Агресорська країна Росія почала нові атаки на мости Києва. Її основна мета полягає не лише в тому, щоб зламати моральний дух українців та спонукати їх до капітуляції, але й у досягненні військових цілей. Ворог вважає, що завдяки цим ударам він ускладнить переміщення військових сил і техніки між західною та східною частинами України. Проте знищення таких стратегічних об'єктів залишається неможливим. Для "освітлення" мостів ворог використовує ретранслятори — невеликі пристрої, схожі на роутери. Ці апарати застосовуються кремлівськими агентами в столиці України. Тому терміновим завданням спецслужб є навчитися швидко виявляти їх.
Щодо знищення Керченського мосту, то військовому керівництву країни, передусім, необхідно зважити усі "за" і "проти" такого рішення, орієнтуючись на суто військову доцільність. Нові розробки українського ВПК мають бути суцільною таємницею для ворога - анонси новітніх озброєнь недоречні.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ексспівробітник Служби безпеки України Іван Ступак.
- За інформацією моніторингового проєкту "єРадар", Росія готує повторні удари по Північному та Південному мостах, а також по телевежі у Києві впродовж найближчих декількох діб. Чому саме такий вибір об'єктів, як ви думаєте?
Мости, безумовно, є стратегічними військовими об'єктами. Створення заторів у Києві для російських сил, безумовно, приносить задоволення, але це не суттєво впливає на мотивацію українців до капітуляції. Щодо військової складової, то існує думка, що удари по мостах можуть мати значний ефект. Чому так вважають? Тому що через ці мости переміщуються техніка, боєприпаси та комплектуючі з західних областей України у східному напрямку, і ми це добре усвідомлюємо.
Мости Києва, Дніпра, Запоріжжя та інші, які знаходяться вище за течією річки, мають велике значення. Всі це чудово розуміють. Техніка, що зазнала пошкоджень і потребує ремонту, прямує до західних областей України саме через ці мости.
З цієї причини вони прагнуть або повністю знищити мости, або значно обмежити їх можливості. Наприклад, з трьох смуг може залишитися лише одна. Це у свою чергу ускладнює швидке переміщення вантажів в обох напрямках. Як наслідок, військові не можуть оперативно отримувати ні техніку, ні боєприпаси, ані інші необхідні ресурси для ведення війни.
Щодо атак на телевежі, на мою думку, це абсолютно нелогічно, і я не можу цього збагнути. Пригадайте, на початку масштабної війни вони намагалися знищити телевежі в Києві та Рівному, і тоді я ще міг зрозуміти їхню позицію, оскільки вважали, що ефірне телебачення є основним каналом трансляції. Але тепер це виглядає як повний абсурд. Відверто кажучи, я не розумію, чому варто нищити ефірне телебачення та вежі.
Але ж вони можуть у будь-який момент переорієнтуватися на інші об'єкти. Це можуть бути і вежі мобільного зв'язку, це можуть бути якісь об'єкти гідрометцентру тощо. Все, що завгодно, все, що вони вважають за потрібне і можуть знищити, все буде під їхнім ударом. Звісно, якщо зможуть дотягнутися.
- Саме так - якщо зможуть дотягнутися. Щодо мостів. Інженери стверджують, що їх неможливо знищити, принаймні, за допомогою дронів. Дрон несе бойову частину вагою 40-50 кілограмів, в той час як для суттєвого пошкодження мосту потрібен боєзапас вагою 2,5 тони. За вашими оцінками, чи можемо ми бути впевнені в тому, що принаймні ці два мости, Північні та Південний, не впадуть?
- Можливо, зруйнувати зараз вони і не зможуть, але вони вважають, що в них є час. Мовляв, окей, у вересні не вийшло, в жовтні зробили дірку на Північному мості, а потім ще буде дірка, і міст стане взагалі непридатним для подальшого використання. Вони вважають, що час працює на них, і вони зможуть досягти мети не зараз, а згодом - у листопаді або в грудні.
Тому я впевнений, що міст не зруйнується, але використовувати його для перевезення важкої техніки, танків - а це велике навантаження - може бути важко. У цьому полягає наша вразливість.
Вони не зупиняться лише на цих цілях. Мені не хочеться створювати сенсаційні заголовки, але росіяни мають можливість вибрати будь-яку ціль, яка їм сподобалася. Це можуть бути як історичні, так і культурні пам'ятки. Просто тому, що мають таку можливість. Наприклад, вони атакували Академію наук. Чи справді там виготовляли дрони?
Проте, чи здатні вони наносити удари так само, як це робили ще кілька тижнів тому? Є приємні новини: за останню добу російські сили здійснили атаку на Україну з використанням 205 дронів, з яких наша система протиповітряної оборони знищила 172. Це значний відсоток, який щодня зростає. Це не може не викликати оптимізму, правда?
Звісно, це правда. Але давайте розглянемо ситуацію з точки зору звичайних людей. Наразі ми можемо помітити, що кількість сигналів повітряної тривоги значно зменшилася. Якщо ще два тижні тому ситуація була справжнім жахом, коли кожні 30 хвилин надходили повідомлення про загрозу, то тепер, коли звучить тривога, зазвичай йдеться про дрон, що входить у зону Чорнобиля. І вже через півтори-дві хвилини він зникає, оскільки його знищують. Звичайно, існує певний відсоток ймовірності прориву, але загальний рівень знищення значно зріс, і я це чітко відчуваю як споживач.
Таким чином, Україна змогла знайти певні способи протидії, але важливо, щоб це було організовано, а не безладно. Ми докладаємо зусиль, однак виникає питання: чи вистачить нам ресурсів? Адже існує поняття масштабування. Якби у нас було більше засобів, можливо, ми змогли б знищувати дрони навіть на російській території.
Радник президента з технологічних питань Сергій "Флеш" Бескрестнов продемонстрував, якими можуть бути російські ретранслятори, що використовуються для управління ударами дронів по Києву. Вони зовні схожі на звичайні маршрутизатори. Очевидно, що наша система протиповітряної оборони не здатна знищувати їх, але чи є пряма залежність між наявністю таких ретрансляторів та складністю перехоплення дронів, які ними керуються? І чи впливає кількість цих ретрансляторів на ймовірність знищення безпілотника?
Не має значення, проте "Флеш" зазначив, що ці ретранслятори значно полегшують прицілювання, адже без них влучити в ціль вкрай важко.
Ось цікавий приклад. Уявіть, що ви опинилися у великому, абсолютно темному ангарі, де нічого не видно. Ви знаєте, що вихід знаходиться там, де хтось плескає в долоні. Ви починаєте йти в темряві, орієнтуючись на звук — чим голосніше він звучить, тим впевненіше ви наближаєтеся до виходу, адже знаєте, що звук вказує на шлях. Подібним чином працює і цей ретранслятор. Він надає можливість російському "Шахеду", незважаючи на українські засоби радіоелектронної боротьби, виявляти ціль.
В Україні існує значний обсяг роботи для контррозвідників, оскільки необхідно виявити, вибачте за вираз, тих негідників або групу осіб, які користуються ретрансляторами, наприклад, розташованими поблизу мосту. Цей компактний пристрій можна без зусиль сховати в рюкзаку, а далі ситуація може розвиватися по-різному.
Можливо, хтось знаходиться поблизу мосту. Відомо, що поряд із Південним мостом розташований супермаркет та паркінг, і цілком імовірно, що там хтось активує ретранслятор. Можливо, у певний час особа сідає в метро або в свій автомобіль, і, з увімкненим ретранслятором, просто проїжджає через міст під час повітряної тривоги, що дає змогу російському дрону визначити своє місцезнаходження та точно націлитися. Це становить значну проблему для розвідників та кіберспеціалістів.
Отже, ретранслятор повинен розташовуватися в безпосередній близькості до об'єкта, на який планується завдати удару, вірно?
На мою думку, це так. Це називається "підсвічуванням". Його використовують для того, щоб чітко навести приціл. Хтось може перебувати під мостом, адже там скупчується багато людей. Я вже спостерігав таку ситуацію на Видубичах — з одного боку було безліч людей, супермаркет, і, можливо, хтось там підсвічує. Тепер технічні спеціалісти повинні визначити, чи потрібно бути безпосередньо на мосту в цей момент, чи його радіус дії становить умовно 500 метрів, і можна залишитися на зупинці для наведення.
Особа, яка координує, також піддається ризику, чи не так?
- Ризикує. Можливо, він якось убезпечується. Проїхав, випромінювання пройшло, і дрон прицілився. Можливо, так воно працює. Я не фахівець в цій сфері. Думаю, техніки розкажуть краще.
Коли мова заходить про атаки ворога на мости в Києві, неможливо не згадати про Керченський міст, який, на жаль, досі залишається неушкодженим нашими Збройними силами. Які у вас думки щодо можливостей цього завдання? Наскільки критично важливо для нас знищити цей стратегічний об'єкт? Чи можемо сподіватися, що в найближчому майбутньому його знищення стане реальністю, з огляду на ресурси та можливості, які Україна отримає найближчим часом?
Отже, чи є це необхідним для нас? Це питання має бути досліджене нашими військовими фахівцями. Якщо Кримський міст виконує лише незначну допоміжну роль, а ми витратимо, умовно кажучи, 20 мільярдів гривень на дрони та ракети для його часткового знищення, то в чому тоді логіка? Якщо ж цей об'єкт справді має критичне значення, і через нього перевозяться важливі вантажі, а в нас є можливість його знищити, то, безумовно, це слід зробити.
Але завжди треба зважати на співвідношення, що ми витратимо і що ми отримаємо в сухому залишку. Якщо це дійсно зупинить величезне сполучення, то окей, треба пробувати, але було б чим, адже ми дуже сильно обмежені в грошах.
А що ви скажете про нові перспективи, які нам відкриває компанія Fire Point?
- Відверто кажучи, тема з Fire Point дуже болюча. Я щодо цього налаштований максимально скептично, бо вони роблять багато стендапу, Штілерман постійно розказує, що скоро буде. Але я не люблю такі речі, такі анонси. Зробіть, хай воно прилетить, хай вийде російський Fighterbomber і заволає: "доколе это будет происходить!" - а ми будемо думати: нічого собі, а чим це ми там їх влупили?
Ми часто робимо численні анонси, але значна частина з них так і не реалізується. Згадаємо, що рік тому проголошували про запуск однієї ракети щодня, а потім і про сім ракет на день. А місяць тому над Москвою обіцяли закрити авіасполучення. І що ми маємо? Воно все ще існує. Я перевіряв на Flightradar – ситуація залишається такою ж.
До речі, зверніть увагу, росіяни ніколи ось так на широкий загал нічоого не анонсують. Ми розглядаємо їхні прильоти на скріншотах. Хтось зафільмував, зробив скріншот, стопкадри. І ми роздивляємося: що це таке? Ми такого раніше не бачили. Мені здається, такий підхід був би правильний.
#
