У 2026 році частка українців, які отримують новини виключно через соціальні мережі, зросла до 54% порівняно з 37% у 2025 році. Соціальні мережі залишаються найпопулярнішим джерелом інформації для українців: у 2026 році 87% респондентів зазначили, що звертаються до них за новинами. Ці дані отримані в результаті дослідження, проведеного компанією InMind на замовлення громадської організації "Інтерньюз-Україна".
Згідно з дослідженням, 22% респондентів отримують інформацію з телебачення та онлайн-медіа, що на 11% і 9% менше в порівнянні з минулим роком відповідно.
За даними опитування, 9% учасників слухають новини по радіо, а лише 3% ознайомлюються з друкованими виданнями. Для порівняння, минулого року ці цифри становили 13% і 4% відповідно.
"Таким чином, отримання інформації виключно з соціальних мереж не завжди свідчить про відмову від контенту, створеного редакцією: користувачі на соціальних платформах і в месенджерах також активно слідкують за сторінками онлайн-ЗМІ, новинних сайтів та телеканалів", - підкреслюється у дослідженні.
Серед іншого, 17% опитаних поєднують телебачення й інтернет для отримання новин, тоді як 73% респондентів споживають новини виключно з онлайн-джерел, не використовуючи телебачення.
Окрім цього, кожен п’ятий респондент (22%) користується штучним інтелектом (ШІ) як платформою для отримання новин, що відповідає кількості тих, хто відвідує новинні сайти та онлайн-медіа з аналогічною метою.
В цілому, найбільша кількість респондентів зазначила, що обирає новинні джерела через швидкість їх оновлення (39%) та зручний формат представлення (36%). Критеріїм вибору також стали зрозумілість викладу та цікавість теми, які вказали по 30% опитаних, тоді як достовірність інформації важлива для 24%.
Крім того, більшість опитаних не шукає новини цілеспрямовано, зокрема бачить їх у вже налаштованому інфосередовищі. В результаті найчастіше новини переглядають у каналах і спільнотах, на які підписані, 60% опитаних, а в стрічці соцмереж - 50%.
У процесі щоденного споживання контенту домінують короткі формати. Наприклад, щоденно 58% людей отримують інформацію у вигляді коротких текстових новин, тоді як короткі вертикальні відео переглядають 44%, а візуальні формати використовують 42%. У порівнянні з цими показниками, довгі тексти мають нижчий рівень популярності: щодня їх читають 44% опитаних, а 71% роблять це щотижня.
"Згідно з даними опитування, 94% респондентів вважають соціальні мережі та месенджери головними інструментами для отримання новин", - зазначається у статті.
Зокрема, до трійки лідерів належать Телеграм-канали, де за ними слідкують 82% респондентів, YouTube-канали - 55% та Facebook-сторінки охоплюють 40%.
Одночасно 60% респондентів стежать за онлайн-медіа, зокрема через соціальні мережі (29%) та YouTube (26%). Щодо телевізійного контенту, його переглядають 39% опитаних, переважно через ефірне телебачення та YouTube. Водночас 29% респондентів користуються радіо та аудіосервісами.
"Відповідно до дослідження, рівень довіри до джерел інформації, якими користуються люди, становить в середньому 86%."
Серед соціальних мереж Телеграм залишається найпопулярнішим, адже ним користуються 78% респондентів. Проте за минулий рік спостерігається зростання аудиторії на YouTube — з 43% до 60%, Instagram — з 38% до 44% та TikTok — з 30% до 39%. Водночас частка користувачів Viber зменшилася з 65% до 51%, а Facebook знизилася з 53% до 46%.
Відзначається, що, незважаючи на дебати щодо потенційних обмежень на соціальні мережі, 69% опитаних вважають, що державі не варто вводити такі обмеження. Це на 5% більше, ніж минулого року, коли цю думку висловили 64% респондентів.
Згідно з дослідженням, близько 47% респондентів вважають, що держава повинна залишатися осторонь і не втручатися в цю сферу. Ще 22% респондентів погоджуються на встановлення правил для платформ, проте без обмеження доступу до них.
В цілому, серед платформ, які респонденти вважають необхідними для обмеження або навіть заборони, найчастіше згадуються ТікТок (20%) та Телеграм (12%). Проте, у випадку введення обмежень, понад половина опитаних (55%) буде шукати альтернативні джерела інформації.
В окремому розділі дослідження були представлені дані щодо готовності та можливостей українців підписатися на онлайн-медіа. Зокрема, за минулий рік зросла частка тих, хто готовий сплачувати за підписки на онлайн-контент, досягнувши 25% серед опитаних у 2026 році, у порівнянні з 22% у 2025 році та 20% у 2024 році.
Серед найпоширеніших варіантів, які озвучили респонденти щодо готовності платити за підписку, - це сума, що не перевищує вартості двох чашок еспресо на місяць, приблизно 80 гривень. Лише 4% опитаних висловили готовність витрачати на доступ до онлайн-медіа 200 гривень і більше щомісяця.
Проте 12% респондентів зазначають, що вже фінансово підтримують онлайн-медіа або окремих авторів. Найбільш поширеним способом є разові донати, які згадують 8% опитаних. Менше популярними є платні підписки та підтримка через різні платформи, які обрали лише по 2% респондентів. Купівля мерчу виявилась ще менш поширеною, адже підтримує її менше 1% опитаних.
Згідно зі звітом, 64% респондентів витратили на цю мету до 1000 грн протягом останніх трьох місяців.
Дослідження, проведене компанією InMind, базується на результатах опитування, в якому взяли участь 2,5 тисячі респондентів з міст України з населенням понад 50 тисяч осіб у липні-серпні цього року. Ймовірність похибки вибірки становить 0,95, і не перевищує 1,95%. Крім того, було організовано сім фокус-групових обговорень з мешканцями Києва, Львова, Одеси, Дніпра, Харкова, Полтави, Хмельницького та Вінниці.
#
