Проект закону, що передбачає зменшення фінансування громадських засобів масової інформації, викликав хвилю страйків та мітингів у Чехії, оскільки існують побоювання щодо можливої втрати незалежності громадських мовників. У неділю в Празі заплановано великий протест.
Сотні тисяч людей мають вийти цими вихідними на вулиці Праги, щоб висловити протест проти спроб чеського уряду проштовхнути через парламент законопроєкт про реформу фінансування громадських ЗМІ, запропонованого урядом під час раптового нічного засідання в жовтні.
Правопопулістська коаліція на чолі з прем'єр-міністром Андреєм Бабішем прискорила перше з трьох читань законопроєкту, яке завершилося голосуванням за схвалення під ранок 24 жовтня.
Законопроєкт викликав величезну кількість протестів і страйків по всій країні, проте недільна акція в парку Летна в Празі, найімовірніше, стане наймасштабнішою серед усіх протестів, які відбулись до цього часу.
Що міститься в суперечливому законопроєкті щодо громадського мовлення?
Згідно з пропозицією уряду модель обов'язкового ліцензійного збору, яка зараз фінансує Чеське телебачення (CT) і Чеське радіо (CRo), буде скасовано, а мовники отримуватимуть фінансування безпосередньо з державного бюджету.
Три політичні сили в коаліції — центристське ANO під керівництвом Бабіша, ультраправий SPD та радикально-консервативні "Мотористи", які в основному представляють менш забезпечені верстви населення — стверджують, що ліцензійний збір є несправедливим податковим тягарем.
Урядові партії стверджують, що новий підхід, відповідно до якого фінансування CT та CRo зменшиться приблизно на 15% у першому році, сприятиме підвищенню ефективності обох мовників. Вони також зазначають, що кілька інших країн Європейського Союзу вже впровадили аналогічні зміни.
Які лунають заперечення щодо законопроєкту?
Натомість критики гнівно відкидають такі пояснення дій уряду. Опозиційні партії, громадські й неурядові організації та міжнародні спостерігачі звинувачують уряд у спробі підірвати незалежність мовників, чиє критичне висвітлення дій влади давно дратує зокрема ANO та SPD.
Аналітики зазначають, що хоча моделі в інших країнах ЄС містять гарантії довгострокової фінансової стабільності та редакційної незалежності, чеська урядова пропозиція не пропонує ні того, ні іншого. CT і CRo застерегли, що передбачене законопроєктом скорочення бюджету означатиме скорочення програм і персоналу.
Коли текст запропонованого законопроєкту уперше опублікували влітку цього року, це ж одразу наразилося на протести. Вацлав Штетка з Європейської нової школи цифрових досліджень заявив DW, що такі "драматичні скорочення бюджету є актом культурного вандалізму". Також лунали засудження обмеження парламентських дебатів на тлі прискорення розгляду законопроєкту.
"Конфронтаційний стиль, намагання звузити парламентські дискусії та риторика урядових структур стосовно журналістів і критиків - все це стало каталізатором для громадської реакції", - зазначив у розмові з DW Отто Ейбл, політолог із Масарикового університету в Брно, другому за населенням місті Чехії.
Що сталося після прискорення ухвалення законопроєкту?
Громадська реакція була миттєвою. Протестуючі, сповнені обурення, оточили парламент протягом всієї ночі, поки уряд намагався провести перше читання законопроекту. Відтоді в різних містах та селищах країни відбулися численні демонстрації. Багато з цих акцій організували студенти, до яких приєдналися профспілки, релігійні громади та представники навчальних і культурних установ.
Журналісти телевізійних і радіомовних компаній обох мовних груп оголосили про страйк на початку листопада, тим самим порушивши традицію регулярного виходу теле- та радіопрограм для своїх глядачів і слухачів. Протест, запланований на неділю, має на меті підвищити тиск на уряд Бабіша. Ця акція відбудеться всього за два дні до річниці початку "Оксамитової революції", що призвела до падіння комуністичного режиму в Чехословаччині в 1989 році.
Громадська ініціатива "Мільйон моментів за демократію", що планує проведення недільного мітингу, вже має значний досвід у мобілізації чеських громадян. Під час урядування Андрея Бабіша їй вдалося зібрати сотні тисяч людей на вулицях міст. Наприклад, у 2019 році, під час першого терміну Бабіша на посаді прем'єра, організація залучила близько 300 тисяч учасників, а раніше цього року — понад 200 тисяч.
Які причини такої інтенсивної реакції суспільства на дії уряду Бабіша?
Раптова спроба уряду проштовхнути суперечливий законопроєкт пояснюється нетерплячкою виконати ключову обіцянку, яку оголосили перед виборами в жовтні 2025 року, а також давньою амбіцією прем'єра Бабіша, якому завадили в спробі забезпечити контроль над керівною радою CT під час його першого терміну влади у 2017-2021 роках.
Вацлав Штетка підкреслює, що численні напади на державні ЗМІ з боку чеських урядів як у минулому, так і в сучасності, ілюструють специфічну політичну культуру в посткомуністичних країнах Європи. "Політичні лідери ніколи не визнавали автономію громадських ЗМІ", - зазначив він.
Однак у Чехії громадські мовники здобули особливий статус як наріжні камені демократії. Цей статус сформувався під час так званої "кризи Чеського телебачення" 2000-2001 років, коли окупація студій CT співробітниками та масові протести змусили тодішній уряд відступити від спроби взяти їх під контроль. "Боротьба за медіа громадської служби стала символом захисту ліберально-демократичних цінностей та інституцій", - сказав Ейбл.
Яка була реакція уряду?
У відповідь на зростаюче обурення серед населення, уряд спробував охолодити обстановку. Бабіш оголосив про намір розробити нову ініціативу, згідно з якою фінансування державних медіа буде відокремлено від бюджету, а редакційна незалежність буде забезпечена та підлягатиме всебічному і прозорому обговоренню.
Однак критики все ще не задоволені, підкреслюючи відсутність конкретної інформації та те, що інші члени уряду, здається, наполегливо прагнуть дотримуватися визначеного напрямку.
Ініціатива "Мільйон моментів за демократію" підкреслює, що тиск на владу має продовжуватися. "Слова не мають жодної цінності", - зазначили представники цієї ініціативи. - "Поки громадськість підтримує незалежні засоби масової інформації, уряд продовжує діяти так, наче країна є його власністю".
Які можливі загрози для урядових структур?
Сигналів про можливий відступ опозиції практично не спостерігається, тому уряд опинився перед непростим вибором. З одного боку, він володіє парламентською більшістю, що дозволяє йому просувати законопроєкти та долати можливі вето з боку верхньої палати Сенату та президента Петра Павела.
Однак це може обернутися значними витратами. Як показали результати опитувань, підтримка уряду з боку населення зменшується і може ще більше впасти у разі, якщо протести посиляться або їх підживить невдоволення цінами на життя та житло. Це вже сталося нещодавно під час студентських протестів у Франції та інших європейських країнах.
"Справжня загроза для уряду полягає в тому, що медійна проблема може стати каталізатором для більшого невдоволення", - зазначив Мартін Вокалек з Інституту європейської політики EUROPEUM у Празі.
Чи існує ймовірність насильницького конфлікту?
Бабіш розуміє, що існує небезпека. Прем'єр-міністр повідомив, що не братиме участі у святкуванні річниці "Оксамитової революції" 17 листопада, яке має глибоке символічне значення, сподіваючись, що його відсутність допоможе "полегшити напруженість".
Проте мало кого непокоїть те, що чеські протести можуть перерости в насильство. Аналітики зазначають, що гнів у Чехії залишається щільно зосередженим на пропозиції щодо громадських ЗМІ й продовжує виражатися подібно до сейсмічних подій сучасної історії країни.
"Я б не очікував повторення французького сценарію", - сказав Вокалек у розмові з DW, зазначаючи, що та сама "велика, мирна та громадянська чеська культура протесту", яка дала назву Оксамитовій революції та Оксамитовому розлученню зі Словаччиною 1993 року, й досі сильна.
#