Україна запустила незвичайну операцію з атак на російську енергетичну інфраструктуру, досягнувши безпрецедентного масштабу.

Кількість, тип та результативність українських атак призвели до найсерйознішої паливної кризи в Росії за останні десять років.

Протягом першої половини 2026 року українські Повітряні сили та далекобійні підрозділи здійснюють масштабні удари по стратегічним об'єктам енергетичної інфраструктури Російської Федерації. Ця активна кампанія, що включає використання безпілотників, стала причиною найсерйознішої паливної кризи в Росії за останні десятиліття. Безперервні атаки, про які не було жодних повідомлень про завершення, змусили Кремль ввести суворі обмеження на продаж пального для населення, згідно з інформацією Financial Times.

Виснажена російська ППО

Інтенсивність повітряних атак з боку України досягла рекордних рівнів, що завдало значного удару по нафтопереробній промисловості держави-агресора. Як повідомляє Rochan Consulting, відома польська аналітична організація, що спеціалізується на аналізі військових конфліктів та ризиків безпеки:

У травні 2026 року було встановлено безпрецедентний місячний рекорд — 16 успішних атак на російські нафтопереробні заводи (НПЗ).

* З початку 2026 року російські НПЗ зазнали щонайменше 194 ударів, що свідчить про карколомне 11-разове зростання порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Обидві сторони конфлікту підняли далекобійну війну на новий рівень від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Міністерство оборони Росії зазвичай заявляє, що воно перехоплює більшість українських безпілотників. Однак статистичні дані щодо перехоплень і реальних влучань свідчать про протилежне: велика кількість запусків та їх частота дозволяють українським військам регулярно проривати повітряну оборону супротивника та знищувати стратегічні енергетичні об'єкти.

Динаміка навантаження на російську ППО є показовою: майже половина всіх заявлених Москвою перехоплень відбулася за останні два місяці. Російська сторона звітувала про знищення 14 195 дронів у травні та 17 832 у червні. Для порівняння, у січні та лютому ці показники не перевищували 6 000 на місяць. Така інтенсивність ставить протиповітряну оборону окупантів під надзвичайний тиск, позбавляючи Москву можливості ефективно захищати критичні промислові та військові активи, які забезпечують роботу її воєнної машини.

Кремлівський стратегічний розрахунок.

Економічні результати цієї операції відчули на собі звичайні росіяни. Через нестачу пального більше ніж половина регіонів країни була змушена ввести жорсткі обмеження на продаж бензину в роздрібній мережі, внаслідок чого на заправках утворилися багатогодинні черги.

Ці удари остаточно підірвали ретельно створену Кремлем ілюзію незмінності повсякденного життя в Росії в умовах війни, зазначає Руслан Пухов, керівник московського Центру аналізу стратегій і технологій. Він вважає, що Путін вчинив чергову фатальну стратегічну помилку, оскільки помилково вірив, що час працює лише на його користь. Замість того, щоб змусити Україну до капітуляції, лідер Кремля надав Києву можливість для налагодження масового виробництва зброї, що дозволяє проводити глибокі удари по важливих цілях у тилу противника. Тепер Росія вимушена витрачати величезні ресурси на оновлення системи протиповітряної оборони, стикаючись із серйозними проблемами нестачі самих комплексів та ракет-перехоплювачів.

Також українські війська продемонстрували здатність виконувати атаки на значно більші відстані та зосереджувати велику кількість безпілотників на одній цілі, що суттєво виснажує оборонні можливості супротивника. Як нагадав директор Rochan Consulting Конрад Музика, українська повітряна кампанія трансформувалася з вузьконаправлених ударів по нафтовій інфраструктурі в масштабну стратегічну операцію, спрямовану на ізоляцію та нейтралізацію. Головною метою цієї кампанії є одночасне знищення енергетичних, логістичних, промислових та експортних систем Росії.

Важливу роль у зразковій результативності українських атак відіграє американська розвідка. Згідно з інформацією видання, саме дані розвідки з США сприяють розробці найефективніших маршрутів для безпілотників, що дозволяє їм уникати російських систем протиповітряної оборони.

Літнє навантаження Збройних сил України

Актуальна інтенсифікація відбувається на фоні заяв Володимира Зеленського про підготовку масштабного літнього тиску, покликаного змусити президента Росії зупинити агресію. Глава України оголосив про старт "40-денної операції впливу", яку впроваджують українські підрозділи дальньої авіації та безпілотних літальних апаратів.

Попри очевидні економічні проблеми, Путін відмовляється сідати за стіл переговорів. У своєму інтерв'ю на державному телебаченні 28 червня він визнав, що українські атаки створюють певні "проблеми", але продовжив наполягати, що російська армія нібито зберігає ініціативу, а всі воєнні цілі залишаються досяжними. На підтвердження цього Кремль оприлюднив відео з візиту Путіна до командного пункту, де заявлялося про нібито захоплення прифронтового міста Костянтинівка на Донбасі. Володимир Зеленський спростував цю інформацію, наголосивши, що за місто тривають запеклі бої.

Терор українських міст

Водночас Росія продовжує активно використовувати свою авіацію та ракетне озброєння для ударів по цивільних об'єктах в Україні. Починаючи з лютого 2026 року, сукупна кількість російських ракет і дронів, випущених по українських містах, перевищує 5 тисяч одиниць щомісяця.

Черговим проявом цього терору став масований удар у четвер, коли окупанти випустили по Києву 74 ракети та майже 500 безпілотників. Силам оборони вдалося перехопити 48 ракет та 476 безпілотників. Внаслідок цієї жорстокої атаки 31 людина загинула, а понад 90 дістали поранення.