"Я став її захисником". Анатоліч Анатоліч розповідає про Лободу, конфлікт з Остапчуком та стосунки з родиною Зеленських.

Не маючи прикладу батька в своєму дитинстві, Анатоліч поділився своїм досвідом, як природно вчиться бути зразком для наслідування для свого сина Ніла та налагоджує довірчі стосунки з доньками-підлітками.

Це стислий варіант бесіди. Повну версію інтерв'ю можна переглянути на YouTube-каналі РБК-Україна LIFE.

Про YouTube, телевізію та радіо.

Протягом багатьох років ти працював у жанрі інтерв'ю, спілкуючись з різноманітними особистостями. Є чи таке запитання, яке тобі не подобається обговорювати?

- Власне, такого насправді не існує. Я розумію, які запитання мені не дуже хочеться задавати.

- А які?

Завжди відчував певний дискомфорт, коли справа доходила до особистих питань. Саме тому, напевно, я припинив проводити інтерв'ю з знаменитостями в традиційному стилі. Не хочу запитувати про те, що і сам би не хотів обговорювати з іншими.

Крім того, я практично всіх знаю особисто, що дещо підвищує рівень відповідальності. Коли спілкуєшся з кимось, кого знаєш вже багато років, ти маєш обширну інформацію про цю людину, включаючи те, що вона, можливо, не хотіла б розголошувати.

У цьому контексті ти не можеш, як журналіст, активувати цю "акулу" та застосовувати свої знання, оскільки ви ведете особисту комунікацію. Тому для мене це питання завжди викликало труднощі.

Колись ти був надзвичайно відомим телеведучим. Наразі, якщо я не помиляюся, ти працюєш лише на радіо.

Зараз я займаюся роботою на радіостанції "Максимум" разом з Денисом Жупником і Яною Глущенко. Це приносить мені велике задоволення. Нещодавно мені надійшла пропозиція приєднатися до нового телевізійного проєкту, але я вирішив відмовитися.

Просто телевізор не вражає?

Якби я не вів радійне ранкове шоу, можливо, я б і погодився, адже ранки завжди викликають в мене цікавість. Я насолоджуюсь своєю роботою на радіо. Коли я залишив "плюси", це було свідоме рішення — я зрозумів, що більше не хочу вести "Сніданок".

У нас все було чудово. Я попередив за пів року, що йду з проєкту. Хоча якби я не пішов, я працював би й досі, я думаю. Мені подобається те, що робить "Сніданок". Але я для себе в якийсь момент зрозумів, що якщо тобі щось не подобається, якщо навіть ти хочеш щось змінити, то треба це змінювати.

Анатолій Анатоліч (зображення: instagram.com/anatoliyanatolich)

Ти завжди залишав ці проєкти в той момент, коли, по-перше, сам перебував на вершині успіху в них, і коли вони досягали свого найвищого рівня. Чому так сталося? Відповідь "просто захотів" звучить недостатньо переконливо.

Звісно, це дійсно так. Я залишив "Хіт FM", оскільки отримав можливість працювати у "Сніданку". Прагнення працювати на "Сніданку з 1+1" було моєю мрією. На той момент я вже працював на "Голосі", і якраз у них виникла потреба в новому ведучому для "Сніданку". Проте, я не підійшов на цю роль.

В春 того року вони, нарешті, вирішили запросити мене, адже спробували чимало кандидатів, але жоден не відповідав їхнім вимогам. Коли я прийшов, все склалося чудово, тому я вирішив залишити "Хіт FM".

З "плюсів" я вирішив піти, адже... У мене є цікава історія для тебе. У 2017 році мені стало відомо, що повертається шоу "Танці з зірками". Я подумав: "Вау, це надзвичайно! Мені було б цікаво спробувати себе в ролі ведучого, наприклад, на балконі".

Мені повідомили, що на заході з’являться Юра Горбунов і Тіна Кароль в якості основних учасників. Мені зробили пропозицію стати частиною цього шоу, але я не зацікавився. Тепер мені зрозуміло, чому мене не вибрали для ведення програми "Танці".

Я так погрузився у "Сніданок", хоч це й приносило мені задоволення, але я усвідомлював: мені не запропонують нічого нового, і сам я не зможу відшукати альтернативу. Це незмінно. Щоб з’явилося щось нове, потрібно звільнити простір від того, що вже існує, навіть якщо це непогано. Тому я постійно роздаю там свої кросівки та інші речі.

Ти завжди прямував один.

- Так, я пішов з "Прямого", при тому, що планував там рік пропрацювати, а працював більше. Але була класна команда. Знаєш, як було - те, що зараз є в мене на радіо - абсолютна свобода. Я що хочу, те й роблю. Мені це дуже подобається.

Я не піддаюся впливу політичних переконань власників. На "Прямому" мені ніколи не нав'язували підтримку, скажімо, Петра Олексійовича. Коли в ефір приходили гості, які відкрито критикували кандидата Володимира Зеленського та його дружину, мені відверто було не дуже зручно.

Чи має це якесь відношення до вашої дружби чи знайомства?

Звичайно, можу поділитися. Якщо комусь цікаво, я не приховував, що не голосував за Володимира Зеленського. Я більше знайомий з Оленою Зеленською, яка відвідувала всі мої дні народження ще до того, як він став президентом. Я навіть запрошував її на свій перший день народження.

Кажу: "Олено, не впевнений, чи маю право тебе запрошувати, але хочу це зробити". Вона відповідає: "Мені б дуже хотілося прийти, але ми зараз не в Києві". І в той момент вони вперше зустрічалися з Дональдом Трампом на моєму дні народження.

Зв'язки із Зеленськими та індустрія розваг.

Твоя цитата стосовно президента звучить так: "Я підтримую президента, хоча не голосував за Зеленського на минулих виборах". Це ти вже згадував раніше. Яке твоє ставлення до президента зараз?

Це не легка ситуація, вона викликає у мене певні труднощі. Ми не маємо спілкування, не ведемо діалогу, і наше знайомство обмежилось короткою зустріччю на одному з заходів. Це була всього лише мить на сцені. Я відчуваю гордість за діяльність президента Зеленського на міжнародній арені.

Ми находимося в моменті, коли війна переживає переломний момент: росіяни продовжують свої дії, і, незважаючи на те, що рік тому все виглядало досить похмуро, здавалося, що ми зазнали поразки, а Америка втратила інтерес.

Проте на даний момент мені імпонує те, що відбувається. Це, безсумнівно, є результатом подій в Овальному кабінеті. Як президенту та представнику нашої нації, я цілковито довіряю йому, і в деяких ситуаціях навіть вражений тим, як змінилося становище у порівнянні з минулим роком.

Мені здавалося, що щось пішло не так, але я зараз бачу, що якісь речі дійсно спрацювали. І я не знаю причин призначення Сирського і призначення Федорова (запис розмови відбувся до відставки Олександра Сирського та Михайла Федорова - ред.), ці речі для мене були якісь незрозумілі. Але зараз я розумію, чому так.

Існує ще один важливий момент. Це питання внутрішньої політики, яким президент не повинен займатися. Але як я можу залишатися байдужим до спроб перетворити САП і НАБУ на інструменти для власних цілей? Як я можу ігнорувати корупційні скандали, пов'язані з особами, які близькі до президента і 95-го кварталу?

Анатолій Анатоліч (зображення: instagram.com/anatoliyanatolich)

Українська індустрія розваг, подібно до багатьох інших сфер, зазнала значних трансформацій під час повномасштабної війни. Які емоції ти переживаєш в цьому безмежному морі змін?

Прекрасно! Я почуваюся дуже затишно. Мене вражає багато нових виконавців. Мені до вподоби, що з'являються нові таланти.

- Ти відчуваєш з кимось конкуренцію зараз у своїй саме ніші?

Є особистості в моїй галузі, які здобули популярність завдяки своїм чудовим продуктам. Це не є конкурентами для мене; я цілком захоплений їхньою роботою. Мені до вподоби стиль ведучого Тімура Мірошниченка, а також Женя Янович, і ще багато інших, зокрема Григорій Решетнік, який веде цікаві проєкти на СТБ.

Я не відчуваю жодних негативних емоцій з цього питання. Все це залишилося далеко позаду. Тепер я маю іншу перспективу. Мене оточує лише захоплення, і якщо щось мені до вподоби, я щиро виявляю своє захоплення цим.

З ким із представників шоу-бізнесу ти не підтримуєш дружніх стосунків? З ким у тебе є дистанція у відносинах?

Наприклад, з Тіною Кароль ми не були близькими знайомими. Ми зустрілися на радіо, і обійми були такими теплими, ніби знайомі вже довгий час. Це було дивно, але приємно. Я в дуже хороших стосунках з Тімуром Мірошниченком та іншими. Знаєш, можу довго перераховувати всіх, з ким маю чудові стосунки. Хіба що з Володимиром Остапчуком у нас не склалося – він мене заблокував.

Навіщо?

Не можу точно сказати. Можливо, це через вирази обличчя його дружини. Не хочу вдаватися в деталі, але вони переїхали до Канади. Всі, хто знаходиться за межами країни, заслуговують на щастя. Не вважаю, що потрібно їх повертати назад сюди.

Він просто вирішив заблокувати мене, незважаючи на те, що з Володимиром ми не мали жодних конфліктів. Насправді, під час війни наше спілкування стало навіть частішим, ніж раніше. Я виявився заблокованим лише у Остапчука, тоді як на президента я підписаний.

- Твій кум Влад Яма також перебуває за кордоном, ще з 2022 року. Як ти тоді відреагував на його рішення виїхати за кордон і не повернутися?

Ось моя думка щодо тих, хто перебуває за межами країни. Якщо ти оселився в іншій державі і там працюєш, це цілком прийнятно. Але коли ти приїжджаєш, заробляєш гроші тут і потім від'їжджаєш, щоб витрачати їх знову за кордоном, з цим я не можу погодитися.

На мою думку, це несправедливо по відношенню до твоїх підписників, до людей, які тебе підтримують. Якщо ти проживаєш у іншій країні, заробляєш там і робиш внесок у допомогу Україні, то не слід з того місця судити, хто тут хороший, а хто поганий. Твої погляди на ситуацію в Україні формуються на основі Telegram-каналів, на які ти підписаний, що часто може бути оманливим. Ти не можеш адекватно відчути настрої суспільства.

Це твій вибір, як я можу тебе засуджувати. У кожного своє життя. Якщо ж ти там живеш, приїздиш сюди щось нагадати, або звідти якісь вкиди огидні про нашу країну, з цим я не погоджуюся. Я таку позицію не приймаю. Тому я для себе так розділив.

Але є інший момент. Я не погоджуюсь з тезою, коли хтось каже: "Я цій країні нічого не винен". Бо я винен. Я винен своїй аудиторії, бо все, що я маю, завдяки моїм глядачам, слухачам, підписникам. І я це чітко зрозумів в перші дні війни. Це є відповідальність.

Бо ми, популярні люди, завжди щось отримували. Я літав бізнес-класом Turkish Airlines, безплатні кросівки, у ресторанах не беруть з тебе рахунок. Ми завжди отримували бенефіти. А коли прийшов момент, коли всім твоїм глядачам, твоїм слухачам, всім нам дуже складно, у цей час треба віддавати назад те, що ти завжди отримував. Попрацювати без грошей.

У нас є окрема група представників українського шоу-бізнесу, які довгий час співпрацювали з Росією. Гадаю, ти здогадуєшся, що я веду мову про Світлану Лободу, твою куми. Як ти ставишся до цієї категорії наших знаменитостей? Яка, на твою думку, має бути наша реакція на них?

- Я неофіційно став адвокатом Лободи в Україні. По-перше, у перші дні війни в Лободи не було жодних подвійних думок стосовно позиції. Хоча про це й говорять. Так, були невдалі "маленькі люди", це було погано, і, думаю, вона це чудово розуміє. Така тоді була емоція у неї.

Це був другий або третій день конфлікту, коли ми спілкувалися по телефону протягом години. Вона в той час залишала Москву, рятуючи свою сім'ю.

Перед цим планувалося відкриття одного бізнес-клубу в Києві у травні. Десь за місяць до початку повномасштабного мені запитали, чи я можу поговорити зі Світланою про знижку на виступ на відкриття клубу. Я телефоную Нателлі - вона тоді була продюсеркою. Вона каже: "120 тисяч євро гонорар плюс райдер. Але на травень дат немає".

Тобто можемо стверджувати, що в травні мільйон, півтора мільйона - тільки з концертів. Так вона заробляла тоді, як артистка. А якщо казати про російський ринок, ти розумієш.

Я вважаю, що людина, яка, на відміну від 99% наших популярних людей там, свідомо заявляє свою антивоєнну позицію (так, на початку трішки кривенькими словами), виїжджає з Москви, стає там persona non grata, втрачає всі статки - мільйони доларів, не десятки тисяч - то це про щось говорить. Принаймні про позицію людини. Не було в неї жодних подвійних думок про те, щоб залишитися.

Чи отримувала вона пропозиції залишитися в тій країні? Так, і не було необхідності навіть говорити про війну. Якщо ти звернула увагу, ті ж самі "Седокови" не висловлювалися щодо цього конфлікту. Їм було достатньо просто не реагувати. Адже якщо українська або український артист з таким рівнем популярності мовчить, цього вже вистачає, щоб дати зрозуміти, що війна - це "нормально". Але ні, вона вирішила виїхати.

Чи дозволено Лободі виконувати російські пісні в Україні? Ні, я проти цього, і вона це усвідомлює. Чому ж за межами країни вона співає російською? Справа в тому, що там існує попит: Казахстан, Узбекистан, країни Балтії – всі ці місця мають свою аудиторію, яка її розуміє, а також діаспору, що прагне насолоджуватися її старими хітами. Я це цілком приймаю.

Якби вона грала на два табори - тут співала російською, а при цьому жила й співала українською - це було б нечесно. Але в Україні вона не заробляє: вона заробляє за кордоном, а в Україні допомагає, донатить. Тому в мене така позиція. Якби вона намагалася тут у медійному полі просувати наратив "давайте російську мову", я б відверто сказав, що проти цього.

Вона живе в країнах Балтії, бізнес її там, у Росії не виступає, з росіянами не співпрацює. Для мене цього достатньо, бо це вже на 1000% більше, ніж більшість популярних українців, які жили в Росії на початок повномасштабного вторгнення.

- А ви спілкуєтеся сьогодні?

- Так, звичайно, ми багато спілкуємося. Останній раз, коли вона була в Україні, вона була в нас вдома. Вона дуже відповідальна хрещена мама. Нещодавно був день народження доньки, ми записуємо кружечки одне одному. Тобто зазвичай це таке спілкування.

Але коли вона в Україні, то звичайно бачимося, бо це близька людина моєї дружини та моєї родини. При тому, що моя позиція досить радикальна щодо української мови та росіян. Якби в неї були інші погляди на життя, я думаю, ми б не спілкувалися.

Анатолій Анатоліч з родиною (фото: instagram.com/anatoliyanatolich)

Витрати, родина та цінності.

- Хочу поговорити про твою родину. Думаю, ви для багатьох є взірцем цінностей і міцного, класного шлюбу на фоні того, що зараз багато розлучень і скандалів. Я гортала твій Instagram, і там подекуди назвали тебе альфонсом, тому що людям здається, ніби Юла заробляє більше. Як ти реагуєш на такі закиди?

Все в порядку. Я радий, що моя дружина має такий імідж — це чудово. Юла — цілком самодостатня жінка з успішним бізнесом. Чи перевищує її заробіток мій? Ні, він менший. Я заробляю більше, але якщо б вона отримувала більше, я б не заперечував. Чому б і ні?

Врешті-решт, приблизно 70-80% нашого сімейного бюджету залежить від мене. Основні витрати, зокрема на освіту дітей, лягають на мої плечі. Нещодавно отримав рахунок за заняття кінним спортом на суму 19 000 гривень. А Лоліта взагалі пропонує не купувати коня, а орендувати його за 50 000 грн на місяць, до цього ще потрібно додати витрати на тренера. Я вважаю, що це надто великі витрати.

Щодо того, що мене вважають "альфонсом", я не маю нічого проти. Якщо говорити відверто, я цілком приймаю цю роль. Статистично, жінки часто мають нижчі доходи, і це реальність багатьох професій. Але більшу частину мого життя я працював під керівництвом жінок. Мене завжди надихали їхні лідерські якості, і я отримую від цього справжнє задоволення.

- Я приблизно уявляю графік Юли, стежу за нею як за піарницею. Враховуючи, як складно ми обирали день, щоб зустрітися з тобою сьогодні, розумію, що ти також зайнята людина. Як ви підтримуєте стосунки як чоловік і дружина, і як мама й тато, маючи такі насичені дні?

Це не просто, адже ми рідко вибираємося удвох. Якщо в мене вільна п’ятниця, я із задоволенням гуляю Подолом. Ми з Юлою зазвичай відвідуємо різні бари і спілкуємося з молоддю. У Юлі чудова компанія, їм всім близько 20 років, і ми разом проводимо час — мені дуже подобається така жвава атмосфера.

А так ми намагалися кудись їздити. От я їздив у Чикаго, де брав участь у заході два з половиною дні. Майже тиждень займає така маленька поїздка, де я вів конкурс "Міс Діаспора". І Юла зі мною їздила. Ми вирішили, що це буде шанс побути удвох і трішки поговорити.

Інколи я вирушаю в подорож з Лолою або ж з Алісою, тобто ми розділяємося на дві групи. Не завжди подорожуємо всі п'ятеро разом, адже це і складно, і надзвичайно витратно. Дістатися кудись у п'яти – це справжнє випробування. Я маю можливість виїжджати за кордон як батько великої сім'ї, але не намагаюся відпочити, оскільки вважаю, що для мене, як для лідера думок, це не зовсім етично.

Не так давно ми вирушили в подорож п’ятьма, коли я мав виконувати роль ведучого, і вирішили поїхати разом. Дістатися до Варшави виявилося досить просто – ми просто сіли на поїзд у Києві і вийшли у Варшаві. Провівши ніч у готелі, ми планували повернутися назад до Києва. Вартість такого маршруту становить приблизно 60 000 грн. Для тих, хто не в курсі, квиток зараз коштує близько 6000 грн, а нас п’ятеро.

У готелі нам потрібно забронювати два номери, оскільки в один всі ми не помістимося. Якщо розглядати таксі, то нам знадобиться або два автомобілі, або мінівен. Мати велику родину звучить привабливо, але насправді це досить складно. Щодо відпочинку – це зовсім інша справа, адже це дуже витратно. Проте я вважаю, що ці витрати справді варті того, щоб їх заробити. А коли ми з Юлею подорожуємо удвох, це виглядає більш економічно, адже ми ділимо витрати.

Анатолій Анатоліч разом із дружиною Юлою (джерело фотографії: instagram.com/anatoliyanatolich)

Поділись своїми думками про виховання дітей. Це справді захоплююча тема, адже у вас є підліток Аліса, якій вже 13 років. Лолі теж у підлітковому віці. А Ніл - зовсім ще малюк, і його виховання має свої особливості. Яким чином ви підходите до виховання кожного з них? Що є спільного в ваших принципах виховання для всіх дітей?

Це дійсно непросте питання, адже Аліса переживає важкий етап підліткового віку. Я не зовсім впевнений, мені це важко зрозуміти. Натомість Лола спостерігає за тим, що траплялося з Алісою, і намагається уникати тих самих помилок. Вона в нас більш мудра, справжня хитра лисичка. А от від Ніла ми просто отримуємо задоволення, адже його вік дійсно чудовий!

Я усвідомлюю, що це непростий етап, і стараюся тримати емоції під контролем, щоб не піддаватися гніву, але все ж це нелегко. Залишається лише спостерігати за тим, що попереду, і які незвичайні події чекають нас у майбутньому.

Основне - це любов і повага. Банально звучить, але так і є. Мені здається, що ми нормальні, сучасні батьки. З нами можна поговорити про все. Але прірва поколінь все одно буде присутня, яким би ти молодим і модним батьком не був.

Мене цікавить питання Ніла, адже ти зростав без батька. Звідки ти черпаєш приклади, як бути батьком для сина?

- Якось нативно, сам. Я не ходив на жодні курси "Як бути татом".

Яким чином ти розумієш роль доброго батька для сина?

- Любити його. Я все думаю, що прийде час, коли ми будемо у футбол грати, на секції його возити... Мені хочеться таке робити. Я хотів би якісь речі передати. Тому для мене зараз виховання - це повага.

З іншого боку, найпростіший спосіб виховання дітей - це власний приклад. Вони бачать мою позицію з багатьох питань: мови, української культури, паркування на місцях для людей з інвалідністю... Вони знають, що я завжди підійду, буду розмовляти й робити зауваження.

Отже, можна стверджувати, що бути батьком означає, перш за все, слугувати взірцем для своїх дітей.

Якщо з дівчатами показувати приклад, то це, напевно, на майбутнє, яким має бути чоловік. Усі про це говорять.

Це питання стосується основних життєвих цінностей, щось набагато більш значуще. Для молодого хлопця це є прикладом для наслідування. Хоча, з іншого боку, враховуючи його вік... побачимо, як все зміниться, коли настане період статевого дозрівання.

Анатолій Анатоліч разом зі своїм молодшим сином Нілом (джерело: instagram.com/anatoliyanatolich)

Хто є Анатолій Анатоліч у наші дні та чим він відрізняється від того, ким був, коли починав свій YouTube-канал?

- Сьогодні Анатоліч точно українець. Я ідентифікую себе українцем і розумію це. Раніше, можливо, 10 років тому я не так це чітко усвідомлював.

Волонтерство — це те, що мені дуже близьке, адже це надзвичайно важлива і почесна діяльність. Я також телерадіоведучий і батько... Слухай, у мене багато різних ролей! Мені подобається, що моє життя не зосереджене лише на одному напрямку, а включає різноманітні сфери: телебачення, радіо, волонтерство, сім'я, спорт. Це дозволяє мені постійно розвиватися і зростати.

Власне, людське життя є безперервним процесом руху вперед та досягнення поставлених цілей. Мені приємно відзначити, що все, чим я займаюся, вдається мені не просто задовільно, а справді на високому рівні!

А відрізняюся тим, що мені дуже подобається нове. Мені подобається, що за пару років точно з'явиться щось нове в моєму житті, про що я із захопленням розповідатиму, пов'язане з роботою чи зі спортом.

#Українці #Дональд Трамп #Телебачення #Україна #РБК-Україна #Радіо #Росіяни #Росія #Москва #Українська мова #Instagram #Володимир Зеленський #Повага #Київ #Канада #Юрист #Журналіст #Ведучий #Російська мова #STB (телеканал) #Радіомовлення #Казахстан #Володимир Великий #YouTube #Володимир Остапчук #Варшава #Решетнік Григорій Іванович #Владислав Яма #Жанр #Світлана Лобода #Національне антикорупційне бюро України #Чикаго #Узбекистан #Анатолій Анатоліч #Хіт FM #Америка #Таксі #Тімур Мірошниченко #Усі #Тіна Карол #Танцюй у цирках #Країни Балтії #Частка

Читайте також