, залізну руду, хром, мідь, алюміній, деревину тощо. Величезні галузі, що належали державі, виставили на продаж за копійки порівняно з їхньою реальною вартістю. Так народилася нова епоха небаченої жадоби, у якій організована злочинність мала перетворитися на потужну геополітичну силу. І росія прагнула використати цю силу, щоб дестабілізувати Сполучені Штати.

Історії з бідності до багатства: Сапір і Кіслін

У Нью-Йорку однією з ознак того, що не все чисто, стали разюче неправдоподібні історії російських емігрантів, які прибували до міста без копійки за душею, а згодом ставали власниками сотень мільйонів доларів. Одним із них був Тамір Сапір (уроджений Темур Сепіашвілі) - іммігрант, що приїхав до Америки із символічними трьома доларами в кишені, спершу водив таксі, а згодом став мільярдером (або майже мільярдером) і власником квартири саме в Trump Tower.

Від злиднів до процвітання: зліва - Тамір Сапір разом із Дональдом Трампом; справа - Семьон Кіслін, який був співвласником Joy Lud Electronics разом із Сапіром. Обидва чоловіки, як стверджується, мали зв'язки з російськими спецслужбами та організованою злочинністю. Вони приїхали до США без жодних фінансових ресурсів і згодом накопичили статки на сотні мільйонів доларів, а також відіграли ключову роль у вирішенні фінансових труднощів Трампа.

Після завершення своєї кар'єри таксиста, Сапір разом з іншим емігрантом Семьоном "Семом" Кісліним заснували невелику оптову електронну крамницю під назвою Joy Lud Electronics. Серед їхніх клієнтів були радянські дипломати, члени Політбюро та агенти КГБ. Ще в 1970-х роках Сапір і Кіслін реалізували Дональду Трампу сотні телевізорів для його першого великого проєкту - реконструкції готелю Commodore, що, по суті, привело Трампа в коло інтересів радянської розвідки.

Проте маленька крамниця електроніки навряд чи могла зробити Сапіра та Кісліна надзвичайно багатими. Справжнім джерелом їхнього фінансового успіху, напевно, були зв'язки з організованою злочинністю, зокрема через узбецького підприємця Міхаіла Черноя (відомого в Україні як брат Чорний - iPress), який надав стартовий капітал для лондонської холдингової компанії Кісліна та Сапіра Trans Commodities, використовуючи складну схему офшорних компаній. Черной, також званий Міша-Криша - колишній "алюмінієвий король Росії", бізнесмен і кримінальний авторитет, родом з Умані, який виріс у Ташкенті та здобув ізраїльське громадянство - iPress. Як і багато інших олігархів, Черной починав зі надзвичайно вигідних, іноді креативних бартерних угод, обмінюючи залізорудні гранули на автомобілі "Лада", вугілля на продукти харчування, цукор тощо.

За даними лауреата Пулітцерівської премії Кнута Ройса, опублікованими Центром громадської доброчесності (Center for Public Integrity), Черной разом із братом Левом нібито "шахрайським шляхом виманили в Центрального банку росії понад 100 мільйонів доларів за допомогою складної схеми з десятками фіктивних компаній", а потім "швидко встановили контроль над алюмінієвою промисловістю росії й придбали значну частку в переробленні та збуті інших металів і нафтопродуктів".

Це стало своєрідним шаблоном, за яким нафтову, газову, банківську та інші колишні державні галузі передали в руки новоспечених олігархів.

З початку свого другого президентського терміну у січні Трамп використовує стратегію у взаємодії з американськими олігархами, такими як Ілон Маск, Джефф Безос, Марк Цукерберг та інші представники Кремнієвої долини, що нагадує підходи, застосовані Путіним.

У той же час брати Черной розпочали співпрацю з компанією Семьона Кісліна, Trans Commodities, і, за повідомленнями, використовували її для здійснення шахрайських схем та крадіжок. У статті Кнута Ройса також згадується досьє ФБР, датоване 1994 роком, в якому Кісліна визначають як "члена/партнера" мафіозної угруповання під проводом Вячеслава Іванькова, який вважається "хрещеним батьком" російської організованої злочинності в США.

Іваньков (Япончик), грізний убивця старої школи російської мафії, офіційно мав статус "вора в законі" - буквально "злодія в законі", або, за термінологією американської мафії, "посвяченого члена мафії". Під час одного цілком типового для нього наїзду Іваньков зі своєю бандою вдерся до будинку заможного ділка чорного ринку, прикував його наручниками до батареї й погрожував облити кислотою, якщо той не підпише боргову розписку на 100 000 рублів. У міру того як зростала репутація Іванькова як жорстокого злочинця, він став одним із найвпливовіших ворів у законі, якого обрали допомагати наглядати за діяльністю мафії у США.

Протягом років ФБР відстежувало Іванькова, але не могло точно визначити його місцезнаходження. Його часто бачили у казино Trump Taj Mahal в Атлантик-Сіті, і існувало припущення, що він оселився в Брайтон-Біч, як і багато інших представників російської мафії. Однак, як я зазначав у своїй книзі "Дім Трампа, дім Путіна", щоразу, коли агенти були готові його затримати, він нібито зникав. Коли ж нарешті його вдалося виявити, він не виявився в Брукліні: лідер російської мафії проживав у розкішному кондомініумі на Манхеттені, за адресою П'ята авеню, 721, тобто в Trump Tower.

Видатні злочини Іванькова певною мірою затуманювали справжню ситуацію. Росія фактично перетворилася на бандитську державу, де політична система контролювалася організованою злочинністю. Емігранти, які очолювали російську мафію, активно готувалися до проникнення та інфільтрації в численні центри влади в США.

Згодом у Нью-Йорку, Маямі, Сан-Франциско, Лос-Анджелесі та принаймні ще дванадцяти містах почали діяти тридцять російських злочинних угруповань. Вони займалися організацією страхових шахрайств, схемами "накачування і скидання" акцій, медичним шахрайством та складними фінансовими операціями, що дозволяли відмивати мільярди доларів, виведених з Росії.

Коли шлюзи відкрилися, російські інвестиції почали надходити до Республіканської партії. Чек на 1 мільйон доларів дивним чином опинився в руках фонду US Family Network - таємної організації, яку використовував лідер більшості в Палаті представників Том Ділей. Це сталося після його візиту до Москви в 1997 році разом з лобістом Джеком Абрамоффом для зустрічі з прем'єр-міністром Віктором Черномирдіним. Російський конгломерат "Альфа" виплатив близько 2 мільйонів доларів за послуги впливової республіканської лобістської фірми Barbour Griffith & Rogers. Через кілька років Боб Доул, кандидат від республіканців на президентських виборах 1996 року, отримав 560 000 доларів за сприяння російському мільярдеру Олегу Дерипасці в отриманні візи до США.

Зміна позицій: поки Федеральне бюро розслідувань займалося розслідуванням російської мафії, колишні керівники агентства Вільям Сешнс (ліворуч) та Луїс Фрі після звільнення з посад стали представляти відповідно боса російської мафії Семьона Могілевіча та компанію Prevezon. Праворуч — розкішний будинок за 9,38 мільйона доларів, який Фрі придбав у Палм-Біч, неподалік від "Мар-а-Лаго". Фото: Піт Леабо (Сешнс), Енді Фрейм, Palm Beach Daily News (Фрі та його маєток).

Навіть колишній директор ФБР Вільям Сешнс став учасником цієї історії: після того, як залишив бюро в 1997 році і розпочав приватну юридичну практику, він почав представляти інтереси Семьона Могілевіча — ватажка російської мафії, котрий потрапив до списку найрозшукуваніших осіб ФБР. Але Сешнс не був єдиним у цій ситуації. Луїс Фрі, який очолював ФБР до 2001 року, пізніше став адвокатом компанії Prevezon Holdings Limited — російської фірми, яку звинувачували у відмиванні коштів, отриманих внаслідок схеми податкового шахрайства на суму 230 мільйонів доларів.

Трамп Тауер як центр для російських громадян.

Але саме Трамп став ініціатором формування опорної бази для росіян.

Як я зазначав у статті для The New Republic, протягом останніх тридцяти років не менше ніж 13 осіб, які мають або могли б мати зв'язки з російською мафією чи олігархами, володіли квартирами, проживали та навіть здійснювали злочинну діяльність у Trump Tower та інших об'єктах, що належать Трампу. Багато з них використовували його нерухомість і казино для відмивання величезних сум незаконно отриманих коштів. Декілька осіб управляли глобальною мережею азартних ігор із високими ставками з офісів, розташованих прямо під квартирами Трампа. Інші ж забезпечували йому вигідні угоди на брендинг, які не вимагали жодних капіталовкладень з його боку. У цілому, фінансові потоки з Росії стали критично важливими для Трампа, дозволяючи врятувати його бізнес від банкрутства, покращити його публічний імідж і розпочати кар'єру на телебаченні та в політиці.

Давайте на мить розглянемо, які наслідки це може мати для національної безпеки. Як я вже зазначав, російська мафія виконує роль інструмента в руках російської розвідки. Її новим притулком, де зосереджуються її лідери, став розкішний житловий комплекс, який є справжньою перлиною в короні президента США.

Хіба це не разючий провал у сфері національної безпеки?

Фелікс Сатер і Bayrock

Серед пов'язаних із Трампом людей, які мали стосунок до російської мафії, найзагадковішим був Фелікс Сатер - коренастий, смаглявий продавець-віртуоз, який їздив на Porsche і наче зійшов із Glengarry Glen Ross. Як керуючий директор девелоперської компанії Bayrock, що 2002 року розмістилася у Trump Tower, він допомагав укладати угоди, завдяки яким схильний до банкрутств Трамп повернувся в бізнес.

Зв'язки з російською мафією? Дональд Трамп і Фелікс Сатер на святковому заході з нагоди відкриття комплексу Trump SoHo в 2007 році.

Фелікс, який народився в Москві під прізвищем Шеферовський, разом із родиною прибув до США на початку 1970-х, ставши частиною однієї з перших хвиль радянських емігрантів у Брайтон-Біч. Існують давно поширені чутки про те, що його батько, Михайло Шеферовський, міг мати зв'язки з організованою злочинністю, зокрема з Семьоном Могілевічем, хоча адвокат Сатера рішуче заперечував ці твердження. Проте в документі, підтвердженому Верховним судом США і підготовленому Річардом Лернером, Майкла Шеферовського (відомого також як Михайло Сатер) описано як "лідера злочинного синдикату Семьона Могілевіча".

Схоже, що Фелікс повторював шлях свого батька. Після засудження за напад під час п'яної сутички, Сатер провів п'ятнадцять місяців за ґратами. Вийшовши на свободу, він став учасником шахрайської схеми "накачування та скидання" акцій. У 2017 році в Україні він став відомим як кур'єр "мирного плану" колишнього нардепа Артеменка, який пропонував оренду Криму Росії і передавав цей "план" до Білого Дому - iPress.

У 2002 році девелоперська компанія Bayrock, якою керував Сатер, оселилася на 24-му поверсі Trump Tower. Це дало можливість Сатеру безпосередньо звертатися до Трампа з пропозиціями щодо ліцензійних угод для будівельних проектів у Москві, Варшаві, Стамбулі та Києві.

Трамп був у захваті. Компанія Bayrock підготувала для нього ряд проектів, серед яких Trump SoHo в Нью-Йорку, Trump International Hotel and Tower у Форт-Лодердейлі, Trump Las Olas у тому ж місті, а також Trump International Hotel and Residences у Феніксі та багато інших. Трамп із гордістю зазначав, що за деякими з цих проектів він отримував 25% прибутку плюс управлінський гонорар, не інвестуючи жодної копійки.

А звідки ж узялися фінансові ресурси? Після численних крахів у Атлантик-Сіті, Трамп залишався настільки неприйнятним для інвесторів, що вирішив доручити компанії Bayrock шукати капітал. "Bayrock мала зв’язки з інвесторами", - згадав Трамп під час одного з численних судових слухань, що виникли внаслідок нового партнерства. Він також зазначив, що "вони привозили людей з Москви на зустрічі з [Трампом]", маючи на увазі вузьке коло мільярдерів-олігархів з колишнього Радянського Союзу.

Як пояснювали судові документи, Bayrock "приховано належала мафії та контролювалася нею", а за нею стояли "олігархи й гроші, які [олігархи] вкрали у російського народу". Але це були дрібниці порівняно з головним результатом: Дональд Трамп повернувся у бізнес.

Міхаіл Черной. Це мільярдер-олігарх, який спільно з братом Левом очолював Trans-World Group, здобув контроль над алюмінієвим сектором Росії, а також придбав суттєву частку в обробці та збуті інших металів і нафтопродуктів. Черной також співпрацював із Семйоном Кісліним, що мав тривалі зв'язки з Трампом та був партнером Таміра Сапіра, фінансиста проекту Trump SoHo.

Вячеслав Іваньков. Також відомий як Япончик, Іваньков був загартованим "вором у законі", якого Семьон Могилевич відправив до США, щоб зміцнити позиції російської мафії. ФБР довго шукало Іванькова, аж поки не з'ясувало, що він був завсідником Trump Taj Mahal і мав квартиру у Trump Tower на П'ятій авеню.

Семьон "Сем" Кіслін — український емігрант і один із засновників магазину Joy-Lud Electronics у Манхеттені, який користувався популярністю серед радянських дипломатів та офіцерів КДБ. Приблизно в 1980 році він продав Дональду Трампу близько 200 телевізорів для готелю Commodore. Колишній офіцер КДБ Юрій Швець характеризував Кісліна як агента-навідника, що мав завдання виявляти осіб, які могли бути вербовані КДБ. Пізніше ФБР зв'язало його з російською мафією, хоча Кіслін заперечує будь-які зв'язки з кримінальними угрупованнями.

Семьон Могілевіч. Відомий як "розумний дон" російської мафії, цей мільярдер прославився, зокрема, своєю майстерністю в відмиванні грошей. Він потрапив до списку десяти найбільш розшукуваних злочинців ФБР, а в середині 2000-х років уклав угоду з колишнім директором ФБР Вільямом Сешнсом.

Тамір Сапір. Іммігрант з Грузії, який колись був партнером у компанії Joy-Lud. Як і Кіслін, він пройшов шлях від скромного життя до статусу мільярдера, а згодом долучився до проєкту Trump SoHo. Існували припущення про його зв'язки з російською організованою злочинністю, хоча він заперечував ці твердження. Жив у Trump Tower і помер у 2014 році.

Фелікс Сатер. Людина-загадка Bayrock міжнародного масштабу. Народився в Радянському Союзі 1966 року. Як керуючий директор Bayrock Group, він співпрацював із Трампом і кілька разів намагався реалізувати проєкт Trump Tower Moscow. Після визнання провини в рекеті за участь у схемі шахрайства з акціями на 40 мільйонів доларів у 1998 році співпрацював із владою. Його батько, за твердженнями, був лейтенантом в організації Могілевіча й мав справи з італійською мафією в Нью-Йорку. Друг дитинства колишнього адвоката Трампа Майкла Коена, Сатер був урядовим інформатором і допомагав США відстежувати терористів та мафіозі. Також стверджувалося, що він працював із Могілевічем. У 2006 році Сатер супроводжував Іванку Трамп і Дональда Трампа-молодшого в поїздці до росії, під час якої, за його словами, домовився, щоб Іванка могла покрутитися у кріслі путіна в кремлі.

Частини 1 і 2: Детальна хронологія справи "Трамп - Росія". Найзначніший крах американської контррозвідки в історії Сполучених Штатів.

Розділи 3 і 4: Які причини зради Трампа щодо України?

Частина 5: російський пральний бізнес Трампа

Розділ 6: КДБ підготував засідку

Розділ 7: Трампа готують та транспортують до Москви.

Частини 8 та 9: Новий маньчжурський кандидат

Частини 10 та 11: Дональд Трамп і КДБ: два епізоди з історії стеження та самолегендування

Розділи 12 і 13: Цар Мідас навпаки, представники КДБ та організована злочинність.

Частина 14: Секс, брехня та відео