Чому ми схиляємося до негативних новин: механізми роботи нашого мозку та алгоритмів.

Ще до того, як ваша ранкова кава встигне охолонути, новини вже встигають донести до нас інформацію про війни, політичні скандали, природні катастрофи та чужі трагедії. Повідомлення про обстріли, політичні рішення, втрати та нові загрози стали невід'ємною частиною нашого щоденного життя. В умовах війни бути в курсі подій — це необхідність. Проте алгоритми соціальних мереж і наша природна схильність звертати увагу на загрози можуть мати серйозні наслідки для нашого психічного та фізичного благополуччя.

Водночас, питання не зводиться лише до рішення журналістів висвітлювати негативні події. Згідно з дослідженням, проведеним Юрієм Мельником та іншими у 2023 році на основі аналізу Google News, 70,54% заголовків мають позитивний характер. Цей результат ставить під сумнів поширене уявлення про те, що журналісти є основними винуватцями домінування негативного контенту в медіапейзажі.

Натомість ми, як читачі, відповідальні за популярність негативних новин. Доктор Чарльз Р. Чаффін пояснив у журналі Psychology Today, що коли ми читаємо негативну інформацію, мигдалина -- частина мозку, відповідальна за оброблення емоцій -- надсилає сигнали, які підвищують пильність та емоційне збудження, утримуючи нашу зацікавленість у історії. У 2023 році Клер Е. Робертсон та ін. у своєму дослідженні для Національного інституту охорони здоров'я виявили, що негативні слова в заголовках новин збільшують рівень споживання, в той час як позитивні слова його знижують. Ба більше, навіть серед негативних новин кожне додаткове негативне слово збільшує коефіцієнт кліків на 2,3%.

Цей рівень залученості викликаний зростанням розповсюдження негативних новин у соціальних мережах. Як показав аналіз новинних ресурсів у США та Великій Британії, проведений журналом Nature у 2024 році, користувачі соціальних платформ у 1,91 раза частіше поширюють посилання на статті, що містять негативну інформацію. Крім того, такі посилання зазвичай розповсюджуються безпосередньо в межах самих соціальних мереж.

Останнім часом особливу небезпеку становить те, що українці дедалі частіше використовують Telegram як джерело новин. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, згідно з дослідженням міжнародної компанії Ipsos 61% українців назвали Telegram своїм основним джерелом інформації. Серед людей віком 25-34 років цей показник сягнув 87%. Адміністратори Telegram-груп часто публікують сенсаційну та неперевірену інформацію, прагнучи забезпечити її вірусне поширення. Водночас архітектура цього месенджера дедалі більше ускладнює відстеження, моніторинг і регулювання поширення дезінформації.

Внаслідок цього, негативні новини не тільки здобувають більшу увагу, а й отримують перевагу в алгоритмах: вони швидше розповсюджуються, частіше викликають реакції у аудиторії та, відповідно, займають перші позиції в новинних стрічках. Це формує ситуацію, в якій навіть нейтральні або позитивні події опиняються на другорядних місцях.

Проте така переважна присутність негативного контенту має наслідки, які виходять за рамки простого споживання медіа. Дослідження, проведене науковою групою під керівництвом Венді М. Джонстона у 2011 році, виявило, що всього 14 хвилин перегляду негативних новин на телебаченні можуть призвести до підвищення рівня тривоги, депресії та схильності до катастрофізації власних переживань. У такій ситуації організм активує вироблення адреналіну та кортизолу, переходячи в режим "бий або тікайте". До симптомів цього стану відносяться прискорене серцебиття, поверхневе дихання, проблеми з травленням та інші розлади.

Через постійний вплив негативних новин -- по телебаченню, у Telegram, на інформаційних сайтах та в соціальних мережах -- багато людей опиняються в стані хронічного стресу. Згідно з інформацією із сайту Центра відновлювальної медицини в штаті Мічиган, це призводить до порушення регуляції рівня кортизолу, уповільнення роботи щитоподібної залози та зниження рівня статевих гормонів, що своєю чергою спричиняє постійну втому, непереносимість холоду, набір ваги й навіть безпліддя. Крім того, можуть виникати здуття живота, діарея або запор, проблеми з пам'яттю, втрата концентрації, безсоння, біль у суглобах і м'язова напруга.

Внаслідок цього інформаційного перевантаження все більше людей відчувають так звану "втома від новин". За даними дослідження Media Development Foundation, проведеного у 2025 році, 46% українців активно уникають новин, пов'язаних із війною. Ця тенденція особливо виражена серед молоді: молоді люди у віці 18-24 років показують значне зниження інтересу до новин.

Водночас повна відмова від новин не є рішенням. У контексті війни доступ до інформації залишається критично важливим для особистої безпеки. Тому ключове завдання полягає не в тому, щоб уникати новин, а в тому, щоб навчитися взаємодіяти з ними більш усвідомлено.

Отже, яким чином можна досягти гармонії між отриманням знань та підтриманням свого фізичного і психічного благополуччя?

Знайдіть надійні джерела та уникайте пустих заголовків

Проблема не в самих негативних новинах, а в безконтрольному потоці інформації. Вибір кількох надійних джерел і читання повних матеріалів замість нескінченного перегляду заголовків допомагає краще розуміти нюанси кожної події.

Встановіть межі для споживання новин

Неважливо, чи ви досліджуєте соціальні мережі, Telegram-канали або новинні платформи, важливо встановити межі щодо часу, який ви готові витратити на споживання інформації. Як зазначає психолог Дон Грант у своїх порадах для American Psychological Association (2022), контроль над обсягом новин, які ви споживаєте, може суттєво покращити ваше емоційне самопочуття. Він рекомендує періодично вимикати сповіщення, виділяти певні години на день для відпочинку від гаджетів та обмежувати використання соціальних мереж до приблизно 15 хвилин щодня.

Уникайте потрапляння в "інформаційний вакуум".

Алгоритми соціальних мереж надають нам більше контенту, який вже викликав наш інтерес. Тому свідомий вибір позитивних, конструктивних або аналітичних матеріалів може допомогти уникнути спотвореного сприйняття реальності.

Зробіть перерву після отримання важких емоційних новин.

Група охорони здоровʼя Acibadem International радить дати собі час на відновлення після новин про трагедії чи катастрофи. Наприклад, корисними способами відволіктися можуть стати прогулянки, розмови з близькими або будь-яка інша діяльність.

Однак важливо розуміти, що вирішення проблеми не можна покладати виключно на користувачів. Натомість соціальним мережам та медіаплатформам слід змінити алгоритми, щоб вони враховували не лише рівень залучення і так звану сенсаційність статті, а і якість та суспільну цінність цього контенту.