Яку роль займе випускник-економіст у світі бізнесу: спеціаліст з глибокими знаннями в конкретній сфері чи універсальний фахівець, здатний виконувати різноманітні завдання?

Цю тему обговорювали з представниками українських компаній під час панельної дискусії "Виховання талантів спільно", що відбулася в рамках FORUM EFBM 4.0 "Стійкість та сталий розвиток", організованого економічним факультетом КНУ імені Тараса Шевченка.

Серед учасників можна було зустріти:

Віталій Гагауз, керівник відділу оцінки та заставних угод у банку Південний, а також ініціатор проєкту Academic Hub Південний.

Олександра Тиркалова, керівник зовнішньої освіти в IT-компанії Genesis.

Роман Анзін, генеральний директор компанії Vartis та віцепрезидент CFA Society Ukraine.

Юлія Чепур, керівниця програми стажування "Ближче до ТБ" та менеджерка з розвитку кадрів в компанії 1+1 media.

Модерувала дискусію Оксана Коваленко, заступниця декана економічного факультету.

12 жовтня в Україні святкують День економіста. Це чудова можливість підкреслити, що справжня професія формується не лише під час навчання в класах, а й у взаємодії з бізнес-середовищем. Вітаємо всіх економістів, як тих, хто працює зараз, так і тих, хто тільки планує свій шлях у цій галузі! Пропонуємо вам ознайомитися з основними ідеями нашої дискусії, які будуть корисні кожному, хто прагне побудувати успішну кар'єру в економіці.

Що потрібно випускникам?

Спікери одностайно вказали на те, що основним викликом є недостатність практичних навичок та корпоративної культури. Віталій Гагауз підкреслив, що навіть найталановитішому випускникові потрібно від 6 до 9 місяців для повноцінної адаптації на новій роботі. Це звичайний період адаптації, проте в умовах війни бізнесу стає дедалі важче витримувати такі терміни. Олександра Тиркалова зазначила, що компанія може навчити своїх працівників бізнес-контексту та інструментів, але критичне мислення, яке розвивається в школі та університеті, а також софтскіли не з’являються самі по собі. Юлія Чепур додала, що нові спеціалісти часто стикаються з браком самостійності в ухваленні рішень, нездатністю ставити уточнюючі питання вчасно та недостатньою відповідальністю за результати своєї роботи.

Які професії можуть бути витіснені штучним інтелектом?

На переконання Романа Анзіна, штучний інтелект не замінить професії, а трансформує частину функцій, як це сталося з калькуляторами та Excel. Бізнесу потрібні спеціалісти, здатні формулювати правильні запити до штучного інтелекту. Віталій Гагауз провів аналогію між ШІ та молотком: залишаться на плаву лише ті, хто навчатиметься ним ефективно користуватися. Він закликав студентів освоювати розробку ШІ-агентів і підвищувати критичне мислення, яке вимагає глибоких знань. Олександра Тиркалова зазначила, що навички роботи з ШІ вже стали обов'язковими для більшості вакансій. Вона також вказала на важливість уміння навчатися та зосереджувати увагу як новий виклик.

Рання праця: можливість чи підступ?

Обговорення підіймало питання, чи доцільно починати працювати вже на другому курсі навчання. Роман Анзін висловив думку, що рання спеціалізація обмежує студента лише однією роллю, і через кілька років таких фахівців можуть повністю замінити технології штучного інтелекту. Оксана Коваленко зауважила, що в умовах нестачі кадрів для бізнесу легше "взяти" студента, однак це призводить до того, що він отримує неповноцінну освіту. Експерти рекомендували студентам формувати власну освітню траєкторію, експериментувати з різними напрямками та активно впливати на розвиток своєї кар'єри. Також була висловлена ідея спільно з бізнесом формулювати теми курсових і дипломних робіт та запрошувати представників компаній на захисти.

Отже, яких спеціалістів шукають компанії?

Учасники дійшли згоди, що університет не повинен готувати вузьких спеціалістів під конкретну компанію. Його завдання - дати фундамент: математичне, логічне й критичне мислення, комунікацію та вміння працювати з інформацією.

На цьому фундаменті роботодавці хочуть бачити людину, яка швидко вчиться й адаптується. Бізнес-контекст тепер змінюється за кілька місяців, тож знання конкретного процесу важить менше, ніж уміння розібратися в новому. Такий фахівець упевнено працює зі штучним інтелектом і водночас здатен критично перевірити його результат. Він самостійно ухвалює рішення, відповідає за результат і нормально сприймає зворотний зв'язок. Йому властиві цікавість та ініціативність.

#Телебачення #Україна #Економіст #Штучний інтелект #Студент #Економіка #Бізнес #Київський національний університет імені Тараса Шевченка #Голод #Знання #Експерт #Декан (освіта) #Критичне мислення #Передача інформації #Головний виконавчий директор #Солдат #Навички #Футбольна асоціація Кіпру #Попереднє виготовлення

Читайте також