У червні 1893 року Ліззі Борден постала перед судом за звинуваченням у вбивстві батька та мачухи, але її виправдали. Ця справа стала однією з найвідоміших таємниць в історії США і лягла в основу романів, фільмів та нового серіалу Netflix.
Яскраво зображуючи життя відомих злочинців, Раян Мерфі та Ієн Бреннан перетворили свою антологію кримінальних оповідань "Монстр" на справжній успіх.
Серійний вбивця Джеффрі Дамер, брати Лайл і Ерік Менендес, які позбавили життя своїх батьків, а також грабіжник могил і вбивця з Вісконсина Ед Гін – усі ці фігури стали центральними персонажами нового серіалу.
За словами Мерфі, ці історії мають порушити одне питання: монстрами стають чи ними народжуються?
Попередження: стаття містить деталі, які можуть шокувати.
У четвертому сезоні режисери обрали об'єктом своїх творчих припущень Ліззі Борден. І вони далеко не перші.
Протягом багатьох років трагічна доля американки, обвинуваченої у двох жорстоких вбивствах у серпні 1892 року, слугувала джерелом натхнення для письменників, театральних авторів і поетів, а також композиторів опер і рок-музикантів.
Ця подія настільки глибоко вписалася в історію кримінальних справ Сполучених Штатів, що учні американських шкіл і до сьогодні використовують цю лічилку:
Ліззі Борден схопила сокиру і вдарила свою матір 40 разів.
а коли побачила, що накоїла, завдала батькові 41".
Хоча віршована лічилка може помилятися у визначенні вбивці, вона також завищує кількість ударів і плутає знаряддя злочину: це була не велика сокира, а маленька сокирка, легка та зручна для використання однією рукою.
У той же час хронологія подій у ній відображена точно: хто б не став вбивцею Ендрю та Еббі Борден в спекотний літній ранок у Фолл-Рівер, штат Массачусетс, спочатку була вбита Еббі.
Їй виповнилося 64 роки. Вона була другою дружиною Ендрю та мачухою його двох неодружених доньок - 41-річної Емми і 32-річної Ліззі.
Більше ніж за годину після того, як Ендрю повернувся додому зі своїх ділових справ, його спіткала трагічна доля. Поліція, яку викликала Ліззі, виявила його тіло на дивані у вітальні, майже не підлягаючи впізнанню через 11 ударів сокирою.
Злочин був таким жорстоким, що спочатку правоохоронці навіть не підозрювали Ліззі. Вона здавалася врівноваженою жінкою, яка викладала в Центральній конгрегаціоналістській церкві Фолл-Рівер.
Проте під час допиту вона регулярно коригувала свої свідчення щодо того, де знаходилася вранці в момент вбивства, коли в домі були лише вона та Бриджит Салліван, ірландська служниця сім'ї.
Сестра Ліззі, Емма, якраз перебувала у відпустці, а гість, що зупинився в їхньому будинку, в цей момент не був на місці.
Окрім того, незважаючи на заперечення Ліззі та її сестри, друзі і сусіди були в курсі напруженості у їхній родині. Ендрю, хоч і був забезпеченим, проявляв скупість: він змушував своїх дочок мешкати в малозабезпеченому районі і економити на витратах в домогосподарстві, в той час як фінансово підтримував сім'ю своєї нової дружини.
Після того як місцевий фармацевт повідомив, що напередодні вбивств Ліззі намагалася придбати отруйну синильну кислоту, суддя наказав заарештувати її та ув'язнити.
А в грудні подруга свідчила перед великим журі, що через кілька днів після вбивств Ліззі спалила в печі сукню - нібито свою. Проти неї офіційно висунули звинувачення у вбивстві, а суд призначили на червень наступного року.
У книжці "Суд над Ліззі Борден: вбивство, етнічність і гендер" історик і уродженець Фолл-Рівер Джозеф Конфорті розповідає, як Ліззі, використавши гроші покійного батька, найняла відомого бостонського адвоката для захисту перед колегією присяжних, яка складалася лише з чоловіків. У ті часи присяжними могли бути тільки чоловіки.
"Вона з'явилася перед судом, виглядаючи як безпомічна дівчина," - зазначає Конфорті.
За словами свідків, юристи порадили їй вибрати чорний одяг. У суд вона з'явилася в облягаючому корсеті та просторому вбранні, тримаючи в одній руці букет квітів, а в іншій - віяло.
Оскільки знаряддя злочину не було виявлено, а підозрілий візит до аптеки суд визнала недопустимим як доказ, обвинувачення проти Борден базувалося виключно на непрямих свідченнях.
Присяжні, впевнившись, що Ліззі не володіла ані фізичною силою, ані моральною спотвореністю, щоб відповідати образу "дикої... божевільної маніячки", як її охарактеризувало обвинувачення, після короткого обговорення ухвалили рішення про її виправдання.
Однак більше нікого за ці жорстокі вбивства так і не притягнули до суду, а Ліззі до кінця життя залишалася під тягарем підозри. Багато хто у її рідному місті уникав спілкування з нею.
То чому історія Ліззі Борден досі так захоплює - особливо письменників?
"Виправдання завжди містить в собі щось невизначене, адже воно створює можливість для численних трактувань," - ділиться думкою Кара Робертсон, авторка книги "Суд над Ліззі Борден", в інтерв'ю для BBC.
У цій історії є всі елементи, які ми зазвичай очікуємо від детективного жанру: вузький коло підозрюваних, критична важливість алібі та точність хронології подій. Якщо ми вважаємо, що вбивство скоїла Ліззі Борден, то перед нами розгортається не просто злочин, а справжня психологічна драма.
Автори вивчали постать Борден та її оточення в численних романах, оповіданнях і переказах цієї історії.
У жахливому та клаустрофобному творі Анджели Картер "Вбивства сокирою у Фолл-Рівер", написаному в 1982 році, по-іншому представлені години, що передували злочинам.
"Кожен образ викликає у нас відчуття, що світ Ліззі переповнений гарячими емоціями, наповнений неприємними запахами та душить своїм напруженим атмосферним тлом", - зазначила Селест Нґ, авторка книги "Усюди жевріють пожежі", у журналі Fiction Writer's Review.
"Ми ніколи не бачимо, як падає сокира. Та нам і не треба".
Протягом останніх п'ятдесяти років було створено три значущі екранізації цієї історії, починаючи з 1975 року, коли на ABC дебютував телефільм "Легенда Ліззі Борден", який отримав позитивні відгуки від критиків. Елізабет Монтгомері, яка здобула популярність завдяки серіалу "Зачаровані", була номінована на "Еммі" за виконання ролі Ліззі.
У цьому контексті підозрювана постає у вигляді відстороненої, холоднокровної дами епохи вікторіанства, яка не показує жодних ознак провини і не визнає свою причетність до злочину. Хоча питання про її вини не ставиться явно, Монтгомері, виконуючи роль Борден, маніпулює сокирою у спекулятивних, сновидних флешбеках.
У 2014 році на екрани вийшла нова телеадаптація "Ліззі Борден узяла сокиру", де головну роль Ліззі виконала Крістіна Річчі.
Ліззі втілила образ Річчі як абсолютно актуального персонажа: підступну та маневрену старшокласницю, яка залякує оточуючих. Як підкреслив The Hollywood Reporter у своїй рецензії, Річчі "максимально насолоджується своєю роллю, підкреслюючи божевільний погляд, проте не перетворює виконання на комедію".
У наступному році телеканал Lifetime представить нову частину - мінісеріал з восьми серій під назвою "Хроніки Ліззі Борден".
Психологічний трилер Ліззі 2018 року з Хлоєю Севіньї в головній ролі переосмислив історію у феміністичному ключі.
Борден - пригноблена дочка, яку обставини підштовхують до вбивства. Її почуття до служниці Бриджит Салліван (Крістен Стюарт) стає додатковим імпульсом, оскільки Ендрю вчиняє над нею сексуальне насильство.
Романтичні стосунки між Борден і Салліван також описані в романі Евана Гантера "Ліззі" 1984 року.
Севіньї протягом майже десятиліття займалася вивченням цієї теми як особистим проектом, перш ніж вирішила стати продюсеркою та виконати головну роль у кінострічці. Для неї Борден уособлювала "американську бунтівницю, яка виступає проти патріархальної системи".
Персонаж Ліззі в адаптації Раяна Мерфі в новому серіалі більше нагадує образ, який втілила Севіньї, аніж версію, запропоновану Річчі.
Акторка Елла Бітті, дочка Воррена Бітті та Анетт Бенінг, яка виконала роль Ліззі, поділилася, що цей серіал аналізує "спадщину жіночого гніву і реакції на ситуації, з якими стикаються жінки".
В нещодавньому інтерв'ю Раян Мерфі поділився своїми думками про справу Борден, зазначивши, що вона є захоплюючою темою для вивчення, адже "вона багато говорить про жінок і суспільство, а також залишається надзвичайно актуальною в сучасному контексті".
Трейлер нового сезону серіалу натякає на те, що цього разу Ліззі знову буде в тісних стосунках з Бриджит Салліван.
Робертсон, яка більше трьох десятиліть займається вивченням справи Борден і пише про неї, розповіла BBC, що це її не здивувало. Багато авторів і творців фільмів вважали, що сама історія має певні прогалини, тому протягом тривалого часу вони просто вигадували образ чоловіка-коханця. Натомість, останнім часом вони почали шукати нові версії, знайшовши потенційного персонажа прямо в домі – служницю.
Проте, як підкреслює Робертсон, ця версія має певні суперечності з відомими фактами про ставлення Борден до Салліван. "Я вважаю, що (романтичні стосунки. - Ред.) цілком можливі, але варто відзначити, що Ліззі навіть не могла називати її справжнім ім'ям", - зазначає він. Замість цього Ліззі зверталася до Салліван як до Меггі, імені колишньої служниці родини.
Цікавим аспектом цього сезону "Монстра" стало введення паралельної сюжетної лінії, що розповідає про сучаснішого вбивцю.
У деяких сценах Сара Полсон зіграє Ейлін Вуорнос, секс-працівницю з Флориди, яку 1992 року засудили за вбивство семи своїх клієнтів-чоловіків.
Поєднуючи ці дві справи, творці серіалу, схоже, прагнуть зробити ширший висновок: хоча жінки значно рідше за чоловіків скоюють убивства, за певних обставин їхня лють може стати смертоносною.
Однак відзначено, що сама Борден не проявляла жорстокості ані до, ані після зазначеного інциденту.
Отже, що могло спонукати її схопити сокиру з наміром завдати шкоди, якщо, звичайно, це дійсно була вона?
Оскільки ми ніколи не дізнаємося відповіді, нова версія її історії від Netflix навряд чи стане остаточною.
Інші креативні особистості знову і знову звертатимуться до подій серпня 1892 року, намагаючись розкрити загадку жорстокого злочину, що досі залишає слід у пам’яті.
#
