Не існує необхідності голосувати за Цивільний кодекс у 2026 році.
Цього місяця має відбутися презентація оновленого проєкту Цивільного кодексу України (ЦК). Його обговорення стало предметом однієї з найактивніших юридичних дискусій останніх років. Критика щодо закритого процесу розробки, загрози втручання в особисте життя та спірні питання, що стосуються сімейних норм, спонукали авторів значно переглянути документ перед другим читанням.
Про те, від яких скандальних норм вирішили відмовитися, як документ захищає права військових, чому реформа потрібна саме тепер, в інтерв'ю Укрінформу розповів секретар робочої групи з рекодифікації цивільного законодавства, радник голови ВРУ Михайло Хоменко.
Голова парламенту Руслан Стефанчук не раз повідомляв про успішний прогрес реформи. Проте, представники громадськості відзначають, що влада ігнорує їхню участь, а розробка кодексу нібито відбувається в закритому режимі. Що стало причиною цього комунікаційного розриву і чому суспільство відчуває відчуженість від процесу?
Ми мали можливість поспілкуватися практично з усіма учасниками процесу, включаючи тих, хто висловлював критику та не поділяв нашу точку зору.
Серед них були і представники спільноти ЛГБТІК+, і представники жіночих рухів, і низка антикорупційних організацій. Цей перелік не вичерпує всіх груп, з якими ми мали зустрічі.
Яким чином ми плануємо продовжити роботу після першого читання, що відбулося у квітні цього року? Спершу ми вдосконалимо текст, а потім надамо його на розгляд відповідного комітету Верховної Ради, що займається правовою політикою.
Зараз ми підготовлюємо документ для обговорення в комітеті. На етапі слухань запрошуємо всіх зацікавлених делегувати своїх представників для участі в доопрацюванні проєкту. Цей формат був обраний з огляду на чутливість теми та ризики, які підкреслювали представники громадянського суспільства.
Я переконаний, що в листопаді 2026 року ми зможемо презентувати громадськості нову версію документа, яку розгляне комітет з правової політики. Цей процес буде відкритим, і на даному етапі запрошуємо всіх бажаючих приєднатися.
Текст залишається в стадії роботи і буде продовжувати змінюватися. У ньому були виявлені очевидні помилки та недоліки, про які ми відкрито говоримо під час публічних заходів. Ми виправили граматичні та технічні неточності, а також суттєво доопрацювали його, враховуючи критичні коментарі та пропозиції, які отримали від нашої аудиторії. Я впевнений, що протягом двох або трьох тижнів суспільство зможе ознайомитися з оновленим текстом.
Розробка нового проєкту ЦК стартувала ще до початку повномасштабної війни. Чому ж вирішили оновити його саме в цей час, враховуючи складну ситуацію в країні?
Робоча група була заснована влітку 2019 року. У нас відбувався досить динамічний процес: ми організовували наукові конференції, публікували статті в спеціалізованих виданнях і давали інтерв'ю на телебаченні. Варто зазначити, що це сталося ще до парламентських виборів. Першим керівником робочої групи був Павло Петренко, який на той час обіймав посаду міністра юстиції.
Чому процес активізувався тепер? До 2021 р. ми розробляли концепцію оновлення цивільного законодавства. Після 2021 р., під час пандемії COVID-19, узялися до роботи над текстом. Перший варіант проєкту підготували приблизно в середині 2025 р. Проєкт нового ЦК став першим нормативно-правовим актом, який пройшов усі етапи, передбачені законом про правотворчу діяльність.
Проєкт оприлюднювали, проводили громадські слухання, а текст кожної книги розміщували на сайті парламенту. Усі охочі могли надіслати свої пропозиції щодо нього на електронну адресу робочої групи. Процес був абсолютно відкритим.
Щодо воєнного контексту, то ось кілька прикладів. Францію та Німеччину вважають двома основними центрами європейської традиції приватного права. Ідеться про Французький ЦК та Німецьке цивільне уложення. Французький ЦК ухвалили 1804 р., у часи Війни другої коаліції та в умовах відновлення активних бойових дій із Британією. Французи ухвалювали свій кодекс в умовах колосальної соціальної нестабільності й турбулентності.
У 1871 р. було щойно утворено Німецьку імперію. На німецьких землях тоді діяли різні правові системи: зокрема, у Рейнській області застосовували французький ЦК. Саксонський кодекс окремо діяв на решті території. Щоб політично об'єднати Німеччину, вони ухвалили Німецьке цивільне уложення. Цивільне законодавство може бути інструментом відновлення - своєрідною конституцією громадянського суспільства.
У новому кодексі враховані специфічні українські умови: введено особливості правового статусу військових підрозділів як юридичних осіб, а також ряд особистих прав для військовослужбовців. Одним із прикладів, які часто наводить спікер Верховної Ради, є питання щодо номерів мобільних телефонів військових. Мова йде про заборону повторного використання номерів мобільних телефонів загиблих військовослужбовців, що допоможе уникнути ситуацій, коли через півроку родина отримує повідомлення на кшталт "Твій коханий знову на зв'язку".
Крім того, у кодексі вперше з'являється поняття військового делікту та положення про відшкодування збитків, завданих збройною агресією. Це має забезпечити запуск компенсаційного механізму.
Отже, я вважаю, що новий кодекс необхідний вже зараз, і його варто ретельно розробити. Діючий Цивільний кодекс значною мірою втратив свою актуальність.
У початковій версії проєкту не було враховано цивільне партнерство, а шлюб трактувався як союз між чоловіком і жінкою. Чи були враховані пропозиції суспільства під час доопрацювання кодексу перед другим читанням? Чи вдалося досягти спільної позиції?
- Так, така позиція на етапі попереднього доопрацювання кодексу до другого читання вже підготовлена.
По-перше, ми повертаємо редакцію чинної статті 3 Сімейного кодексу України - те визначення сім'ї, яке тепер існує в українському законодавстві. Вона не обмежує його лише кровним спорідненням або союзом чоловіка і жінки. Отже, ми зберігаємо чинне формулювання, яке залишає простір для судового тлумачення. На підставі цієї норми українські суди вже визнавали факт спільного проживання одностатевих пар; такі прецеденти були, зокрема, у Верховному Суді.
Ми усуваємо дискримінаційні положення, на які звернули увагу представники ЛГБТІК+ спільноти.
Щодо партнерств. Ми не говоримо зараз про одностатеві шлюби, тому що стаття 51 Конституції України визначає шлюб як союз чоловіка і жінки. Конституція під час дії воєнного стану не може бути змінена.
Ми не оскаржуємо факт існування партнерств, але підкреслюємо, що специфіка їх реєстрації, оформлення актових записів і юридичні наслідки вступу в такі партнерства повинні регулюватися окремим законодавчим актом.
На нашу думку, це - виважене рішення. Ви ж усвідомлюєте, що, крім обговорень з представниками ЛГБТІК+ спільноти, до спікера та депутатів також звертаються члени Ради церков, які мають протилежну точку зору. Тому ми досягли такого компромісу.
Проте існувала й критика стосовно методів розірвання шлюбу. Зокрема, це стосувалося й можливості встановлення терміну для примирення між подружжям. Чи вдалося знайти компроміс у цьому питанні?
Так, це виявилось можливим. У травні, після того як проєкт пройшов перше читання, ми провели зустріч з представниками жіночих організацій. Діючий Сімейний кодекс дозволяє суду вживати заходи для примирення подружжя. Ми внесли зміни до норми, ухваленої на першому читанні, залишивши лише два випадки, коли суд може втрутитися для примирення: якщо у подружжя є малолітня дитина або дитина з інвалідністю. У таких випадках суд може призупинити процес розлучення на термін від одного до трьох місяців.
А як бути, якщо мова йде про насильство навіть у таких обставинах?
- У разі домашнього насильства суд за жодних обставин не застосовує заходів для примирення подружжя.
Також це стосується обов'язку повернення прізвища, яке було до шлюбу. Ми прийняли до уваги висловлені зауваження і вирішили усунути спірне формулювання. Таким чином, жоден з подружжя не має права вимагати від іншого повернення дошлюбного прізвища.
Ми також відновили актуальну редакцію норми, що дозволяє відмовити в стягненні аліментів у випадку, якщо один із подружжя має вищий дохід, ніж інший. Усі ці делікатні положення, які викликали суспільне обурення, повернули до чинної редакції. Можу вас запевнити в цьому.
- Залишалися й зауваження щодо прав жінок і репродуктивних рішень, зокрема формулювань про переривання вагітності. Чи вдалося знайти спільну позицію?
У актуальній статті 281 "Право на життя" зазначено, що використання допоміжних репродуктивних технологій дозволяється виключно на основі медичних показників.
Проте під час обговорень військові, представники Міністерства оборони та Генерального штабу, а також лікарі-репродуктологи акцентували увагу на важливому аспекті. Після втрати захисника його дружина може не мати медичних показань для використання допоміжних репродуктивних технологій, оскільки сама є здоровою. Проте вона може мати бажання скористатися залишеним біологічним матеріалом для того, щоб стати матір'ю.
Тому ми запропонували змінити норму, хоча чинна редакція передбачає застосування таких технологій тільки за медичними показаннями. Вислухавши відповідні аргументи, у поправках до другого читання Руслан Стефанчук запропонував доповнити норму словами "за медичними показаннями та в інших випадках, передбачених законодавством". Це дозволить Міністерству охорони здоров'я визначити своїм наказом інші обставини, за яких можна застосовувати допоміжні репродуктивні технології.
Щодо штучного переривання вагітності: у статті 281 передбачено відповідний порядок. Усі медичні дії проводять за поінформованою згодою особи, якої вони стосуються. Це абсолютно нормальний алгоритм. Ми тут нічого концептуально не змінювали.
Одним із суперечливих аспектів проєкту ЦК є впровадження терміна "доброзвичайність". Це викликає побоювання через потенційно широке тлумачення в судовій практиці. Які ваші пропозиції щодо забезпечення стабільності та передбачуваності в застосуванні цієї норми?
- Цивільні кодекси будь-якої держави містять оцінні поняття. Уже понад 20 років у ЦК закріплено принципи добросовісності, справедливості та розумності. Є поняття "чесна ділова практика", "належна обачність".
Оцінні юридичні поняття з коренем "добро" використовують у різних сферах законодавства. Антикорупційне законодавство побудоване на доброчесності. Поняття "доброзвичайність" запропонували як заміну формулювання "моральні засади суспільства". Звідки у нас з'явилися моральні засади суспільства?
Діючий Цивільний кодекс був створений у часи значної соціально-економічної нестабільності. Хоча цей кодекс був прийнятий у 2003 році, його основні концептуальні ідеї зародилися ще в середині 1990-х років. На сучасну версію Цивільного кодексу України також вплинули модельні кодекси країн СНД, в яких збереглося багато радянських принципів.
Звідки ж походять моральні основи, які нині закріплені в Цивільному кодексі та Сімейному кодексі України? Вони беруть свій початок зі статті 5 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, де йшлося про "моральні принципи суспільства, що будує комунізм". Розробники сучасного кодексу адаптували цю формулу, прибравши згадки про комунізм, і впровадили в українське законодавство ці моральні засади. Пізніше Україна вирішила відмовитися від закону, що регулював захист суспільної моралі. На мою думку, це було вірним кроком, оскільки держава не повинна втручатися у приватне життя громадян.
Проте цей архаїзм залишився в нашому законодавстві. Що ж ми запропонували натомість? Ми вивчили практику інших країн. У різних правових системах використовуються терміни "доброчесні звичаї" або "позитивні норми". Ми звернулися до Сергія Головатого, нашого консультанта з мовних питань, щоб дізнатися, як правильно сформулювати це поняття. Він приніс українські словники, включаючи ті, що були видані під час розстріляного відродження, і показав нам можливі варіанти, пояснивши, що "доброчесні звичаї" звучить як калька з російської мови, де "нрав" позначає мораль та моральність.
Ми не пішли на те, щоб цей термін використовувати. Тоді він запропонував створити нове слово, якщо відповідного терміна в українській мові немає. Так і з'явився термін "доброзвичайність", який відповідає латинському поняттю boni mores. І ми замінили в тексті "моральні засади суспільства" на "доброзвичайність".
Під час підготовки до другого читання ми вилучили статтю 6 проєкту, яка визначала поняття "доброзвичайність". Відверто кажучи, це була наша помилка під час підготовки законопроєкту. Не варто було давати визначення цьому оцінному поняттю. Ми написали, що доброзвичайність - це стандарти етичної поведінки. Критики цілком обґрунтовано запитали: хто визначатиме ці стандарти? Адже стандарт передбачає певну модель поведінки.
Ми ж не перебуваємо в тоталітарному суспільстві, тому прийняли критику до уваги, видаливши з документа більше десяти випадків використання терміна "доброзвичайність". Залишили лише ті, що дійсно знайшли своє місце у судовій практиці. Дозвольте навести кілька яскравих прикладів.
Чотири рази термін "доброзвичайність" використано в Четвертій книзі, присвяченій праву інтелектуальної власності. У яких випадках? Зокрема, винахід, корисна модель, торговельна марка мають відповідати вимогам доброзвичайності.
Критики закликали до аналізу ситуацій, у яких бренд міг би виявитися несумісним із принципами добросовісності. Наприклад, у 2022 році на ринках з'явилася горілка під назвою "Героїчна Буча", а до Українського національного офісу інтелектуальної власності надійшла заявка на реєстрацію марки "На щиті". На нашу думку, це є виявом експлуатації трагедії.
Іменно в таких ситуаціях необхідні запобіжні заходи. Це зовсім не означає, що суддя матиме право на власний розсуд визначати, що вважається доброзичливим, а що - ні. Суд буде використовувати цей критерій, беручи до уваги особливості кожної конкретної справи.
- Ми сподіваємося на завершення війни й очікуємо, що для відбудови України залучатимуть іноземний капітал. Як оновлений ЦК має врахувати потреби іноземних партнерів? Чи будуть їм зрозумілі основні цивільно-правові норми, зокрема щодо цифрових речей і корпоративних договорів?
Звичайно. У всіх аспектах приватноправового регулювання проєкту враховано сучасні підходи, починаючи з ідентифікації суб'єктів. На сьогодні в Україні налічується 96 різних організаційно-правових форм для юридичних осіб.
В Україні існують різноманітні організаційно-правові форми юридичних осіб, серед яких гаражні кооперативи та садові товариства. Коли до нас звертаються іноземні контрагенти з Англії, Франції чи Нідерландів, нашим юристам часто важко пояснити, які саме відмінності між гаражним кооперативом і звичними для них компаніями з обмеженою відповідальністю. З метою покращення розуміння цих концепцій, ми оновили відповідні положення, орієнтуючись на сучасні світові практики регулювання цих відносин.
Ми створили закритий список організаційно-правових форм для юридичних осіб, оновили підходи до термінів позовної давності та правочинів, а також ввели нові типи договорів. Значно вдосконалили загальні положення зобов'язального права, враховуючи проєкт Загальної рамки посилань, принципи європейського договірного та деліктного права, а також норми УНІДРУА.
Тепер будемо стежити за відповіддю наших європейських партнерів на цей документ, а також за тим, як Україна реалізує свої зобов'язання в сфері євроінтеграції, зокрема щодо забезпечення прав спільноти ЛГБТІК+.
Нас також цікавитимуть висновки фахівців щодо захисту іноземних інвестицій, відшкодування збитків та договірного регулювання.
- Ви сказали, що в листопаді буде представлений оновлений проєкт ЦК. Коли плануєте подати проєкт на голосування в парламенті?
- Його подадуть до сесійної зали лише тоді, коли текст буде якісним і враховуватиме застереження всіх груп, які занепокоєні наслідками його ухвалення.
Наша основна мета - створити якісний текст. Завдання проголосувати за нього у 2026 році не стоїть. Більш того, підходи до вступу в силу нового кодексу зазнали змін. Раніше пропонувалося, щоб кодекс почав діяти з 1 січня року, що настає після його ухвалення. Тепер же встановлено нове правило: він набуде чинності через рік після завершення або скасування воєнного стану в Україні.
Отже, кодекс почне діяти лише після закінчення воєнного стану?
Після завершення війни, це, безумовно, станеться. Впевнений, що в комітеті відбудуться масштабні дискусії за участю різноманітних експертів.
Отже, 2026 рік не стане фінальною датою. Ще є можливість вдосконалити проєкт, а також обговорювати його в засобах масової інформації та соціальних мережах.
Укрінформ звернувся по коментарі щодо проєкту Цивільного кодексу до Реанімаційного пакету реформ та ГО "Точка опори ЮА", однак на момент публікації відповіді на запити не надійшли.
#Україна #Європа #Суспільство #Укрінформ #Верховна Рада #Нідерланди #Франція #Англія #Німеччина #Шлюб #Військовослужбовці #Парламент #Телефон #Законодавство #Співдружність Незалежних Держав #Комунізм #Юридична особа #Спікер (політика) #Компроміс #Громадянське суспільство #Цивільний кодекс України #Правова система #Руслан Стефанчук #Велика Британія #Буча, Київська область #Мораль #Німецька імперія #Торговельна марка #Цивільне законодавство #Сімейний кодекс України #Цивільний кодекс #Військовий стан #Павло Петренко #Сергій Головатий
