facebook.com
instagram.com
youtube.com

Новини

Роксолана Підласа: «Відставка Смолія, на щастя, не похитнула фінансову стабільність країни»

08.07.2020

 

У Національному банку України заявляють про політичний тиск. Відповідну заяву працівники банку опублікували на сторінці відомства у «Фейсбуці». Стверджують, що тиснуть на установу цілеспрямовано з метою зірвати міжнародну фінансову допомогу Україні. Про те, хто тисне, для чого, якими наслідками це може обернутися для країни та кишень її громадян, говоритимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Роксоланою Підласою – народним депутатом, фракція «Слуга народу», та Олегом Синюткою – народним депутатом, фракція «Європейська солідарність».

Чи є інформація, хто тисне на НБУ? Чи проводилося внутрішньо фракційне розслідування?

Роксолана Підласа: Я можу сказати, що точно є хамство з боку деяких депутатів в бік НБУ і, будемо відвертими, багатьох посадових осіб. Я це абсолютно не підтримую і хотіла б, щоб на фракції це питання піднімалося. Чи маються ці вислови на увазі НБУ, коли вони говорять про політичний тиск? Відверто скажу, я не знаю.

Чи займається сьогодні якась правоохоронна структура перевіркою цієї інформації?

Роксолана Підласа: Наскільки мені відомо, правоохоронні органи не займаються, зокрема тому що політичний тиск це не кримінальне правопорушення в розумінні закону. Але кримінальним правопорушенням в даному випадку було б перевищення владних повноважень. Але один окремий депутат не має достатньо повноважень, щоб впливати на роботу НБУ. Тому говорити про якісь перевищення повноважень тут не можна.

А чому, на вашу думку, і Яків Смолій, і інші працівники не називають прізвища?

Олег Синютка: Я не можу сказати, чому не називають прізвищ, але ми розуміємо, в чому суть проблеми. Вона складається з двох частин. Перша частина це принципові розбіжності між тепер вже екс-керівником НБУ, та в-решті-решт ми бачимо, що це позиція всього колективу – професійного колективу НБУ стосовно емісії. НБУ послідовно виступав за зважену грошово-монетарну політику. І ми прекрасно розуміємо, що додаткова неконтрольована емісія, про яку дуже часто зараз говорять представники влади, вона насправді може нести для економіки катастрофічні наслідки, і тоді наша українська гривня почне перетворюватися просто в папірці чи фантики. І друга річ – тиск олігархів. Я думаю, що ні для кого не секрет, впродовж декількох місяців всі, хто були на вулиці Інститутській, вони бачили, що олігархи власне спровокували величезний постійний тиск на працівників НБУ. Чесно скажу, я не знав, я вперше почув від керівника Нацбанку на трибуні парламенту, що такий тиск здійснювався і біля його будинку, і біля будинку інших керівників НБУ. Тобто олігархи не можуть пробачити принципову позицію НБУ у справі «Приватбанку» і у захисті національних інтересів. Тобто ці дві причини є основними, все інше насправді вже деталі.

Може, це цілеспрямована акція проти теперішньої влади, або навпаки ваші колеги проти Нацбанку?

Роксолана Підласа: Я думаю, що Нацбанк на сьогодні – дуже потужна інституція, і відставка Смолія, на щастя, не похитнула фінансову стабільність. Тому що ви бачили, що валютний ринок є чутливим і він відреагував на відставку глави НБЮУ, але Нацбанк дуже оперативно втрутився, вийшов на ринок з валютною інтервенцією у 150 млн. доларів. І оце курсове коливання було дуже швидко згладжене, і ринок наступного дня заспокоївся. Тому говорити про якісь загрози для курсу, що він буде 30, 40, 50, наразі не можна. Курс стабільний, такий, як і був, близько 27 гривень за долар. Що стосується взагалі Нацбанку, його голови майбутнього… Ви знаєте, я, до речі, голосувала проти відставки Смолія, один з небагатьох депутатів від «Слуги народу». Але це не тому, що я маю якісь сентименти по відношенню особисто до Смолія. Я виступаю проти бездумної емісії, тобто проти надмірного друку коштів. Тому що насправді НБУ друкує кошти в маленькій кількості кожного дня.

Тобто на Якова Смолія тиснули з вимогою друкувати гроші?

Роксолана Підласа: Я читала його інтерв’ю одразу після відставки для «Лівого берега». Він сказав дуже прямо: ніхто не вимагав від нього конкретно надрукувати 200 чи 300 млрд., але він розумів, що ця ідея є дуже популярною у так званому урядовому кварталі, у політичному істеблішменті, і він її не підтримує, тому він прийняв рішення. Це було насправді в тому числі його особисте рішення піти у відставку. Тому що за законом його неможливо відправити.