За словами експерта з "Інтерньюз-Україна", 91% українців отримують новини через свої смартфони.

Ілюстративне фото з відкритих джерел

Життя в смартфоні.

10 років тому частка тих, хто отримував новини з телебачення, становила в Україні 82%, а зараз скоротилася до 22%. Тобто менше чверті українців дивляться телебачення, щоб отримувати новини. Новинні сайти теж показали падіння -- з 60% до 22%. Як ви оцінюєте таке зниження популярності телебачення і новинних сайтів?

Ми вважаємо, що це, перш за все, пов'язано з тим, як за останні роки змінюється споживання новин та інформації. Ці трансформації тісно пов'язані зі зростаючою популярністю смартфонів. Насправді, можна стверджувати, що саме ці зміни можна вважати наслідком цього явища, адже сьогодні 91% користувачів отримує новини, шукаючи контент через свої мобільні пристрої.

Якщо порівняти телевізори, які ще десять років тому були основним способом отримання новин, то сьогодні їх частка становить лише 25%. Цікаво, що ми спостерігаємо значне зниження навіть у порівнянні з минулим роком, коли Smart TV займали 41%, а тепер – лише 25%. Подібні тенденції можна спостерігати і в використанні ноутбуків. Це, в першу чергу, пов'язано зі зростанням інтересу до довгих форматів контенту, таких як перегляд тривалих відео та читання об'ємних текстів. Частка використання ноутбуків також зменшилася, з 31% до 20%.

Що стосується телебачення, це дійсно захоплююча тема, оскільки про цю тенденцію говорили вже тривалий час. Як ви вірно зауважили, вона чітко відображається в наших даних та графіках, які демонструють динаміку. Щодо онлайн-медіа, цей тренд, можливо, не є таким новим. Він спостерігається протягом останніх кількох років і значною мірою пов'язаний зі зростаючою популярністю соціальних мереж.

Головний висновок, до якого ми прийшли, оскільки з телевізією, здається, вже все зрозуміло, полягає в тому, що загальний обсяг споживання новин переміщається з онлайн-ресурсів до соціальних мереж і платформ, таких як YouTube. Цю тенденцію також підтверджують інші дані, які демонструють, які соціальні мережі сьогодні займають провідні позиції у споживанні новин. Напевно, я не відкрию нічого нового, якщо скажу, що серед них лідирує Telegram.

Ви зазначили, що ваше дослідження також відображає, наскільки широко популярні смартфони серед українців для отримання новин. Які результати були отримані в ході цього дослідження?

91%, як я вже зазначав раніше. На ділі, смартфони вже кілька останніх років займають перші позиції у нашому рейтингу. Наприклад, у 2023 році 87% опитаних підтвердили, що користуються смартфоном, тоді як минулого року цей показник складав 91%, і цьогоріч також залишився на рівні 91%. Це свідчить про впевнений лідируючий статус. Можемо лише гадати, що цей відсоток, якщо й не залишиться стабільним, то, ймовірно, зросте. Якщо говорити про молодь, то для них смартфон став невід’ємною частиною повсякденного життя.

"Telegram безумовно займає лідируючі позиції."

Ви вказали, що на сьогоднішній день Telegram є найвідомішим месенджером та соціальною мережею в Україні. Згідно з вашим дослідженням, 82% українців отримують новини через Telegram. Значно поступається YouTube, який використовується 55% населення. Facebook, який ще 5-7 років тому був, напевно, найпоширенішою соціальною платформою в Україні, тепер займає лише 40% як джерело новин. Instagram та TikTok мають показники 32% і 29% відповідно. Що ж робить Telegram таким привабливим для українців у ролі джерела новин? Які саме канали стають основними джерелами інформації для них?

82% опитаних користуються Telegram для отримання новин. Загалом, 78% використовують цей месенджер для різних завдань: спілкування з друзями, робочих питань, пошуку контенту та створення профільних чатів. Telegram став беззаперечним лідером у цьому сегменті. Ми помітили, що його популярність почала зростати приблизно з 2019 року, коли відбувалися президентські вибори, що стало нашою гіпотезою. Однак абсолютне домінування він здобув у 2022 році, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли суспільство шукало швидкі та актуальні новини з фронту та з міст. Основною причиною цього є потреба людей у коротких текстових новинах та оперативності інформації. Наше дослідження підтверджує, що ці фактори важливіші, ніж дотримання журналістських стандартів. Додатково, анонімність Telegram та можливість отримувати новини з альтернативних, неофіційних джерел є значущими для багатьох користувачів.

Коли ми говоримо про 2022 рік, варто зазначити, що саме тоді з'явилися перші платформи, які давали можливість моніторити повітряні удари. Сьогодні таких ресурсів стало значно більше. Багато опитаних користувачів у своїх відповідях підкреслюють, що активно слідкують за ситуацією через ці канали.

"Для багатьох штучний інтелект стає також і джерелом новин"

З'ясувалося, що для частини українців джерелом споживання новин є штучний інтелект. Зазвичай ми звикли, що штучний інтелект люди використовують у роботі: він може допомогти виконати якесь завдання, щось запитати. Але новини -- це для мене щось новеньке. Тож розкажіть, відколи українці почали використовувати штучний інтелект, щоб дізнаватися новини?

Так, дійсно, це, мабуть, наша основна знахідка цього року. На жаль, багато про це сказати не можу. У чому проблема? Ми відчули віяння вітру в цей бік і вирішили, що нам цього не вистачає, тому лише цього року додали питання загалом про штучний інтелект, нейромережі як опцію для споживання новин. Нам було цікаво побачити, яку відповідь ми отримаємо.

Протягом усіх 11 років наших досліджень ми ніколи не стикалися з подібним питанням. Коли ми його включили, то були приємно здивовані: 22%, про які ви згадали, фактично становлять кожного п'ятого учасника опитування. Цей показник дорівнює рівню відвідуваності новинних ресурсів.

На жаль, поки що ми поставили лише одне запитання, у якому люди могли самостійно вказати, що використовують цей канал для споживання новин. Але наразі ми не маємо відповіді на те, що це означає для них, яким чином вони це розуміють: чи йдеться про щоденний пошук, чи про пошук інформації у зв'язку з певною подією, чи про використання штучного інтелекту як посередника для отримання інформації з конкретних джерел.

Це питання ще потребує уточнення. Ми насправді плануємо значно розширити цей аспект у наступному році. Але як нині виглядає ситуація? Поки що це все залишається на рівні гіпотез. За останні кілька років, за даними різних досліджень, щоденне використання штучного інтелекту зросло з 22% до понад 40% цього року. І ця частка продовжує зростати щороку. Таким чином, нейромережі використовують не лише для створення контенту чи знаходження відповідей на конкретні запитання, а для багатьох стають також джерелом актуальних новин.

Наразі мені важко оцінити тенденції в Україні, але за кордоном спостерігається цікаве явище: люди починають запитувати "Подай мені свіжі новини на ранок". Штучний інтелект в такому випадку збирає найважливіші події з різних джерел і надає інформацію про те, що сталося, разом із посиланнями на джерела. Однак слід зазначити, що це лише припущення. Це один із можливих підходів, але тенденція полягає в тому, що раніше ми користувалися Google для отримання новин. Тепер Google має вкладку, що пропонує огляди за допомогою штучного інтелекту, і самостійно формує витяги з останніх подій.

Існує ризик, що нейромережа може отримувати дані з джерел, які займаються пропагандою.

Можливо, частина людей використовує штучний інтелект для отримання новин саме в такому форматі: коли вони пропускають якусь новину, а потім бачать це резюме. Тут єдине питання полягає в тому, як формується це резюме. Тобто штучний інтелект компілює інформацію з різних медіа, з різних джерел. І питання в тому, які саме джерела він використовує. Це, наприклад, медіа з білого списку, яким можна довіряти, чи він також може залучати інформацію з пропагандистських сайтів, так званих сайтів-сміттярок або бульварної жовтої преси? Чи можна довіряти таким резюме від штучного інтелекту?

Це найбільше питання і найбільший виклик. По-перше, багато залежить від того, яку нейромережу ти використовуєш, тому що залежно від того, яка це нейромережа, відповідь може бути різною, особливо якщо йдеться про нейромережі, розроблені китайськими розробниками або кимось іншим.

Справді, існує суттєва небезпека, що, залежно від алгоритмів, які використовує нейромережа, вона може відбирати новини на основі їхньої популярності чи частоти згадок у різних джерелах. У контексті когнітивної війни та агресивного інформаційного впливу така інформація може надходити з клонованих сайтів або пропагандистських ресурсів, що призводить до отримання спотворених даних.

Або ж це можуть бути дані, отримані з Telegram-каналів, які подають події на основі фактів, що справді встановлюються, або ж вигадуються та доповнюються. Це також може мати свої наслідки. Такі відомості будуть спотвореними.

Тому що, якщо я вам нагадаю події на Петропавлівській Борщагівці, які відбулися не так давно, то багато чого прояснилося після виходу матеріалів саме розслідувачів із розгорнутим викладом того, хто і як оспорює певні факти. Тобто там було багато нюансів.

#

Читайте також

Найпопулярніше
Ситник про розмови із журналістами оф рекордс: Не розголошував. Ні державної таємниці, ні таємниці слідства
Вчені назвали найкращий час для вживання калорійної їжі
На сьогодні Майдан не завершений — учасник Революції Гідності та АТО (+текст)
Актуальне
Від "нашого Трампа" до занепокоєння: як Росія сприйняла невдачу республіканців у США.
VEON придбає третину Jungo TV: телекомунікаційний велетень підписав угоду на суму понад 45 мільйонів доларів.
"Котляревський" 2026: дати виходу 9-10 серій та місця для перегляду
Теги