Пройшла презентація національного дослідження під назвою "Споживання новин та довіра до українських медіа у 2026 році".
Соціальні мережі продовжують бути основним джерелом новин для українців, в той час як один з п'яти респондентів користується штучним інтелектом як засобом для отримання інформації.
Це підтверджують дані національного дослідження "Споживання новин та довіра до українських медіа у 2026 році", яке було проведено компанією InMind за замовленням громадської організації "Інтерньюз-Україна".
У презентації взяли участь голова правління громадської організації "Інтерньюз-Україна" Костянтин Квурт, провідний медіа-експерт Дмитро Зінчук та радниця з питань медійного розвитку Вікторія Марченко.
Костянтин Квурт, Вікторія Марченко та Дмитро Зінчук
У липні-серпні 2026 року команда InMind провела опитування серед 2520 респондентів у містах України з населенням понад 50 тисяч осіб. З ймовірністю 0,95 похибка вибірки становить не більше 1,95 %. Крім цього, було організовано 7 фокус-групових дискусій з мешканцями Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова, Полтави, Хмельницького та Вінниці.
Дослідження виконано за підтримки Фонду "Аскольд і Дір", що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту "Сильне громадянське суспільство України -- рушій реформ і демократії" за фінансування Норвегії та Швеції, а також за підтримки International Media Support (IMS).
Під час презентації голова правління ГО "Інтерньюз-Україна" Костянтин Квурт відзначив, що деякі тренди залишаються незмінними протягом багатьох років: "Споживання медіа у соціальних мережах займає лідируючу позицію. Також спостерігається значний зріст популярності платформ YouTube і TikTok. Цього року ми провели опитування, і наші припущення знайшли підтвердження: люди активно отримують новини через Threads та використовують штучний інтелект для пошуку інформації."
Українці довіряють тому, що споживають. Тут є хороший бік, який полягає в тому, що ситуація для українських медіа не є безнадійною. А поганий бік є в тому, що інші впливи обов'язково, якщо вони будуть довший час триматися в інформаційному просторі, вони теж можуть сприйматися українцями. Тому що українці переоцінюють власну медіаграмотність. Чому так відбувається? Тому що українці переоцінюють власну медіаграмотність. Вони вважають, що можуть відрізняти неправдиву інформацію від правдивих. Насправді тести проходять гірше".
Дмитро Зінчук поділився інформацією щодо гаджетів і платформ, які українці обирають для слідкування за новинами.
"Смартфони вже кілька років займають лідируючі позиції, адже 91% людей користуються ними для отримання новин. На другому місці перебуває Smart TV з 25%, далі йдуть ноутбуки – 20%, а комп'ютери – 12%. Вражаючі 87% респондентів отримують новини через соціальні мережі, причому для 54% це єдиний доступний канал для споживання інформації. Вони не звертаються до телеканалів чи веб-сайтів", – поділився він.
Згідно з висновками експерта, звичні джерела новин зафіксували найнижчі показники за останнє десятиріччя. Лише 22% опитаних користуються телебаченням та новинними сайтами, 9% - радіо, а друкованими виданнями - всього 3%. Для порівняння, у 2016 році 82% респондентів отримували новини через телебачення.
Серед цифрових платформ лідирують Telegram, яким для споживання медіаконтенту користуються 82% опитаних, і YouTube -- 55%. Facebook посідає наступне місце з показником 40%. Крім того, 22% респондентів зазначили, що використовують штучний інтелект для отримання інформації.
Класичне телебачення зазнає зниження популярності, оскільки глядачі все частіше поєднують перегляд телевізора з інтернетом, особливо для отримання новин. Лише 17% респондентів віддають перевагу традиційним новинним трансльованим програмам, що значно менше, ніж 28% у 2025 році. Водночас, близько 73% опитаних вказують, що отримують новини виключно з онлайн-ресурсів і не звертаються до телевізійних каналів.
Серед користувачів новинних сайтів та телебачення домінують споживачі загальнонаціональних медіа, які становлять 86% та 82% відповідно. Водночас, серед читачів преси найбільше популярні регіональні видання, що набирають 72%. Частка користувачів іноземних джерел у соціальних мережах за рік зменшилася з 20% до 11%, тоді як у аудиторії новинних сайтів цей показник залишився стабільним на рівні 25%.
60% респондентів слідкують за онлайн-медіа, переважно через соціальні мережі (29%) та YouTube (26%). Телевізійний контент переглядає 39% опитаних, здебільшого через ефірне телебачення та YouTube. Використання радіо та аудіосервісів становить 29%. Кожен п’ятий учасник опитування (22%) звертається до штучного інтелекту для отримання новин, що відповідає тому ж відсотку людей, які використовують новинні сайти та онлайн-медіа для цієї мети.
Визначаючи три ключові джерела новин, респонденти найчастіше згадували регіональну мережу Telegram-каналів "Труха", яку обрали 19 % споживачів новин. На другому місці опинився канал "1+1" з 9 %, далі йдуть Сергій Стерненко з 7 %, а також Telegram-канали "[місто] Інфо" і "Суспільне" — по 6 %. Загальний рівень довіри до цих джерел є досить високим, досягаючи в середньому 86 %. Найвищі показники довіри — 100 % — зафіксовані у Telegram-каналу TLk News, хоча його новини слідкують лише 2 % опитаних. Також значні показники довіри у Віталія Портникова (98 % з 3 % використання), Сергія Стерненка (97 %), "Суспільного" (95 %), "Української правди" та Telegram-каналів "[місто] Life" (по 92 %).
Вікторія Марченко представила результати дослідження щодо сприйняття дезінформації та здатності аудиторії розпізнавати неправдиві матеріали. За її словами, хоча більшість опитаних упевнені у власній медіаграмотності, результати практичного тестування свідчать про інше.
"85% опитаних знають про існування неправдивих матеріалів і з них 74% вважають, що вони можуть відрізнити неправдиві матеріали, але це самооцінка. Для 38% опитаних дезінформація є актуальною проблемою. Єдине, що відсоток тих, для кого дезінформація є проблемою, зменшився з 46% до 38%, що є добрим трендом", -- каже Вікторія Марченко.
Під час дослідження респондентам запропонували оцінити три новини: одну неправдиву та дві правдиві. 74% змогли правильно визначити щонайменше одну з них, однак усі три правильно оцінили лише 10% учасників опитування. Неправдиву новину розпізнали 73% респондентів, тоді як правдиві -- 37% і 26% відповідно.
У 2026 році фахівці виявили поширені маніпулятивні наративи, серед яких виокремлювалося твердження про нібито наміри знизити мобілізаційний вік та продовжити конфлікт. Близько 60% опитаних стикалися з такими інформаційними повідомленнями, а 50% з них вважали їх достовірними. Дослідження також показало, що 10% респондентів особисто споживають російські медіа, тоді як 15% вказали, що їхнє оточення робить те саме.
#
