Від Австралії до Голлівуду: кар'єра та визначні ролі акторки Роуз Бірн

Актриса, яка здобула популярність завдяки своїм виступам у великих голлівудських фільмах та комедіях, вперше потрапляє у "вищу лігу" цьогорічного сезону нагород у світі кіно як одна з основних кандидаток на отримання престижної статуетки американської кіноакадемії. Таку думку висловлюють критики.

Роуз Бірн має досвід роботи з провідними режисерами, такими як Софія Коппола у "Марії-Антуанетті" (2006), Денні Бойл у "Пеклі" (2007) та Вольфганг Петерсен у "Трої" (2004). Вона проявила свій талант у різноманітних жанрах – від комедій і хоррорів про паранормальні явища до наукової фантастики, романтичних комедій, екшенів і мюзиклів. Крім того, Роуз двічі отримувала номінацію на премію "Еммі" за свою роль у юридичному трилері "Сутичка". Нещодавно вона також була удостоєна "Срібного ведмедя" на цьогорічному Берлінале за найкращу головну роль у чорнокомедійній драмі Мері Бронштейн "Я не залізна", яка незабаром з'явиться в українському прокаті 23 жовтня. У день прем'єри ми маємо можливість ближче познайомитися з цією талановитою акторкою.

Голлівуд виглядав надто віддаленим.

Роуз Бірн з'явилася на світ 24 липня 1979 року у передмісті Сіднея, Австралія, в сім'ї маркетолога та адміністраторки початкової школи. З раннього віку вона усвідомила свою пристрасть до акторства і вже з восьми років почала відвідувати курси Австралійського театру для молоді. У 12 років Роуз вступила до Коледжу Бредфілд, який славиться своїм високоякісним драматичним відділенням. Саме в цьому ж віці вона отримала свою першу кінороль у фільмі "Лялька Даллас".

Молода акторка зазнала невдачі під час прослуховування та не була прийнята до Національного інституту драматичного мистецтва, де навчалися такі знаменитості, як Мел Гібсон, Джеффрі Раш і Кейт Бланшетт. Вражена відмовою, Бірн вирішила продовжити освіту, вступивши на бакалаврат мистецтв у Сіднейському університеті.

"Пальці віялом"

Роуз розпочала свою активну кар'єру у локальних телевізійних проектах, а в 1999 році зіграла в австралійській кримінальній комедії "Пальці віялом" у дуеті з Гітом Леджером.

"Ми з Гітом були тоді просто дітьми. Дивно мати записаним той період свого життя - і порівнювати, наскільки моє життя змінилося потім", - каже Роуз про цю роботу, яка зробила її відомою.

Як молода акторка, Бірн зізналася, що брала приклад з австралійських зірок Ніколь Кідман та Тоні Коллет, а також з британської акторки Наомі Воттс, які досягли значних висот у Голлівуді. Проте вона не була впевнена, що зможе повторити їхній шлях: "Це здавалося чимось надзвичайно віддаленим і важким, - згадує Бірн. - Їхати туди, проходити прослуховування, повертатися назад, а потім знову вирушати туди, щоб знову проходити прослуховування і знову повертатися".

З віддаленої-далекої галактики – до Трої та буремної Франції.

Першу престижну професійну нагороду Бірн отримала за роль сліпої дівчини у фільмі "Богиня 1967 року". А вже за два роки стався нарешті її голлівудський дебют - Роуз зіграла Дорме, служницю королеви планети Набу Падме Амідали у фільмі "Зоряні війни: Епізод II - Атака клонів".

Після цього ролі у гучних голлівудських проєктах пішли одна за одною: Роуз Бірн зіграла у "Місті привидів" (2002) разом з Меттом Діллоном та Джеймсом Кааном, у "Ночі, яку ми назвали днем" (2003) із Деннісом Гоппером та Мелані Гріффіт, у "Трої" (2004) з Бредом Піттом та Орландо Блумом, "Марії-Антуанетті" (2006) із Кірстен Данст тощо.

"Троя" можно описать как древний город, известный своей легендарной историей и мифами, особенно связанными с Троянской войной.

У 2011 році на екрани вийшов фільм "Подружки нареченої", в якому Роуз втілила яскравий образ Гелен – дружки, яка вразила всіх своєю неперевершеною харизмою. Режисер Пол Фіґ зазначає, що під час відбору акторів Бірн була настільки "геленішною", що він без вагань обрав її на цю роль. Вона завжди дивувалася, як смішно поводяться її колеги на знімальному майданчику, але, на мою думку, не усвідомлювала, що сама була не менш кумедною, ніж вони.

Далі Бірн розкрила нові грані свого таланту у містичному горорі "Астрал 2" (2013), потім повернулася до комедії у проєкті "Сусіди" (2014) і "Сусіди 2", спробувала себе у супергероїці ("Люди Ікс: Апокаліпсис", 2016) і в озвучуванні анімації - у двох частинах мультфільму "Кролик Петрик" (2018, 2021).

"В такт повсякденності"

А далі повернулася на телебачення у серіалі "В такт повсякденності" (також відомому, як "Фізкультура" чи "Фітнес", 2021-2022). У цьому проєкті Бірн зіграла змучену сімейним життям домогосподарку Шейлу, котра раптом відкриває у собі талант фітнес-тренерки і робить несподівану кар'єру на телебаченні, паралельно страждаючи від булімії та нещасливого шлюбу. І можна сказати, що роль Шейли стала для Бірн своєрідним тренуванням перед проєктом "Я не залізна", який вона називає "творчою вершиною моєї карʼєри".

"Не так вже й багато якісних сценаріїв створюється для жінок нашої вікової категорії."

У чорнокомедійній драмі режисерки і сценаристки Мері Бронштейн акторка грає головну героїню Лінду - жінку, яка намагається впоратися з таємничою хворобою своєї дитини, постійною відсутністю чоловіка, нескінченними побутовими проблемами та складними стосунками з психотерапевтом.

За словами Бронштейн, запропонувати роль Лінди Роуз Бірн її надихнув саме серіал "В такт повсякденності". Режисерка згадує: "Було щось таке у тому, що вона робила в цьому телешоу, що я зрозуміла - я можу взяти це і довести до найдальшої межі. Роуз має бездоганний комедійний талант, але водночас вона є справжньою, серйозною, технічно сильною акторкою. Здатність викликати сльози одразу після сміху - це справді рідкість. У цьому фільмі я веду глядача у складні місця, тож мені була потрібна була людина, яка змусить аудиторію при цьому почуватися комфортно. І Роуз саме така. Вона - мій емоційний аватар. Фільм - це Роуз, а Роуз - це фільм".

А сама ж 46-річна акторка зізнається, що для неї проєкт "Я не залізна", який, до речі, наразі має 95% "свіжості" на Rotten Tomatoes, став наче ковтком свіжого повітря, адже "пишеться не так багато хороших сценаріїв для жінок нашого віку - історій, які показують тебе як реальну людину, а не як додаток до якогось іншого персонажа. Тож цей фільм був надзвичайним".

"Я не залізна"

Роуз Бірн у цій ролі дійсно вражає, що підтверджується її нагородою за найкращу головну роль на Берлінському кінофестивалі. Ця відзнака стала знаковою подією в її кар'єрі, адже вперше вона виходить на новий рівень у світі кінематографічних нагород. Наразі Бірн вважається однією з основних кандидаток на номінацію на майбутній "Оскар".

"Мені здається, що отримати таке визнання - це справжнє диво," - зізнається Бірн. Проте вона також зазначає, що вважає нагороди "абсурдними": "Як можна порівнювати одну акторську роботу з іншою? Хоча, безумовно, розмови про "Оскар" - це великий комплімент."