Документ був представлений Ганною Красноступ, керівницею Департаменту стратегічних комунікацій та популяризації української культури Міністерства культури України.
Міністерство культури представило новий проєкт Стратегії інформаційної безпеки, який вже отримав необхідні погодження і найближчим часом буде винесений на розгляд урядових структур. Ганна Красноступ, директорка департаменту стратегічних комунікацій та популяризації української культури, поділилася деталями, на які виклики відповідає документ, які цілі він ставить перед собою та яким чином планується оцінювати його ефективність.
За словами Ганни Красноступ, у процесі підготовки даного документа було залучено більше 20 державних органів. Вона також зазначила, що в експертних колах тривають активні дискусії щодо правової основи створення стратегії: "Ми маємо базовий закон - 'Про національну безпеку України', який передбачає наявність Стратегії національної безпеки. Це ключовий документ у сфері безпеки, на основі якого формуються та розробляються всі інші стратегії".
Вона пояснила, що Стратегія національної безпеки є документом довгострокового планування. Його розраховано більш ніж на п'ять років, а розробляють за дорученням президента України протягом шести місяців після вступу на посаду. Чинну Стратегію національної безпеки затвердили 2020 року. Вона, своєю чергою, передбачає існування стратегії інформаційної безпеки.
Попередня стратегія діяла до 2025 року й вичерпала свою дію разом з операційним планом для її впровадження. Утім, за її словами, роботу над новим документом розпочали ще в січні 2025 року, тож нині є її перший драфт.
"Ми узгоджуємо остаточну редакцію тексту проєкту стратегії з апаратом РНБО. Після цього вона в нас готова для внесення на розгляд уряду в установленому порядку. Що це означає? Уряд схвалює, передає в апарат РНБО. Її розглядає РНБО, затверджує, передає президенту на затвердження указом президента. Тобто ми розраховуємо на те, що все ж таки у нас буде стратегія інформаційної безпеки найближчим часом, оскільки документ формально пройшов уже всі потрібні погодження", -- пояснила вона.
У рамках розробки нової Стратегії інформаційної безпеки заплановано ряд суттєвих змін. Як зазначила Ганна Красноступ, основна увага буде зосереджена на переході до проактивного підходу в інформаційній безпеці: від традиційного реагування на загрози до систематичного прогнозування, раннього виявлення та запобігання можливим інцидентам.
У презентації Красноступ підкреслюється, що основна мета Стратегії полягає у зміцненні здатностей держави забезпечувати свою інформаційну безпеку та стійкість до негативних впливів. Це також включає захист інформаційного середовища, підтримку соціальної та політичної стабільності через стратегічні комунікації, укріплення оборонних можливостей, охорону державного суверенітету, територіальної цілісності України та демократичного конституційного устрою, а також гарантування прав і свобод кожного громадянина.
Період реалізації, за словами Красноступ, спочатку пропонували встановити з 2025 до 2030 року, однак остаточні строки залежатимуть від того, коли документ буде затверджено.
Вона також зазначила, що найбільше обговорень під час підготовки документа викликали не глобальні чи національні виклики, а терміни та визначення, які повинні використовувати всі учасники процесу, але в існуючому законодавстві їх немає. Серед таких термінів, зокрема, FIMI та RIMI — іноземне та російське маніпулювання інформацією і втручання.
Внаслідок роботи групи було створено глосарій, що містить 23 терміни. Красноступ зазначила, що в нього включені виключно ті поняття, які активно застосовуються у тексті стратегічного документу.
Глосарій
За інформацією Ганни Красноступ, нова стратегія поділена на три основні складові. Дві з них – глобальні та національні виклики і загрози – вже були присутні в попередній Стратегії інформаційної безпеки, яка діяла до 2025 року. У новому документі також включено оцінку виконання попередньої Стратегії інформаційної безпеки на період до 2025 року.
Окремий розділ буде присвячений завданням, етапам, результатам, показникам та приблизно необхідним ресурсам. Кожна з восьми стратегічних цілей включає в себе певні завдання, загальна кількість яких становить 47.
"Разом із колегами ми створили список завдань під кожну стратегічну ціль. Наступним кроком стане детальніше опрацювання цього в операційному плані заходів. Ми плануємо розробити два окремі плани. Перший — на три роки, що буде визначений термінами дії стратегії та затвердженням. Другий план передбачає конкретизацію завдань, заходів, відповідальних осіб та термінів виконання для кожної стратегічної цілі. Це стало для нас серйозним викликом. В операційному плані необхідно включити як кількісні, так і якісні індикатори. Важливо не лише підраховувати кількість проведених заходів, адже це не дає реальної картини їхньої ефективності. Потрібні чіткі індикатори, які дозволять оцінити успішність реалізації стратегії: що вплинуло на зміни, як змінилися уподобання нашої аудиторії, наскільки ми стали більш стійкими," — зазначила Красноступ.
Остання частина присвячена порядку проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Стратегії та звітування. За словами Красноступ, ефективність такого моніторингу значною мірою залежатиме від того, наскільки якісно буде складено операційний план реалізації стратегії.
В рамках стратегії було окреслено глобальний контекст. Як зазначила Ганна Красноступ, робоча група визначила чотири основні виклики: поширення дезінформації та глобалізація кампаній з дезінформацією, російські маніпуляції інформацією та їхнє втручання, вплив штучного інтелекту, а також низький рівень медіаграмотності.
Світові виклики
Штучний інтелект, пояснила Красноступ, має не лише позитивний потенціал, а й створює нові загрози. Серед них -- дипфейки й алгоритмічне масштабування контенту, що може впливати на суспільну стійкість.
До глобальних викликів також віднесли недостатній рівень медіаграмотності. Глобальний інформаційний простір стає швидшим, масштабнішим і технологічно складнішим, тому традиційних механізмів реагування вже недостатньо.
Важливою частиною аналізу стали тенденції медіаспоживання. За словами Ганни Красноступ, Міністерство культури намагається враховувати результати різних досліджень у цій сфері, й визначені тенденції залишаються актуальними.
Зокрема, дослідження InMind, проведене у 2023 році, виявило, що кількість людей, які регулярно користуються інтернетом, стабільно зростає з кожним роком. У 2023 році цей показник досяг 89%, а серед молоді віком від 18 до 35 років щоденне використання інтернету становить 98%. 87% опитаних використовують смартфони для отримання новин, а серед молодіжної аудиторії цей показник зріс до 97%. Красноступ зазначила, що ці дані є важливими для розуміння національних викликів, зокрема в контексті способів поширення інформації та маніпуляцій.
Важливу увагу було приділено тенденціям використання цифрових платформ. У презентації Красноступ зазначено, що згідно з дослідженням NDI 2026 року, практично всі опитані щоденно користуються такими платформами, як Телеграм (92%), Інстаграм (81%), ТікТок (69%) і Ютуб (68%). Це свідчить про високу щільність цифрового середовища та різноманітність платформ, з яких споживається інформація. Разом із численними стратегіями інформаційної безпеки, довіра до інформації часто аналізується через призму скептицизму, адже жодна інформація не може бути повністю надійною.
Згідно з даними кількісного дослідження медіаспоживання українців під назвою "МедіаТрек 2025", яке було проведено Суспільним, 67% респондентів віком від 18 до 70 років мають досвід використання штучного інтелекту (ШІ), із яких 47% звертаються до ШІ щонайменше раз на тиждень. 48% користувачів обирають звертатися до ШІ замість пошуку інформації на новинних сайтах, у соціальних мережах чи через Google. Більше 50% опитаних можуть безпосередньо запитати ШІ про актуальні події у світі. Глядачі все частіше віддають перевагу перегляду телевізійних програм не через традиційний ефір, а через OTT-сервіси, такі як "Київстар ТБ" або Megogo, а також через YouTube. Саме YouTube став основним "телевізором" країни, де глядачі все активніше готові платити за якісний контент.
У наступному розділі документа йдеться про національні виклики та необхідні зміни, які мають відбутися після ухвалення та старту реалізації стратегії.
Національні виклики
Робоча група виокремила вісім викликів, серед яких російська агресія, окуповані території, поширення дезінформації, стратегічні комунікації та інші. Стратегія спрямована на те, щоб посилити здатність держави виявляти, запобігати та нейтралізувати інформаційні загрози, зберігати інформаційний зв'язок з окупованими територіями та проводити реінтеграцію, захищати інформаційне середовище, забезпечити рівний доступ до української інформації з усіх регіонів і посилити стійкість до інформаційних атак.
Восьми основних стратегічних завдань
Основною стратегічною метою нової Стратегії інформаційної безпеки є удосконалення державної системи стратегічних комунікацій. Ця система повинна гарантувати активне поширення українських наративів як в національному, так і в міжнародному інформаційному середовищі, а також сприяти зміцненню української національної та громадянської ідентичності.
Твердження, що у нас відсутня державна система стратегічних комунікацій, є некоректним. Але чи вона працює ефективно? Відповідь - ні. Це моя особиста думка. Система є досить складною, адже до стратегічних комунікацій залучено чимало державних органів. З 1 січня 2026 року ми офіційно передали відповідальність за стратегічні комунікації до Держкомтелерадіо. На жаль, державна установа "Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки" так і не змогла запрацювати через нестачу бюджетних фінансів, -- зазначила посадовець.
Вона зазначила, що Міністерство активно займається втіленням раніше визначених завдань у співпраці з різними відомствами та обласними військовими адміністраціями.
Інша стратегічна мета полягає в боротьбі з дезінформацією, гібридними викликами, іноземними інформаційними маніпуляціями та втручаннями у національний інформаційний ландшафт.
Однією з основних цілей стратегії є розвиток культури, що стало причиною запуску президентської ініціативи "Тисячовесна" у 2026 році, спрямованої на створення українського контенту. Водночас відбуваються експертні дискусії, адже, як зазначає Красноступ, кожен напрямок визначається відповідно до уподобань і потреб цільової аудиторії.
Красноступ зазначила, що в Росії існує Інститут розвитку інтернету, який активно фінансує соціальну рекламу, книги, відео, фільми, анімаційні проекти, а також контент для дітей і дорослих. Вона вважає, що Україні слід займати проактивну позицію в цій сфері, щоб заповнити медіапанораму власними якісними продуктами.
"Інститути громадянського суспільства можуть сказати, що ми вкладаємо великі кошти в пропаганду. Ні. Це може бути розважальний, освітній, просвітницький, історичний контент, але українською, якісний і цікавий. Робимо все, щоб він з'явився найближчим часом", -- сказала Касноступ.
Ганна Красноступ під час презентації
Третя стратегічна ціль трактує культуру як елемент національної безпеки, що охоплює різні сфери життя українського суспільства. Ганна Красноступ каже, що історична пам'ять зберігається через підтримку національного культурного продукту та меморіалізацію, що створює умови для утвердження української національної та громадянської ідентичності.
"Культура є нашим ядром. Коли ми маємо культурну ідентичність, то маємо що оберігати, чим пишатися і за ким сумувати — це робить нас сильнішими. Це відображає наш внутрішній всесвіт. І дійсно є що захищати. Поки існує культура, існує і нація", — зазначила вона.
Четвертою стратегічною метою є підвищення стійкості українського суспільства до дезінформаційних кампаній, гібридних загроз, іноземних маніпуляцій інформацією та втручань у національний інформаційний простір України.
За словами Красноступ, Україна має прогресивний досвід у сфері медіаграмотності, однак усе одно в міжнародних і європейських індексах залишається посередині.
"Поки майже половина нашого населення звертається до штучного інтелекту за новинами, це викликає занепокоєння. Міністерство культури активно підтримуватиме всі ініціативи, спрямовані на підвищення медіаграмотності, для вирішення цієї проблеми. Існує "Білий список" якісних медіа, а також безліч інших ініціатив. Оксана Мороз, IREX та "Детектор медіа" роблять значний внесок, але попереду ще багато роботи. Тому ми наполягаємо, що питання медіаграмотності повинно бути окремою стратегічною метою в Стратегії інформаційної безпеки. Якщо ми будемо недостатньо освічені в медіа, нас буде легко обманути, якщо не реагуватимемо на це." — зазначила вона.
Ганна Красноступ також згадала дослідження Gradus, згідно з яким найвищий інтерес до просвітницьких ініціатив із медіаграмотності (33%) демонструють люди віком 55+. Тож літні люди, всупереч поширеній думці, не є найвразливішою аудиторією.
Дослідження медіаспоживання
Також Красноступ згадала дослідження "Російська пропаганда в відеоіграх", проведене компанією Games Gathering за підтримки Українського культурного фонду. За його результатами, близько 80% таких ігор агресивні. З 2014 року, а особливо після 2022-го, вони використовують не лише наративи, а й географічні мапи, зображаючи, наприклад, частину України російською територією.
Вона зазначила, що в Росії на проведення ігор у 2024 році було витрачено 19 мільйонів доларів, а за три роки ця сума склала 43 мільйони. Проте це лише ті дані, які вдалося виявити в їхньому бюджетному звіті.
66% усіх ігор демонструють "провідну" або "регулярну" частоту проявів пропаганди. Серед досліджених ігор, 80,4% (40 з 50) використовують тематичний кластер "сил порядку", що включає в себе пропаганду силових структур і армії Росії. Протягом періоду з 2022 по 2025 роки 60% ігор мають значний рівень агресивності в пропагандистських матеріалах, в той час як у 1991-2013 роках цей показник складав лише 7,7%.
Красноступ підкреслює, що наразі російські ігри не відзначаються високою якістю, але поступово покращуються, що збільшує ризики для молодого покоління. Варто зазначити, що у відеоігри грають не тільки діти.
П'ята стратегічна мета полягає в поліпшенні систем захисту прав людини в контексті збору, зберігання, використання та розповсюдження інформації, а також забезпечення свободи висловлення думок і переконань, разом із доступом до об'єктивних та надійних даних.
Згідно з методологією Access Info Europe, Україна займає першу позицію серед 15 європейських країн, отримавши 227 балів із максимально можливих 300 у сфері доступу до публічної інформації. Крім того, в рейтингу свободи преси, згідно з World Press Freedom Index 2026 від "Репортерів без кордонів", вона посідає 55 місце серед 180 країн.
Як зазначив Красноступ, Україна має свої досягнення, проте також існують сфери, в яких потрібно вдосконалюватися. Наприклад, хоча організації здатні надавати детальні та своєчасні відповіді на запити, вони не завжди відповідають на ті питання, що їх ставлять журналісти. Крім того, не всі засоби масової інформації забезпечують доступність інформації, зокрема, для людей з порушеннями слуху, адже не кожен з них пропонує послуги жестової мови.
Крім цього, вона зазначила, що протягом 4 років і 7 місяців активної війни проти журналістів та медіа було зафіксовано 977 правопорушень, а 28 представників медіа досі залишаються в полоні у Росії.
"У нас функціонує Координаційний комітет із захисту журналістів, а також Медіабази та Центри журналістської солідарності, які є частиною Національної спілки журналістів. Ця мережа в Україні ефективно підтримує як місцевих, так і міжнародних журналістів. Ми маємо можливість спільно звертатися до партнерів для забезпечення наших Медіабаз і Центрів необхідним обладнанням, такими як шоломи, бронежилети, особливо для жінок, ноутбуки, екофло та інші засоби, що сприяють комфортним умовам роботи. Проте, на жаль, держава не може охопити все. Станом на серпень в Україні налічується 7252 медіа, з яких 99,99% є приватними. Тому важливо створити сприятливі умови для кожного медіа, і ця стратегічна мета є ключовою в нашій Стратегії інформаційної безпеки," - зазначає вона.
Шоста стратегічна ціль -- реалізувати заходи щодо інформаційної реінтеграції громадян України, які живуть на тимчасово окупованій Росією території, відновити ефективні канали надання людям об'єктивної та достовірної інформації на деокупованій території України.
За словами Ганни Красноступ, цю ціль важливо було поділити на дві частини, аби врахувати ситуацію на вільній і на окупованій території України. Адже Росія веде війну не лише у фізичному й інформаційному просторі. Це смислова війна, яка впливає на когнітивний простір: культура, ідеологія, релігія, мова, мистецтво -- усе, що створює сенси буття людини. А також семантична (поняттєва) війна -- це "війна за право давати явищам і подіям імена", що голова Адміністрації президента Росії Антон Вайно назвав найвищим рівнем війни.
Сьомою стратегічною метою є забезпечення міжнародної інформаційної безпеки України. Як зазначає Красноступ, центральним гравцем у цьому процесі виступає Міністерство закордонних справ, проте його діяльність повинна відбуватися не в ізоляції, а в рамках інтегрованої системи, де кожен орган виконує свою роль відповідно до своїх повноважень.
Восьма стратегічна мета полягає в забезпеченні інформаційної консистентності та сприяння українській національній і громадянській ідентичності серед співвітчизників, які проживають за межами країни.
"Ми маємо довести об'єктивну, достовірну інформацію про Україну, створити сприятливі умови для повернення людей. Це не лише, звісно, інформаційні комунікаційні кампанії. Це держава має створити соціальні й економічні умови. А наша спільна задача -- створити інформаційну безпеку, поінформувати про це людей", -- сказала Красноступ.
Щодо ресурсного забезпечення вона розповіла, що Міністерство не обмежуватиметься державним бюджетом, бо це неможливо. До коштів державного бюджету, затверджених на відповідний рік, місцевих бюджетів у межах затверджених показників буде залучена фінансова підтримка міжнародних партнерів та інші джерела, не заборонені законодавством України.
"Хочу підкреслити: надзвичайно важливо, щоб операційний план містив ясні індикатори — як кількісні, так і якісні — для кожного з завдань, що дозволить нам контролювати результати. Ми, звичайно, вже врахували ці показники," — зазначила вона.
Вимірювання успіху
"Зрозуміло, що це комплекс заходів, але він стосується, зокрема, й інформаційної політики держави, підвищення рівня медіаграмотності населення, розширення доступу, збільшення кількості міжнародних партнерств, збільшення наповнення українськими наративами й культурним продуктом, зменшення кількості порушень прав журналістів, зміцнення національної ідентичності в Україні та за кордоном, позитивної динаміки готовності українців за кордоном повернутися. Це буде результат, який ми зможемо побачити. Це покаже, чи реалізуються наші стратегічні документи, чи вони залишилися лише на папері", -- пояснила Красноступ.
Вона підкреслила, що надзвичайно важливо забезпечити наявність електрики, інтернету та мовлення — як телевізійного, так і радіо. Це дасть людям змогу обирати джерела інформації та отримувати до них повний доступ.
Красноступ також підкреслила важливість зміцнення міжнародної співпраці та інформаційної єдності серед українців. "Ми єдині. Кожен українець, незалежно від місця проживання, є невід'ємною частиною нашої спільноти. Ми повинні інформувати людей і безумовно підтримувати зв'язок з ними", – зазначила вона в завершенні.
Презентаційні слайди підготовлені Ганною Красноступ.
#
