Протягом тривалого часу десятки ведучих, експертів з політики та державних діячів поширювали проросійські погляди серед українців через телеканали "112 Україна", NewsOne і ZIK, які контролював Віктор Медведчук. Після початку війни в лютому 2022 року частина з них залишила країну, інші отримали підозри у державній зраді. Проте вони продовжують свою діяльність. Ми виявили їх практично у повному складі на платформі govorit.tv — новому майданчику для пропаганди, проти якого Великобританія вже двічі запроваджувала санкції. Медведчуківці продовжують виступати як "експерти з України", прогнозуючи нові катастрофи для нашої країни.
Вісімдесят прізвищ під однією вивіскою
Сайт golos.eu, відомий також як "Голос", вже у 2024 році потрапив у поле зору дослідників дезінформації, які класифікували його як проросійський проєкт, що намагається видавати себе за незалежне медіа. У грудні 2025 року Велика Британія включила його до списку санкцій через його роль у дестабілізації ситуації в Україні.
Проєкт не зник після цього. У січні 2026 року він відновив свою діяльність під новою назвою "Говорит Европа" з веб-адресою govorit.eu. Але коли 11 травня британське уряд запровадив санкції проти цього нового домену, вже наступного дня проєкт переїхав на адресу govorit.tv. Відвідавши цей сайт, ми виявили знайомі обличчя: там зібрані майже всі, хто протягом років з'являвся на каналах Медведчука. На сайті також є розділ "Активність", який демонструє 80 авторів та кількість матеріалів, опублікованих кожним із них.
На чолі списку знаходиться Микола Азаров — прем'єр-міністр за часів Януковича, який втік до Росії в 2014 році. На сайті govorit.tv за його прізвищем зареєстровано 2171 публікацію. На другому місці розташувався російський політолог Володимир Корнілов, який регулярно з'являється в пропагандистських програмах російського телебачення (1315 матеріалів). Третє місце займає Олена Маркосян, речниця організації "Український вибір", пов'язаної з Медведчуком, яка була внесена до "Реєстру зрадників" рухом "Чесно" (1155 публікацій). У день початку повномасштабного вторгнення вона заявила, що військова операція на Донбасі розпочалася Україною. Четверте місце належить Михайлу Чаплизі, колишньому державному службовцю. До 2021 року він часто з'являвся на каналах Медведчука, а після їх закриття перейшов на ютуб-канали колишніх ведучих (1059 публікацій).
Далі йдуть ті, хто вів програми на каналах Медведчука або регулярно приходив туди коментувати: ведучі Діана Панченко, Надія Сасс, Олександр Шелест і Василь Апасов, політики Спиридон Кілінкаров (був одним із ключових діячів Компартії України), Максим Гольдарб (був лідером політичної партії "Союз лівих сил"). Сам Медведчук значиться автором 246 матеріалів. Є тут і чинні нардепи, яких обвинувачують у державній зраді: Олександр Дубінський має на сайті 394 публікації, Нестор Шуфрич -- 91. Ведучих та експертів із цього переліку ми показали на графіку.
Вісімдесят прізвищ — це значна кількість, ціла команда. Дехто вів програми на каналах Медведчука, інші з'являлися там як коментатори, а деякі працювали над його політичними проєктами або входили до парламенту разом з ним. Кум Путіна, якого Україна обміняла з Росією у вересні 2022 року, зібрав цих осіб ще до початку великої війни. Незважаючи на різні заборони, вони залишаються разом, просуваючи вигідні для РФ наративи.
Частину з них ми вже описували в нашій базі псевдосоціологів та прихованих піарників -- туди Texty.org.ua вносять тих, хто оприлюднював сумнівні опитування або приховано піарив політиків. Найбільшою когортою прихованих піарників у ній виявилися саме люди Медведчука. Із 80 авторів govorit.tv у нашій базі є 18.
Дві хвилі санкцій
У секції "Про проєкт" платформа govorit.tv характеризує себе як "відкрита мережа, що об’єднує незалежні медіа, громадські організації та експертні інститути з усієї Європи". Її основною метою є, за словами представників, подолання розділень та поляризації у суспільстві. У розділі контактів можна знайти адресу в Будапешті на вулиці Паулаї Еде, а сайт пропонує можливість вибору майже 40 мов, серед яких є й українська. Внизу сторінки зазначено: "Видання 'Говорит Европа' (2014-2026)". Попередником govorit.tv є golos.eu, який був заснований ще у 2014 році під назвою "Голос правди", що й пояснює наявність року 2014 у даних сайту.
Перевіривши реєстраційні дані через платформу who.is, ми виявили, що домен govorit.tv був зареєстрований 12 травня 2026 року. Інформація про власника прихована за допомогою послуги приватності Withheld for Privacy, яку надає реєстратор Namecheap своїм користувачам, тому ісландська адреса у записі належить саме цій службі.
Це масове явище: ту саму компанію як власника показують майже 300 млн доменів по всьому світу. У 2024 році The New York Times з'ясувала, що за цією самою адресою в Рейк'явіку ховаються, зокрема, сайти, пов'язані з крадіжками особистих даних і дезінформацією.
Сайт govorit.tv тепер розташований у Казахстані: його IP-адреса належить хостинг-провайдеру Hoster.KZ. Це визнання редакції свідчить про їхню принциповість, адже вони стверджують, що у 2026 році "були змушені перенести сайт з Європейського Союзу в Казахстан" через "постійний тиск з боку європейських органів". Проте, як зазначено на сайті, "редакція та провідні журналісти вирішили переїхати до Будапешта".
Що ж насправді криється за цим "тиском"? Відповідь можна знайти в санкційних заходах, запроваджених британським урядом, а також в історії телеграм-каналу. До 13 січня 2026 року він функціонував під назвою @golos_eu і належав платформі golos.eu.
Подібно до сьогоднішнього "Говорит Европа", golos.eu позиціонував себе як європейське медіа, стверджуючи, що є "опозиційним" проєктом з редакцією в Брюсселі. Однак його основною аудиторією залишалися прихильники Росії в Україні, а також ті, хто підтримує війну в самій Росії. Згідно з даними VoxCheck і "Детектора медіа", на платформі golos.eu публікувалися такі особи, як Медведчук, Панченко, Маркосян, Лазарєв, Монтян, Деркач, Молчанов, Чаплига та Сасс — ті ж самі, що зараз працюють на govorit.tv.
9 грудня 2025 року британський уряд оголосив про введення санкцій проти golos.eu, пояснивши своє рішення участю цього ресурсу в процесах дестабілізації України. У своїй заяві влада послалася на злиті документи, які свідчать про те, що фінансування сайту здійснювалося через "Правфонд" – організацію, що нібито підтримує співвітчизників, проте, за версією Естонії, є прикриттям для діяльності ГРУ Російської Федерації.
За пів року проєкт двічі змінив адресу й переніс сервер до Казахстану, але зміст лишився тим самим. На govorit.tv переїхав архів golos.eu: в авторських стрічках є матеріали попередніх років. Із ЄС сайт відкривається без проблем, ми перевірили це у вересні 2026 року через румунський VPN.
Зв'язок цього проєкту з Медведчуком виходить за межі просто авторів. Матеріали з сайту golos.eu розповсюджував телеграм-канал "Другой Украины", який перебуває під контролем Медведчука. За інформацією СБУ, контент "Другой Украины" також поширювався через інший медійний проєкт Медведчука — празький Voice of Europe. Чеські спецслужби з’ясували, що деякі особи, які давали інтерв'ю чи публікувалися на Voice of Europe, отримували за це фінансову винагороду. Це стосувалося політиків з шести країн ЄС напередодні виборів до Європарламенту.
У березні 2024 року Чехія ввела санкції проти веб-ресурсу, Медведчука та Артема Марчевського, який є колишнім генеральним продюсером "112" і керівником Voice of Europe. Незабаром до цих заходів приєдналася і Європейська спільнота. Після цього Voice of Europe, так само як оновлений golos.eu, продовжив свою діяльність з території Казахстану. Хоча проєкти функціонують поза межами ЄС, нові сайти все ще створюються в Європі, а їх наповнення здійснюють ті ж самі особи.
"Консерви" розпочали свою діяльність.
З людьми, які створюють контент для сайту, трапляються подібні ситуації, як і з самим ресурсом. Багато з них підпадають під санкції, їм висувають звинувачення та відкривають судові справи. Проте є й ті, хто зміг залишити Україну і продовжує працювати на Росію так, як і в часи до початку великої війни, а деякі навіть діють, незважаючи на арешт.
Ведучий каналу "112" Денис Жарких перетнув українсько-словацький кордон у вересні 2022 року, писали "Схеми". Ведуча NewsOne, "112" і ZIK Надія Сасс переїхала до Білорусі за 11 днів до вторгнення. Руслан Коцаба, який вів на NewsOne програму "Я так думаю", у 2023-му виїхав до США як політичний біженець і не з'явився на засідання у справі про державну зраду.
14 серпня 2025 року Служба безпеки України та Генеральна прокуратура заочно висунули обвинувачення Віктору Медведчуку і ще 12 членам угрупування, відомого як "Друга Україна". До цього списку потрапили такі особи, як Денис Жарких, Артем Марчевський, Ян Таксюр, Руслан Коцаба, Юрій Дудкін, Олег Ясінський, Олександр Лазарєв та Роман Коваленко. За інформацією слідчих, ця організація діяла в інтересах військово-політичного керівництва Росії та виконувала завдання Федеральної служби безпеки та зовнішньої розвідки.
Підозра також торкнулася Кирила Молчанова, політтехнолога з медійної групи Медведчука. Його затримали у Польщі весною 2025 року після запрошення до Німеччини, нібито для отримання гранту. Згідно з інформацією від СБУ, у серпні 2025 року він перебував під арештом у Києві та співпрацював зі слідчими, а раніше працював одночасно на ФСБ та Службу зовнішньої розвідки Росії.
Навіть затримання не спиняє цю діяльність. Дубінський, який з листопада 2023 року знаходиться під вартою, у травні 2026 року отримав нове обвинувачення у державній зраді: Державне бюро розслідувань виявило, що він продовжував поширювати антиукраїнські ідеї навіть з-за ґрат.
Що вони висівають?
Заголовки на govorit.tv, як правило, побудовані так, щоб винною виявлялася українська влада, Захід або самі українці. З публікацій останніх кількох місяців ми виокремили чотири основні лінії.
В Україні, здається, існує враження, що країна не прагне до миру. У червні на одному з медіа-ресурсів з'явився матеріал під заголовком "Путін назвав єдину умову для термінового завершення конфлікту в Україні", автором якого значиться Віктор Медведчук. Народний депутат Артем Дмитрук, який у серпні 2024 року виїхав з України незаконно і наразі перебуває у міжнародному розшуку, 17 вересня опублікував статтю під назвою "Чиновники лякають зимою, забувши про переговори з Росією". Згідно з цією версією, Росія нібито завжди відкрита для діалогу, а затягування війни – це результат бажання Києва та Брюсселя.
Нелегітимність влади. Колишній депутат та власник заблокованого у 2022 році телеканалу "Наш", Євгеній Мураєв, у липні стверджував, що "вибори без мільйонів емігрантів — це не демократія, а оформлення колонії". Артем Дмитрук зазначав, що "світ без усунення Зеленського — це лише затримка неминучої руїни". Для українців така позиція дискредитує будь-які майбутні вибори ще до їх офіційного оголошення, а для міжнародної спільноти свідчить про те, що з Києвом неможливо досягти порозуміння.
Мобілізація та ТЦК. Колишній ведучий телеканалів NewsOne і ZIK, Василь Апасов, у серпні висловлював занепокоєння щодо можливого зниження віку мобілізації до 21 року. Інший ексведучий NewsOne, Руслан Коцаба, у липні зауважував, що "бородаті патріоти на задньому плані закликають до загибелі тих, кого затримують на вулиці". Політолог Олександр Дудчак у червні ставив питання: "Чи готує Брюссель облави на українців для поповнення армії Києва?".
Зимові місяці, фінансові труднощі та корупційні схеми. Олена Маркосян попереджала, що "Україна вступає в осінній період без автозаправок, електрики та підтримки з боку західних країн". Олександр Дудчак висловив думку, що державний борг може зрости до понад 12,3 трлн грн до кінця 2027 року. Ростислав Шапошніков, голова громадської організації "Дорожній контроль", який підпадає під санкції РНБО з травня 2025 року, стверджував, що "війна до перемоги — це найкраща ліцензія для крадіжок".
Усі згадані лінії мають спільну рису: їхні основи в значній мірі ґрунтуються на реальних подіях. Справді існують труднощі з мобілізацією, корупційні скандали мають місце, а зима обіцяє бути складною. Команда govorit.tv швидко реагує на кожну з цих тем, щойно вони з'являються в українських ЗМІ. Їхній підхід полягає в тому, щоб взяти актуальну проблему, додати до неї певні перебільшення або елементи вигадки та довести ситуацію до максимально негативного розвитку.
І зупиняються на цьому: альтернативних сценаріїв, способів вирішити проблему чи згадок про те, хто розпочав війну, у цих текстах немає. Українська влада в них завжди діє зловмисно. Читач, який споживає лише такий контент, отримує картину, де все вже програно, а єдиним раціональним виходом лишається припинити спротив.
Часто ці матеріали створюють на основі ютуб-ефірів тих самих людей Медведчука, які щодня розжовують болючі теми на власних майданчиках. На сайті їх публікують як авторські колонки.
Один із таких ресурсів – канал Олександра Шелеста, колишнього ведучого NewsOne. З квітня 2025 року на Шелеста накладено санкції РНБО, і в той же час YouTube заблокував його канал для українських глядачів. Проте канал продовжує функціонувати: у нього налічується 972 тисячі підписників та 6,4 тисячі відео, а окремі ефіри отримують від 400 до 900 тисяч переглядів.
Склад гостей там часто повторює перелік із govorit.tv: Олександр Лазарєв, Юрій Дудкін, Євгеній Мураєв, Микола Азаров, Максим Гольдарб, Сніжана Єгорова, ексдепутат від КПУ Спиридон Кілінкаров, Кость Бондаренко, Андрій Золотарьов, ексдепутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук, проти якого з травня 2025 року також діють санкції РНБО, штабний соціолог Партії регіонів Євген Копатько.
Ми переглянули назви ефірів за останні кілька місяців. У цей період канал повертається до двох тем частіше, ніж до решти. Перша -- заміна влади: "Зеленский не отдаст власть даже после поражения на выборах"; "Фёдоров прошёл кастинг на замену Зеленскому"; "Зеленского сменит военная хунта в Киеве". Друга -- мобілізація з окремим наголосом на жінках: "Келлогу заплатили за женскую мобилизацию"; "Женская бусификация". Теми збігаються з тим, що ми фіксуємо в щомісячних і щотижневих моніторингах проросійських і деструктивних телеграм-каналів.
На платформі Ютуб активно працює політолог Олександр Лазарєв, який до 2022 року часто з'являвся в ефірах "112", NewsOne та ZIK. Після початку війни він переїхав до окупованого Криму. Його канал налічує 143 тисячі підписників, а заголовки відео часто містять провокаційні новини, що мають на меті налякати глядачів: "Вересень у вогні. Після складної атаки на енергетичні об'єкти. Чи візьмуть Київ? Втеча влади" (331 тисяча переглядів); "Замах на Зеленського"; "Новий лідер України -- Білецкий. Як Федорова усунули".
Василь Апасов у дуеті з Михайлом Чаплигою веде канал "Катарсис" із 83 тис. підписників. Звідси govorit.tv також часто бере матеріали. Теми, які дует розганяє в останні місяці, ті самі, що й на решті майданчиків: "Ялта-2 уже в декабре?"; "Украина никогда не вступит в ЕС"; "Выборы не спасут".
Михайло Чаплига регулярно з'являється в ефірах каналу Politeka Online, який налічує 1,33 мільйона підписників. У 2024 році "Детектор медіа" охарактеризував цей канал як "живу картотеку СБУ". Для Чаплиги навіть створили спеціальний плейлист, що містить 263 випуски, з найперших, які були опубліковані п’ять років тому. На цьому каналі також виступають Руслан Бортник, Дмитро Співак, Андрій Золотарьов та Андрій Єрмолаєв, які також є авторами проекту govorit.tv. Серед гостей можна побачити й чинних народних депутатів, таких як Дмитро Разумков, Максим Бужанський та Анна Скороход, про риторику якої ми вже писали раніше.
Як бачимо, від 2021 року поле й інструменти для засівання російських наративів суттєво трансформувалися, але серед зловмисних діячів чимало тих самих облич.
Схема, яку ми простежили, складається з двох рівнів. Спершу пропагандисти наповнюють ютуб-канали, де ті самі люди щодня емоційно і хибно інтерпретують реальні проблеми, підводячи аудиторію до катастрофічних висновків.
Після цього сайти на кшталт "Говорит Европа" розбирають їхні відео на тексти й підписують прізвищами впізнаваних українців. Так один ефір перетворюється на десятки одиниць контенту. Така сама схемі діяла й під час роботи в Україні медведчуківських телеканалів: ефіри переводили в тексти і розкидали по своїх лайно-сайтах. Український бекграунд цих персон потрібний для того, щоб пропаганду, яку вони продукують, видавати за внутрішньоукраїнську дискусію.
Санкції й кримінальні справи мають ефект, але це не зупиняє пропагандистську машину повністю. Сайт змінює назви й адреси, його автори змінюють країну проживання, а тези й обличчя лишаються майже незмінними.
#
